Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, квітень, 2019/№14
Друкувати

Обліковуємо отриману безповоротну фіндопомогу

Казанова Марина, налоговый эксперт, CAP
Ситуація. Хочемо внести фіндопомогу на виплату зарплати, як безповоротну. Які тут є нюанси? Як обліковувати отриману безповоротну фіндопомогу?

Безповоротна фіндопомога (БФД), як випливає з її назви, не передбачає повернення, тобто її видають/отримують безоплатно.

Підпункт 14.1.257 ПКУ визначає БФД, зокрема, як суму коштів, передану платникові податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів.

І якщо поворотна фіндопомога, з юридичної точки зору, є різновидом позики, то БФД, по суті, є дарунком/пожертвою.

Як документально оформляється надання/отримання БФД? Як ми бачимо з визначення п. 14.1.257 ПКУ, БФД може надаватися на підставі договору дарування/пожертви або без укладення таких договорів.

Розпочнемо із загадкового варіанта «без укладення таких договорів».

Тут варто врахувати, що в будь-якому разі грошові кошти, які зайшли на рахунок підприємства, обов’язково мають бути ідентифіковані з точки зору їх прив’язки до певної господарської операції. Якщо гроші просто висять на рахунку без відповідних зобов’язань підприємства, то це ще не надає підстав вважати їх отриманою БФД: може, вони — результат помилкової транзакції.

У принципі, на наш погляд, «ідентифікацією» грошей у такому разі цілком може стати призначення платежу в платіжному дорученні, у якому буде зазначено, що це БФД. Але щоб не мати зайвих запитань з боку перевіряючих, краще все-таки оформити договір на БФД.

Що це може бути за договір? Такий договір міститиме положення договору або дарування, або пожертви (див. гл. 55 ЦКУ). При цьому, на відміну від договору дарування, договір пожертви по суті відповідає операції цільового фінансування.

Так, згідно зі ст. 729, 730 ЦКУ:

— пожертвою є даруванням для досягнення обдаровуваними особами певної, наперед обумовленої мети;

— пожертвувач має право здійснювати контроль за використанням пожертви відповідно до мети, встановленої договором пожертви.

Даруванням/пожертвою можуть бути, зокрема, гроші (це передбачає ч. 1 ст. 718 ЦКУ, ч. 1 ст. 729 ЦКУ).

Варто врахувати, що наразі (після внесення змін Законом № 2628* до ст. 719 ЦКУ) договір дарування/пожертви валютних цінностей (а до валютних цінностей належить і валюта України) підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню, тільки якщо він укладений між двома фізособами на суму більше 50-кратного розміру неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто 850 грн.).

* Закон України «Про внесення змін до ПКУ та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» від 23.11.2018 р. № 2628-VIII.

В інших випадках достатнє дотримання письмової форми.

Ну а тепер про те, як обліковувати БФД. Вище ми з’ясували, що БФД є нічим іншим, як дарунком. Тому в загальному випадку на дату отримання безповоротної допомоги в одержувача виникає дохід (п. 5 П(С)БО 15): Дт 30, 31 — Кт 745 (746). При цьому жодних додаткових податкових різниць щодо одержаної БФД ПКУ не передбачено .

Юрособи-єдиноподатники визнають дохід на підставі п.п. 2 п. 292.1 і п. 292.3 ПКУ.

Що стосується ПДВ-обліку, то як надання/так і отримання БФД у грошовій формі не є операцією постачання, відповідно ПДВ не нараховується .

Але! Зазвичай БФД підприємства отримують від засновників.

Загалом, імовірно, при отриманні БФД від засновника цілком можна було б скористатися п. 5 П(С)БО 15 (ср. 025069200). У ньому сказано, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Інакше кажучи, збільшення капіталу за рахунок внесків учасників/власників підприємства не повинне призводити до визнання доходу.

Про які внески власників ідеться? Напевно це не лише внески власників до статутного капіталу. Раніше в ЦКУ (ч. 4 ст. 144 ЦКУ) і Законі про госптовариства** (ст. 51) були згадки про можливість внесення учасником додаткових внесків, не пов’язаних зі збільшенням статутного капіталу.

** Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.91 р. № 1576-XII (втратив чинність частково).

Але зараз, наприклад, нинішній Закон про ТОВ*** подібних положень не містить. У Законі про ТОВ немає ні слова про додаткові внески учасників, не спрямовані на збільшення статутного капіталу****. З іншого боку, Закон про ТОВ прямо і не забороняє вносити учасникам додаткові внески, не спрямовані на збільшення статутного капіталу.

*** Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 р. № 2275-VIII.

**** Цей момент обговорювався в статті «Операції зі статутним капіталом: запитання та відповіді» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 6.

Тому в «теорії» при отриманні БФД від засновника можна говорити, що дохід визнавати не потрібно (що це збільшення капіталу за рахунок внесків учасників підприємства — Дт 30 (31) — Кт 422).

Щоб скористатися цим варіантом, потрібно правильно все задокументувати — зібрати загальні збори учасників і зафіксувати необхідність такої передачі без збільшення розміру статутного капіталу в протоколі загальних зборів.

Але оскільки податківці ще не висловилися про своє ставлення до цієї ситуації, не виключений і інший варіант — фіскали можуть визнати додатковими внесками засновників тільки ті внески, які пов’язані зі збільшенням статутного капіталу (тільки в цих випадках це будуть розрахунки із засновниками і можна не нараховувати доходу). А ось якщо просто отримано БФД від засновника, то вони можуть вимагати визнавати доходи при її одержанні на загальній підставі (Дт 30 (31) — Кт 745 (746) .

Можна, звичайно, піти й іншим шляхом. Укласти договір поворотної фіндопомоги, а після закінчення строку позовної давності, передбаченого для її повернення, — вона отримає статус безповоротної (п.п. 14.1.257 ПКУ). У такому разі одержувач при отриманні грошових коштів не відразу визнає дохід від БФД, а тільки після закінчення строку позовної давності, передбаченого для повернення поворотної фіндопомоги.

фото автора У фокусі
Ушакова Лілія СЕРЕДНЯ ЗАРПЛАТА – НОВИЙ ПЕРЕРАХУНОК [Порядок 100]...
60856 142
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам
Нас вже image користувачів
Клуб 911 — приєднуйтесь, щоб отримати повний доступ до всіх матеріалів сайту. Це безкоштовно!
Вже з нами? Увійти