Запити від фіскалів про незбіг ПДВшних і «прибуткових» показників

Подібні запити від фіскалів — непоодинокі. Фіскали вимагають пояснити розбіжності між показниками декларації з податку на прибуток і декларації з ПДВ. Хоча запит вони так не формулюють. Направлення запиту вони обґрунтовують виявленням фактів, які свідчать про недостовірність даних у деклараціях. «Доказова база» — розбіжності між показниками декларації з податку на прибуток і декларації з ПДВ.

Інакше кажучи, податківці не просто просять пояснити причину розбіжностей, але й натякають на те, що показники декларації платника не є достовірними.

* Стаття «Отримали від ДФС запит з вимогою надати великий за обсягом і невичерпний перелік документів: як правильно відповісти?» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 17-18).

Зазначимо, що право фіскалів направити запит при виявленні недостовірності даних, які містяться в податкових деклараціях, поданих платником, передбачено п. 73.3 ПКУ (третя підстава із шести). І якщо на такий запит платник не відповість — далі може спрацювати п. 78.1.4 ПКУ, який передбачає право фіскалів розпочати позапланову документальну перевірку в разі, «якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту».

Звідси висновок — ігнорувати запит не слід.

Звичайно, ще є норма п. 73.3 ПКУ, у якій обумовлено право платника не надавати відповідь на запит, якщо він складений із порушенням. Але навіть у такому разі — на запит краще відповісти, зазначивши фіскалам, що відповідь на запит не може бути надана, оскільки запит складений з порушенням вимог п. 73.3 ПКУ.

«Тестуємо» запит

Спочатку потрібно «протестувати» отриманий запит на його відповідність нормативним вимогам.

Запит має бути оформлений у письмовій формі. Він має бути підписаний керівником або заступником відповідного органу ДФС і скріплений печаткою (п. 73.3 ПКУ).

Запит вважається належним чином врученим, якщо він (п. 42.2 ПКУ):

— або надісланий за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення;

— або особисто вручений платникові податків (його представнику);

— або надісланий платникові через Електронний кабінет з дотриманням вимог Закону про електронний документообіг** і Закону про електронні довірчі послуги***.

** Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 р. № 851-IV.

*** Закон України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 р. № 2155-VIII.

Окрім цих умов, є певні вимоги й до змісту запиту. Так, у запиті мають бути зазначені:

(1) підстави для його надіслання. Тобто має бути посилання на п. 73.3 ПКУ із зазначенням конкретного або декількох з наведених там законодавцями підстав для запиту;

(2) інформація, яка підтверджує ці підстави.

Зараз фіскали намагаються формально виконати всі ці вимоги — у запиті зазначені і (1) підстава для надіслання запиту з п. 73.3 ПКУ (виявлена недостовірність даних, що містяться в податкових деклараціях), і (2) інформація, яка підтверджує ці факти, — розбіжності в показниках, які виявлені при аналізі даних декларацій з податку на прибуток і ПДВ. Зрозуміло, що таке обґрунтування «притягнуте за вуха», оскільки самі із себе розбіжності між даними декларації з податку на прибуток і ПДВ не є фактами, що свідчать про можливу недостовірність даних, відображених у податкових деклараціях. Адже жодним законодавчим актом не встановлено вимогу про таку відповідність. Але, втім, формально фіскали виконують умови, перелічені п. 73.3 ПКУ, для того, щоб такий запит вважався «дійсним».

Відповідаємо на запит

Після «тестування» отриманого запиту на відповідність ПКУ визначтеся з подальшим реагуванням. Тут можливі варіанти.

Ігнорування. Просто не відповідаєте на запит. Але, як ми згадували вище, — це неслушний варіант .

Відмова на запит податківців. Цей варіант застосовний, якщо запит складено з порушенням, — тоді у відповіді можна зазначити, що відповідь на запит не може бути надана, оскільки запит складено з порушенням вимог, викладених у п. 73.3 ПКУ. При цьому чітко зазначайте, які вимоги порушено.

**** У разі проведення зустрічної звірки платник податків зобов’язаний подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем отримання запиту.

Формальна відписка (ввічлива відмова з поясненнями). Наприклад, можна зазначити, що, на жаль, із запиту ми не можемо зрозуміти, які конкретно документи і щодо яких операцій слід надати. У запиті зазначено, що на недостовірність даних, які містяться в поданих нами податкових деклараціях, указують розбіжності між показниками податкової декларації з податку на прибуток і декларації з ПДВ. Але показники декларацій з ПДВ і з податку на прибуток не є порівнянними через різні методології, які застосовуються в ПКУ для обчислення цих податків. Показник доходу, який відображається за ряд. 01 декларації з податку на прибуток, визначається за правилами бухгалтерського обліку, що передбачають відображення доходів за методом нарахування (п. 8 П(С)БО 15 «Дохід»). Водночас податкове зобов’язання з ПДВ виникає за правилом першої події: при відвантаженні товарів (наданні послуг) або при отриманні грошових коштів/іншої компенсації (п. 187.1 ПКУ). Тому показник доходу та інші показники декларації з податку на прибуток і не мають бути порівнянні з обсягами постачання та іншими показниками, які відображаються в деклараціях з ПДВ. Враховуючи вищевикладене, надати інформацію за вашим запитом не є можливим.

Але (!) у такому разі будьте готовими до того, що фіскали з’являться з позаплановою документальною перевіркою, і підставою для цього буде — ненадання документальних підтверджень на запит контролюючого органу.

Неформальна відписка. Можете спробувати надати у відповідь на такий запит реальні розрахунки і пояснення розбіжностей між показниками декларації з ПДВ та декларацією з податку на прибуток, додавши копії документів, що підтверджують ці факти. Для цього доведеться проаналізувати дебіторку-кредиторку, усі незбіги ПДВшної бази із сумою бухоблікових доходів.

Причини, з яких можуть не збігатися показники декларації з податку на прибуток і ПДВ, можуть бути різними. Наприклад:

— отримані передоплати. Відповідно до п. 6.3 П(С)БО 15 сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт/послуг) не визнається доходом. Водночас для цілей ПДВ згідно з п. 187.1 ПКУ отримана передоплата є подією для нарахування податкових зобов’язань з ПДВ.

Тому й у відповіді на запит можна зазначити, наприклад, що наявність розбіжностей між показниками декларації з податку на прибуток і декларацією з ПДВ за «…» пояснюється тим, що в червні була отримана попередня оплата від «…» на суму «…» грн. На дату її отримання згідно з п. 187.1 ПКУ було нараховано податкові зобов’язання з ПДВ. Водночас постачання товарів, за якими здійснена попередня оплата, буде здійснено в липні. Тому дохід за цією операцією відображений ще не був;

— курсові різниці — «позитивні» курсові різниці збільшують дохід підприємства (на дату балансу/на дату здійснення операції), але при цьому не є об’єктом оподаткування ПДВ;

— продаж основних засобів — дохід відображаємо з різниці (між ціною продажу і балансовою вартістю основного засобу — п. 34 П(С)БО 7), а базою для ПДВ є вся продажна вартість (мінбаза — балансова (залишкова) вартість за даними бухобліку);

— безоплатна передача товарів — доходу немає, але є податкові зобов’язання з ПДВ (що нараховуються з «мінбази») тощо.