Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, листопад, 2018/№45
Друкувати

Навіщо ФОП єдиноподатнику документи на товар?

Мирошниченко Виталина, налоговый эксперт
Багато підприємців і раді б мати документи на товар, але тільки не завжди їх вдається отримати, оскільки неофіційний ва­ріант роботи поки ще, на жаль, популярний. Тому запитання про те, наскільки небезпечно працювати без документів на товар, дуже актуальне. Давайте розберемося детально, щоб діяти безпечно.

Чого чекати, якщо документів немає

Як ми вже згадали в першій статті1, податківці однозначно вимагають, щоб у єдиноподатника були документи на товар, так само як і інші первинні документи (категорія 107.11 ЗІР). І якщо у вас є можливість такі документи отримати, не проґавте її: чим більше документів у вас буде, тим складніше податківцям «підкопатися».

1 Стаття «Які документи повинен мати єдиноподатник?» цього номера.

Документи на товар — це накладні, закупівельні акти (при придбанні товарів у населення), чеки, квитанції тощо.

Але якщо документи оформити ніяк не вдалося, на що чекати? На практиці перевіряючі можуть наступати відразу двома фронтами:

1) накласти штраф за незбереження первинних документів у розмірі 510 грн. (п. 44.3 і ст. 121 ПКУ), а при повторному порушенні протягом року — 1020 грн.;

2) стверджувати, що товар придбаний у громадянина без утримання ПДФО і ВЗ. А отже, донарахувати: ПДФО, ВЗ, штраф за несвоєчасну їх сплату (25 % від недоплати) — п. 127.1 ПКУ, а також штраф за неподання форми № 1ДФ — 510 грн. (п. 119.2 ПКУ) .

Раніше фіскали заходили і з третього фронту, стверджуючи, що вартість бездокументних товарів — це дохід єдиноподатника, оскільки вони отримані безоплатно. Але зараз, завдяки п. 292.3 ПКУ, такі вимоги більше не звучать, бо немає договору дарування — немає безоплатно отриманих товарів .

Ще є штраф за торгівлю необлікованими товарами. Але він однозначно не поширюється на єдиноподатників без ПДВ, про що прямо сказано в ст. 20 Закону про РРО. Утім, і загальносистемники, і єдиноподатники з ПДВ від нього теж можуть відбитися 2.

2 Чому підприємці-єдиноподатники можуть не звертати уваги на ст. 20 Закону про РРО, ми детально розповідали в статті «Якщо в підприємця вимагають дані про залишки товарів, але цих даних у нього немає» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 29).

Як боротися в суді

Чи можна сперечатися з податківцями, доводячи, що ви маєте право працювати без документів на товар? У принципі, можна, але сперечатися доведеться в суді .

Звісно, краще до суду справу не доводити (про те, як це зробити, розповімо трохи пізніше), але якщо вже ви «попалися», то візьміть на озброєння такі аргументи:

1) що стосується штрафу за ст. 121 ПКУ, то для нього немає підстав, оскільки ст. 44 ПКУ вимагає:

— вести облік на підставі первинних документів, «ведення яких передбачене законодавством». А законодавство якраз-таки жодних документів від спрощенця не вимагає (гл. I розд. XIV ПКУ): ні для обліку доходів, ні для обліку витрат. Обліку витрат, до речі, спрощенці взагалі не ведуть, крім ПДВшників;

— підтверджувати первинними документами показники податкової звітності. Але якщо ми візьмемо декларацію єдиноподатника, то там зазначається тільки дохід підприємця. Витрати не фігурують ні в декларації, ні в Книзі обліку доходів (тільки платники ПДВ ведуть облік витрат у Книзі, й то довідково, оскільки до декларації ця інформація не потрапляє). А отже, документи на товар для підтвердження даних декларації знову ж таки не потрібні .

Якщо ви придбали товар у підприємця/громадянина, то вартість товару потрібно показати у Звіті за формою № 1ДФ. І для цього документ на товар потрібен. Тож якщо вже ви офіційно «світите» придбання у формі № 1ДФ, переконайтеся, що продавець видав вам платіжку/чек/квитанцію.

Таким чином, відсутність у підприємця-спрощенця документів на товар не є підставою для штрафу за ст. 121 ПКУ;

2) що стосується донарахування ПДФО, ВЗ і штрафів за їх нібито несплату, то суди вже дуже давно говорять про те, що:

— на підприємців-єдиноподатників, які є безПДВшниками, не покладений обов’язок зберігати підтвердні документи щодо придбання товарів (ухвала Дніпропетровського апеляційного адмінсуду від 10.08.2016 р. у справі № 808/8494/153);

3 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/59877947.

— отже, відсутність документів на товар не є підставою для донарахування ПДФО та/або ВЗ;

— крім того, якщо не встановлені факти виплати підприємцем доходів на користь конкретних фізосіб, то податківці не мають права донараховувати ПДФО, оскільки незрозуміло, з чиїх доходів цей податок утримується — немає конкретних фізосіб (див. ухвалу ВАСУ від 16.05.2017 р. № К/800/23516/164).

4 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/66550177.

Але! Траплялися й негативні судові рішення, коли суд визнавав, що документи на товар у єдиноподатника мають бути (постанова Чернівецького окружного адмінсуду від 19.03.2015 р. у справі № 824/202/15-а5). Тож, якщо можна, краще документи на товар мати.

5 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/43380721.

І тут зазначимо ще один важливий момент: і Книга обліку доходів, і документи на товар можуть зберігатися в підприємця — абсолютно необов’язково тримати їх на робочому місці (торгівельній точці). Головне, щоб документи в принципі були .

Як не доводити справу до суду

Та все ж ми радимо до суду справу не доводити і заздалегідь подбати про те, щоб документи на товар у вас були. Як ви їх оформите: як придбання товару, або тимчасове його зберігання, або комісію, або взагалі може виявитися, що ви не продавали товари, а надавали послуги — справа ваша .

Але, поклавши руку на серце, не можна стверджувати, що підприємець може спокійно працювати, не маючи взагалі жодних прибуткових документів на товар. Навіть у ГКУ6 (ч. 8 ст. 19) є застереження про те, що будь-який суб’єкт господарювання зобов’язаний вести первинний облік (тобто мати первинні документи). Тому, так чи інакше, але якщо у вас є товар — на нього має бути і документ.

6 Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.

Водночас важливо розуміти, що переважно це стосується товару, який є на складі / в магазині на сьогодні. Якщо ж маємо справу з інтернет-магазином, цілком можливо, що в момент перевірки жодного товару в продавця немає взагалі . Отже, немає й документів, і це нормально.

А як же документи на вже проданий товар? А тут ніхто не знає, що саме ви продавали . І чи продавали взагалі. Може, ви паралельно з інтернет-магазином займалися орендою і весь дохід, раніше відображений у Книзі обліку доходів, був від оренди? Про які «товарні» документи тоді може йтися…

Пам’ятайте, що «послужний»/орендний КВЕД має бути заздалегідь внесений до Реєстру єдиноподатників. Крім того, з 01.06.2018 р. на кожен продаж за готівку, чи то продаж товарів або послуг, має бути виписана квитанція.

До речі, трапляється, що підприємці оплачують товар зі своєї особистої картки (картка фізособи), чи є в цьому проблема?

Вважаємо, що ні. Відповідна квитанція теж може підтвердити придбання товару для підприємницьких цілей. Але знову ж таки, якщо платіж був на користь підприємця/фізособи і ви придбавали товар для підприємницьких цілей, то мали виконати функції податкового агента (подати форму 1 ДФ та за необхідності утримати ПДФО і ВЗ).

Нагадаємо, згідно зі ст. 320 ЦКУ громадянин має право використовувати особисте майно у своїй госпдіяльності. Але! Якщо такі операції відбуваються регулярно, постає питання про порушення п. 7.7 Інструкції № 4927, згідно з яким не можна використовувати особистий рахунок для операцій, пов’язаних із госпдіяльністю. Утім, за таке порушення відповідальності поки що немає .

7 Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджена постановою Правління НБУ від 12.11.2003 р. № 492.

Проте якщо товар був оплачений не з вашої картки, а з картки ваших родичів або друзів, то роздруківка з їх рахунку не може бути документом на товар у вас як у єдиноподатника. Інакше постане питання про те, як ви ці товари отримали і чи сплатили ПДФО/ВЗ при цьому .

Крім того, якщо мова заходить про імпорт товарів, то щоб працювати офіційно, підприємець повинен пройти акредитацію на митниці, укласти ЗЕД-контракт з постачальником і мати на товар не лише оплачений інвойс, а й ВМД (лист ГУ ДФС у м. Києві від 31.03.2017 р. № 6964/10/26-15-14-05-04-22), а також стежити за тим, щоб товар надійшов вчасно.

Імпортний товар повинен надійти вам не пізніше 180 днів з дня його передоплати. А щоб зняти цю операцію з валютного контролю, банк, зазвичай, вимагає ВМД і ЗЕД-контракт.

Тож у разі імпорту оплата за товар з особистого рахунку однозначно «не прокатає» як офіційний документ на товар, а тільки погіршить ситуацію. У цьому випадку краще пошукати інші варіанти.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться