Чи можна змусити контрагента через суд зареєструвати ПН?

* Див. статті «Договірні санкції за нереєстрацію ПН: нові судові віяння» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 7); «Договірний штраф» за прострочення реєстрації ПН» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 30).

Нагадаємо, спочатку судова практика в питанні застосування госпсанкцій до контрагента за нереєстрацію/несвоєчасну реєстрацію ПН була дуже неоднозначною. Одні суди говорили, що все, що стосується реєстрації ПН, — це не площина господарських відносин і зобов’язань. Інші суди погоджувалися з тим, що до контрагента можуть бути застосовані госпсанкції за подібне порушення.

Далі ще була проблема з тим, який саме вид санкцій можна встановити в договорі: штраф чи відшкодування збитків. У результаті практика склалася так, що санкцію у вигляді штрафу суди не визнавали, а ось коли йшлося про відшкодування збитків, то вони погоджувалися з можливістю застосування цього виду санкцій.

Цю логіку бачимо і в постанові Великої палати Верховного Суду від 05.06.2019 р. у справі № 908/1568/18. Але в ній порушено ще й такий аспект: чи можна через суд змусити контрагента зареєструвати ПН. Так, із постанови ВС випливає, що не варто просити в суду зобов’язати контрагента зареєструвати ПН. Адже позовна вимога про зобов’язання продавця зареєструвати ПН не є способом захисту в господарських відносинах. На думку суду, належним способом захисту прав може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, заподіяних у результаті нереєстрації/несвоєчасної реєстрації ПН. І до речі, Об’єднана палата Касаційного госпсуду (постанова від 03.08.2018 р. у справі № 917/877/17) визнала, що відшкодування збитків у вигляді неотриманого податкового кредиту перебуває в площині господарсько-правових відносин, тобто такі збитки можуть бути стягнуті з контрагента.

Знову ж таки суд говорить про відшкодування збитків. Тому такий спосіб захисту, як штраф, краще не прописувати в договорі. На відміну від відшкодування збитків, суди вважають, що штраф може бути застосований тільки за порушення самого господарського зобов’язання.

Звісно, наявність збитків доведеться доводити. Підстава для відшкодування збитків з’являється, якщо наявні всі чотири елементи господарського порушення: 1) є неправомірна поведінка особи, яка полягає в нереєстрації ПН; 2) наявність збитку — у вигляді втраченого податкового кредиту; 3) є причинно-наслідковий зв’язок між збитками і протиправною поведінкою — право на відображення податкового кредиту безпосередньо залежить від факту реєстрації ПН; 4) вина особи, яка завдала шкоди, — бездіяльність продавця у виконанні обов’язку з реєстрації ПН.