Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте новини поштою!


Бухгалтер 911, серпень, 2019/№34
Друкувати

Запізнилися з розрахунком при звільненні: чи розраховувати середній заробіток за затримку

Савченко Елена, эксперт по вопросам оплаты труда
Відомо, що розрахуватися з працівником потрібно в день звільнення. Але буває, з якихось причин остаточний розрахунок відбувається пізніше. І нехай би йшлося про тривалий проміжок. Але трапляється, що затримка відбувається всього на день або два. Чи потрібно розраховувати середній заробіток за дні затримки в тому чи іншому випадку? Як його правильно розрахувати? Давайте розберемося.

Що із «середнім». Незалежно від причини звільнення, працівник у день звільнення повинен отримати остаточний розрахунок. Якщо працівник у цей день не працював (наприклад, у нього був вихідний день за графіком роботи (змінності)), усі належні йому суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок (ст. 47 і 116 КЗпП).

Про суми, які мають бути виплачені працівникові при звільненні, роботодавець зобов’язаний письмово повідомити працівника перед їх виплатою (ст. 116 КЗпП).

А тепер уявимо ситуацію. Співробітник звільняється, але остаточний розрахунок у день звільнення з працівником не відбувся. Найпоширеніші ситуації: розрахувалися з працівником не в день звільнення, а наступного дня; працівника звільняють вихідним днем (наприклад, при строковому трудовому договорі), а розрахувалися з ним після вихідних (свят). Буває підприємство відправляє платіж, але він повертається, наприклад, у зв’язку з тим, що картку одержувача заблоковано (тут, до речі, немає вини підприємства). Чи гроші за зарплатними виплатами повернулися, оскільки забули підписати і відправити відомість тощо. Як бути в цих випадках? Чи потрібно розраховувати і виплачувати працівникові середній заробіток за час затримки зарплати?

У ст. 117 КЗпП сказано про те, що якщо роботодавець зі своєї вини і за відсутності спору про розмір належних звільненому працівникові сум своєчасно не розрахувався з ним, то він зобов’язаний виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку.

Зрозуміло, що чим довше підприємство не здійснюватиме жодних кроків для погашення заборгованості перед працівником, а працівник — чекати, перш ніж звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому зарплати, тим більшу суму середнього заробітку він у результаті отримає.

Тож саму заборгованість за невиплаченими сумами при звільненні потрібно погасити якнайшвидше.

Якщо заборгованість перед працівником не погасити, то працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення йому всього належного без обмеження будь-яким строком!

А якщо саму заборгованість повністю погасити, а з виплатою середнього заробітку «не поспішати»?

Вважаємо, що штрафні санкції або іншого роду відповідальність за це «порушення» застосовуватися не повинні. Адже виплата середнього заробітку сама собою вже є відповідальністю/покаранням для роботодавця.

Тож якщо вина підприємства не зовсім очевидна (наприклад, працівник надав реквізити, на які потрібно перерахувати зарплату, пізно ввечері й бухгалтер не встигла провести платіж) або ви впевнені, що працівник не стане звертатися до суду, ви розпрощалися по-доброму, то й сенсу метушиться і розраховувати працівникові середній заробіток немає.

Важливо, щоб у будь-якому випадку підприємство погасило заборгованість перед працівником. Тоді сума середнього заробітку зростати не буде.

Звернутися до суду із заявою про стягнення середнього заробітку за час розрахунку при звільненні працівник може в тримісячний строк (ч. 1 ст. 233 КЗпП). Такий строк відлічують з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що роботодавець, з вини якого відбулася затримка виплати всіх належних при звільненні сум (незалежно від тривалості затримки виплати), фактично з ним розрахувався (рішення КСУ від 22.02.2012 р. № 4-рп/2012) (ср. 025069200).

Також варто взяти до уваги і той факт, що суд може зменшити розмір компенсації за час затримки розрахунку при звільненні, взявши до уваги й такі обставини, як:

— розмір недоплаченої суми та істотність її частки порівняно із середнім заробітком працівника;

— обставини, за яких було встановлено наявність заборгованості;

— дії роботодавця з її виплати (див. наприклад, постанову ВСУ від 27.04.2016 р. № 6-113цс16*).

* reyestr.court.gov.ua/Review/57463790.

Хитрощі та нюанси. А тепер давайте поглянемо: чи є якісь варіанти для підприємства уникнути загрози виплати працівникові середнього заробітку, якщо остаточний розрахунок затримався на «день–два». Адже навіть якщо на момент звільнення працівник налаштований до підприємства лояльно, не можна бути впевненим, що протягом трьох місяців він не передумає і все-таки звернеться до суду.

Найпростіший і найбезпроблемніший варіант — попросити працівника написати заяву на відпустку без збереження заробітної плати. У цьому випадку остаточний розрахунок з працівником при звільненні має бути здійснений в останній день відпустки.

Ще один варіант, до якого вдаються роботодавці: просять працівника написати заяву про те, що він бажає отримати остаточний розрахунок пізніше за дату звільнення.

Такий варіант використовувати не радимо. Згідно з роз’ясненнями Верховного Суду непроведення розрахунку з працівником у день звільнення є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП (п. 25 постанови Пленуму ВСУ від 24.12.99 р. №13). Повний розрахунок зі звільненим працівником проводиться не на вимогу цього працівника, а є обов’язком роботодавця і не може залежати від певної дії звільненої особи (особистого звернення, пред’явлення вимоги).

І ще кілька важливих моментів.

1. Якщо заробітна плата видається виключно з каси роботодавця і за нею працівник вчасно не прийшов, то така зарплата депонується. У разі депонування заробітної плати, щоб уникнути можливих проблем, обов’язково підстрахуйтеся і направте звільненому працівникові повідомлення про необхідність з’явитися до установи й отримати розрахунок належних йому сум.

Інакше може виникнути ситуація, коли остаточний розрахунок не відбувся з вини працівника (він сам не з’явився), а доказів цього факту в підприємства не буде.

2. Відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів і не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП (рішення Рівненського міського суду від 05.02.2018 р. у справі № 569/18731/17, постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 21.01.2015 р. у справі № 6-195цс14).

Узагалі, аналіз судової практики показав, що переважно позови про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку суди задовольняють. Ґрунтуються вони на тому, що за своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці (рішення Ленінського районного суду м. Кіровоград від 08.02.2017 р. у справі № 405/8573/16-ц, рішення Мелітопольського міськрайонного суду від 17.10.2017 р. у справі № 320/3998/17, рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 28.03.2017 р. у справі № 639/7570/16-ц та ін.).

Підставою для відмови в задоволенні таких вимог, здебільшого, є пропуск без поважних причин тримісячного строку звернення до суду, передбаченого ст. 233 КЗпП (рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03.10.2017 р. у справі № 203/2659/17, рішення Личаківського районного суду від 28.11.2017 р. у справі № 463/5935/16-ц).

Якщо надумали виплатити середній заробіток за час затримки. Якщо підприємство вирішить виплатити працівникові середній заробіток за час затримки, перше питання, яке потрібно вирішити: за який період його розраховуємо?

Розрахунок середнього заробітку здійснюється відповідно до Порядку № 100** виходячи з виплат за останні два календарних місяці.

** Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні входить до бази оподаткування ПДФО у складі інших оподатковуваних доходів на підставі п.п. 164.2.20 ПКУ (ознака доходу у формі № 1ДФ — «127»). Це підтверджують податківці в листі від 09.06.2016 р. № 12817/6/99-99-13-02-03-15.

Також з такого доходу слід утримати ВЗ.

А ось ЄСВ не буде. Ця виплата зазначена в п. 5 розд. I Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, затвердженого постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1170.

фото автора У фокусі
Амброзяк Наталя Подаємо бенефіціарів: коли та як [час настав]...
60041 223
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам