Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, червень, 2018/№24
Друкувати

Положення про касові операції: «революція» триває

Шевчук Михаил, налоговый эксперт
Перший день літа ознаменувався несподіваним, як грім серед ясного неба, набранням чинності Змінами до Положення про ведення касових операцій у нацвалюті в Україні1. Настільки ж несподіваним, як була і поява самого оновленого Положення № 1482 на початку цього року. Хоча про проект змін було відомо давно, їх не було так довго, що про них уже встигли забути. І тут… У чому ж суть змін? Зізнаємося, на деякі моменти регулятор змусив поглянути «під новим кутом». Давайте ж розберемося!

1 Затверджені постановою Правління НБУ від 24.05.2018 р. № 54 (далі — постанова № 54).

2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148.

Запізніле відстрочення. Постанову від 29.12.2017 р. № 148, якою затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, доповнено п. 11. Згідно з цим пунктом суб’єкти господарювання мають право до 30.06.2018 р. (включно) використовувати у своїй діяльності форми: відомості на виплату грошей (додаток 1 до Положення № 6373); прибуткового касового ордера (додаток 2); видаткового касового ордера (додаток 3); журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів (додаток 4); касової книги (додаток 5); книги обліку виданої та прийнятої старшим касиром готівки (додаток 6) та акта про результати інвентаризації наявних коштів (додаток 7), установлені «старим» Положенням № 637.

3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637.

Пізнувато як для перехідних положень . Усе вже і так адаптувалося без допомоги НБУ, тож дароване право вже мало кого зацікавить. Переходимо до наступних «родзинок».

Установлений граничний строк (новий п. 12), до закінчення якого потрібно розробити і затвердити порядок оприбуткування готівки в касі4. Це знову-таки 30.06.2018 р. (включно). Тим, хто вже впорався із цим завданням, потрібно співвіднести його положення з «новинками» в Положенні № 148 (про які ми говоритимемо далі), і за необхідності, їх імплементувати.

4 Детальніше із виконанням цього обов’язку (і зі зразком наказу) ви могли ознайомитися у статті «Порядок оприбуткування готівки: готова «риба» для вас» у журналі «Бухгалтер 911», 2018, № 10.

Нагадаємо, що жодних штрафних наслідків сама по собі відсутність власного порядку оприбуткування готівки не тягне.

До цієї ж дати (фактично — до кінця цього місяця) суб’єктам господарювання наказано:

— розробити і затвердити порядок розрахунку ліміту каси5 (що передбачено п. 11 постанови, якою затверджено Положення № 148);

5 Більше інформації на тему ви могли почерпнути зі статті «Ліміт каси: новації в порядку розрахунку» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 5).

— користуватися лімітами каси, установленими та затвердженими до 05.01.2018 р. .

Не дуже вдале формулювання ! А якщо порядок розрахунку ліміту каси, розроблений з урахуванням Положення № 148, і власне сам ліміт уже затверджені підприємством?! Знову весь червень (з 01.06.2018 р. по 30.06.2018 р. (включно)) орієнтуватися на старий ліміт?

Формально саме так і виходить . Хоча логіка підказує, що малося на увазі інше. Що старим лімітом потрібно користуватися до затвердження положення і нового ліміту. Якщо із цим завданням упоралися, то й «перехідна» норма нам ні до чого.

Але, знову ж таки, слів «мають право» немає, а перевищення ліміту — річ штрафонебезпечна.

Оприбуткування готівки: ось вона — ясність. У зв’язку з оновленням з 05.01.2018 р. визначення терміна «оприбуткування готівки» всередині нового «касового» Положення № 148 виявилася низка серйозних суперечностей. А «схибити» в цих питаннях — дуже вже дорого.

«Супутник» неоприбуткування — 5-кратний штраф.

Тепер же НБУ «поспішив» виправитися. А задум авторів Положення № 148 нарешті став зрозумілим.

Увага: з 01.06.2018 р. маємо оновлене визначення оприбуткування готівки (п.п. 18 п. 3 Положення № 148). Це проведення суб’єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі / книзі обліку доходів і витрат / книзі обліку доходів / фіскальному звітному чеку / розрахунковій квитанції.

Як і раніше, готівка, що надходить до кас, повинна оприбуткуватися в день одержання готівки в повній сумі (згідно з п. 11 Положення № 148).

Також «розтлумачений» абз. 2 п. 11 Положення № 148, у якому НБУ свого часу «зліпив до купи» ряд моментів. Тепер замість одного «універсального» правила прописані чіткі «рецепти» для кожної ситуації оприбуткування готівки.

Ті, хто веде касову книгу. Оприбуткування готівки установ/підприємств і їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами, — це здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі ПКО. Тут усе без змін по суті.

Фізособи-підприємці, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх товарними чеками (квитанціями) і веденням Книги обліку доходів і витрат (Книга ОДВ) або Книги обліку доходів (Книга ОД). Оприбуткуванням готівки для них є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у Книзі ОДВ (або Книзі ОД) на підставі товарних чеків (квитанцій).

Фізособи-підприємці, які застосовують РРО та/або Книгу обліку розрахункових операцій (КОРО). Оприбуткуванням готівки для них є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі цих розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО/ занесення цих розрахункових квитанцій до КОРО.

Тобто без запису в КОРО (+ підклеювання фіскального звітного чека в КОРО на РРО) оприбуткування готівки все-таки не відбувається.

По суті, повертаємося до «традиції», що існувала до появи Положення № 148.

Відокремлені підрозділи установ/підприємств, які застосовують РРО та/або КОРО без ведення касової книги. Оприбуткуванням готівки для них є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО/занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.

Тобто ось яким, виявляється, був задум авторів Положення № 148. А ми-то відразу і не зрозуміли — довелося НБУ розтлумачувати .

Благо тепер уже точно можна не сумніватися — відокремленим підрозділам з РРО або КОРО з РК, які не приймають (не видають) готівку за касовими ордерами, касова книга не потрібна навіть у разі здачі готівкової виручки прямо до банку6!

6 Історія проблеми — зокрема, в статті «Дивні» роз’яснення від НБУ: відокремлені підрозділи і К°» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 15).

Крім того, п. 11 Положення № 148 уточнено, що суб’єкти господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО, використовують КОРО для: (1) підклеювання та зберігання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках КОРО; (2) здійснення операцій із розрахунковими квитанціями в разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії; (3) обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, перевірок конструкцій та програмного забезпечення РРО.

Також «уточнили», що документи, перелічені в п. 29 Положення № 148, не лише свідчать про здавання виручки до банку, але і є підтвердженням оприбуткування готівки в касі суб’єктів господарювання. У їх числі, нагадаємо:

1) квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки, підписана відповідальними особами банку та засвідчена печаткою банку;

2) квитанція/чек банкомата чи програмно-технічного комплексу самообслуговування;

3) примірник (а не копія) супровідної відомості до сумки з готівковою виручкою (готівкою), засвідчений підписом та відбитком печатки інкасатора-збирача;

4) чек платіжного термінала в разі проведення інкасації коштів у режимі реального часу з використанням платіжних терміналів.

Знову-таки, навіщо це прописано, не до кінця зрозуміло . Візьмемо ФОП, яка взагалі може працювати без рахунку в банку. Про яке підтвердження тоді в цьому разі йдеться ?

Знову ж таки, є свій механізм оприбуткування, який ніяк не пов’язаний зі здачею грошей до банку. Про яке підтвердження тоді йдеться?

Для ФОП Книга ОД дорівнює в правах Книзі ОДВ. Як ви, мабуть, встигли помітити, в частині оприбуткування готівки Книга ОД (ведуть єдиноподатники — неплатники ПДВ) тепер згадується разом із Книгою ОДВ. Утім, рівноправ’я цих Книг податківці обстоювали і раніше. А протилежна точка зору не мала перспектив.

З 01.06.2018 р. Книга ОД, як і Книга ОДВ (а також касова книга, книга обліку виданої та прийнятої старшим касиром готівки, КОРО), відповідає поняттю книги обліку (з п.п. 13 п. 3 Положення № 148).

Підпункт 14 п. 3 Положення № 148 тепер надає визначення не лише Книги ОДВ, але й Книги ОД, не роблячи між ними жодної принципової відмінності.

Тобто тепер НБУ в Положенні № 148 врахував той факт, що не всі підприємці ведуть Книгу ОДВ. Є ще ті, хто веде Книгу ОД. Тобто для цілей оприбуткування готівки Книга ОДВ = Книга ОД.

Готівкові обмеження: є зміни. На додаток до передбаченого в п. 6 Положення № 148 обмеження в сумі 50 тис. грн. на готівкові розрахунки між суб’єктами господарювання і фізособами додали, здавалося б, аналогічне обмеження за розрахунками фізосіб із суб’єктами господарювання.

Запитання — навіщо це зроблено? Адже існуюче раніше обмеження і так працювало «в обидва боки»: у суб’єкта господарювання враховувалися як вихідні платежі на користь фізосіб, так і вхідні платежі від фізосіб7. У крайньому разі, в цьому були переконані податківці.

7 Детальніше про що ви могли прочитати у статті «Порушення готівкових обмежень — «двосічний меч»?» в минулому номері журналу.

Якщо придивитися, можна виділити відмінну рису новоприбулого обмеження. Так, якщо стосовно юросіб і підприємців у п. 6 Положення № 148 прямо зазначено, що кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується (тобто ліміт розрахунків по суті кратний числу «контрагентів»), то для фізосіб такого застереження не передбачено .

Відповідно є підстави вважати, що в НБУ був задум:

— «лімітувати» для фізосіб суму вихідних готівкових платежів із суб’єктами господарювання за день;

Те ж стосується і готівкових розрахунків фізосіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню.

— дати їм «на все про все» 50 тис. грн. (а не по кожному «контрагенту»).

Чи можна тепер говорити, що після змін суб’єкти господарювання повинні будуть «звіряти» з 50 тис. грн. виключно вихідні платежі на користь фізосіб? Мовляв, для вихідних від фізосіб платежів — є окрема норма. Вважаємо такий підхід поки що дуже ризикованим. На наш погляд, діяти потрібно, як і раніше! Чіткості недостатньо. Відповідно податківці можуть залишитися при своїй думці.

На цьому поки що все.

P. S. Зазначимо також, що в попередньому номері ми зачіпали в тому числі питання відсутності Z-звіту в КОРО, несвоєчасного обнулення оперативної пам’яті8. Зміни, що коментуються, кардинально змінюють підхід до оприбуткування, тому зроблені раніше висновки підлягають перегляду з оглядкою на «новинки» в Положенні № 148.

8 Стаття «Використання КОРО: обходимо штрафонебезпечні зони» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 23).

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться