Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, червень, 2019/№26
Друкувати

Проблеми «пального» акцизу: талони і Ко

Павленко Алексей, налоговый эксперт
«Талонна» тема дуже популярна в народі, а з 1 липня вона заграє новими барвами. Багатьох із вас цікавить, як для цілей оподаткування «пальним» акцизом розглядатимуться операції, пов’язані з продажем/придбанням талонів, смарт-карток тощо на заправку пальним. З нових роз’яснень фіскалів на цю тему випливають цікаві висновки, що стосуються не лише учасників «обігу» талонів (тощо), але й ще ряду платників «пального» акцизу!

Талони, смарт-картки та інше

Як відомо, система адміністрування операцій з пальним з 1 липня переорієнтовується під акцизні склади1. У зв’язку з цим був змінений основоположний термін «реалізація пального». Нею вважатимуться будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом на нього права власності чи без, за плату чи без, з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

1 Детально про новий «пальний» (і «спиртовий») акциз читайте в статті «Акцизно-паливна «революція» з другого півріччя: «прощупуємо» ґрунт прийдешніх змін» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 52-53).

— на акцизний склад;

— на акцизний склад пересувний;

— для власного споживання чи промислової переробки;

— будь-яким іншим (!) особам.

Операції з перепродажу «пальних» талонів2 згідно з цим новим терміном не можуть вважатися реалізацією пального.

2 Умовимося далі про смарт-картки та інші талонні замінники окремо не згадувати, називаючи все це одним словом «талони».

Пояснення тут просте: при таких операціях відпуск пального з акцизного складу/акцизного складу пересувного не здійснюється. Реалізація ж (згідно з новим терміном) відбувається тільки в момент «отоварювання» талонів, тобто при заправці транспортних засобів.

Цей момент ДФСУ чітко підтвердила ще в ІПК від 21.02.2019 р. № 645/6/99-99-12-01-02-15/ІПК. Після цього, щоправда, ще була пара ІПК дивного змісту3 , але в цілому лінія фіскалів залишається тією ж (див., наприклад, недавні ІПК ДФСУ від 15.05.2019 р. № 2181/6/99-99-12-02-02-15/ІПК і від 27.05.2019 р. № 2383/6/99-99-12-02-02-15/ІПК).

3 Див., наприклад, ІПК ДФСУ від 03.04.2019 р. № 1424/6/99-99-12-02-02-15/ІПК і від 02.05.2019 р. № 1914/6/99-99-12-02-02-15/ІПК.

Отже, незалежно від того, що (і з якими кодами УКТ ЗЕД) зазначено в документах на передачу талонів (пальне чи власне талони), операція з перепродажу талонів не повинна з 1 липня вважатися реалізацією пального.

Тобто щодо талонів ситуація повинна змінитися на краще, оскільки до 1 липня фіскали прив’язувалися до того, що зазначено в документах. І якщо при продажу/перепродажу талонів у документах зазначалося пальне, то вони вимагали реєстрацію продавця талонів платником «пального» акцизу під тим приводом, що, мовляв, такі операції формально вписуються у визначення «реалізація пального» (п.п. 14.1.212 ПКУ) у редакції до 01.07.2019 р. Зазвичай, фіскали відловлювали «талонні» операції за кодами УКТ ЗЕД, зазначеними в податкових накладних.

А якщо ще й у договорах на купівлю талонів прописувався перехід права власності на пальне та відповідальне зберігання його на АЗС, то справи були взагалі кепські .

А ось з 1 липня, сподіваємося, усі ці «талонно-фіскальні» фокуси залишаться в минулому. Але водночас особливо розслаблятися не варто.

По-перше, якщо при продажу талонів за документами фігуруватимуть коди УКТ ЗЕД пального, то фіскали все одно вас вичислять і, напевно, поставлять низку каверзних (які підводять під платника акцизу) запитань.

А по-друге, нагадаємо, що в цьому році зазначений перевірочний алгоритм набув особливої актуальності через те, що одним з критеріїв ризиковості операцій, які застосовуються для цілей блокування реєстрації ПН/РК у ЄРПН, є відсутність на дату складання ПН/РК відомостей у Реєстрі платників «пального» акцизу про госпсуб’єкт, який реєструє ПН на товар (пальне) з кодами УКТ ЗЕД згідно з п.п. 215.3.4 ПКУ (ср. 025069200).

Мораль — перепродаючи талони, в документах краще зазначати саме їх (і відповідні коди4), а не пальне (і коди пального)!

4 У питанні з кодом УКТ ЗЕД на талони (тощо) ясності немає. Деякі платники, наприклад, для смарт-карток використовують код 8523 30 00 00 (картки з магнітною смужкою без запису) або 8524 60 00 00 (картки з магнітною смужкою із записом). Хтось — код на сайті ДФСУ для інших товарів «00120».

Момент реалізації за талонами й АН. Отже, реалізація пального здійснюється при «отоварюванні» талонів на АЗС/АГЗС. При відпуску пального на АЗС/АГЗС акцизні накладні (АН) складаються розпорядником акцизного складу на всі постачання пального! При цьому можливість виписування зведеної АН (при «ритмічних» постачаннях) буде тільки для відпуску суб’єктам господарювання (див. нову редакцію п. 231.3 ПКУ). А той же п. 231.3 ПКУ говорить про виписування щоденних підсумкових АН при відпустку пального негоспсуб’єктам тільки за готівку (через РРО, касу, касу банку або платіжний пристрій).

Виходить, на кожен відпуск за талонами з АЗС пального негоспсуб’єктам необхідно складати окремі АН?

Залишається тільки сподіватися, що фіскали дозволять і при відпуску негоспсуб’єктам за талонами складати щоденні підсумкові АН…

Якщо відпуск з АЗС (і в інших випадках) здійснюватиметься платникові «пального» акцизу, то АН повинна виписуватися на фактичного одержувача (!) у двох примірниках, другий з яких повинен буде зареєструвати в ЄРАН одержувач. Але для платників це необхідно, щоб заправка їх транспорту на АЗС, у тому числі за талонами, не оподатковувалася акцизом при списанні цього пального в міру його витрачання, як це часто відбувається зараз…

Ліцензування. Не менший інтерес у перепродавців талонів викликає питання необхідності отримання ліцензії на оптову торгівлю пальним.

Особливо актуальним це питання постає, коли за документами талони проходять як пальне, з відповідними кодами УКТ ЗЕД, та ще й у договорі передбачається його відповідальне зберігання на АЗС.

Однозначної відповіді на це запитання немає. Визначення терміна «оптова торгівля пальним» у Законі № 4815 говорить про діяльність «з придбання і подальшої реалізації пального», куди з натяжкою можна втиснути й перепродаж талонів, тим більше коли за документами проходить пальне.

5 Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95 р. № 481/95-ВР.

Саме так ці операції трактували раніше і фіскали (див. ІПК ДФСУ від 03.04.2019 р. № 1424/6/99-99-12-02-02-15/ІПК).

У них фіскали зазначають: оскільки талони на пальне підтверджують право їх власника на отримання на АЗС нафтопродуктів, то реалізація талона є за своєю суттю продажем пального…

Тож небезпека отримати півмільйонний штраф за безліцензійну торгівлю «папірцями-картками» реальна!

Утім, нам удалося відшукати ІПК ДФСУ від 08.04.2019 р. № 1502/6/99-99-12-01-01-15/ІПК. Там у фіскалів активно випитували щодо необхідності отримання ліцензій для операцій з перепродажу талонів підприємству, яке не є їх емітентом. І відповідь нас здивувала.

В ІПК наведено ряд цитат з різних нормативів. І ось після цитати визначення терміна «реалізація пального» з ПКУ (п.п. 14.1.212 ПКУ — що важливо: у новій його редакції!) наведено висновок, що в разі реалізації пального саме в розумінні ПКУ (!) госпсуб’єкта необхідно отримати ліцензії на оптову або роздрібну торгівлю пальним.

Але ж вище ми зазначили, що продаж/перепродаж талонів з 1 липня ПКУ вже не вважає реалізацією пального! Отже, за логікою цієї ІПК, і ліцензія не потрібна!

Утім, дуже сумнівно виглядає таке притягування фіскалами до ліцензійних питань визначення з ПКУ, яке не стикується з термінологією Закону № 481

Тому якщо вас стануть штрафувати, пробуйте захищатися цією ІПК. Проте успіх малоймовірний, якщо тільки ви не спроможетесь отримати від фіскалів ІПК подібного змісту безпосередньо для себе…

Оптова торгівля, відповідальне зберігання

Як ви вже переконалися, читаючи попередню частину статті, без фактичного відпуску (у тому числі для власних потреб) пального зі складу реалізації пального немає, а отже, немає підстав для складання АН. Виходить, поки пальне зі складу не піде (чи не перейде від розпорядника одного акцизного складу/акцизного складу пересувного до іншого), воно так і числитиметься за одним розпорядником акцизного складу. Із цього випливає дещо цікаве…

Відповідальне зберігання. У світлі сказаного фактична (фізична) передача пального на відповідальне зберігання розпорядникові акцизного складу і таке ж (фізичне) повернення пального власникові (іншій особі) розпорядником акцизного складу є реалізацією пального і вимагає складання АН.

При цьому (що важливо!) особа, яка передала пальне на зберігання (за договором зберігання, а не оренди площ та/або ємностей для зберігання), не є/не стає розпорядником акцизного складу, в якому це пальне зберігається!

Про те, що орендар складських площ та/або ємностей вважається розпорядником акцизного складу, див., наприклад, в ІПК ДФСУ від 21.02.2019 р. № 645/6/99-99-12-01-02-15/ІПК та від 27.02.2019 р. № 785/6/99-99-12-01-02-15/ІПК.

Див. визначення терміна «розпорядник акцизного складу» (п.п. 14.1.224 ПКУ), де зазначено, що такий суб’єкт повинен мати документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, які належать до акцизного складу. А особа, яка передала пальне на зберігання («поклажодавець»), не має права користування приміщеннями, оскільки вона не їх орендар і тим більше — не власник. Цей момент важливий для наших наступних висновків.

Оптовий перепродаж пального без вивезення. Найцікавіший висновок, який випливає з наших досліджень, — перепродаж пального, яке перебуває в когось на відповідальному зберіганні і, змінивши власника, продовжує там перебувати, не вважається реалізацією пального в розумінні цього терміна в «першолипневій» редакції!

Тобто оптові торговці обсягами пального, що зберігаються на чиїхось акцизних складах, тепер формально не вважатимуться платниками «паливного» акцизу, оскільки вони не здійснюють реалізацію пального в новому розумінні.

Зазначимо, що, викуповуючи такі обсяги пального, новий власник повинен переукладати з розпорядником акцизного складу договір на відповідальне зберігання пального.

Тобто пальне, що зберігається на якомусь акцизному складі, може бути вже кілька разів перепродано (змінити купу хазяїв), але в СЕАРП продовжувати числитися за тим же розпорядником акцизного складу…

І при фізичному відпуску такого пального з акцизного складу АН на таке пальне розпорядник складу складатиме вже на того суб’єкта, який «фізично» забирає пальне (на нового/останнього власника пального), а не на того, який передавав йому пальне на відповідальне зберігання…

Розпорядник акцизного складу (якщо договір на зберігання з новим власником пального не буде переукладений) для передачі пального остаточному власникові/розпорядникові і для виписування АН повинен буде отримати від останнього документальні підтвердження про його права на пальне, що забирається зі зберігання.

Таким чином, госпсуб’єкт, що викуповує та перепродає обсяги пального без його вивезення з місць зберігання (з чужих акцизних складів), може працювати без реєстрації платником паливного акцизу.

Але… тут є два «але»!

По-перше, виходячи з норм Закону № 481 (а не з висновків згаданої вище ІПК ДФСУ від 08.04.2019 р. № 1502/6/99-99-12-01-01-15/ІПК) такий суб’єкт повинен мати ліцензію(ї) на оптову торгівлю пальним.

А по-друге, ПН/РК такого суб’єкта можуть по-старому блокувати , оскільки блокувальні критерії писалися під старе законодавство, і одним з критеріїв для зупинення реєстрації поки що все так само є відсутність на дату складання ПН/РК відомостей у Реєстрі платників «пального» акцизу про особу, яка реєструє ПН на товар (пальне) з кодами УКТ ЗЕД з п.п. 215.3.4 ПКУ!

Тобто якщо суб’єкт не зареєструється платником «пального» акцизу, то його ПН блокуватимуться.

А якщо зареєструється, то АН ні ним, ні на нього при такій безвивізній торгівлі пальним складатися не повинні!

Парадокс, панове законодавці…

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться