Підпишіться!


Бухгалтер 911, серпень, 2019/№33
Друкувати

У лікарняному — відмітка про порушення режиму: нюанси розрахунку відпускних

Гузенко Оксана, главный специалист отдела оплаты труда Департамента заработной платы и условий труда
Розглянемо таку ситуацію. Працівник іде у відпустку з 02.09.2019 р. У розрахунковому періоді в нього був лікарняний з 15.01.2019 р. по 23.01.2019 р. Проте в лікарняному листі зазначено про порушення режиму, а саме: 18.01, 19.01, 20.01 — не з’явився на прийом до лікаря. Згідно з вимогами Закону про соцстрахування* такі три дні із загальної кількості календарних днів хвороби оплаті не підлягають. Чи виключаються з розрахункового періоду неоплачувані дні лікарняного?

Так, неоплачувані дні лікарняного листа при визначенні середньої зарплати потрібно виключити з розрахункового періоду. Зараз пояснимо чому.

Розрахунок відпускних регламентує Порядок № 100**. Згідно з ним для оплати часу відпусток визначають середню заробітну плату. У загальному випадку її обчислюють виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки (п. 2 Порядку № 100).**

* Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.

** Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

При цьому не всі календарні дні розрахункового періоду (як і не всі виплати, отримані працівником у розрахунковому періоді) беруть участь у визначенні середнього заробітку для оплати днів щорічної відпустки. З розрахункового періоду виключають:

— святкові та неробочі дні, встановлені ст. 73 КЗпП;

— час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково (абзац шостий п. 2 Порядку № 100).

Що стосується періоду тимчасової непрацездатності, то:

— загальну суму лікарняних включають до розрахунку середнього заробітку для визначення суми відпускних;

— і відповідно, календарні дні, на які припадає тимчасова непрацездатність працівника, включають до загальної кількості календарних днів за розрахунковий період.

Див. спільний лист Мінпраці і Мінфіну від 04.04.2006 р. № 2300/0/14-06/13-15, № 31-18040-02-5/6826, лист Мінсоцполітики від 24.11.2017 р. № 2796/0/101-17.

Але не забувайте, це все справедливо для стандартного випадку — повністю оплачуваного лікарняного листа. Але бувають винятки з правила. Одним з них якраз є випадок, що розглядається нами.

Перелік причин для відмови в оплаті лікарняного листа наведено в ст. 23 Закону про соцстрахування. Перелічимо їх. Допомога по тимчасовій непрацездатності не надається:

1) у разі одержання застрахованою особою травм або захворювання при вчиненні злочину;

2) у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;

3) за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;

4) за час примусового лікування, призначеного за постановою суду;

5) у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням;

6) за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням;

7) у разі порушення застрахованою особою в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності режиму, встановленого для неї лікарем, або нез’явлення без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) або медико-соціальну експертну комісію (МСЕК).

Як бачите, причиною для відмови в оплаті періоду тимчасової непрацездатності може стати і запис у лікарняному листі про порушення лікарняного режиму.

Такий запис робиться, зокрема, у разі несвоєчасного з’явлення хворого на прийом до лікаря (п. 4.1 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затверджена наказом МОЗ від 03.11.2004 р. № 532/274/136-ос/1406).

Які саме дні тимчасової непрацездатності оплачуватися не будуть, визначає комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства. Причому за рахунок яких коштів мали бути оплачені такі дні, чи то за рахунок роботодавця, чи то за рахунок коштів ФСС, — тут ролі не відіграє.

Див. лист Мінсоцполітики від 24.04.2013 р. № 4566/0/14-13/13, п. 4 Порядку оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця, затвердженого постановою КМУ від 26.06.2015 р. № 440.

У цьому випадку це будуть дні з 18.01.2019 р. по 20.01.2019 р.

Незважаючи на те, що такі дні не підлягають оплаті, вони все одно вважаються днями, невідпрацьованими згідно з чинним законодавством (підтвердження тому — лікарняний лист).

А отже, мають бути виключені з кількості календарних днів за розрахунковий період при визначенні суми відпускних.

У наведеному прикладі загальна кількість календарних днів за розрахунковий період (липень 2018 року — серпень 2019 року) становить 365. Виключимо з нього святкові/неробочі дні, а також дні, пропущені працівником у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, які не оплачувалися:

365 - 11 - 3 = 351 (к. дн.),

де: 11 — кількість святкових і неробочих днів у розрахунковому періоді;

3 — кількість днів неоплачуваної тимчасової непрацездатності з 18 по 20 січня 2019 року.

Саме така кількість календарних днів (351) бере участь у розрахунку середньої зарплати для визначення суми відпускних стосовно цього випадку.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд