Облік товарів у ФОП у світлі прийдешніх РРО-новацій

* Про них ми говорили, зокрема, в статті «РРО-зміни: дайджест» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 43).

Як зараз

Зрозуміло, що відсутність у продавця документів на товар — проблема не лише податкова. Це і проблема тих же якості/безпеки в тому числі.

Але сфокусуємося зараз саме на першій складовій.

Податківці, використовуючи творчий підхід, у різний час по-різному намагалися підступитися до підприємців, у яких були відсутні документи на товар.

Наприклад, стверджували, що вартість бездокументних товарів — це дохід ФОП-єдиноподатника, оскільки вони отримані безоплатно. Але зараз, завдяки п. 292.3 ПКУ, такі вимоги більше не звучать, бо немає письмового договору дарування або «аналога» — немає безоплатно отриманих товарів .

Заходили також через ст. 20 Закону про РРО, яка передбачає штраф за торгівлю необлікованими товарами. Але і цей варіант не без допомоги судів у частині єдиноподатників також із часом утратив популярність. Знову ж таки, в актуальній зараз редакції ця стаття в силу прямої вказівки не стосується ФОП-єдиноподатників, які не є платниками ПДВ.

Зараз базовий «захід» зводиться до того, що фіскали, «вгледівши» відсутність документів на товар, намагатимуться:

1) накласти штраф за незбереження первинних документів у розмірі 510 грн. (при повторному протягом року порушенні — 1020 грн.) (п. 44.3 і ст. 121 ПКУ);

2) «схилити» ФОП до визнання того факту, що товар він купив у громадянина. Відповідно накласти штраф за неподання форми № 1ДФ — 510 грн. (при повторному порушенні протягом року — 1020 грн.) (п. 119.2 ПКУ).

Знову ж таки, що важливо. Обидва ці варіанти небездоганні!**

** Контраргументи ми наводили в статті «Навіщо ФОП-єдиноподатнику документи на товар?» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 45).

Також фіскали «опрацьовують» за ст. 20 Закону про РРО ФОП-загальносистемників, які продають товар без документів, при цьому не показують ні доходи, ні витрати від реалізації (якщо показувати доходи, то потрібно показувати і витрати, але без документів останні відобразити не можна).

Але це станом на зараз. А що на нас чекає в найближчій перспективі?

Як із 19.04.2020 р.

З 19.04.2020 р. (з урахуванням змін, передбачених Законом № 128***) «товарно-обліковий» обов’язок звучатиме таким чином (п. 12 ст. 3 Закону про РРО):

*** Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» від 20.09.2019 р. № 128-IX.

Недотримання цих вимог призводитиме до відповідальності за ст. 20 Закону про РРО (знову-таки в оновленій редакції):

Що можна зазначити із цього приводу?

1. З полегшенням можуть зітхнути ФОП-єдиноподатники без ПДВ. Але вже не всі, а тільки ті з них, хто не торгує ТСПТ, лікарськими засобами, виробами медпризначення, «ювеліркою». Для них (хто не торгує ТСПТ і К^о) все залишиться по-старому.

2. Законодавець так і залишив «невиразне» формулювання про ведення обліку товарних запасів «у порядку, встановленому законодавством». Жоден нормативно-правовий акт цього порядку, як і раніше, не містить.

Але, як показала судова практика щодо загальносистемників, суди не дуже цим переймаються . Якщо немає документів про походження товарів (такі документи в загальносистемника мають бути ще й на виконання п. 177.10 ПКУ), то «бездокументні» товари є необлікованими і їх реалізація призводить до штрафу за ст. 20 Закону про РРО.

Тобто судам уже було достатньо самого факту неможливості пред’явлення підприємцем документів про походження товарів (але, знову ж таки, стосувалося це все загальносистемників).

3. Виходить, «майбутня» дописка про те, що суб’єкт господарювання при проведенні перевірки повинен пред’являти документи, що підтверджують облік і походження товарів, які на момент перевірки перебувають у місці продажу (господарському об’єкті), якраз і є «відгомоном» тяжб із податківцями.

Законодавець вирішив посилити позиції податківців. Аргумент щодо того, що підприємець не може порушити порядок обліку запасів, який законодавчо для нього не встановлений, уже явно переможним не буде .

Впадає в око не зовсім вдале формулювання штрафу «у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку» (знову на ті ж граблі). Але знову таки навряд чи цей аргумент вирішить тяжбу на користь підприємця.

Також потрібно врахувати, що:

— гнів податківців буде рівною мірою обернений не лише на загальносистемників, але вже і на єдиноподатників, які торгують ТСПТ, лікарськими засобами, виробами медпризначення, «ювеліркою»;

— у «зоні ризику» будуть усі товари, які перебувають на момент перевірки в місці продажу (господарському об’єкті). Не обов’язково на прилавку. Адже штрафуватися в тому числі буде ненадання документів — не обов’язково реалізація бездокументних товарів;

— у ситуації, коли прибуткові документи є, але «обліку» в силу очевидних причин немає, підприємця чіпати, вважаємо, не повинні. Адже в тій частині, що для підприємця не прописаний спеціальний порядок обліку товарних запасів, жодних змін не відбулося. Облікові регістри підприємців (Книги) призначені для обліку доходів і витрат (чи тільки доходів). Це не регістри для обліку товарних запасів. На щастя, інших версій, законодавчо обґрунтованих, податківці поки що не висувають. Навпаки, є позитивні консультації (див. листи ДФСУ від 11.03.2019 р. № 962/6/99-99-13-01-04-15/ІПК, від 28.02.2019 р. № 811/Д/99-99-13-01-02-14/ІПК, від 05.06.2018 р. № 2469/С/99-99-13-01-02-14/ІПК).