Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, листопад, 2018/№48
Друкувати

Якщо не показали податковий кредит протягом 1095 днів

Казанова Марина, налоговый эксперт
У підприємства є вхідна податкова накладна (виписана 30.07.2015 р., зареєстрована 16.12.2015 р.), не врахована в податкових деклараціях протягом 1095 днів. Що тепер робити з такою податковою накладною і реєстраційним лімітом? Чи необхідно нарахувати податкові зобов’язання за п. 198.5 ПКУ?

Після закінчення 1095 днів з дня складання податкової накладної (ПН) платник ПДВ втрачає право на податковий кредит (ПК) . При цьому з реглімітом, отриманим при реєстрації невідображеної ПН, нічого робити (робити маніпуляції для його «нівелювання») не потрібно. Адже платник мав право на ПК, і його регліміт «законний».

А якщо йдеться про списання безнадійної дебіторки (коли платник перерахував продавцеві аванс, але після закінчення строку позовної давності товари/роботи/послуги так і не отримав) або кредиторки (товари/роботи/послуги отримали, але не оплатили їх)?

За правилами в такій ситуації потрібно було показати ПК за вхідною ПН, а при списанні безнадійної заборгованості — нарахувати «компенсуючі» податкові зобов’язання (ПЗ) за п. 198.5 ПКУ. Так фіскали рекомендують коригувати ПК, якщо ПН складена після 01.07.2015 р. Якщо до — можна відкоригувати ПК на підставі бухдовідки*.

* У нюанси вам допоможе вникнути стаття «Списання кредиторської заборгованості: ВС за коригування податкового кредиту» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 43).

Листи ДФСУ від 14.06.2018 р. № 2620/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 23.07.2018 р. № 3236/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Але чи обов’язково нараховувати ПЗ за п. 198.5 ПКУ, якщо ПК не показували?

У загальному випадку, фіскали дозволяють не нараховувати «компенсуючі» податкові зобов’язання, якщо прав на ПК не виникло (наприклад, ПН була з помилками). А якщо право на ПК було (ПН була належним чином зареєстрована й оформлена), але покупець з якихось причин не показав ПК протягом належних 1095 днів?

Тут слід керуватися тим, що платник при списанні заборгованості коригує саме ПК — проводить коригування на підставі ст. 192 ПКУ. Адже списання «безнадійки» прямо не підпадає ні під одну із ситуацій, перелічених у п. 198.5 ПКУ. У цьому випадку немає негосподарського використання або використання в неоподатковуваних операціях. А ст. 192 ПКУ передбачає необхідність коригування ПК тільки за ситуації, коли ми вже показали ПК. Відповідно якщо ПК не відображали, то й коригувати нічого!

Водночас варто звернути увагу на те, що для ситуації, коли «вхідна» ПН у нас складена після 01.07.2015 р., фіскали говорять про нарахування компенсуючих ПЗ з метою не лише коригування ПК, але і «нівелювання» регліміту, на який покупець, по суті, теж не має права.

Але нараховувати зобов’язання за п. 198.5 ПКУ тільки для того, щоб вирівняти регліміт, не потрібно!

Чинним законодавством передбачено тільки коригування ПК і ПЗ, а коригування регліміту саме по собі жодним нормативно-правовим актом не передбачено.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам