Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, березень, 2018/№13
Друкувати

Використання автомобілів: калейдоскоп запитань «на тему»

Товстоп’ят Юрій, податковий експерт, y.tovstopyat@buhgalter911.com
Наявність автомобіля на підприємстві часто викликає різного роду запитання, що пов’язано з багатогранністю процесу його використання. У межах цієї статті до вашої уваги пропонуємо підбірку запитань з порталу buhgalter911.com.

Придбання авто: ПДВ-облік

Придбаваємо легкове авто із салону, ми — юрособа з ПДВ. Як відобразити в обліку ПДВ?

Порядок обліку «вхідного» ПДВ, сплаченого при придбанні авто, залежить від подальшого використання автомобіля на підприємстві.

У будь-якому випадку (!) спочатку весь «вхідний» ПДВ потрапляє до податкового кредиту. Але якщо автомобіль плануєте використовувати у неоподатковуваній ПДВ (необ’єктній/пільговій) або негосподарській діяльності, потрібно нарахувати «компенсуючі» ПДВ-зобов’язання згідно із п. 198.5 ПКУ. У такому разі «вхідний» ПДВ вважається невідшкодовуваним. А невідшкодовувані суми непрямих податків згідно із п. 8 П(С)БО 7 відносяться до первісної вартості основних засобів.

Але… буває й інакше. Транспортний засіб придбали для оподатковуваної діяльності, «вхідний» ПДВ віднесли до податкового кредиту, первісну вартість об’єкта основних засобів сформували. А вже пізніше вирішили використовувати автомобіль у неоподатковуваній/негосподарській діяльності і нарахували, як належить, «компенсуючі» ПДВ-зобов’язання. Чи додавати тепер ПДВ, що став невідшкодовуваним, до сформованої в минулому первісної вартості об’єкта?

Здавалося б, первісна вартість — річ недоторканна. Змінювати її можна лише у виняткових випадках, суворо прописаних у П(С)БО 7. І цього випадку там немає! А коли так, то нарахованому ПДВ — шлях у витрати звітного періоду.

Але… є й інший підхід, що отримав підкріплення минулого року змінами, внесеними в п. 1.3 Інструкції № 1411. Формально виходить, що в нашому випадку «компенсуючий» ПДВ теж потрібно включати до первісної вартості . Причому Мінфін тяжів до цієї ідеї ще давно (лист від 19.05.2011 р. № 31-08410-07-25/12852).

1 Інструкція з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затверджена наказом Мінфіну від 01.07.97 р. № 141.

Відповідно, обережний варіант — і в цьому випадку «компенсуючий» ПДВ включати до первісної вартості автомобіля.

Продаж авто з нульовою балансовою вартістю

Взяли автомобіль у лізинг. Коли повністю виплатили, нам продали цей автомобіль за 120 грн. Зараз потрібно авто продати, і для цього МВС вимагає бухгалтерську довідку про балансову вартість. У нього вартість виходить 0 грн. Таке можливо?

У теорії можливо й таке. Але... Є таке поняття, як «справедлива вартість». Вона є сумою, за яку можна продати актив або сплатити зобов’язання за звичайних умов на певну дату (п. 4 П(С)БО 19).

При цьому п. 16 П(С)БО 7 надає підприємству право (!) переоцінювати об’єкт основних засобів, якщо залишкова вартість цього об’єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу.

При цьому суттєвість, зазвичай, визначається в наказі (чи іншому розпорядчому документі) про облікову політику підприємства.

Мінус — у разі переоцінки об’єкта основних засобів на ту ж дату доведеться переоцінити всі об’єкти групи основних засобів, до якої належить цей об’єкт.

Якщо залишкова вартість об’єкта основних засобів дорівнює нулю2, то згідно з п. 17 П(С)БО 7 його переоцінена залишкова вартість визначається збільшенням справедливої вартості цього об’єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об’єкта.

2 Про особливості проведення переоцінки об’єктів з нульовою залишковою вартістю ви могли прочитати в статті «Повернення майна зі статутного капіталу: бухгалтерські й податкові тонкощі» (останній підрозділ статті) (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 23).

Утім, проводити переоцінку чи ні — знову-таки, вирішувати вам!

Вона здатна мінімізувати фінрезультат від продажу об’єкта для малодохідних платників податку на прибуток. Адже як собівартість реалізації (відноситься на витрати) в цьому випадку вийде показати більшу суму, ніж нуль .

Але високодохідним платникам податку на прибуток проведення переоцінки ні до чого: у податковій вартості об’єкта основних засобів переоцінка все одно не враховується. А при продажу об’єкта внаслідок застосування коригувань з пп. 138.1 і 138.2 ПКУ, зрештою, зіграє саме податкова вартість автомобіля.

Юрособи-єдиноподатники також можуть використовувати переоцінку об’єкта основних засобів з метою зменшення доходу3.

3 Подробиці знайдете в статті «Продаж основних засобів на єдиному податку: особливі ситуації у юросіб» (друге запитання) (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 26).

Авто — у кредит. Чи можна претендувати на бюджетне відшкодування ПДВ?

Придбали на підприємство автомобіль у кредит, постачальник нам надав ПН на повну вартість. Чи маємо ми право в цьому ж місяці вимагати бюджетного відшкодування з ПДВ, маючи ПН від постачальника, оплачену кредитними коштами?

Спочатку необхідно з’ясувати, що саме ви взяли в кредит: гроші чи автомобіль. Якщо у кредит узяті гроші, то автомобіль ви оплатили не кредитними, а вже вашими власними коштами (за які вам ще доведеться розраховуватися з банком, але це вже зовсім інша історія... ). Відповідно, і до можливості заяви бюджетного відшкодування немає жодних питань.

А якщо кошти в рахунок оплати автомобіля продавцеві перерахував банк? У такому разі є лише одна відмінність: банк перераховує гроші автосалону з кредитного рахунка, але цей рахунок відкритий на ім’я покупця автомобіля. Виходить, що оплата в цьому випадку йде від імені покупця. Тому проблем із ПК з ПДВ і в цьому випадку виникнути не повинно. Хоча враховуючи те, що в бухобліку у такому разі не буде саме грошового розрахунку за авто (зобов’язання перед постачальником авто заміниться зобов’язанням перед банком), існує середній ризик того, що контролери будуть проти заяви бюджетного відшкодування у цій ситуації .

Згідно зі ст. 200 ПКУ претендувати на бюджетне відшкодування можна тільки у випадку оплати за товари/послуги.

Здача авто в оренду: що в бухобліку?

Можете нагадати проводки зі здачі іншому підприємству авто в оренду (платник ПДВ)?

На допомогу в нашій ситуації поспішає додаток до Методрекомендацій № 5614 (розд. 7), у якому наведені проводки, що супроводжують таку операцію. Але в них наведені лише ті проводки, що стосуються саме основних засобів. Зокрема, з них випливає, що при наданні автомобіля в операційну оренду в аналітичному обліку на рахунку 10 «Основні засоби» зазначається факт знаходження об’єкта в оренді.

4 Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Мінфіну від 30.09.2003 р. № 561.

Повна ж картина виглядає приблизно так:

Кореспонденції рахунків при передачі автомобіля в оренду

з/п

Зміст господарської операції

Дебет

Кредит

1

Відображено дохід у вигляді орендної плати від надання автомобіля в оренду

377

713 (703*)

2

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ у частині нарахованої орендної плати

713 (703*)

641/ПДВ

3

Отримано оплату від орендаря автомобіля

311

377

4

Нараховано амортизацію автомобіля

949

131

5

Списано на фінансовий результат:

— дохід від надання автомобіля в оренду

713 (703*)

791

— витрати (нарахована амортизація автомобіля)

791

949

* Субрахунок 703 використовують, якщо діяльність із надання майна в оренду є для підприємства основною.

Авто від засновника за договором позички: нюанси

Засновник за договором позички надасть підприємству автомобіль для використання в госпдіяльності. Ця операція приведе до доходу з податку на прибуток?

Розпочнемо з того, що за договором позички одна сторона безоплатно передає або зобов’язується передати іншій стороні річ для користування протягом установленого строку. Тобто позичка апріорі передбачає безоплатне користування переданою річчю.

Регулює відношення в межах договору позички гл. 60 ЦКУ (ст. 827836).

Врахуйте: договір позики транспортного засобу5, в якому хоча б однією стороною є фізособа, згідно з ч. 4 ст. 828 ЦКУ укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

5 Окрім наземних самохідних транспортних засобів.

Якби фізособа була підприємцем і здавала авто в межах підприємницької діяльності, необхідності нотаріально посвідчувати договір не було б.

Що стосується облікового аспекту таких відносин, то виходити потрібно з того, що згідно із ч. 3 ст. 827 ЦКУ до договору позички застосовуються положення гл. 58 цього Кодексу. А вона регулює відносини в межах договору найму. Тобто, якоюсь мірою позикодавець і одержувач речі прирівнюються до орендодавця й орендаря відповідно. Тільки без необхідності нарахування і сплати орендної плати. Але положення П(С)БО 14 у цьому випадку можуть застосовуватися (з урахуванням особливостей договору позички, звичайно ж).

Щодо можливого відображення доходу в цьому випадку, то ясності в цьому питанні небагато…

Суму доходу від безкоштовного користування об’єктом позички логічно визначати на рівні середньої орендної плати, що стягується при оперативній оренді подібного майна. На наш погляд, такий дохід протягом дії договору позички повинен відображатися щомісячно (за кредитом субрахунку 719 «Інший операційний дохід»). Але одночасно із цим повинні в еквівалентній сумі визнаватися й витрати (залежно від напряму використання авто, отриманого за договором позички).

Наприклад, може використовуватися екстраординарна6 проводка: Дт 23 (92, 93 тощо) — Кт 719 .

6 Про можливість відображення в бухгалтерському обліку кореспонденцій, не передбачених Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291, ви могли прочитати в статті «Проводка, якої немає в Інструкції № 291*: чи можна?..» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 29).

Статзвітність за формою № 51‑авто: хто зобов’язаний подавати?

Хтось здає до статистики № 51-авто7?

7 Форма державного статистичного спостереження № 51-авто (місячна) «Звіт про перевезення вантажів та пасажирів автомобільним транспортом», затверджена наказом Держстату від 24.05.2017 р. № 119 (далі — наказ № 119).

Згідно з п. 2 наказу № 119, яким затверджена зазначена форма, поширюється вона на юросіб, відокремлені підрозділи юросіб, основним або одним з видів економічної діяльності яких є комерційні8 вантажні й (або) пасажирські автоперевезення.

8 До цього звітувати були зобов’язані ті юрособи / відокремлені підрозділи юросіб, одним з видів економічної діяльності яких були вантажні перевезення.

Підприємці, як ви могли помітити, не у справі (у них свої форми: № 51-вант, № 51-пас).

Строк подання форми — не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним.

Подають зазначену форму до територіальних органів Держстату.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться