Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, січень, 2018/№5
Друкувати

Касові операції «по-новому»: заглиблюємося в подробиці

Шевчук Михайло, податковий експерт, m.shevchuk@buhgalter911.com
Про «шокову терапію» у вигляді введення нового Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні* і точково оновлених ним форм касових документів ви, поза сумнівом, знаєте. Саме час поринути в деталі, проливши світло на моменти, раніше не висвітлені нами**. Крім того, згадаємо й про «перші ластівки» в частині роз’яснень.

* Затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148.

** Цій темі присвячені статті «Касові операції «по-новому»: пробіжка по змінах» («Бухгалтер 911», 2018, № 3) і «Касові операції у підприємця: що нового?» («Бухгалтер 911», 2018, № 4).

Касові документи: загадкові моменти. Власне, з «перших ластівок» і розпочнемо. У категорії 109.15 ЗІР з’явилися роз’яснення на тему заповнення прибуткових і видаткових касових ордерів (далі — ПКО і ВКО). Ось тільки питань, що цікавлять нас з вами, про заповнення нової колонки таблиць ПКО і ВКО «№ з/п» податківці… не розглянули .

Що робити в подібній ситуації? — Вважаємо, що найлогічніше ставити в кожному ордері в цій колонці «1». Адже йдеться про порядковий номер рядка, а не про номер документа.

Є також думка, що цей номер може якось кореспондувати із заповненням касової книги. Тільки підтвердження йому немає ні в Положенні № 148, ні в роз’ясненнях.

Адже ще раз повторимо, «№ з/п» — це не порядковий номер ордера.

Ще один «казус» у роз’ясненнях фіскалів стосується порядку заповнення ВКО. Податківці вказали, що в рядку «Видатковий касовий ордер» повинен ставитися «номер і дата оформлення касового ордера». Тільки не до кінця зрозуміло, де ставити цей номер, адже відповідного місця (як у тому ж ПКО) для цього немає.

Водночас у табличній частині ВКО (як і у формі-попередниці) є спеціальна колонка, в якій указують номер документа, де проставляння такого номера не піддається жодним сумнівам. У тому числі в роз’ясненні фіскалів.

Коли вже згадали про паперову версію ордерів, то, очевидно, можлива й електронна версія. Але з нею не все так просто.

Електронізація: є «підводні камені». НБУ дозволив заповнювати ПКО (+ квитанції до них), ВКО і видаткові відомості у будь-який спосіб, який забезпечить належне збереження записів протягом установленого для зберігання документів терміну (п. 32 Положення).

Згідно з останнім абзацом п. 23 Положення № 148 усі касові документи (у тому числі ПКО і ВКО) можуть бути електронними (при дотриманні умови накладення ЕЦП). Само собою це не звільняє від обов’язку їх зберігання у відповідному вигляді.

Касові документи в електронній формі повинні бути оформлені відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу.

Але з ПКО виникає головоломка, складніше тієї, що стосується заповнення колонки «№ з/п». Річ у тому, що абз. 2 п. 25 Положення № 148 вимагає видачі платникові квитанції ПКО, яка є саме відривною частиною (!) ПКО. Як тут розібратися без додаткових роз’яснень (у разі заповнення ордера в електронному вигляді), чесно кажучи, незрозуміло. Сподіваємося, цей момент незабаром уточнять.

Касова книга: за новою формою з 05.01.2018 р. Наших читачів хвилює також питання, пов’язане з касовою книгою. Старанні бухгалтери, почавши її з початку року, керуючись у тому числі вимогами ДФСУ, тепер перебувають у розгубленості у зв’язку з появою нової форми документа. Як реагувати на цю зміну?

Нагадаємо, дозволу продовжувати вести касові документи за старою формою Положення № 148, на жаль, не містить . Не надійшла й досі (!) така «милостиня» від НБУ і на рівні роз’яснень .

Тому, вважаємо, що в ідеалі касову книгу зі старої форми потрібно було закрити 04.01.2018 р., а записи, починаючи від 05.01.2018 р., вносити у вже другу за рік книгу (заведену за новою формою). Шкода тільки, що знайти саму форму на той момент було нереально.

Легше перелаштуватися в цьому плані тим, хто веде касовою книгу в електронному вигляді.

А ось дублювати записи за операціями, що припадають на період до 05.01.2018 р., у нову касову книгу (якщо встигли почати стару), вважаємо, необхідності немає.

Є ще «питання з бородою», що стосується необхідності заводити нову касову книгу в кожному наступному році. Нагадаємо, раніше податківці пояснювали необхідність заводити щороку нову книгу тим, що в самій її формі вказано «на 20__ рік» (роз’яснення в категорії 109.15 ЗІР, переведене в розряд недіючих з 05.01.2018 р.). Але це, на наш погляд, не занадто вагомий аргумент.

Але тепер на користь такої думки говорить також п.п. 4 п. 6 Пояснення щодо заповнення додатка 5, який встановлює, що після закінчення календарного року касова книга на електронних носіях передається для зберігання відповідно до законодавства України.

Тож «щорічності» радимо дотримуватися.

Печатка — не обов’язкова! Це чорним по білому тепер зазначено в п. 25 Положення № 148, і повинно прогнати геть усі сумніви із цього приводу. Підпис головбуха (іншої уповноваженої керівником особи) на квитанції ПКО може бути засвідчений печаткою підприємства (якщо така є).

Використання печатки установою/підприємством не є обов’язковим.

Зникла також вимога про необхідність скріплення печаткою касової книги (п. 39 Положення).

Відокремлені підрозділи і касова книга: «ще гірше». Якщо відокремлений підрозділ здає виручку в банк — без касової книги йому не обійтися. Такий суворий вердикт, що з’явився на початку минулого року на рівні роз’яснень від НБУ і не сприймався серйозно***, «заграв новими барвами» у світлі Положення № 148.

*** Пертурбаціям, що мали місце раніше, були присвячені, зокрема, статті «Відокремлений підрозділ з РРО: коли потрібна касова книга?» у журналі «Бухгалтер 911», 2017, № 10 і «Готівкова» збірка: касова книга і Ко» (перший підрозділ) у журналі «Бухгалтер 911», 2017, № 28.

Так, відокремленим підрозділам, які проводять готівкові розрахунки через РРО/РК з КОРО, але не приймають і не видають готівку за касовими ордерами, як і раніше, дозволено не вести касову книгу (п. 39 Положення № 148). Важливо! Але оскільки з визначення «оприбуткування готівки» (п.п. 18 п. 3 Положення № 148) виключили згадку про КОРО (запис у КОРО тепер не є оприбуткуванням), то виходить, що тепер таке послаблення поширюється тільки на ті відокремлені підрозділи, які здають виручку виключно в касу головного підприємства, де і відбувається оприбуткування готівки у його касовій книзі. Якщо ж відокремлений підрозділ здаватиме виручку в банк — без касової книги йому не обійтися .

На цьому фоні не зовсім зрозуміла норма із п. 29 Положення. НБУ вказав, що вилучення готівки з місця здійснення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або РК для здачі її в банк оформляється відповідними чеками РРО з виконанням операції «службова видача». Але сподіватися на неї ми не рекомендуємо.

До речі, перелік документів, що підтверджують здачу виручки в банк, цим же пунктом Положення доповнений: (1) квитанцією/чеком банкомата або програмно-технічного комплексу самообслуговування, (2) чеком платіжного термінала в разі інкасації коштів у режимі реального часу з використанням таких терміналів.

Касир — за… договором аутстафінгу. Тепер в абз. 2 п. 44 Положення № 148 прямо передбачена можливість виконання функцій касира працівником іншої/іншого установи/підприємства, залученого на підставі укладеного договору на надання послуги з надання персоналу. У такому договорі обов’язково повинна вказуватися вимога про повну матеріальну відповідальність такого працівника.

Поки законодавець не прояснив усі правові моменти таких взаємовідносин, безпечніше все-таки від них утриматися.

Контроль — за ДФСУ. Розділ VI Положення дає зрозуміти, що дотримання порядку ведення операцій з готівкою контролює ДФСУ.

За результатами перевірки податківці складають акт за формою, наведеною в додатку 8 до Положення.

При цьому під час перевірки контролери (п. 58 Положення № 148):

1) перевіряють порядок ведення касової книги й оформлення операцій з приймання і видачі готівки, ведення відповідних касових документів;

2) перевіряють повноту і своєчасність оприбуткування готівки в касі;

3) визначають наявність самостійно встановленого ліміту каси і його відповідність самостійно проведеним розрахункам;

4) перевіряють постійну наявність у касах підприємств торгівлі, громадського харчування і сфери послуг монет для видачі здачі;

5) звіряють з банківськими документами всі випадки отримання суб’єктом господарювання значних сум готівки, а за необхідності використовують також дані банків, у яких відкриті поточні рахунки;

6) перевіряють дотримання порядку витрачання готівкової виручки (встановленого, зокрема, ПКУ за наявності в підприємства податкового боргу);

7) перевіряють дотримання встановленого порядку видачі готівки під звіт (у тому числі на відрядження) і її використання;

8) перевіряють дотримання обмежень готівкових розрахунків, установлених тепер безпосередньо Постановою № 148;

9) перевіряють розрахункові операції підприємства.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться