Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, липень, 2019/№29
Друкувати

Використання карток для розрахунків у ЗЕД: нові «опції»

Товстопят Юрий, налоговый эксперт
За юрособами і ФОП закріпили право проводити розрахунки за ЗЕД-договорами з використанням електронних платіжних засобів (карток) уже і з гривневих рахунків. Цей момент окремо прописали в Положенні № 2* (за допомогою постанови № 77**, що змінює її). Що насправді нового в цьому нововведенні і як використати у своїх цілях ці нові «опції» — читайте у пропонованому до вашої уваги матеріалі.

1 Положення про здійснення операцій з валютними цінностями, затверджене постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 2.

2 Постанова Правління НБУ «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 13.06.2019 р. № 77. Розпочала діяти з 14.06.2019 р. Опубліковано на сторінці офіційного інтернет-представництва НБУ 13.06.2019 р. за посиланням: bank.gov.ua/document/download?docId=96815443.

Як було? Розпочнемо з того, що раніше п. 8.3 Інструкції № 4923:

3 Інструкція про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків-резидентів і нерезидентів, затверджена постановою Правління НБУ від 12.11.2003 р. № 492.

забороняв юрособам і фізособам-підприємцям використовувати кошти з поточних рахунків (гривневих і інвалютних) за допомогою електронного платіжного засобу для здійснення розрахунків за зовнішньоторговельними договорами (контрактами);

— прописував виняткові напрями використання інвалютних поточних рахунків за допомогою електронного платіжного засобу (одержання готівки за межами України для оплати витрат на відрядження тощо).

З 04.04.2019 р. Інструкцію виклали в новій редакції, і ця заборона з неї зникла.

Але в частині оплати нерезидентам з інвалютних платіжних карток вона не повинна була застосовуватися вже з 07.02.2019 р. Але за умови, що сума операції не перевищує незначний розмір.

Таке нововведення відбулося у рамках «валютної лібералізації». Так, згідно з п.п. 2 п. 109 Інструкції № 54 здійснення розрахунків за торговельним ЗЕД-договором (контрактом) за допомогою електронного платіжного засобу (за поточними рахунками в інвалюті) забороняється, крім випадків здійснення таких розрахунків за одним ЗЕД-договором (контрактом) в один операційний день, операція за яким не перевищує незначного розміру.

4 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затверджене постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 5.

Незначний розмір валютної операції згідно з п.п. 2 п. 2 Положення № 2 — це розмір валютної операції (у еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установлених НБУ на дату здійснення операції), який менше розміру, встановленого для фінансових операцій, які підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Такий розмір дорівнює еквіваленту 150 тис. грн.

Тобто з 07.02.2019 р. за одним ЗЕД-договором в один операційний день можна перераховувати за допомогою інвалютної платіжної картки не більше 150 тис. грн. (у еквіваленті).

Як зараз? Далі перейдемо до останніх змін, що набрали чинності з 14.06.2019 р. Положення № 2 (а саме новоприбулий п. 321) свідчить:

«Суб’єкти господарювання — резиденти (юридичні особи та фізичні особи — підприємці) мають право здійснювати розрахунки за зовнішньоекономічним договором (контрактом, угодою, іншим документом, що застосовується в міжнародній практиці та може вважатися договором) з експорту/імпорту товарів за допомогою електронного платіжного засобу, якщо операція за одним таким договором в один операційний день не перевищує незначний розмір».

Тобто із зазначеної дати нові можливості запрацювали і в частині гривневих платіжних карток.

Зауважте: це нововведення стосується не лише товарів у «класичному» розумінні. У сфері ЗЕД товари — це будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі) (згідно з абз. 49 ст. 1 Закону про ЗЕД5).

5 Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 р. № 959-XII.

Термін «товар» вживається у значенні, визначеному саме Законом про ЗЕД, що прямо зазначено в ч. 2 ст. 1 Закону про валюту6.

6 Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 р. № 2473-VIII.

У світлі таких обмежень ми б не радили оплачувати товари інвалютною або гривневою карткою одному нерезиденту (у тому числі інтернет-магазину) на суму більше за еквівалент 150 тис. грн. Або можна укласти з нерезидентом окремі договори й окремо платити за кожним із них.

Водночас сумнівів не виникає, що такі платежі в один день допустимі на користь декількох нерезидентів — лише б загальна сума платежів за кожним конкретним договором була в межах еквіваленту 150 тис. грн. на день.

До речі, якщо розрахуватися з нерезидентом платіжним дорученням через банк і розмір платежу при цьому не перевищить еквівалент 150 тис. грн., то банк згідно з пп. 4 і 5 Положення № 5 може купити інвалюту та/або провести транзакцію з переведення нерезиденту коштів без витребування документів.

Сплата за товар у більшій сумі вимагає укладення окремого письмового контракту з нерезидентом, оскільки в цьому випадку банк для цілей закупівлі інвалюти та/або переказу коштів нерезиденту-продавцеві вже вимагає необхідні документи (копію договору/контракту, інвойсу тощо).

Валютний контроль. Якщо операції за окремими договорами не перевищують незначну суму, то під валютний контроль вони не підпадають.

Тобто треба дотримуватися граничного строку в 365 днів від дати здійснення платежу до надходження товару, що імпортується, тільки якщо обсяг операції(й) перевищить еквівалент 150 тис. грн.

Виняток — якщо у ваших операціях вгледять дроблення валютних операцій. У такому разі кожна окрема операція підлягатиме валютному контролю.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться