Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, вересень, 2018/№40
Друкувати

Інспекційні відвідування: права працівників

Товстопят Юрий, налоговый эксперт
Приховуєте неоформлених працівників? — Тоді ми йдемо до вас. Приблизно під таким гаслом з 05.10.2018 р. стартує кампанія Держпраці, ДФСУ, ПФУ, Нацполіції та інших центральних органів виконавчої влади і місцевого самоврядування. Тільки ось «під приціл» можуть потрапити і добросовісні роботодавці. Давайте поговоримо про права й обов’язки ваших працівників при проведенні цих заходів.

Замість вступу

Ви, мабуть, знаєте, що зараз триває «місячник», протягом якого роботодавці отримали останній шанс оформити досі неоформлених працівників.

Контролюючі органи в цей час зобов’язані провести інформаційно-роз’яснювальну кампанію про заплановані перевірочні заходи та неприпустимість допуску до роботи найманих працівників без оформлення з ними трудових відносин. Такі заходи передбачені розпорядженням № 649-р1.

1 Розпорядження КМУ «Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення» від 05.09.2018 р. № 649-р.

Але найстрашніше почнеться після закінчення цього «місячника» — з 05.10.2018 р. Держпраці, ДФСУ, ПФУ, Нацполіція та інші центральні органи виконавчої влади за участю органів місцевого самоврядування проводитимуть «комплексні заходи, спрямовані на детінізацію зайнятості та доходів населення», причому робити вони це будуть з особливою пристрасністю .

І ці комплексні перевірки місяцем не обмежаться, адже розпорядження зобов’язує зазначені органи щомісячно звітувати КМУ (через Держпраці та Мінсоцполітики).

Тобто імовірність приходу трудових інспекторів і Кº стрімко збільшиться.

Тому давайте розглянемо важливий аспект — права й обов’язки ваших працівників при інспекційному відвідуванні трудовиків.

Інспектор праці має право…

Гадаємо, вам не потрібно довго розповідати про те, що особа з посвідченням трудового інспектора — це така собі суміш супермена (з надможливостями) та спайдермена (з надпрохідністю).

Зараз поговоримо про ті права трудовиків, які дозволяють їм безпосередньо контактувати з працівниками роботодавця, що перевіряється. Порядок № 2952 дозволяє трудовим інспекторам:

2 Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою КМУ від 26.04.2017 р. № 295.

— наодинці або в присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об’єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення (п.п. 3 п. 11);

— отримувати робоче місце з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування (п.п. 5 п. 11);

При цьому вимога інспектора праці про надання об’єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов’язковою для виконання (згідно з п. 12 Порядку).

— фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки (п.п. 6 п. 11).

Згідно з п. 33 Порядку інспектор праці має право самостійно приймати рішення про необхідність відвідування роботодавця з метою інформування його та працівників про найбільш ефективні способи дотримання законодавства про працю, моніторингу стану його дотримання, у тому числі щодо оформлення трудових відносин.

Тобто трудові інспектори мають право ставити працівникам запитання (але це не означає — отримувати на них відповіді!); усамітнюватися з ними (для ведення розмови), знімати3 усе це та… консультувати на власний розсуд. Але консультування — усе-таки не те, що нас зараз цікавить, адже негативних наслідків для роботодавця воно принести не повинно. Тому, з вашого дозволу, про нього далі оповідати не будемо.

3 Детальніше про таку зйомку ви могли прочитати в статті «Відеозйомка при перевірці Держпраці» в журналі «Бухгалтер 911», 2018, № 32.

Важливий нюанс: об’єктом відвідування в Порядку № 295 вважаються юрособи (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, що не є юрособами) та фізособи, які використовують найману працю.

Це важливо тому, що згідно з п. 16 Порядку створення об’єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці може стати причиною складання акта про неможливість проведення інспекційного відвідування4. А такий акт, у свою чергу, може спричинити накладення нечуваного штрафу згідно з абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП у розмірі 100 мінзарплат (у 2018 році — 372,3 тис. грн.).

Під «перешкоджанням» Порядок № 295 розуміє перешкоду в реалізації будь-яких прав, передбачених п. 11 цього Порядку (у тому числі названих вище).

У тому числі створення перешкод згідно з п. 16 Порядку № 295 передбачає відмову в допуску до проведення відвідування. А таку відмову цей же пункт розшифровує як ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування4, і перешкоду в реалізації інших прав, передбачених п. 11 Порядку (ср. 025069200).

4 Або невиїзного інспектування.

Але чи може вважатися відмовою в допуску до проведення відвідування ненадання окремим працівником інформації у відповідь на запитання інспектора? По-хорошому, не повинно.

Інше запитання: чи може вважатися працівник, що створює перешкоди трудовому інспекторові, представником (частиною ) об’єкта відвідування?

Вважаємо, що ні, адже в п. 16 Порядку йдеться саме про провину об’єкта відвідування.

Утім якщо трудовий інспектор матиме іншу думку з цього приводу, то свою правоту вам доведеться обстоювати в суді … Якщо, звичайно, не бажаєте змиритися з накладенням штрафу.

Права працівників

Характеризуючи їх, підемо «від зворотного».

Отже, як ми вже з’ясували, трудовики мають право наодинці або в присутності свідків ставити працівникам об’єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення. Але чи зобов’язані працівники відповідати на такі запитання та надавати пояснення? Що якщо працівник, наприклад, заявить, що розмовляти з інспектором відмовляється?

А якщо так зроблять усі співробітники ?

Прямо скажемо: нічого хорошого об’єкту відвідування це не обіцяє. Якщо говорити відмовиться один-два співробітники, то це ще може «зійти з рук» роботодавцю, що перевіряється, але якщо відмову дружно дадуть усі (чи більшість) співробітників, висока ймовірність того, що інспектори це сприймуть як перешкоду з усіма наслідками. Хоча, суворо кажучи, в обов’язки працівника не входить спілкування з перевіряючими, і жодний закон не зобов’язує його розмовляти з ними.

Приходячи на роботу, кожен співробітник діє передусім згідно з трудовим договором (контрактом). При цьому за таким договором працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку. Які саме обов’язки працівник зобов’язаний виконувати, детальніше описано в посадовій інструкції. Причому навряд чи в ній ви знайдете обов’язок спілкування з контролерами.

Але відмова від спілкування з перевіряючими подібна до ходіння лезом бритви, тому краще все-таки на такий крок не йти. А якщо й відмовляти, то не прямо, а посилаючись на забудькуватість. А ще краще заздалегідь проінструктувати своїх співробітників на предмет того, що вони повинні знати. Але про це поговоримо в окремому розділі статті.

Поки ж розглянемо інше право контролерів — отримувати робоче місце з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування. Тут права співробітника багато в чому схожі на розглянуті вище. Якщо надати робоче місце — це більше до керівництва роботодавця (окремий працівник опиратися цьому навряд чи зможе, якщо, звичайно, він не директор), то вести розмову з перевіряючим, та й взагалі усамітнюватися із цією метою з ним, законодавство працівника не зобов’язує.

Хоча, знову-таки, ризики тут перекликаються з описаними вище (що стосуються відмови говорити), але стосуються вони, передусім, роботодавця (а не працівника).

Також трудові інспектори мають право фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки. Але чи може працівник відмовитися від того, щоб його знімали? Так, таке право йому надає ст. 307 ЦКУ, яка встановлює, що фізособа може бути знята на фото-, кіно-, теле- або відеоплівку лише за її згодою.

Згода особи на зйомку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.

Також згідно з ч. 3 ст. 307 ЦКУ знімання фізособи на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку без її згоди може бути проведене лише у встановлених законом випадках. Але в нашому випадку право інспекторів на проведення зйомки закріплене п. 11 Порядку № 295, а цей документ законом не є.

Що повинні знати працівники?

Іноді вимог трудового законодавства не знають не те що працівники, але й самі роботодавці, допускаючи порушення. Про те, які з них є найтяжчими (тому й штрафонебезпечними), ми свого часу писали5.

5 Дивіться статтю «Трудова» відповідальність: стаття 265 КЗпП від А до Я» в журналі «Бухгалтер 911», 2017, № 18-19.

Для підготовки до правильної поведінки під час перевірок на практиці проводять спеціальне навчання персоналу . Давайте ж поговоримо про те, що найбільше цікавить перевіряючих і про що вони з найбільшою імовірністю можуть запитати. Отже, орієнтовний перелік запитань:

посада співробітника. Тут, сподіваємося, проблем бути не повинно. Утім якщо мали місце переведення, переміщення, суміщення посад, зміни назви посад (у тому числі на благо Класифікатору професій), то бажано, щоб співробітник знав, ким він працює зараз і ким був раніше;

перелік трудових обов’язків. Із цією метою працівника доцільно повторно ознайомити з його посадовою інструкцією (або ж познайомити , якщо вчасно цього зроблено не було);

розмір заробітної плати. При цьому непогано, якщо працівник орієнтується в структурі заробітної плати (наприклад, посадовий оклад, доплати й надбавки, індексація, премії тощо), а також пам’ятає про останнє підвищення свого заробітку. Але головне, щоб він знав, скільки отримує «на руки», і щоб ці дані збігалися з тим, що відображено в бухгалтерських записах.

А детальніше про складові виплат працівникам, нарахування ЄСВ та утримання ПДФО й ВЗ, профспілкових внесків (за наявності) доведеться «звітувати» вже бухгалтерам.

Чи слід пояснювати, що дані про доходи працівників трудовим інспекторам потрібні для виявлення сум, прихованих від оподаткування? Навіть якщо частина заробітку виплачується працівнику легально, а частина — «в конверті», виявлення такого факту може стати приводом для накладення штрафу згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП у розмірі 30 мінзарплат (у 2018 році — 111,69 тис. грн.) за кожного працівника, щодо якого допущено порушення.

Також дані такого опитування можуть змусити спливти на поверхню факти недотримання роботодавцем мінімальних державних гарантій в оплаті праці (які призведуть до накладення штрафу в розмірі 10 мінзарплат (для порушень-2018 — 37,23 тис. грн.) за кожного співробітника, щодо якого допущено порушення).

Ще трудові інспектори можуть поцікавитися своєчасністю й періодичністю виплати заробітної плати. Ці дані потрібні їм для виявлення фактів виплат із затримкою більше місяця, для яких є штраф (абз. 3 ст. 265 КЗпП) у розмірі 3 мінзарплат (для порушень, допущених у 2018 році, — 11169 грн.);

тривалість робочого тижня, режим роботи, робочі та вихідні дні. Такі дані трудовикам потрібні для виявлення факту оформлення працівників на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час. Таке порушення, нагадаємо, «важить» 30 розмірів мінзарплати, що діє на момент виявлення порушення. Тобто для порушень-2018 це 111,69 тис. грн.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться