Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, травень, 2018/№20
Друкувати

Дохід посередника і «мінусові» записи в Книзі єдиноподатника: не без фантазії податківців

Мирошниченко Виталина, налоговый эксперт
Книга обліку доходів — найважливіший обліковий документ підприємця. Тому запитання щодо її заповнення є завжди. Сьогодні ми розповімо єдиноподатникам-посередникам, чим для них може обернутися відсутність запису про «транзитні» суми в Книзі обліку? Чи завжди це небезпечно? І якщо ці суми до Книги записати, як від них потім позбутися? Крім того, з’ясуємо, чи можна проводити виправлення і повернення грошей у безприбуткові дні. Приєднуйтеся.

Дохід посередника-ППЄПа

Розпочнемо з того, що зараз є п. 292.4 ПКУ, де чорним по білому зазначено, що у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом єдиноподатника є тільки сума винагороди повіреного (агента).

Виходить, що за всіма правилами до «прибуткової» графи 2 Книги обліку повинна потрапляти тільки винагорода єдиноподатника-посередника. Та ба ! Податківці знову оригінальні й вимагають, щоб:

Роз’яснення в категорії 107.07 ЗІР, ІПК ГУ ДФС в Одеській області від 04.04.2018 р. № 1362 /ІПК/15-32-13-01-09, далі — ІПК № 1362).

єдиноподатник у Книзі обліку (у прибутковій графі 2) зазначав усю суму, отриману до каси або на поточний рахунок за посередницьким договором, у тому числі «транзитні» кошти, що належать замовникові;

— при заповненні декларації єдиноподатник у дохід ставив не все отримане за посередницьким договором, а тільки посередницьку винагороду (як сказано у зазначеному вище п. 292.4 ПКУ)!

До такого підходу є низка запитань.

По-перше, дані з Книги обліку доходів не збіжаться з даними деки єдиноподатника. Але наскільки це правильно? Адже Книгу якраз і ведуть для того, щоб на її підставі заповнювати декларацію (п. 8 Порядку № 579*).

* Порядок ведення книги обліку доходів для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість, затверджений наказом Мінфіну від 19.06.2015 р. № 579.

По-друге, у графах 2 — 6 Книги відображається дохід від підприємницької діяльності, який оподатковується єдиним податком (п. 6 Порядку № 579). Але «транзитні» суми: (1) не є доходом єдиноподатника-посередника; (2) не оподатковуються єдиним податком!

І нарешті, по-третє, навіщо, запитується, такі танці з бубном, якщо «транзитні» суми все одно ніде «не зіграють» (вони не ввійдуть ні до річного доходу спрощенця для порівняння з лімітом, ні до мільйонного критерію для можливості роботи без РРО — ІПК ДФСУ від 14.12.2017 р. № 2990 /О/99-99-13-01-02-14/ІПК)?

Але все це не зупиняє податківців, що пильнують за дотриманням касової дисципліни. Відсутність запису про «транзитну» готівку (не плутати з безготівковими надходженнями) в Книзі обліку податківці трактуватимуть як її неоприбуткування .

А це вже «світить» 5-кратним (!) штрафом за неоприбуткування готівки (ІПК ГУ ДФС в Івано-Франківській області від 20.03.2018 р. № 1138 /ІПК/09-19-13-02-12-2)!

Отже, якщо ви отримуєте «транзитні» кошти у вигляді готівки, однозначно чиніть так, як говорять податківці (записуйте до Книги весь дохід).

Якщо ж гроші вам надходять на банківський рахунок (безготівкою), питання коштує набагато дешевше. Максимум 136 грн. за ст. 1641 КУпАП.

За неналежне ведення обліку доходів (якщо записувати до Книги тільки свою винагороду).

Та й то, можливість його застосування під великим знаком питання, оскільки Книгу ми вестимемо суворо згідно з п. 292.4 ПКУ. Тому у випадку з безготівкою, вважаємо, цілком можна в доходи ставити тільки свою винагороду. Інше запитання: навіщо йти на конфронтацію з податківцями, якщо це нічого не коштує?

Далі, звісно, може виникнути бажання відмінусувати «транзитні» суми в момент перерахування їх замовникові (комітентові), щоб дані Книги і декларації єдиноподатника не відрізнялися. Податківці про це нічого не говорять. Як бути?

Відображати перерахування грошей комітентові в графі 3 Книги формально немає підстав, оскільки в ній записи робляться тільки в разі повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів (п. 5 п. 292.11 ПКУ). У нашому випадку жодна з підстав не підходить.

Виправляти запис про «транзитний» дохід як помилку теж безглуздо, оскільки гроші насправді надійшли підприємцеві (хоча й не належать йому) і були відображені як дохід у виконання вимог ДФСУ.

Таким чином, неплатники ПДВ у такому разі можуть просто за датою перерахування (виплати) комітентові цієї суми зазначити її в графі 2 зі знаком «-» (з коротким поясненням запису).

Платники ПДВ можуть піти за аналогією із загальносистемниками і відображати перерахування (виплати) комітентові як витрати. Тобто робити запис у графі 3 розділу II Книги обліку.

Донедавна (роз’яснення в категорії 104.08 ЗІР, переведене до складу недіючих) загальносистемникам-комісіонерам ДФСУ пропонувала «транзитні» кошти прибирати через витрати.

«-» у безприбутковий день

Податківці не сперечаються, що «мінусові» записи і повернення доходу можна показувати в Книзі, якщо цього дня підприємець отримав дохід, що перекриває такі «мінуси».

Якщо ж дохід у якийсь день не «капнув», але ви хочете, наприклад, виправити помилку, допущену раніше (зменшити дохід) або повернути гроші покупцеві у зв’язку з розірванням договору, податківцям може не сподобатися такий запис. На цю думку наштовхує ІПК № 1362 і консультація в категорії 107.07 ЗІР.

Аргументи ДФСУ:

1) Книга обліку доходів заповнюється тільки в ті дні, коли отримано дохід;

2) підсумок у графах 4 і 6 Книги не може бути від’ємним.

Але ми з фіскалами категорично не згодні! І ось чому.

Виправлення помилки. Якщо йдеться про виправлення помилково завищеного доходу, то в цьому випадку до Книги записують новий рядок з тією датою, коли була допущена помилка**. Тому наявність або відсутність доходу в день виправлення ролі взагалі не відіграє жодної!

** Приклади самовиправлень у Книзі можна знайти в статті «Бій помилкам у книгах обліку підприємців» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 12).

У графі 2 зазначають суму доходу, яку потрібно відняти зі знаком «-» (ч. 3 п. 3 Порядку № 579). Так само зменшують значення в графах 4 і 6 Книги (зі знаком «-»).

Заповнювати ці графи зі знаком «-» при виправленні помилок цілком допустимо, адже ці дані потім підсумовуються з помилковим рядком Книги. У результаті за той день, у якому допущена помилка, підсумок за графами 2, 4 і 6 усе одно буде додатним.

Фіскали рекомендують (необов’язково) при виправленні помилки в Книзі складати довідку довільної форми, в якій розкривати суть помилки. І не забудьте засвідчити виправлення в Книзі своїм підписом (зрозуміло, біля виправлення).

Повернення доходу. Знову-таки, на якій підставі в категорії 107.07 ЗІР податківці стверджують, що записи в графах 4 — 6 Книги взагалі не можуть бути від’ємними . Як ми вже з’ясували, при виправленні помилок — можуть.

А при поверненні грошей покупцям? Наприклад, якщо сьогодні ви отримали 3000 грн. від одного покупця (графа 2) і віддали їх як повернення іншому (графа 3) — податківці вважають, що все гаразд — записи в графах 4 і 6 будуть нульовими.

Ну а якщо ці ж 3000 грн. підприємець уніс на поточний рахунок, а через тиждень повернув їх тому ж покупцеві у зв’язку з поверненням товару (іншого доходу в цей день не було): невже йому не можна заповнити графу 3 в день повернення грошей і отримати «-» у графах 4 і 6 Книги обліку доходів? Це ж абсурд! Та й у Порядку № 579 прямої заборони із цього приводу немає.

Той факт, що Книга заповнюється тільки в день отримання доходу, не забороняє заповнювати її і в інші дні, якщо в цьому є потреба: наприклад, при поверненні грошей контрагентові згідно з п. 5 п. 292.11 ПКУ. Інакше навіщо взагалі в Книзі обліку доходів є графа 3 ?

Тобто вважаємо, що повернення можна показувати в безприбутковий день, при цьому записи в графах 4 — 6 Книги все-таки можуть бути від’ємними.

При цьому «поворотний» запис обов’язково має бути підтверджений документально. Працює принцип: «чим більше підтвердних документів, тим краще».

У такому випадку можуть згодитися (п.п. 5 п. 292.11 ПКУ):

платіжне доручення про повернення грошей покупцеві;

— претензія щодо якості, угода про розірвання договору;

товарно-транспортна накладна***.

*** Коли без ТТН можна обійтися, а коли — ні, зможете прочитати в статті «ТТН-запитання: ні кінця ні краю» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 12).

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться