Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, липень, 2019/№28
Друкувати

Чи може єдиноподатник «оПДВшнити» ремонт своєї автобетономішалки?

Мирошниченко Виталина, налоговый эксперт
Підприємець на єдиному податку (група 3, платник ПДВ) використовує автобетономішалку у своїй госпдіяльності. Періодично її потрібно ремонтувати (купувати запчастини). Чи можна включити до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені при купівлі запчастин і ремонті автобетономішалки?

ПДВ і тип автомобіля

Підприємці використовують у госпдіяльності різні автомобілі: вантажні, легкові, спеціалізовані (для перевезення спеціальних вантажів) і спеціальні (для виконання спеціальних функцій). Але незалежно від того, який автомобіль ви використовуєте, правила нарахування ПДВ при його купівлі, ремонті, купівлі запчастин залишаються однаковими: і для підприємців (як єдиноподатників, так і загальносистемників), і для юросіб. Тому що в ПКУ немає жодних спеціальних правил для формування податкового кредиту (далі — ПК) у підприємців або за різними типами автомобілів1.

1 Тип автомобіля може відігравати роль тільки для підприємця-загальносистемника і не для ПДВ-цілей, оскільки він може амортизувати автобуси і спецавтомобілі, а вантажні та легкові авто — ні. Про це ми говорили в статті «Автомобіль і підприємець-загальносистемник: амортизація і ПДВ» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 9).

І ці правила такі: якщо ви купили авто / запчастини для нього / послуги ремонту, є зареєстрована податкова накладна (ПН), авто використовується тільки в госпдіяльності в оподатковуваних ПДВ операціях, то:

1) право на ПК з ПДВ є (і за купленим авто, і за запчастинами, і за послугами ремонту);

2) обов’язку «викошувати» ПК шляхом нарахування «компенсуючих» податкових зобов’язань (ПЗ) з ПДВ немає!

Проте податківці, щойно мова заходить про підприємців, з року в рік винаходять усе нові й нові «причини» для того, щоб не пустити до ПК суми ПДВ, сплачені при купівлі авто / запчастин / ремонті авто. Що цього разу?

Податківці проти ПК з ПДВ за запчастинами/ремонтами

Позиція податківців на сьогодні така: за основними засобами (ОЗ) «подвійного призначення» (читай: за вантажними і легковими автомобілями) підприємець відображає ПК з ПДВ. Але у випадках, де ст. 177 ПКУ виставлено «червоне світло» для витрат, потрібно нарахувати «компенсуючі» ПЗ з ПДВ (інакше кажучи, «викосити» ПК).

Тобто ПК збережеться хіба що за ПММ. Оскільки це не витрати на придбання / утримання ОЗ «подвійного призначення».

Див. консультації в категорії 101.13 ЗІР, ІПК від 25.05.2018 р. № 2330/ІПК/20-40-13-11-11.

При цьому податківці:

— не надають значення системі оподаткування, на якій перебуває підприємець — платник ПДВ;

— схильні зараховувати до вантажних автомобілів (читай — до ОЗ «подвійного призначення») навіть спецтехніку (автобетономішалки, трактори, гідравлічні підйомники тощо) .

Див. ІПК від 13.02.2018 р. № 595/ІПК/20-40-13-11-11, від 17.12.2018 р. № 5256/П/99-99-13-01-02-14/ІПК, від 06.04.2018 р. № 1482/Г/99-99-13-01-02-14/ІПК.

Висновки податківців, відразу скажемо, неправильні і «притягнуті за вуха» лише з метою знайти будь-які аргументи, щоб позбавити підприємця права на ПК з ПДВ.

Чому податківці неправі

У позиції податківців — маса нестикувань. А раз так, то є непоганий шанс відбитися від них через суд, якщо вони донарахують ПЗ з ПДВ . Отже, поїхали .

Аргумент № 1. Розпочнемо з того, що ст. 177 ПКУ, на яку роблять ставку податківці, поширюється тільки на підприємців-загальносистемників і стосується тільки правил сплати ПДФО/ВЗ.

Так, п. 177.9 ПКУ «сидить» у розділі IV «Податок на доходи фізичних осіб» і в ньому прямо сказано, що оподаткування доходів підприємців, які обрали іншу систему оподаткування (тобто єдиноподатників), здійснюється за правилами, які встановлено в ПКУ для єдиноподатників.

Аргумент № 2. Правила формування ПК з ПДВ встановлені ст. 198 ПКУ, і там немає жодних винятків або обмовок, що стосуються ОС «подвійного призначення» у підприємців.

Сам термін «основні засоби подвійного призначення», що фігурує в п.п. 177.4.6. ПКУ, використовується, як уже було сказано вище, тільки для визначення витрат, ПДФО і ВЗ у підприємців-загальносистемників. На цьому все!

Немає жодних підстав огульно стверджувати, що раз, мовляв, законодавець вирішив, що не слід надавати право загальносистемникам відносити до витрат амортизацію і витрати на утримання вантажних автомобілів, то апріорі такі автомобілі не використовуються в госпдіяльності підприємця.

У ПДВ-обліку свої правила, які ґрунтуються на дослідженні фактичного використання ОЗ.

Жодні особливі правила (у тому числі допущення про негосподарське використання ОЗ) для випадку, що цікавить нас, у частині ПДВ у ПКУ не виписані.

А отже, навіть загальносистемник не зобов’язаний нараховувати «компенсуючі» ПЗ з ПДВ при купівлі/ремонті будь-якого основного засобу! Те ж саме й щодо єдиноподатників.

Може насторожити такий момент. У п. 292.1 ПКУ сказано, що до доходів єдиноподатника не включається виручка від продажу рухомого або нерухомого майна, яке належить фізособі, навіть якщо воно використовується нею в госпдіяльності. Очевидно, що автомобілі якраз-таки сюди потрапляють (вони реєструються на фізособу, навіть якщо підприємець купує їх спеціально для госпдіяльності).

Але у чому ідея цієї заборони? Законодавець вирішив вивести доходи від операцій купівлі-продажу такого роду активів за межі спрощеної системи. Мовляв, продавайте, але ПДФО/ВЗ платите за такими доходами за «цивільними» правилами.

При цьому в ПКУ немає жодної заборони купувати таке майно для використання в госпдіяльності, використовувати його в ній, нараховувати ПК з ПДВ при його купівлі та ремонті, а потім продавати з нарахуванням ПЗ з ПДВ.

Принциповий факт: правила ПДВ-обліку є самостійними і цей нюанс із неможливістю облікувати доходи від продажу реєстрованого майна як єдиноподатковий дохід на ці правила ніяк не впливає .

Особливі правила прописано для цілей ПДФО/ВЗ і єдиного податку. Тому вони в цих випадках і працюють. Для ПДВ особливі правила не прописані!

Виходить, податківці бачать у ПКУ те, чого в ньому немає!

Аргумент № 3. Вище ми говорили про основні засоби «подвійного призначення» (сюди належать вантажні та легкові автомобілі), за замовчуванням погоджуючись із гіршим варіантом, нібито автобетономішалка належить до таких основних засобів. Насправді це не так.

У ст. 1 Закону про автотранспорт2 є визначення легкових і вантажних автомобілів:

2 Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 р. № 2344-III.

Вантажний автомобіль

Легковий автомобіль

Транспортний засіб спеціального призначення

автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів

автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше ніж 9 з місцем водія включно

транспортний засіб, призначений для виконання спеціальних робочих функцій (для аварійного ремонту, автокран, пожежний, автобетономішалка, вишка розвідувальна чи бурова, сміттєвоз, автомобіль-майстерня тощо)

Автобетономішалка — це не спеціалізований автомобіль, який призначений виключно для перевезення свіжого бетону (бувають і такі). Вона призначена для виконання спеціальної функції — змішування бетону. Тому за визначенням це не вантажний автомобіль!

Те ж підтверджує й УКТ ЗЕД, згідно з яким автобетономішалка має код 8705 40 00 00, тобто належить до категорії 8705 «Моторні транспортні засоби спеціального призначення, крім призначених головним чином для перевезення людей або вантажів». Тоді як вантажні автомобілі в УКТ ЗЕД віднесено до коду 8704 «Моторні транспортні засоби для перевезення вантажів».

Але, на жаль, у самому Законі про автотранспорт абсолютної ясності щодо цього немає . Так, у ст. 19 уся спецтехніка міститься в категорії «вантажні автомобілі», за що й чіпляються податківці.

У цьому випадку незайвим буде згадати про конфлікт інтересів (п. 56.21 ПКУ): коли норма закону допускає двояке тлумачення, рішення приймається на користь платника податків .

Вважаємо, спецтехніка не належить до вантажних автомобілів. Це абсолютно нелогічно, адже вона не призначена для перевезення вантажів (снігоочисники, евакуатори, сміттєвози, радіостанції, бетономішалки, пересувні клініки, лабораторії, радіофургони, пересувні бібліотеки тощо).

Оскільки спеціальної класифікації автомобілей для цілей ст. 177 ПКУ немає, чом би не скористатися листом Держмитслужби від 11.04.2000 р. № 11/3-3273 .

А раз так, то всі «притягнуті за вуха» аргументи податківців про необхідність нараховувати «компенсуючі» ПЗ з ПДВ при купівлі / купівлі запчастин / ремонті автобетономішалки руйнуються миттю.(ср. 025069200)

Думка судів

На щастя, більшість судів повністю згодна з тим, що ПДВ-правила жодним чином не пов’язані з правилами обліку доходів і витрат підприємця.

Тобто право на ПК з ПДВ є навіть при купівлі/ремонті легкових або вантажних автомобілів, а вже щодо спеціальних автомобілів (у нашому випадку — бетономішалка) воно є й поготів. І жодного «компенсуючого» ПЗ з ПДВ нараховувати не потрібно (якщо авто використовується в госпдіяльності) !

Рішення Кіровоградського окружного адмінсуду від 05.04.2019 р. у справі № 340/229/193, рішення Одеського окружного адмінсуду від 24.04.2019 р. у справі № 420/5139/184.

3 reyestr.court.gov.ua/Review/80977140.

4 reyestr.court.gov.ua/Review/81511456.

При цьому суди, бачачи вимоги податківців нарахувати «компенсуюче» ПЗ з ПДВ, зобов’язують самих фіскалів доводити, що автомобіль/запчастини використовувалися не в госпдіяльності (при цьому фантазії податківців на тему того, що у випадку припинення діяльності товари, куплені для авто, і запчастини залишаться у власності фізособи, суд категорично відкинув). А оскільки таких доказів немає, вони не бачать потреби в нарахуванні «компенсуючого» ПЗ з ПДВ .

Але все-таки останнім часом суди стали обережніше підходити до подібних справ, уважно досліджуючи факт використання автомобіля в госпдіяльності підприємця.

Важливо використовувати автомобіль тільки в госпдіяльності в оподатковуваних ПДВ операціях! Утім, складно уявити використання автобетономішалки для особистих потреб .

Так, Касаційний адмінсуд з нового року неодноразово відправляв на повторний розгляд справи, у яких суди проґавили і не дослідили, використовується автомобіль у госпдіяльності підприємця чи ні5. Уже, до речі, з’явилася й перша повторно розглянута справа.

5 Детально про це ми розповідали в статті «Право на податковий кредит, якщо автомобіль купує підприємець» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 8).

У рішенні від 27.03.2019 р. у справі № 810/1726/166 Київський окружний адмінсуд повністю спростував потуги податківців позбавити підприємців ПК з ПДВ при купівлі автомобілів (неважливо яких: легкових, вантажних чи спеціальних) . Ці висновки можна сміливо поширити й на ремонт/купівлю запчастин для автобетономішалки. Беріть на замітку :

6 reyestr.court.gov.ua/Review/80891617.

1) під час камеральної перевірки в податківців немає можливості перевірити напрям використання автомобіля, тому в них немає достовірних доказів його використання в особистих цілях;

2) отже, у податківців немає правових підстав для донарахування ПЗ з ПДВ;

3) посилання податківців на ст. 177 ПКУ суд відхиляє, оскільки ця норма регулює питання оподаткування ПДФО і «до правовідносин, пов’язаних з оподаткуванням ПДВ, не застосовується»;

4) суд не згоден з фіскалами в тому, що через відсутність обліку ОЗ згідно з ПСБО 7 у підприємців немає права на ПК з ПДВ за купленим автомобілем (те ж стосується і ремонту бетономішалки). Відносини у сфері оподаткування визначаються виключно ПКУ, який надає право на податковий кредит при виконанні двох умов:

— використання ОЗ в оподатковуваних операціях у госпдіяльності;

— наявність зареєстрованої податкової накладної.

Жодних додаткових вимог для відображення ПК з ПДВ ПКУ не висуває;

5) суд не бачить причин для того, щоб відходити від загальноприйнятої судової практики, яка свідчить: реєстрація автомобіля (у тому числі бетономішалки) на фізособу (а не на фізособу-підприємця) не позбавляє підприємця права на ПК з ПДВ. Зрозуміло, ПДВ, сплачений при ремонті або купівлі запчастин для цього автомобіля, теж включається до ПК без «компенсуючих» ПЗ з ПДВ.

Таким чином, якщо єдиноподатник хоче поставити в ПК з ПДВ суми, сплачені ним при купівлі автобетономішалки, запчастин до неї та послуг ремонту, то він має бути готовий до суду. А для цього потрібно мати документи, що підтверджують використання автобетономішалки в госпдіяльності в оподатковуваних ПДВ-операціях (чим більше, тим краще), наприклад:

— наказ про її використання в госпдіяльності в оподатковуваних ПДВ-операціях;

— акти виконаних робіт з будівництва, що відповідають «будівельному» КВЕД у Реєстрі єдиноподатників (якщо профіль діяльності — будівництво);

— документи, що підтверджують заправку бетономішалки паливом;

— документи/накладні про обсяги виготовленого бетону й акти про його приймання;

— документи на кшталт подорожніх листів з даними про те, куди їздила бетономішалка, дані про пробіг;

— акти про виконаний ремонт бетономішалки;

— платіжні документи про купівлю запчастин і оплату ремонту;

— акт про використання запчастин у ремонті (якщо ремонт здійснюється власними силами);

— зареєстровані податкові накладні за операціями купівлі бетономішалки, запчастин, послуг ремонту.

Утім, у першій інстанції не виключені й негативні судові рішення. На жаль, іноді суди йдуть на поводі в податківців, визнаючи, що відсутність бухобліку основних засобів не надає можливості правильно визначити суму ПК з ПДВ .

Рішення Дніпропетровського окружного адмінсуду від 19.02.2019 р. у справі № 160/9401/187.

7 reyestr.court.gov.ua/Review/80656676.

Але не бійтеся йти до кінця й подавати апеляцію. Як бачите, думка ВАСУ із цього питання — логічніша й обґрунтованіша, і що радує, вона — на користь підприємців . Тож шанси на перемогу є, і доволі непогані .

фото автора У фокусі
Ушакова Лілія СЕРЕДНЯ ЗАРПЛАТА – НОВИЙ ПЕРЕРАХУНОК [Порядок 100]...
58023 141
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам
Нас вже image користувачів
Клуб 911 — приєднуйтесь, щоб отримати повний доступ до всіх матеріалів сайту. Це безкоштовно!
Вже з нами? Увійти