Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, листопад, 2018/№46
Друкувати

Нюанси підрахунку стажу у «спрощених» ФОП

Мирошниченко Виталина, налоговый эксперт
Усі ми пам’ятаємо, що наприкінці минулого року «посилили» вимоги до виходу на пенсію. Зокрема, дісталося мінімальному стажу1. При цьому законодавець «оптимізував» підрахунок стажу для колишніх єдиноподатників/фікспатентників. Кабмін нещодавно імплементував ці зміни до свого Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсії (Порядок № 6372). Давайте поглянемо, що вийшло.

1 Деталі із цього приводу знайдете в статті «Працевлаштування «передпенсіонерів»: розбираємо «новинку» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 45).

2 Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою КМУ від 12.08.93 р. № 637.

Пенсійний стаж ФОП. Ті, хто зараз готується до виходу на пенсію, почали заробляти свій пенсійний стаж дуже давно. Тому щоб перед очима з’явилася чітка картинка про їх про стаж, нам доведеться вирушити в минуле на декілька десятків років. Отже..

До 1998 року. У ті роки стаж «зароблявся» так: увесь період, протягом якого людина офіційно працювала, йшов у стаж — незалежно від того, якою була зарплата (ст. 56 Закону № 17883).

3 Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.91 р. № 1788-XII.

Що ж до підприємців, то вони зобов’язані були сплачувати пенсійні внески з 01.01.92 р.4. Отже, якщо підприємець сплачував пенсійний внесок, підприємницька діяльність повинна повністю потрапити до його трудового стажу.

4 Постанова Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 06.12.91 р. № 1931-XII.

1998 — 2004 роки. У 1998 році в Україні з’явилася система персоніфікованого обліку (положення № 7945). Роботодавці зобов’язані були подавати туди інформацію про своїх працівників, а з часом (з 01.01.2000 р.) — і дані про зарплату, яка виплачувалася кожному конкретному працівникові. Водночас у цей період стаж, як і раніше, був трудовим: незалежно від розміру зарплати, до стажу зараховувалося стільки місяців, скільки було зазначено в трудовій книжці.

5 Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, затверджене постановою КМУ від 04.06.98 р. № 794.

Проте дані персоніфікованого обліку (дані про зарплату), отриману починаючи з 2000 року, вже могли використовуватися при розрахунку пенсії конкретного громадянина. Але це — для найманих працівників. А що ж підприємці?

А підприємці-загальносистемники, як і раніше, зобов’язані були сплачувати пенсійний внесок зі свого чистого доходу.

Проте, окрім загальносистемників, у 1998 році:

з’явилася категорія підприємців-спрощенців (єдиноподатників), які сплачували єдиний податок, а 42 % від нього автоматично відраховувалося до Пенсійного фонду (п. 3 Указу № 7276);

6 Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» в редакції від 03.07.98 р.№ 727/98.

— із цієї ж дати підприємцям-фікспатентникам установили, що 10 % від сплаченого ними фіксподатку теж автоматично направляється до Пенсійного фонду (п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1297).

7 Закон України «Про внесення змін до Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян» від 13.02.98 р. № 129/98-ВР.

Таким чином, якщо єдиноподатник/фікспатентник в цей період сплачував єдиний податок або фіксподаток, то підприємницька діяльність повинна була повністю потрапити до його трудового стажу.

2004 — 2011 роки. З 01.01.2004 р. з’явилося таке поняття, як «страховий стаж» (ст. 24 Закону № 10588). Тобто до стажу став потрапляти тільки той період, за який був сплачений страховий внесок у розмірі, не меншому ніж мінімальний , розрахований від мінзарплати. Якщо хтось не платив внесків або платив їх з доходу, меншого, ніж зарплата, до стажу йому потрапляв період, пропорційний сплаченому внеску. Таким чином, з 2004 року підприємці повинні були сплачувати пенсійний внесок у розмірі не менше за мінімальний (п.п. 2 п. 8 Прикінцевих положень Закону № 1058).

8 Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV.

Загальносистемники, зрозуміло, платили. А ось для єдиноподатників і фікспатентників порядок сплати пенсійного внеску «за себе» не був законодавчо визначений, тому окремо вони його не платили. Єдине, що потрапляло від них до Пенсійного фонду, — це частина єдиного (42 %) або фіксованого (10 %) податку. А це була невелика сума.

Відпрацювавши місяць на єдиному податку, підприємець отримував до «скарбнички стажу» якихось 10 — 12 днів . Ще гіршою ситуація склалася і із фікспатентниками.

Фактично до їх «скарбнички стажу» могло потрапити взагалі лише 1-2 дні з відпрацьованого місяця .

У принципі, підприємці могли доплачувати внески до Пенсійного фонду добровільно, але мало хто це робив. Тільки з липня 2010 року така доплата стала обов’язковою (п. 2 Закону № 24619), й то ненадовго. Адже з 2011 року пенсійний внесок був замінений на ЄСВ.

9 Закон України «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» і «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 08.07.2010 р. № 2461-V.

2011 — 2016 роки. З 2011 року й до сьогодні підприємці сплачують ЄСВ замість пенсійного внеску. ЄСВ — це комплексний внесок, який розподіляється між Пенсійним фондом та іншими фондами соцстраху. Причому в цей період єдиноподатники зобов’язані були сплачувати ЄСВ за кожен місяць у розмірі, не нижче ніж мінімум. Тобто до їх стажу йшли всі місяці роботи на спрощенці цілком.

Фікспатентники до цього часу перетворилися на єдиноподатників групи 1.

А ось загальносистемники могли не платити ЄСВ за ті місяці, в яких у них був нульовий чистий дохід або збиток. Відповідно, до стажу ці місяці не зараховувалися .

З 01.01.2017 р. Із цієї дати не лише єдиноподатники, а й загальносистемники стали платити ЄСВ у розмірі не нижче, ніж мінімальний внесок — за кожен місяць роботи, навіть якщо цей місяць був «нульовим» або збитковим. Відповідно, до стажу їм зараховується кожен місяць підприємницької діяльності цілком.

Виняток становили лише єдиноподатники групи 1, яким з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р. було дозволено сплачувати ЄСВ у «половинчастому» розмірі, але із застереженням, що до їх стажу зарахується тільки півмісяця роботи на єдиному податку. З 01.01.2018 р. вони, як і всі, платять ЄСВ у повному розмірі.

Тонкощі «спрощених» підприємців. А тепер, власне, поговоримо про зміни, які надійшли із Законом про пенсійну реформу10 і які «впровадив» у свою нормативку Кабмін.

10 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 р. № 2148-VIII.

Тут усе не зовсім гладко . Річ у тому, що кабмінівські зміни за ідеєю повинні були привести Порядок № 637 у відповідність із п. 31 розд. XV Закону № 1058 (ср. 025069200). Але, як не дивно, п. 31 розд. XV Закону № 1058 і п. 4 Порядку № 637 зараз виглядають по-різному .

Знову ж таки про періоди перебування на загальній системі не говоримо. Говоримо про періоди перебування на єдиному/фіксованому податках.

Роки

Як стало

Як було

З 01.01.2018 р.

(Закон № 1058)

З 05.10.2018 р.

(Порядок № 637)

З 01.01.98 р. по 30.06.2000 р.

Якщо є довідка про реєстрацію підприємцем, до стажу зараховується весь період роботи повністю (тобто підтверджувати факт сплати пенсійних внесків не потрібно)

Якщо є довідка про реєстрацію підприємцем, до стажу зараховується весь період роботи повністю (тобто підтверджувати факт сплати пенсійних внесків не потрібно)

По суті, й раніше достатньо було довідки про держреєстрацію підприємцем, оскільки якщо єдиний або фіксований податки сплачувалися вчасно, до стажу повинен був потрапити весь період роботи

З 01.07.2000 р. по 31.12.2003 р.

До стажу зараховується період роботи на спрощенці/фікспатенті за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску), незалежно від суми сплачених внесків (окрім випадків звільнення від сплати єдиного внеску*)

З 01.01.2004 р. по 31.12.2017 р.

До стажу зараховується відпрацьований на спрощенці/фікспатенті період на бажання особи — за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску), незалежно від суми сплачених внесків

До стажу повинен був потрапити «шматочок» відпрацьованого періоду пропорційно сплаченим внескам

* Якщо підприємець узагалі був звільнений від сплати ЄСВ (наприклад, пенсіонер або інвалід), то період роботи на спрощенці до стажу не зараховується.

Таким чином, ми бачимо, що спрощенці і фікспатентники отримали «ніби в подарунок» можливість включити до стажу весь період «підприємництва» з 2004 року по 2017 рік, навіть якщо вони:

— не доплачували пенсійний внесок до мінімального розміру;

— були у 2017 році в групі 1 спрощенки і сплачували 50 % мінімального ЄСВ .

Але зверніть увагу: зміни, внесені Кабміном, стосуються тільки правил розрахунку страхового стажу! Так, якщо вам не вистачає стажу для виходу на пенсію, можливо, ці зміни «накинуть» вам декілька років і врятують вас. Але для розрахунку самої суми пенсії, як і раніше, до уваги братимуться саме фактично сплачені внески .

Нагадаємо, що порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії визначений у ст. 40 Закону № 1058.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться