Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, липень, 2019/№30
Друкувати

Виручка ФОП через закордонрахунок: цілком реально

Павленко Алексей, налоговый эксперт
Чи може у межах чинного законодавства ФОП на третій групі єдиного податку (ЄП), що надає послуги з розробки програмного забезпечення (ПЗ), отримувати оплату за контрактом з іноземним партнером на рахунок в іноземному банку, платити 5 % ЄП від суми, отриманої за контрактом за курсом НБУ на день надходження, а інші переказувати на свій картковий рахунок в українському банку?

Розглянемо запитання, умовно поділивши його на два.

1. Якщо ФОП частину виручки (або навіть усю) взагалі не повертатиме в Україну, чи загрожують йому за це якісь наслідки?

2. Якщо йдеться про переказ виручки з рахунку ФОП, відкритого ним в іноземному банку (закордонрахунку), на його особистий, а не підприємницький рахунок, чи буде це чимось йому загрожувати?

Надамо відповіді на них по порядку, але спочатку нагадаємо декілька важливих моментів.

Виручка на закордонрахунок і ЄП-дохід. Зарахування такої виручки на закордонрахунок ФОП не порушує валютне законодавство України (наприклад, це прямо видно з п.п. 2 п. 9 Інструкції № 71). Виходячи з п.п. 1 п. 292.1 ПКУ ФОП-єдинник повинен відобразити дохід за ЄП за період, в якому надійде оплата. Для цих цілей не має значення, кошти надходять на рахунок ФОП в українському банку чи на закордонрахунок, важливо лише, щоб це був рахунок нашого ФОП. Тому датою нарахування ЄП-доходу буде дата надходження від нерезидента коштів на закордонрахунок ФОП. До речі, для податкових цілей навряд чи важливий той факт, чи відкрив іноземний банк рахунок ФОП як звичайній фізичній особі або як суб’єкту підприємництва. Ця виручка в будь-якому разі має бути розцінена як підприємницький дохід. Адже це випливає зі змісту контракту з нерезидентом2.

1 Затверджена постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 7.

2 Якщо ж у контракті виконавцем значиться звичайна фізична особа, а не ФОП, то оподаткування доходу може бути жорсткішим (18 % ПДФО плюс 1,5 % ВЗ).

Дохід єдинника, виражений в інвалюті, перераховується в гривні за офіційним курсом гривні до інвалюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ПКУ).

Тобто перерахунок робиться за курсом на дату зарахування грошей на закордонрахунок ФОП. Від цієї, перерахованої в гривні, суми і розраховуватиметься сума ЄП (шляхом множення її на 5 %).

А тепер перейдемо до відповідей на підпитання.

Частина виручки не повертається. Як ми вже зазначили, зарахування виручки за експорт на закордонрахунок ФОП наразі цілком допустиме. Аби ця виручка у встановлений НБУ граничний строк була повернена в Україну (п.п. 2 п. 9 Інструкції № 7).

Нагадаємо, що з 7 лютого 2019 року (дати набуття чинності Законом про валюту3 і Інструкцією № 7) був відновлений банківський нагляд за своєчасним поверненням інвалютної виручки з експорту будь-яких видів послуг (і робіт). Проте незабаром (з 16 травня) щодо послуг-робіт (крім лише страхових і транспортних) валютний нагляд був скасований (постановою Правління НБУ від 14.05.2019 р. № 67)4.

3 Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 р. № 2473-VIII.

4 Читайте про це в статті «Експорт низки робіт і послуг — поза зоною доступу валютного нагляду» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 21).

І послуги з розробки ПЗ з цієї дати знову стали «непіднаглядними», і граничний 365-денний строк на повернення виручки за такими контрактами не поширюється. Причому, на нашу думку, це стосується також тих експортних контрактів, за якими постачання відбулося до скасування нагляду. Тож виручку за такі послуги можна не лише частково, а й взагалі повністю не повертати в Україну! Аби вона була задекларована…

Водночас тут потрібно уважно дивитися на предмет контракту з нерезидентом і формулювання в інших документах, пов’язаних із цим контрактом.

Отже, з 7 лютого і до 16 травня на підставі п.п. 2 п. 9 Інструкції № 7 без надходження виручки з-за кордону повинна була зніматися банком з валютного нагляду тільки операція, не закрита на суму, що не перевищує так званий незначний розмір (150000 грн.). Тепер же (за відсутності нагляду) ФОП може без наслідків залишити на своєму закордонрахунку не лише частину виручки, що не перевищує «незначний розмір», а й усю її суму. І за це ані пені за прострочення 365 днів, ані якісь інші санкції йому не загрожують. Пункт 23 Положення № 55 хоча й говорить про повернення виручки на рахунок в Україну, але граничний строк такого повернення для контрактів, що не підпадають під валютний нагляд, не передбачений

5 Затверджено постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 5.

Перекидання виручки. Що стосується питання про перекидання виручки з рахунку, відкритого в банку за кордоном, на український рахунок звичайної фізичної особи, то тут ми вбачаємо, насамперед, такий ризиковий момент, як небезпека оподаткування виручки, що надійшла в Україну на непідприємницький рахунок загальними податками.

Крім того, зазначимо, що таке перерахування виручки хтось може визнати порушенням п. 14 Інструкції № 4926, яким заборонено використовувати поточні рахунки фізичних осіб, відкриті для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької (і незалежної професійної) діяльності… Водночас конкретних санкцій за це не передбачено.

6 Затверджена постановою Правління НБУ від 12.11.2003 р. № 492.

Нагадаємо, що ст. 14 Закону про валюту за порушення вимог валютного законодавства (крім порушень строків розрахунків, караних ЗЕД-пенею згідно зі ст. 13 цього Закону) передбачає штрафи (у розмірі до 100 % суми операції) лише до юридичних осіб. А ось до фізичних осіб і посадових осіб установ, посадових осіб юридичних осіб передбачені адміністративні штрафи. Статтею 1621 КУпАП для ФОП за порушення порядку здійснення валютних операцій установлений адмінштраф у розмірі від 17000 до 51000 грн. Проте зазначимо, що тут, якщо й порушуються, то норми не валютного законодавства, а загальних банківських нормативів, тому згаданий адмінштраф застосовуватися не повинен.

Але не виключаємо, що таке зарахування виручки може дати податківцям привід розцінити ці доходи не як підприємницькі і спробувати оподаткувати їх ПДФО (18 %) і ВЗ (1,5 %).

Необов’язковий продаж. Розглядати таку транзакцію як ухилення ФОП від обов’язкового продажу частини інвалюти зараз уже неможливо, оскільки така з 20 червня скасована (постановою Правління НБУ від 18.06.2019 р. № 78)7. А тому і в цій частині не вбачається порушення порядку валютних операцій та штрафу за неповернення (чи повернення в неповній сумі) інвалютної виручки в Україну або повернення її не на підприємницький рахунок бути не повинно.

7 Див. статтю «НБУ говорить «ні» обов’язковому продажу інвалютних надходжень!» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 25).

Як бачимо, нові валютні умови стали набагато ліберальнішими.

фото автора У фокусі
Ушакова Лілія СЕРЕДНЯ ЗАРПЛАТА – НОВИЙ ПЕРЕРАХУНОК [Порядок 100]...
44571 132
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам
Нас вже image користувачів
Клуб 911 — приєднуйтесь, щоб отримати повний доступ до всіх матеріалів сайту. Це безкоштовно!
Вже з нами? Увійти