Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, лютий, 2019/№6
Друкувати

Фінзвітність-2018: запитання в «останній вагон»

Сумцова Ольга, налоговый эксперт
Про те, що потрібно врахувати при складанні й поданні фінзвітності-2018, ми розповідали в статті «Річна фінзвітність за 2018 рік: що потрібно знати про правила подання»*. У сьогоднішній статті розглянемо ще декілька запитань, які надійшли від читачів.

* Журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 4.

Як правильно себе класифікувати (до якої категорії підприємств віднести) новоствореному підприємству?

Відповідь на це запитання міститься безпосередньо в ст. 2 Закону про бухоблік — новостворені підприємства при визначенні відповідності критеріям використовують показники на дату складання річної фінзвітності. Тобто якщо всі підприємства при віднесенні себе до тієї чи іншої категорії підприємств орієнтувалися на показники попереднього року (тобто 2017-го), про що прямо сказано в ст. 2 Закону про бухоблік, то новостворені — орієнтуються на дані фінзвітності за 2018 рік.

При цьому варто враховувати, що при віднесенні себе до підприємств тієї чи іншої категорії перераховувати показники балансової вартості активів і чистого доходу від реалізації продукції (товарів/робіт/послуг) новостворені підприємства повинні за середньорічним курсом євро/гривні за 2018 рік (а не за 2017-й). За даними НБУ, цей курс за 2018 рік — 32,1429 грн./євро.

Чи зобов’язані оприлюднювати фінзвітність за 2018 рік і проводити її аудит приватні акціонерні товариства (ПрАТ)?

У ст. 14 Закону про бухоблік сказано, що оприлюднювати свою фінзвітність на своєму веб-сайті разом із аудиторським висновком не пізніше ніж до 30 квітня року, наступного за звітним, повинні підприємства, що становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів), ПАТ, суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку та суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях.

Тому якщо ПрАТ підпадає під критерії великого підприємства, то воно як велике підприємство-емітент має оприлюднити фінзвітність за 2018 рік разом із аудиторським висновком (не пізніше ніж до 30 квітня 2019 року). Якщо ж ПрАТ належить, наприклад, до середніх підприємств, то за 2018 рік оприлюднювати йому свою фінзвітність не обов’язково (такий обов’язок в усіх середніх і великих підприємств-неемітентів виникає тільки з 1 січня 2019 року, тобто починаючи зі звітності за 2019 рік — лист Мінфіну від 07.12.2018 р. № 35210-06-5/32299).

На підприємстві є свердловина, підземна вода використовується для госппобутових потреб. Теж потрібен аудит звітності?

Ні, не потрібен. Мінфін і Держстат у своєму спільному листі від 14.03.2018 р. № 35230-06-5/6959, № 04.3-07/22-18 вказували на те, що до «видобувних» належать тільки ті підприємства, які здійснюють діяльність, що належить до секції В за КВЕД-2010 (код 05.10, 05.20, 06.10, 06.20, 07.10, 07.21, 07.29, 08.11, 08.12, 08.91, 08.92, 08.93, 08.99). Забір води класифіковано під кодом 36.00 секцій Е, а не під кодом 08.99 секцій В. Тому підприємства — добувачі води не належать до суб’єктів, що працюють у видобувній промисловості. Відповідно якщо за іншими критеріями вони не є підприємствами, що становлять суспільний інтерес, то фінзвітність за 2018 рік їм оприлюднювати не потрібно.

Згідно із Законом про бухоблік для зміни категорії (наприклад, з малого на середнє), підприємство повинне не відповідати колишній своїй категорії протягом двох років поспіль. Чому за цим правилом до нової категорії можна потрапити тільки у 2020 році? Може, логічно для визначення категорії, до якої потрапляємо у 2019 році, брати дані звітності за 2017 і 2018 роки?

Пояснюється це тим, що для цілей складання фінзвітності ми стали застосовувати класифікацію підприємств із Закону про бухоблік з 01.01.2018 р. Тому, виходить, 2018 рік — це перший рік, у якому ми себе зобов’язані були класифікувати за новою градацією підприємств (при цьому визначаючи, до якої категорії належимо, ми орієнтувалися на дані річної фінзвітності за 2017 рік). Інакше кажучи, це буде перший рік перебування підприємства в певній групі. Відповідно у 2019 році ми перебуватимемо в тій групі підприємств, до якої ми себе віднесли у 2018 році (за даними звітності за 2017 рік).

Припустимо, у 2018 році, орієнтуючись на дані річної фінзвітності за 2017 рік, підприємство себе класифікувало як мікропідприємство. За даними річної звітності за 2018 рік воно вписується в критерії малого підприємства. У 2019 році воно все одно вважатиметься мікро. І тільки якщо й за даними річної звітності за 2019 рік воно знову не відповідатиме критеріям мікропідприємства, а відповідатиме критеріям малого підприємства, то з 2020 року воно вважатиметься малим.

Чи можна скласти Звіт про управління в довільній формі, без урахування структури, наведеної в Методрекомендаціях?

Так, можна. Спершу ще раз нагадаємо, що обов’язок подавати Звіт про управління закріплюється тільки за (1) великими підприємствами і (2) середніми підприємствами (ч. 7 ст. 11 Закону про бухоблік). При цьому середні підприємства мають право не відображати у Звіті нефінансову інформацію.

Тепер безпосередньо до запитання. Загалом Закон про бухоблік (ч. 4 ст. 11) зобов’язує Мінфін затвердити форму Звіту про управління. Хоча, враховуючи, що, швидше за все, якоїсь єдиної для всіх підприємств форми цей Звіт не може мати, Мінфін не затверджував і не планує затверджувати форму Звіту. Є тільки Методрекомендації від 07.12.2018 р. № 982 щодо складання цього Звіту. Але знову ж таки — обов’язковість їх ніде не закріплена. Так, і Мінфін наказом від 18.01.2019 р. № 27 вніс зміни до цих Методрекомендацій, замінивши в них слова «формується», «розкривається», «включається», «наводяться» на «рекомендується відображати», «рекомендується формувати», «рекомендується розкривати» тощо. І в преамбулі цих Методрекомендацій зазначено, що вони тільки рекомендуються підприємствам, які згідно із законодавством складають Звіт про управління.

Тому недотримання структури Звіту, яка наведена в Методрекомендаціях, жодної відповідальності за собою не тягне. Тим паче, що цей Звіт не є частиною фінансової звітності.

Єдине, що слід враховувати, — Звіт повинен містити достовірну фінансову і нефінансову інформацію про діяльність підприємства, його стан і перспективи розвитку та розкривати основні ризики і невизначеності його діяльності (ст. 1 Закону про бухоблік).

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам