Підприємець-посередник, «транзитні» кошти і форма № 1ДФ

Доручення / агентська діяльність / комісія на продаж. У цьому випадку через підприємця-посередника можуть проходити «транзитні» гроші, кінцевий одержувач яких — замовник послуг підприємця (поручитель, особа, яку представляє агент, комітент).

Найпростіше з комісією. Оскільки комісіонер діє від свого імені (ст. 1011 ЦКУ), то покупець товарів (підприємець/юрособа), звісно ж, повністю відображає у формі № 1ДФ кошти, сплачені підприємцеві за товар (ознака доходу — «157»). Адже він, у принципі, може й не здогадуватися, що продавець діє у межах договору комісії.

Для підприємця-комісіонера наявність «транзитних» сум у формах № 1ДФ, на перший погляд, може привести до необґрунтованого завищення доходу . Але не хвилюйтеся! На запит податківців досить надати договори комісії і пояснити, що це не дохід, а «транзитні» (чужі) суми, які:

— до єдиноподатного доходу не включаються згідно з п. 292.4 ПКУ;

— до загальносистемного доходу спочатку включаються в загальній сумі надходжень, але за фактом перерахування комітентові потрапляють і до витрат.

З повіреними, агентами ситуація дещо складніша.

Добре, якщо гроші покупець безпосередньо перераховує довірителеві або особі, яку представляє підприємець-посередник. У самого підприємця-посередника жодних транзакцій немає. У договорі він виступає лише як представник. Відповідно, до грошей жодного стосунку не має. У формі № 1ДФ за ним доходи покупцеві показувати не потрібно.

При цьому якщо довіритель або особа, яку представляє підприємець-посередник, — теж фізособа (у тому числі ФОП), тоді покупець показує виплату доходу таким особам у формі № 1ДФ в загальному порядку.

Нюанси з’являються, якщо гроші покупець перераховує підприємцеві-посередникові. Нагадаємо, за договором доручення, агентському договору посередник самостійною фігурою не є. Він діє не за свій рахунок і не від свого імені.

«За договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені і за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя» (п. 1 ст. 1000 ЦКУ).

«Не є комерційними агентами підприємці, що діють хоча і в чужих інтересах, але від свого імені».

По суті, якщо гроші будуть перераховані підприємцеві-посередникові, матимемо справу з виконанням зобов’язання перед продавцем (виплатою йому доходу), але дещо незвичайним способом — шляхом перерахування коштів на рахунок посередника.

За логікою, у формі № 1ДФ ми повинні будемо показати таку виплату саме за продавцем (якщо продавець — фізособа, у тому числі ФОП, якщо юрособа, показувати нічого не будемо). Власне, саме так і радимо чинити.

Водночас є деяка вірогідність, що податківці можуть вимагати заповнити форму № 1ДФ і на посередника-підприємця , особливо якщо продавець — юрособа. Так, наприклад, вони вимагали виконувати функції податкового агента від позикодавця, який перерахував суму позики не на рахунок позичальника, а на рахунок іншої фізособи. При цьому податківці посилалися на те, що таке перерахування не було обумовлене договором позики.

Тому потрібно стежити за тим, щоб необхідність перерахування коштів на рахунок посередника була прямо встановлена договором. Інакше, якщо посередник — фізособа, виплату на його користь також потрібно показати у формі № 1ДФ.

Доручення / комісія на придбання. У разі коли замовник доручає комісіонерові, посередникові, експедиторові тощо придбати товари (роботи, послуги) за його рахунок, він завжди знає, що він працює з посередником.

І коли замовник перераховує йому гроші на придбання товарів (робіт, послуг), ці гроші апріорі не є доходом посередника, це — гроші замовника. Тобто до форми № 1ДФ повинна потрапити лише винагорода посередника, а ніяк не «транзитні суми».

Але податківці, як завжди, перестраховуються і вимагають відображати у формі № 1ДФ навіть такі «транзитні» суми, з чим ми категорично не згодні (ІПК від 02.01.2018 р. № 2/6/99-99-13-01-01-15/ІПК). Утім, раніше зустрічалися і логічні консультації фіскалів, в яких йшлося про те, що до форми № 1ДФ повинна потрапляти лише винагорода повіреного.

Щодо частини доходів посредника-єдиноподатника, відзначимо, що був час, коли податківці вимагали включати «чужі гроші» до доходів. Це виглядало абсурдним, але все ж таки.

Зараз же намірів у цей бік бути не може, оскільки згідно з п. 292.4 ПКУ:

«У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента)».

При цьому ніщо не заважає поширювати цю норму як на посередницькі договори на продаж, так і на посередницькі договори на придбання.