Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, червень, 2018/№26
Друкувати

Касові операції у підприємця: чи є новини?

Мирошниченко Виталина, налоговый эксперт
Нещодавно* ми детально розібралися з новим Положенням про ведення касових операцій, але фокусувалися переважно на юрособах. А що ж підприємці? Щодо них традиційно є свої «заморочки». Отже, сьогодні на порядку денному: каса в підприємця і касові новинки. Не пропустіть!

* У статті «Положення про касові операції: «революція» триває» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 24).

Штраф за неоприбуткування готівки — один з найбільших. Він стягується в 5-кратному розмірі від неоприбуткованих сум (ст. 1 Указу № 436**). Тому дуже важливо знати, як правильно оприбуткувати готівкову виручку.

** Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95 р. № 436/95.

Згідно з останніми змінами:

«Оприбуткуванням готівки в касах фізичних осіб — підприємців, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх товарними чеками (квитанціями) і веденням книги обліку доходів і витрат (або книги обліку доходів), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у книзі обліку доходів і витрат (або книзі обліку доходів) на підставі товарних чеків (квитанцій).

Оприбуткуванням готівки… у касах фізичних осіб — підприємців, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО без ведення касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО / занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО» (п. 11 Положення № 148***).

*** Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148.

Що змінилося?

Для тих, у кого немає ні РРО, ні книги обліку розрахункових операцій (КОРО) з розрахунковою книжкою (РК), вважаємо, нічого не змінилося. Як і раніше, вони прибуткують готівкову виручку наприкінці дня, роблячи запис про неї в Книзі обліку доходів (і витрат). Також див. наступний підрозділ статті.

Достатньо зробити запис про доходи за підсумками дня — кожен продаж відображати не потрібно!

А ось для тих, хто використовує РРО або КОРО з РК, з’явилися нюанси.

По-перше, все повернулося, грубо кажучи, «на круги своя». КОРО «відновила» втрачені з 05.01.2018 р. позиції****. А отже, і «жартувати» з КОРО і Z-звітами знову не варто — це може призвести до 5-кратного штрафу за неоприбуткування.

**** Про втрату цих позицій ви могли прочитати в статті «Касові операції у підприємця: що нового?» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 4).

По-друге, деталізовано процес оприбуткування тими, хто використовує РРО або КОРО з РК — «шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО / занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО».

Нагадаємо, що фіскальний звітний чек — це Z-звіт.

Що співзвучно з новим визначенням оприбуткування готівки з п.п. 18 п. 2 Положення № 148: «проведення суб’єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі / книзі обліку доходів і витрат / книзі обліку доходів / фіскальному звітному чеку / розрахунковій квитанції».

По-третє, з «відновленням у правах» оприбуткування через підклеювання Z-звіту в КОРО, знову актуалізувалися питання з т. зв. «неповним» і «несвоєчасним» оприбуткуванням (караним нарівні з неоприбуткуванням).

Нагадаємо, що раніше, на думку податківців, готівка вважалася:

неповністю оприбуткованою, якщо була проведена через РРО і в день її надходження відображена в касовій книзі (для ФОП це буде Книга обліку доходів (і витрат)), але не проведена в КОРО.

З податківцями в цьому плані сперечатися було марно, в тому числі в суді.

Немає сумнівів, що подібний підхід працюватиме і зараз. Тобто сам по собі запис у Книзі обліку доходів (і витрат) без необхідних маніпуляцій із Z-звітом від штрафу не врятує;

оприбуткованою несвоєчасно, якщо кошти проведені через РРО і відображені в КОРО, але в день їх отримання не проведені по касовій книзі (для ФОП це буде Книга обліку доходів (і витрат)). У принципі, ця позиція була завжди обговорюваною (ми з нею не згодні). Тим більше щодо ФОП. Залишається обговорюваною і зараз. Але сподіватися на те, що податківці переглянуть свої погляди, настійно не радимо.

Чи видавати товарні чеки кожному покупцеві?

Тих підприємців, які не застосовують РРО, тривожить таке питання. З одного боку, їм начебто достатньо записати інформацію про готівку, що надійшла, в Книгу обліку доходів (і витрат) — і вона буде оприбуткована. Але, з іншого боку, в п. 11 Положення № 148 є фраза про те, що оприбуткуванням є запис у Книзі обліку доходів (і витрат) «на підставі товарних чеків (квитанцій)».

Невже тепер потрібно оформляти ці самі чеки (квитанції) на кожен продаж, інакше податківці «приліплять» штраф за неоприбуткування?

Вважаємо, що можна цього не робити.

Що говорить розділ III «Порядок оформлення касових операцій» Положення № 148:

«23. Касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівки…

24. Розрахункові операції, що проводяться відповідно до Закону про застосування реєстраторів, оформляються згідно з вимогами цього Закону».

Тобто, з одного боку, так, потрібен, якийсь документ для оформлення касової операції із «заходу» готівки. З іншого боку, є чітке відсилання до вимог Закону про РРО. При цьому п. 15 ст. 3 Закону про РРО ставить в обов’язки звільненим від застосування РРО/КОРО з РК підприємцям «надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів».

Тому, вважаємо, є формальні підстави, як і раніше, не виписувати товарні чеки (квитанції) на кожен продаж.

При цьому для підстраховування можна порадити наприкінці дня на суму отриманої готівки, на яку не видавалися покупцям розрахункові документи на їх вимогу, оформляти документ під назвою «квитанція» з реквізитами первинного документа.

Адже Положення № 148 не деталізує, про яку квитанцію йдеться.

Чи обов’язково здавати готівку до банку?

У п. 29 Положення № 148 є цікава фраза про те, що документом, який підтверджує оприбуткування готівки, крім усього іншого, є документ про здачу готівки до банку. Дійсно, юрособи зобов’язані здавати понадлімітну готівку до банку. Але як це розуміти підприємцям, у яких ліміту готівки зроду не було і які взагалі можуть працювати без рахунку в банку?

Насправді, в тому ж Положенні № 148 є п. 14, згідно з яким підприємцям не встановлюються ліміт готівки і строки здачі готівкового доходу. Отже, за логікою речей, документ про здачу готівки до банку підприємцям не потрібен. Ну а його відсутність зовсім не говорить про неоприбуткування готівки .

Чи потрібен порядок оприбуткування готівки?

Порядок оприбуткування готівки обов’язковий тільки для юросіб (п. 12 Положення № 148). Тому підприємцям такий документ складати не потрібно.

Більше того, навіть для юросіб відсутність власного порядку оприбуткування готівки не тягне жодних штрафних наслідків .

Чи обов’язково використовувати нові форми зарплатних відомостей?

Що стосується прибуткових і видаткових касових ордерів, зарплатних відомостей та інших касових документів, то вони ніколи не були обов’язковими для підприємців (і зараз теж). Адже підприємці не ведуть бухобліку.

Проте на них орієнтувалися, якщо потрібно було оформити якусь операцію документально. Тому з 01.07.2018 р., якщо підприємець виплачує зарплату за відомістю, краще використовувати нову форму відомості, затверджену додатком 1 до Положення № 148 (п. 11 постанови № 148).

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться