Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, лютий, 2019/№8
Друкувати

Запитання щодо податку на прибуток: і рибку з’їсти, і… штрафу уникнути

Товстопят Юрий, налоговый эксперт
У п’ятницю, 1 березня, спливає граничний строк подання декларації з податку на прибуток. Це означає, що не пізніше цієї дати платники податку мають можливість виправити помилки, допущені в силу тих чи інших причин у «прибутковій» декларації, без штрафів. Про ситуації, що сталися з користувачами порталу buhgalter911.com, коли доводиться скористатися такою можливістю, пропонуємо зараз поговорити.

Розпочнемо з того, що найбільш безболісний варіант самовиправлення (не лише з податку на прибуток, але й з інших податків та зборів) — це подання декларації/розрахунку зі статусом «Звітний новий». У такому разі останній абзац п. 50.1 ПКУ звільняє платника від необхідності сплати штрафу. Але скористатися таким способом можна тільки до закінчення граничного строку подання декларації.

З податку на прибуток, нагадаємо, такий строк спливає в п’ятницю, 1 березня. Причому незалежно від того, який звітний податковий період є для платника базовим (календарний квартал чи рік).

При електронному поданні звітності, яким зараз користується переважна більшість платників податку, слід врахувати правило, передбачене п. 15 розд. Порядку № 557*. Якщо автор надіслав до контролюючих органів кілька примірників одного електронного документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), оригіналом вважається електронний документ, надісланий останнім. Але при цьому потрібно дотриматися таких умов:

* Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Мінфіну від 06.06.2017 р. № 557.

— документ надіслланий до закінчення граничного строку, встановленого законодавством для подання такого документа;

— він був сформований правильно та прийнятий (зареєстрований), про що автору надійшла друга квитанція про прийняття.

Тобто поки що є всі шанси ці умови виконати.

Далі пропонуємо поговорити про окремі ситуації, у яких доводиться вдатися до самовиправлення.

Штрафи за ПКУ: як відобразити в податковому обліку?

У 2018 році було нараховано й виплачено штраф з податку на прибуток. Чи правильно, що фінрезультат до оподаткування зменшується на суму штрафу?

Користувач порталу також зазначає, що були зроблені такі проводки:

Дт 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки» — Кт 6413 «Розрахунки за податками/ППП»;

Дт 6413 — Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті»;

Дт 791 «Результат операційної діяльності» — Кт 948 (у кінці року).

Як бачите, в бухобліку сума штрафу зрештою зменшує фінансовий результат (про що свідчить остання проводка). При цьому сумніватися в тому, що сума штрафу повинна зменшити й фінрезультат до оподаткування (що прямо впливає на розмір об’єкта оподаткування податком на прибуток), і в податковому обліку, не варто. Адже навіть для високодохідних платників (і низькодохідних «добровольців») будь-яких коригувань у цій частині не передбачено.

А низькодохідні платники, які не «підписалися» на різниці, цілком і повністю орієнтуються на бухоблік.

Те, що за штрафами, нарахованими податківцями, фінансовий результат до оподаткування не коригується, підтверджує і ДФСУ в ІПК від 09.01.2018 р. № 80/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

Тому якщо зробили інакше (тобто «штучно» збільшили фінрезультат до оподаткування на суму штрафу), ми рекомендуємо вам це виправити.

Штрафи й пеню за несвоєчасність сплати податків підприємству з оборотом до 20 млн потрібно віднімати з витрат для отримання бази оподаткування податком на прибуток?

З ними ситуація практично аналогічна. Єдине, в зазначеній вище системі проводок потрібно обрати інший (не 641/ППП) субрахунок другого порядку для обліку розрахунків за нарахованими штрафами/пенею.

Жодні коригування й у такому разі не застосовуються.

Відповідно якщо ви вважали інакше, ще не пізно виправитися.

До речі, «збільшуюча» різниця, передбачена п.п. 140.5.11 ПКУ на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, стосується:

по-перше, певних видів штрафів, а саме нарахованих відповідно до цивільного (не податкового!) законодавства та ЦПД;

по-друге, обмеженого кола осіб, на користь яких такі штрафи нараховані. Це:

— особи, що не є платниками податку (крім фізосіб);

— платники на «податкових канікулах» (які оподатковуються за ставкою 0 % відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX ПКУ).

Новоспечені високодохідники: що зі списанням безнадійної дебіторки?

Списали дебіторську заборгованість. Резерву сумнівних боргів не створювали. Були низькодохідниками, за підсумками 2018 року переступили поріг 20 млн грн. Як обліковувати списану заборгованість у декларації?

Розпочнемо з того, що сам факт, що платник податку на прибуток належить до низькодохідних, не рятує його від обов’язку створювати резерв сумнівних боргів (далі — РСБ) за правилами бухгалтерського обліку. Але, судячи із запитання, можна припустити, що право не створювати РСБ такий платник отримав як юрособа, яка відповідає критеріям мікропідприємництва. Право не створювати РСБ їм надає абз. 4 п. 8 розд. І П(С)БО 25.

За підсумками 2018 року платник став високодохідним, а це означає, що вже починаючи зі звітності за 2018 рік він зобов’язаний застосовувати всі різниці, передбачені ПКУ** (згідно з абз. 9 п.п. 134.1.1 цього Кодексу).

** Детальніше це питання розглядали в статті «Податок на прибуток: готуємося до здачі за 2017 рік» (розділ «Високодохідний — з 2017 року: різниці — з декларації-2017») у журналі «Бухгалтер 911», 2018, № 6.

До списання дебіторської заборгованості потрібно застосовувати різниці, передбачені п. 139.2 ПКУ. Оскільки РСБ не створювали, «у справі» такі різниці:

— передбачена абз. 3 п.п. 139.2.1 ПКУ, згідно з якою фінрезультат до оподаткування збільшують на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму РСБ;

У додатку РІ до «прибуткової» декларації для відображення цих різниць слугують рядки 2.1.3 (для збільшуючої різниці) і 2.2.3 (для зменшуючої різниці).

— передбачена абз. 3 п.п. 139.2.2 ПКУ, згідно з якою фінрезультат до оподаткування зменшують на суму списаної дебіторської заборгованості. Але врахуйте: таке право є, тільки якщо списана заборгованість відповідає хоча б одній з ознак безнадійної заборгованості, визначених п.п. 14.1.11 ПКУ.

Якщо цієї умови дотриматися, фактично від застосування таких різниць фінрезультат до оподаткування не змінюється (адже він зменшений і збільшений на однакову суму).

Безнадійна кредиторка при «живому» кредиторі: можна списати?

Є кредиторська заборгованість, за якою строк позовної давності не настав, підприємство-покупець не закритий, але повертати точно не будемо . До чого призведе дострокове її списання та включення до декларації з податку на прибуток?

Чесно кажучи, дещо парадоксальна ситуація. Не до кінця зрозуміла як подібна упевненість, так і поспіх з відображенням доходу.

Врахуйте: списання кредиторської заборгованості Інструкція № 291*** пов’язує із закінченням строку позовної давності, причому безальтернативно. На це недвозначно натякає характеристика субрахунку 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості».

*** Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291.

Схиляє до такої логіки і п. 5 П(С)БО 11. Він установлює, що зобов’язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.

Якщо на дату балансу раніше визнане зобов’язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

А така ймовірність існує, поки кредитор не ліквідований і поки не сплив строк позовної давності. Адже протягом цього строку кредитор може пред’явити претензію на адресу підприємства-боржника або, у найгіршому разі, й зовсім звернутися до суду.

Тому ми не радимо «бігти попереду паровоза» .

Але якщо все-таки наважитеся піти цим «слизьким шляхом», врахуйте таке.

По-перше, відображення доходу від списання кредиторської заборгованості «зараз» супроводжується збільшенням фінрезультату до оподаткування та сплатою податку в завищеному розмірі.

При цьому ви не застраховані від того, що в майбутньому перевіряючі не донарахують дохід у періоді, коли за такою кредиторкою спливе строк позовної давності.

Утім, при такому варіанті розвитку подій ви отримаєте всі підстави для виправлення доходу, відображеного в «чужому» періоді.

По-друге, якщо боржник — платник ПДВ, й раніше він показав податкові зобов’язання, коригувати їх він не повинен: факт отримання грошей (перша подія) не піддався змінам.

По-третє, потрібно належним чином задокументувати дострокове списання кредиторської заборгованості. У такому разі не обійтися без бухгалтерської довідки.

Інші ж документи слід підбирати/оформляти з урахуванням причин, з яких виникла впевненість у тому, що зменшення економічних вигод у майбутньому у зв’язку з погашенням заборгованості не відбудеться.

фото автора У фокусі
Амброзяк Наталя Подаємо бенефіціарів: коли та як [час настав]...
113402 323
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам
Дякуємо, що читаєте сайт Бухгалтер 911 Увійдіть та читайте далі безкоштовно