Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, червень, 2018/№26
Друкувати

Готівкові обмеження: що криється за простими нормами?

Шевчук Михаил, налоговый эксперт
«Уточнено порядок здійснення розрахунків готівкою в розмірі до 50 тис. грн. фізичних осіб із суб’єктами господарювання» — такою лаконічною фразою НБУ охарактеризував недавні зміни в Положенні № 1481 у частині готівкових обмежень2. Це стало приводом укотре повернутися до цієї теми, заразом спробувавши розгадати ці уточнення.

1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148.

2 Офіційне повідомлення на офіційному Інтернет-представництві НБУ (https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art id=70347034&cat id=80928).

«Сухий залишок» у Положенні № 148. Спочатку розберемося з нормами, про які йдеться в Положенні № 148. З одного боку, цей документ надає право суб’єктам господарювання проводити розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або декількома платіжними документами:

між собою — у розмірі до 10 тис. грн. включно;

з фізичними особами — у розмірі до 50 тис. грн. включно.

При цьому в п. 6 Положення, що встановлює такі обмеження, прямо зазначено, що кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується!

Під суб’єктами господарювання розуміються особи, «об’єднані» під цим «скороченням» у п. 1 Положення № 148: юрособи (окрім банків) та їх відокремлені підрозділи, органи державної влади і місцевого самоврядування під час здійснення ними господарської діяльності, фізособи, які здійснюють підприємницьку діяльність.

«Незалежних професіоналів» ДФСУ справедливо прирівняла до звичайних фізосіб (категорія 109.13 ЗІР3), примушуючи їх застосовувати 50-тисячне обмеження.

3 З 01.06.2018 р. роз’яснення переведено до розряду недіючих із формальних причин, але підстав для перегляду такої думки в податківців немає.

Окремо зазначено, що це обмеження стосується також розрахунків при оплаті за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, отриманої за допомогою електронного платіжного засобу.

З іншого боку, окремо встановлено обмеження для звичайних фізосіб. Їм п. 7 Положення № 148 надає право проводити розрахунки готівкою:

із суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або декількома платіжними документами — у розмірі до 50 тис. грн. включно;

між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, — у розмірі до 50 тис. грн. включно.

Зверніть увагу: в обмеженнях, установлених для фізосіб, немає вказівки про те, що кількість суб’єктів господарювання і фізосіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, не обмежується протягом дня.

Утім, її не було ще під час дії постанови № 2104 і Положення № 6375, які до 05.01.2018 р. разом регулювали питання готівкових обмежень.

4 Постанова КМУ «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» від 06.06.2013 р. № 210.

5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637.

Для всіх зазначених вище обмежень прописані і рекомендації для випадків, коли сума операції перевищує граничну. У такому разі платежі повинні проводитися через банки або небанківські фінансові установи, які отримали ліцензію на переказ коштів у нацвалюті без відкриття рахунку, шляхом (1) переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або (2) внесення коштів до банку або небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку.

Для платежів фізосіб за договорами, що підлягають нотаріальному посвідченню, підійде також внесення та/або переказ коштів на депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у нацвалюті.

Логічно, що обмеження граничної суми готівкового розрахунку не поширюється на розрахунки, які проводять платники шляхом внесення готівки до каси банку для подальшого її перерахування на рахунок одержувача. Податківці підтверджують це в категорії 109.13 ЗІР.

Винятки з правил. Згідно з п. 8 Положення № 148 обмеження не стосуються:

1) розрахунків суб’єктів господарювання з бюджетами та державними цільовими фондами;

2) добровільних пожертвувань та благодійної допомоги;

3) використання готівки, виданої на відрядження.

Знову ж тут є недомовленість щодо лімітування самої видачі готівки на відрядження/повернення невитраченого залишку коштів. За логікою, його (лімітування) бути не повинно (як тоді реалізувати звільнення на використання готівки?). Сюди ж можна «підтягнути» логіку з ухвали ВАСУ від 21.06.2016 р., що така операція — узагалі не готівковий розрахунок у розумінні Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні6.

6 Зазначена ухвала посилалася ще на Положення № 637, але, з огляду на те, що і в Положенні № 148 визначення готівкових розрахунків (п. 5 п. 3) суттєво не змінилося (тільки підприємства (підприємці) перейменовані на суб’єктів господарювання), вважаємо, що ці висновки можуть застосовуватися і зараз.

Але ризики залишаються!

Позиція ДФСУ (категорія 109.13 ЗІР) ніби як «погоджувальна»: «обмеження щодо граничної суми готівкового розрахунку не поширюється на готівкові розрахунки, пов’язані з відрядженням працівника підприємства». Але, швидше, податківці просто були тут недостатньо конкретні.

Зауважте: якщо у відрядженні працівник одночасно купує товарно-матеріальні цінності, то обмеження «спрацьовує».

Причому в розмірі 10 тис.грн., адже працівник у такому разі діє як представник суб’єкта господарювання (а не як звичайна фізособа).

Роз’яснено/додумано. Так ми непомітно перейшли від «твердинь» Положення № 148 до його трактувань різними органами. Давайте ж розберемося, що прямо із цього Положення ніби і не випливає, проте, завдяки роз’ясненням ДФСУ і НБУ, сприймається як належне.

1. «Туди і сюди». Податківці довго наполягали (і поки що продовжують це робити), що вхідні й вихідні платежі на користь однієї особи з метою визначення дотримання граничної суми готівкових розрахунків підсумовуються. Тобто якщо на користь однієї особи ви платите готівку і того ж дня отримуєте від неї готівку, то при цьому з граничною сумою порівнюється загальна сума таких платежів.

У категорії 109.13 ЗІР податківці говорять про 50-тисячне обмеження, що діє при розрахунках з фізособами, але для розрахунків суб’єктів господарювання між собою відрізнятися за суттю буде лише сума «верхньої планки» (у такому разі вона дорівнює 10 тис. грн.).

Вихід з такої ситуації — проведення операцій у різні дні (приймання готівки — в один день, а видача — в іншій) або «дроблення» кожного з платежів.

Підходить до таких роз’яснень і позиція ДФСУ (консультація в категорії 109.13 ЗІР, відкликана з формальних причин з 05.01.2018 р.) що обмеження діє в «обидва боки». Тобто порушити його ви ризикуєте (відповідно, й отримати адмінштраф), будучи й одержувачем, і платником готівки7.

7 Детальніше про що ви могли прочитати в статті «Порушення готівкових обмежень — «двосічний меч»?» у журналі «Бухгалтер 911», 2018, № 23.

Так-от, як здається, останнє «уточнення порядку здійснення розрахунків готівкою в розмірі до 50 тис. грн. фізичних осіб із суб’єктами господарювання» ставить під питання цю логіку.

Нагадаємо, на додаток до передбаченого в п. 6 Положення № 148 обмеження в сумі 50 тис. грн. на готівкові розрахунки між суб’єктами господарювання і фізичними особами додали майже аналогічне обмеження за розрахунками фізосіб із суб’єктами господарювання.

Логіка НБУ, очевидно, була в тому, щоб визначити права й обов’язки фізосіб у частині готівкових розрахунків із суб’єктами господарювання. До цього, формально, йшлося лише про права/обов’язки суб’єктів господарювання (п. 6 Положення № 148).

Тобто щодо фізосіб НБУ уточнив:

— що вихідні готівкові платежі від фізосіб на користь суб’єктів господарювання також лімітуються;

— що «на все про все» (а не за кожним «контрагентом») їм відведено 50 тис. грн. на день;

— як діяти фізособі, якщо сума платежу/платежів перевищує дозволений ліміт.

Але хоч-не-хоч, такі дії НБУ схиляють чашу терезів у той бік, що готівкова «лімітація» не лише в розрахунках з фізособами стосується саме вихідних платежів.

Звідси, зокрема, висновок, що суб’єкт відповідальності — той, хто платить.

Чи можна тепер говорити, що після змін суб’єкти господарювання повинні будуть «звіряти» з 50 тис. грн. виключно вихідні платежі на користь фізосіб, а з 10 тис. грн. — на користь суб’єктів господарювання?

Вважаємо такий підхід поки що дуже ризикованим. На наш погляд, діяти потрібно так, як і раніше (згідно з колишніми роз’ясненнями ДФСУ). Чіткості недостатньо. Відповідно, податківці найімовірніше залишаться при своїй думці. Та й не факт, що НБУ надасть ліберальні роз’яснення.

2. Внески до статутного фонду. Такі внески повинні підпорядковуватися готівковим обмеженням ! Цієї позиції дотримуються податківці в категорії 109.13 ЗІР, пояснюючи її тим, що готівкові обмеження за розрахунками фізособи з підприємством (підприємцем) у розмірі 50 тис. грн. поширюються на розрахунки за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні і нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, у тому числі на внески до статутного фонду…

Солідарний з ними, на жаль, і НБУ (див. лист від 07.02.2018 р. № 50-0007/7855).

Тут знову ж таки у зв’язку з останніми змінами виникає питання із суб’єктом відповідальності. Але, як ми вже сказали раніше, ясності недостатньо і краще на ліберальні висновки поки що ставку не робити.

3. Виплата дивідендів. Використовуючи всі ті ж, не дуже переконливі, аргументи, ДФСУ робить неприємний висновок і в частині виплати дивідендів.

У роз’ясненні (категорія 109.13 ЗІР) фіскали розглядали виплату дивідендів на користь фізосіб, але не бачимо підстав для інших висновків у частині їх виплат суб’єктам господарювання.

4. Фіндопомога. ДФСУ… не визначилася з тим, «бути чи не бути» готівковим обмеженням при отриманні і поверненні фіндопомоги. У категорії 109.13 ЗІР для вирішення цього питання вона радить звертатися до НБУ — розробника Положення № 148. Такі ж «роз’яснення без роз’яснень» головне податкове відомство надавало й до 01.06.2018 р. А що ж регулятор? У листі від 07.02.2018 р. № 50-0007/7855 він висловив думку, що фіндопомога готівковим обмеженням підпорядковується.

Тому «обходьте стороною» видачу/повернення фіндопомоги в сумі понад 50 тис. грн.

5. Зарплата. З нею — схожа історія. ДФСУ «переводить стрілки» на НБУ, розробника Положення № 148, — категорія 109.13 ЗІР. А НБУ в листі від 22.05.18 р. № 50-0007/28247 зазначає, що виплата зарплати готівкою обмеженням підпорядковується.

6. Розрахунки готівкою через РРО/РК. По суті, вони не відрізняються від звичайних розрахунків готівкою. Тобто їх готівкові обмеження стосуються (податківці підтверджують це в окремій консультації в категорії 109.13 ЗІР). Звісно, якщо через РРО проводити оплату через платіжну картку, то жодних обмежень немає.

Покарання за «злочин». За порушення готівкових обмежень установлена тільки адміністративна відповідальність (передбачена ст. 16315 КУпАП).

Згідно із цією статтею порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) (хоча на «товарність/послужність» податківці уваги тут не звертають), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, тягне накладення штрафу від 100 до 200 нмдг (1700 — 3400 грн.).

Порушення, вчинене особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, призведе до штрафу від 500 до 1000 нмдг (8500 — 17000 грн.).

При цьому в самій ст. 16315 КУпАП чітко зазначено, що накласти штраф можуть на фізособу-підприємця або посадову особу юрособи. А ось звичайні фізособи не можуть «потрапити під удар». З чим не сперечаються й фіскали (категорія 109.21 ЗІР).

Радує, що за порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) адміністративне стягнення може бути накладене не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення8 (згідно з ч. 1 ст. 38 КУпАП).

8 Для триваючих правопорушень (яким порушення готівкових обмежень однозначно не є), строк накладення адміністративного стягнення становить два місяці з дня виявлення порушення.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться