Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, червень, 2018/№23
Друкувати

Використання КОРО: обходимо штрафонебезпечні зони

Шевчук Михаил, налоговый эксперт
З появою нового Положення про ведення касових операцій у націо­нальній валюті в Україні1 книга обліку розрахункових операцій (далі — КОРО) перестала мати хоч якийсь стосунок до оприбуткування готівки! І це, однозначно, ключова новина щодо використання КОРО. За які ж порушення в частині її використання можна потрапити на штрафи зараз? Пропонуємо розібратися із цим прямо зараз!

1 Затверджено постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148 (далі — Положення № 148).

Оприбуткування готівки — нове звучання

Завдяки оновленим нормам Положення № 148 (а саме п.п. 19 п. 3) оприбуткування готівки з 05.01.2018 р. більше не прив’язується до КОРО2. Відповідно, записи в КОРО (а радше, їх відсутність, несвоєчасне внесення) не можуть стати причиною для накладення п’ятикратного штрафу згідно з абз. 3 ст. 1 Указу № 436/953.

2 Детальніше ознайомитися із ситуацією ви могли завдяки статтям «Касові операції «по-новому»: пробіжка по змінах» (журналі «Бухгалтер 911», 2018, № 3), «Касові операції у підприємця: що нового?» (журналі «Бухгалтер 911», 2018, № 4).

3 Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95 р. № 436/95.

Зворотний бік медалі — у зв’язку з визначенням оприбуткування готівки, що змінилося, запис у КОРО тими відокремленими підрозділами юросіб, які не ведуть касової книги і здають готівкову виручку до банку, не може вважатися оприбуткуванням. Відповідно, для того щоб оприбуткування таки відбулося, їм доведеться обзавестися касовою книгою4.

4 Про подробиці на тему ви могли дізнатися зі статей: «Касові операції «по-новому»: заглиблюємося в подробиці» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 5) і «Порядок оприбуткування готівки: готова «риба» для вас» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 10).

Причому ми радимо користуватися таким підходом, навіть незважаючи на ліберальні роз’яснення податківців із цього приводу (категорія 109.15 ЗІР).

Але не оприбуткуванням єдиним… Далі пропонуємо вам розглянути кілька «слизьких» КОРО-ситуацій.

Відсутність фіскального звітного чека (Z-звіту) в КОРО: як вийти із ситуації?

Учора підклеювали чеки в КОРО і помітили, що одного немає (за 24.04.2018 р.) Можна повторити звіт за 24.04.2018 р. чи як вирішити цю ситуацію?

Подробиці ситуації: касир випадково зім’яла цей чек, а потім «розпрямила» праскою, внаслідок чого він став чорним.

Так, використання КОРО, зареєстрованою на РРО5, передбачає в тому числі підклеювання фіскальних звітних чеків до відповідних сторінок КОРО (згідно з п. 6 підрозд. 4 розд. ІІ Порядку № 547).

5 Її форма затверджена додатком 1 до Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. № 547 (далі — Порядок № 547).

У КОРО на РРО для цього призначений розділ 1 «Фіскальні звітні чеки».

Але до чого може призвести невиконання такого обов’язку? Раніше податківці, сподіваючись на те, що однією зі складових оприбуткування готівки є запис у КОРО, а такий запис повинні були робити на підставі фіскальних звітних чеків, «притягували за вуха» штраф за не оприбуткування готівки .

До 23.07.2015 р. за невиконання щоденного друку Z-звіту / його незбереження п. 4 ст. 17 Закону про РРО був передбачений штраф у розмірі 340 грн. Із зазначеної дати він скасований Законом № 5696.

6 Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій» від 01.07.2015 р. № 569-VIII.

Тепер же особливих шансів на це (дивлячись на описані вище касові зміни) у податківців немає. Так, є в Положенні № 148 (а саме абз. 2 п. 11) дивна норма, яка надає можливості оприбуткувати готівку при використанні РРО або РК з КОРО (без застосування РРО) в касовій книзі на підставі фіскальних звітних чеків або розрахункових квитанцій. Але вона суперечить п. 25 Положення № 148, який висуває вимогу приймати готівку до каси тільки за прибутковим касовим ордером.

Тому норму п. 11 Положення № 148 ми вважаємо неробочою (у цій частині). Відповідно, і говорити про неоприбуткування готівки в разі відсутності фіскального звітного чека, вважаємо, неправомірно.

До речі, не зазіхають на накладення штрафу за неоприбуткування готівки в зазначеному випадку зараз і самі податківці. Але «заходять з іншого боку».

У категорії 109.20 ЗІР вони доходять висновку, що в разі відсутності фіскального звітного чека до суб’єкта господарювання має бути застосований штраф згідно з п. 121.1 ПКУ за незбереження первинних документів, інших документів з питань обчислення та сплати податків і зборів.

Перше порушення тягне накладення штрафу в розмірі 510 грн., повторне, здійснене платником, до якого протягом року був застосований штраф за таке ж порушення, — 1020 грн.

Крім того, на посадових осіб підприємства може бути накладений адмінштраф згідно зі ст. 1551 КУпАП у розмірі від 5 до 10 нмдг (85 — 170 грн.) — при першому порушенні і від 10 до 20 нмдг (170 — 340 грн.) — при повторному протягом року.

Немало . Водночас якщо рецептів позбавлення від адмінштрафу немає, то від штрафу згідно з п. 121.1 ПКУ рецепт прописаний безпосередньо в ПКУ. Конкретно — у п. 44.5 ПКУ. Платник зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня втрати, пошкодження або дострокового знищення документів письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку і відновити їх у 90-денний строк.

Дублікат документа в цьому випадку — не варіант. Тому залишається тільки роздрук копії Z-звіту з контрольної стрічки в електронній формі за 24.04.2018 р. або звіту з фіскальної пам’яті РРО.

Ті, кому запропоновані способи не підходять, можуть знайти й інші варіанти виходу із ситуації, але писати про такі «лайфхаки» ми не маємо права .

Несвоєчасне обнулення оперативної пам’яті РРО: чим відгукнеться?

Учора оператор РРО не зробила Z-звіт. Зробила вранці, нічого не сказала, запис у КОРО зробила вчорашнім числом і підклеїла звіт. … Розумію, що буде біда, до чого мені готуватися? Я так розумію, це перевірка?

Однозначної відповіді на це запитання ми, на жаль, надати не в силі. Річ у тому, що фактичну перевірку (правила проведення якої регулює ст. 80 ПКУ) можуть провести на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом.

Однією з можливих підстав для її проведення згідно з п.п. 80.2.2 ПКУ є наявність інформації7, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладений на контролюючі органи, зокрема щодо здійснення платниками розрахункових операцій, ведення касових операцій.

7 Та/або її отримання від державних органів або органів місцевого самоврядування.

Чи буде прийнято рішення про призначення перевірки? Одним лише податківцям відомо. Але для того, щоб воно було прийнято, як ми розуміємо, спочатку воно має бути виявлено спеціалістом, який аналізує дані, що надходять податківцям по «дротових або бездротових каналах зв’язку» від вашого РРО.

Але знову-таки постає питання: якими санкціями така ситуація може загрожувати суб’єктові господарювання та/або його посадовим особам?

З 05.01.2018 р. записи в КОРО, як ми з’ясували, більше прямо не пов’язані з несвоєчасним оприбуткуванням готівки. Якщо є запис у касовій книзі, то про такого роду порушення (і відповідно, покарання за нього) говорити не доводиться.

Інше запитання: «чи світить» у такому разі адмінштраф згідно зі ст. 1551 КпАП?

Пов’язано його накладення може бути з невиконанням вимоги щоденного роздруку Z-звіту, яке прописане в п. 9 ст. 3 Закону про РРО.

Зазвичай у такому разі апелюють до пп. 7 і 10 Вимог № 1998. Так, робота РРО блокується лише в разі перевищення максимальної тривалості зміни, яка становить 24 години. І розблоковується лише після роздруку Z-звіту. Отже, РРО повинні забезпечувати друкування Z-звітів не пізніше ніж через 24 години після початку роботи, а не кожної доби.

8 Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджені постановою КМУ від 18.02.2002 р. № 199.

Але знову ж таки цей варіант підходить до випадку з нічними змінами, що переходять з однієї доби в іншу. Плюс до цього податківці мають власну думку із цього приводу: «якщо суб’єкт господарювання працює цілодобово, то фіскальний звітний чек (Z-звіт) повинен роздруковуватися кожного дня після закінчення робочої зміни, але не пізніше 24 години цього дня».

Тож сподіватися тут особливо нема на що. Хіба що на закінчення строків давності для застосування адмінштрафу зі ст. 38 КпАП. У такому випадку це 3-місячний строк.

Скажемо ще про штраф у розмірі 10 нмдг (170 грн.) згідно з п. 9 ст. 17 Закону про РРО. У ньому передбачена відповідальність за неподання до органів ДФСУ копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з РРО по «дротових або бездротових каналах зв’язку».

Оскільки в цьому випадку подання хоча й із запізненням, але все-таки відбулося, підстав для штрафу немає.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам