Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, червень, 2019/№25
Друкувати

Розбираємо судові рішення: водій і продавець на ЦПД, директор без зарплати

Савченко Елена, податковий експерт
Два судові рішення і три цікаві висновки. Перше — стосується ситуації, коли суд визнав правомірність укладення ЦПД з особою, яка виконує, по суті, функції продавця (але з нюансами), друге — схожа ситуація, але вже з водієм. А третій висновок стосується випадку, коли засновник виконує функції директора без зарплати. Суд вирішив, що так можна. Детальніше про те, що корисного можна винести з рішень суду, а на які висновки сподіватися не варто, розповімо далі.

Продавець / водій на ЦПД замість трудового договору

Особа, яка виконує функції продавця за ЦПД (постанова ВС від 24.04.2019 р. у справі № 822/1487/18). Судовий розгляд, який дійшов аж до Верховного Суду, стосувався такої ситуації. ФОП за ЦПД найняв собі фізособу, яка по суті виконувала функції продавця. Така особа в тому числі самостійно доставляла товар на місце продажу, викладала його і складала назад. ФОП виплачував своєму «продавцеві» винагороду. У ЦПД-договорі між ними значилося, що замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов’язання виконати такі роботи: надати допомогу за послугами у викладанні і складанні товару в міру необхідності.

Зверніть увагу: послуги, пов’язані з продажем товару, в ЦПД не фігурували.

Податківці виявили такі відносини в ході перевірки, а Держпраці на підставі акта перевірки застосував до ФОП санкцію за ст. 265 КЗпП за допуск працівника до роботи без укладення трудового договору.

При розгляді справи суд першої інстанції підтримав підприємця. Далі «трудовики» подали апеляцію й отримали рішення вже на свою користь. Суд дійшов висновку, що зміст цивільно-правової угоди між ФОП та громадянкою-«помічницею» не свідчить про відсутність між вказаними особами крім цивільно-правових, також і неоформлених трудових відносин.

Ознаки трудових відносин суд побачив у таких фактах: товар, який реалізовувала «помічниця», належить ФОП; «помічниця» починала торгівлю щодня о 08:30, окрім понеділка (тобто дотримувався режим роботи торговельної точки); гроші за проданий товар передавалися ФОП щодня; за роботу «помічниця» отримувала відсоток від виручки. Також суд апеляційної інстанції експлуатував два дуже спірні аргументи, які, можливо, і зіграли в касації на користь підприємця.

1. Укладений ЦПД суд визнав таким, що не підтверджує наявність цивільно-правових відносин між сторонами, тільки тому, що ФОП уклав його як звичайна фізособа, а не як підприємець.

2. Суд дійшов висновку, що сплачуючи обов’язкові платежі до бюджету із загальної суми нарахованого і виплаченого доходу (читай — з винагороди за ЦПД), ФОП виступав податковим агентом фізособи, що вказує на наявність трудових відносин між ним і позивачем .

«Помічниця», у свою чергу, спростовувала факт наявності між нею і ФОП трудових відносин, пояснюючи, що продаж товару здійснювався за її ініціативою.

А тепер найважливіше. Давайте поглянемо: чому ВС у результаті «завернув» рішення суду апеляційної інстанції.

На думку ВС, щоб застосувати санкції за ст. 265 КЗпП за допуск працівника до роботи без укладення трудового договору, має бути встановлений факт використання фізичною особою — підприємцем найманої праці — «відповідальність настає в разі, якщо особа виконує певні роботи чи здійснює окремі повноваження з відома, за дорученням та в інтересах, зокрема, фізичної особи — підприємця».

«Помічниця» ж наполягала, що продаж товару був тільки один єдиний раз і виключно за власною ініціативою. Тобто торгівлі за дорученням ФОП установлено не було.

А в тому, що за ЦПД надавалися послуги, супутні торгівлі (викладення і складання товару), порушення немає.

У тому, що ЦПД укладений ФОП як звичайною фізособою, ВС проблеми не побачив. Як і в сплаті обов’язкових платежів із ЦПД-винагороди.

Ось такий лайфхак .

Зі свого боку зазначимо, що взагалі приймати таку категорію працівників, як продавець (сюди ж можна віднести і касирів, офіціантів, барменів), без укладення трудового договору — справа доволі ризикована, оскільки такі послуги не вписуються в ЦПД і не є самостійними з боку виконавця.

Перелічені особи виконують роботи/надають послуги в межах діяльності закладу торгівлі (ресторанного господарства) із систематичним виконанням трудових функцій, їх робота підпорядковується розпорядку торговельної точки (закладу ресторанного господарства). Тут у наявності трудові відносини, і обстояти зворотне дуже складно. Тож орієнтуватися на це дивовижне рішення ВС не варто. Усе-таки воно, швидше, виняток, ніж правило.

Водій за ЦПД (постанова апеляційного адміністративного суду від 14.03.2019 р. у справі № 857/1476/19)

І знову Держпраці при перевірці угледіла ознаки трудових відносин. Цього разу йшлося про послуги водія, які надавав підприємству за ЦПД водій автотранспортного засобу, машиніст.

Суд першої інстанції «виправдав» підприємство, штрафи «трудовиків» скасував. «Трудовики» подали апеляцію, але й тут суд став на бік підприємства. Давайте поглянемо, які аргументи суд апеляційної інстанції взяв за основу, щоб не вважати договір із водієм трудовим. Аргументи такі: щодо особи, з якою підприємство уклало договір на виконання робіт, не видавалися жодні накази, розпорядження про прийняття її на роботу або допуск до роботи; виконавця не знайомили з правилами внутрішнього трудового розпорядку; не укладалися договори про повну матеріальну відповідальність; не вівся облік робочого часу, він не був підпорядкований жодному керівникові підприємства.

Апеляційний суд вирішив, що саме ці аргументи свідчать про цивільно-правовий характер угоди.

Підтвердженням того, що в цьому випадку був укладений саме ЦПД, суд визнав також і той факт, що в трудових відносинах важливий процес трудової діяльності, її організація, якої в цьому випадку не було. Виконавець за цим договором, на відміну від працівників, не підпорядковувався правилам внутрішнього трудового розпорядку. За трудовим договором працівники приймалися до штату за певною кваліфікацією, професією, посадою, «на зарплату» плюс гарантії, пільги, компенсації, тоді як за ЦПД водієві оплачувався лише результат надання послуг і відносини сторін обмежувалися тільки наданням послуг і оплатою винагороди. Крім того, заяви про прийняття на роботу, яку можна було б розцінювати як намір укладення трудового договору, виконавець не надавав.

За таких обставин апеляційний суд визнав твердження «трудовиків» про те, що підприємство порушило вимоги КЗпП, не уклавши з водієм трудового договору, таким, що не ґрунтується на приписах чинного законодавства.

Суд також взяв до уваги і той факт, що водій надавав аналогічні послуги з перевезення вантажів іншим підприємствам. І цей факт виключав можливість його зайнятості як працівника підприємства.

І ще пару моментів. Щоб ЦПД з водієм не розглядали як трудовий, бажано не прописувати в договорі, що ви наймаєте водія, а фіксуєте, що виконавець повинен перевезти певний вантаж за встановленим маршрутом.

Добре, якщо при наданні послуг перевезення водій використовував власний транспорт. Інакше зникає, зокрема, ризиковий характер послуги. А це може викликати в перевіряючих бажання визнати такі відносини трудовими. Але якщо все-таки послуги перевезення виконавець надає вам, використовуючи ваш транспорт, то рекомендуємо передати транспортний засіб перевізнику-ЦПДшнику в користування на підставі договору оренди, позички тощо.

Засновник виконує функції директора без зарплати

У постанові апеляційного адміністративного суду від 14.03.2019 р. у справі № 857/1476/19, про яку ми говорили вище, розглянуто ще одне складне і дуже неоднозначне питання: чи може засновник виконувати функції директора без зарплати.

По суті, в цій справі засновник підприємства одночасно виконував обов’язки його директора, але йому декілька років поспіль не нараховували і не виплачували зарплату. При цьому статутом підприємства передбачено, що виконавчим органом підприємства є директор без нарахування і виплати заробітної плати, укладення трудового договору і з виплатою йому дивідендів у підвищеному розмірі на 10 % порівняно з іншими учасниками.

Апеляційний суд, пославшись на ч. 1 — 3 ст. 65 ГКУ, визнав безпідставним рішення перевіряючих про те, що засновник підприємства, який виконує обов’язки директора, має працювати на підставі трудового договору і повинен був отримувати заробітну плату як найманий працівник. Висновки суду: відносини, що виникають при виконанні засновником функцій директора підприємства без укладення трудового договору, є корпоративними, а отже, відсутній обов’язок укладати трудовий договір, нараховувати і виплачувати заробітну плату. При цьому суд послався на рішення КСУ від 12.01.2010 р. № 1-рп/2010, де зазначено, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення їх повноваженнями або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу повинні розглядатися в межах не трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Чи має рацію у цьому випадку апеляційний суд?

Якщо йдеться про ситуацію з ТОВ, то питання, скажімо так, зовсім не однозначне.

З приватним підприємством — проблем немає. Право на самостійне управління йому надають ч. 4 ст. 63 і ч. 4 ст. 128 ГКУ. Із АТ ситуація з точністю до навпаки — ч. 5 ст. 58 Закону про АТ* передбачає, що з кожним членом виконавчого органу акціонерного товариства укладається контракт. Тут без трудового договору взагалі ніяк.

* Закон України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 р. № 514-VI.

Ні ЦКУ з ГКУ, ні Закон про ТОВ** не передбачають права товариства працювати без виконавчого органу: одноосібне (директор) або колегіальне (дирекція). Ну а сама наявність такого органу, а також особи, яка виконує певні функції з керівництва діяльністю підприємства, імовірно, вимагає укладення з нею трудового договору і виплати заробітної плати. Такого висновку можна дійти з положень ч. 3 ст. 24 КЗпП, згідно з якою працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору***.

** Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 р. № 2275-VIII.

*** У принципі, Закон про ТОВ містить непряму згадку про можливість укладення з директором ЦП-договору (ч. 7 ст. 39 Закону про ТОВ), проте норма ця нова і як вона буде реалізована на практиці — поки що до кінця не зрозуміло.

Ці висновки дають підстави перевіряючим на місцях випадки виконання засновником директорських функцій без зарахування до штату підприємства і виплати заробітної плати розцінювати як порушення трудового законодавства. У результаті підприємство може поплатитися неабияким штрафом у тридцятикратному розмірі однієї мінзарплати (4173 грн.) на підставі ч. 2 ст. 265 КЗпП (у 2019 році — 125190 грн.).

Тож безоглядно спиратися на це рішення суду ми б не радили. Очевидно, що контролери при перевірці матимуть до підприємства претензії, якщо директор-засновник працюватиме без зарплати. А чи вдасться виграти спір — велике питання.

Детальніше це питання ми також розглядали в статті «Бути чи не бути»… підприємству без директора» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 24).

Єдина ситуація, за якої контролюючі органи все ж допускають виконання власником директорських функцій без укладення трудового договору, — це тимчасове припинення діяльності підприємства. Так, Мінсоцполітики в листі від 07.02.2012 р. № 113/13/84-12 рекомендувало передбачити в статуті форму участі власника в управлінні підприємством без укладення трудового договору (у тому числі на період часу, коли підприємство не здійснює госпдіяльності), а також спосіб винагороди власникові за таку діяльність. У свою чергу податківці в листі від 01.06.2017 р. № 435/6/99-99-15-02-02-15/ІПК дають добро на призначення загальними зборами учасників ТОВ особи, відповідальної за складання, підписання і подання звітності (за умови, що діяльність на підприємстві не ведеться, штатні працівники відсутні, а дані про особу-підписанта внесені до ЄДР). Ну і в категорії 301.04.01 податківці припустили, що на період тимчасового припинення діяльності підприємства функції керівника може виконувати засновник без отримання за це будь-якої винагороди.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам