Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, травень, 2019/№17-18
Друкувати

«Сідельний тягач + напівпричіп» vs Вантажний автомобіль: що говорять суди?

Мирошниченко Виталина, налоговый эксперт
Вантажні й легкові автомобілі підприємців-загальносистемників ПКУ вважає основними засобами подвійного призначення. А це дуже б’є по витратній частині. Але є транспортні засоби, які фактично не є ні легковими, ні вантажними. Наприклад, сідельні тягачі та напівпричепи. Фіскали просто не бачать відмінностей. А що говорять суди?

Камінь спотикання. Право на амортизацію основних засобів, так само як і поняття основних засобів подвійного призначення, з’явилося в загальносистемників з 01.01.2017 р.

Ще тоді підприємців хвилювало запитання, куди віднести сідельні тягачі та напівпричепи: до вантажних автомобілів чи спеціалізованих транспортних засобів?

Знати правильну відповідь на нього було дуже важливо, адже від цього залежало, чи може загальносистемник відносити на витрати:

— амортизацію витрат на придбання тягачів/напівпричепів;

— витрати на їх утримання (у тому числі ремонт і техобслуговування)1.

1 Детальніше вникнути в це питання вам допоможе стаття -«Амортизація в підприємцязагальносистемника: пам’ятка» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 2).

Податківці прогнозовано відразу зайняли фіскальну позицію і дотримуються її досі .

На їх погляд, сідельні тягачі та напівпричепи призначені для перевезення вантажів, а отже, це вантажні автомобілі.

ІПК ДФСУ від 25.07.2017 р. № 1351/Б/99-99-13-01-02-14/ІПК, від 20.09.2017 р. № 1995/М/99-99-13-01-02-14/ІПК, від 28.11.2018 р. № 4993/Л/99-99-13-01-02-14/ІПК.

Відповідно жодної амортизації, ремонтів або інших витрат за ними бути не може.

Хіба що паливо можна поставити у витрати, і то в межах Норм № 432 і то за наявності документального підтвердження та зв’язку з госпдіяльністю.

2 Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджені наказом Мінтрансу України від 10.02.98 р. № 43.

Але підприємці теж не збиралися здаватися.

За минулі два роки вже з’явилася деяка судова практика із цього питання. Щоправда, поки що вона суперечлива, але давайте розбиратися, що говорять суди.

Позитивні судові рішення. Заради справедливості варто зазначити, що на сьогодні в судів немає однозначної думки з приводу цієї проблеми. Тому поки що 100 % розраховувати на позитивний результат складно . Але шанси є, і це вже добре .

Отже, аргументи судів (постанова Восьмого апеляційного адмінсуду від 19.03.2019 р. у справі № 857/346/193, рішення Запорізького окружного адмінсуду від 22.01.2019 р. у справі № 280/4259/184):

3 www.reyestr.court.gov.ua/Review/80761389#

4 www.reyestr.court.gov.ua/Review/79578217

1) вирішальним фактором при віднесенні транспортного засобу до відповідної категорії є його технічні умови, сфера застосування та призначення.

Згідно зі ст. 1 Закону про автотранспорт5, «автомобіль вантажний — це автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів».

5 Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 р. № 2344III.

При цьому напівпричіп навіть не є автомобілем (він є тільки автомобільним транспортним засобом), оскільки в нього немає власного джерела енергії, яке б приводило його в рух.

Тому само собою зрозуміло, він не може бути вантажним автомобілем сам по собі.

«автомобіль — колісний транспортний засіб, який приводиться в рух джерелом енергії, має не менше чотирьох коліс, призначений для руху безрейковими дорогами і використовується для перевезення людей та (чи) вантажів…» (ст. 1 Закону про автотранспорт).

Напівпричіп, по суті, призначений для з’єднання з тягачем.

Що стосується сідельного тягача, то в Законі про автотранспорт навіть немає його визначення. Але із Закону № 5846 видно, що сідельний тягач належать до товарної позиції — трактори колісні для напівпричепів (код 8701 20). При цьому трактор не належить ні до вантажних, ні до легкових автомобілів7.

6 Закон України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013 р. № 584VII.

7 На це ми не раз звертали увагу у своїх статтях. Див., зокрема, статтю -«Автомобіль і підприємецьзагальносистемник: амортизація і ПДВ» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 9).

Згідно з Правилами № 3638 тягач призначений виключно для буксирування напівпричепа;

8 Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 р. № 363.

«Сідельний тягач — автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для буксирування напівпричепа» (п. 1 Правил № 363).

2) той факт, що сідельний тягач у комплекті з напівпричепом належить до категорії вантажних авто, суд не взяв до уваги, оскільки ці два транспортні засоби зареєстровані окремо (що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу)!

Причому кожен з них окремо не призначений для перевезення вантажів;

3) згідно із Законом № 584 сідельні тягачі та напівпричепи мають не такий код за УКТ ЗЕД, як вантажні автомобілі. Підприємець може підтвердити це, запитавши висновок у Торгово-промисловій палаті.

Наприклад, сідельний тягач (він же трактор) має код УКТ ЗЕД 870120, причіп — код 8716. У той час як вантажні автомобілі (тобто моторний транспортний засіб, призначений для перевезення вантажів) має код 8704.

У групі 87 трактор означає не лише сільськогосподарський транспортний засіб, але будь-який транспортний засіб, призначений для буксирування інших транспортних засобів, пристроїв або вантажів.

Тому суди доходять такого висновку:

якщо транспортний засіб є автомобілем і належить до коду 8703, 8704 або 8709, він — основний засіб «подвійного призначення»;

— але будь-який транспорт з іншим кодом (наприклад, трактор — код 8701, автобус — код 8702) не є «подвійним» основним засобом.

4) таким чином, суди доходять висновку, що сідельні тягачі та напівпричепи бортові, не належать до вантажних автомобілів у розумінні чинного законодавства, а отже, не є «подвійними» основними засобами. Виходить, витрати на їх утримання цілком можуть бути обліковані підприємцем . Те ж стосується й амортизації.

Негативні судові рішення. Проте є й негативна судова практика, про яку теж варто згадати (постанови Восьмого апеляційного адмінсуду від 14.02.2019 р. № 857/4209/189, від 08.11.2018 р. № 857/822/1810, рішення Закарпатського окружного адмінсуду від 18.01.2019 р. № 0740/959/1811, від 09.08.2018 р. № 807/250/1812, рішення Волинського окружного адмінсуду від 03.04.2019 р. № 140/103/1913).

9 www.reyestr.court.gov.ua/Review/79997441

10 www.reyestr.court.gov.ua/Review/77797512

11 www.reyestr.court.gov.ua/Review/79341341

12 www.reyestr.court.gov.ua/Review/75902222

13 www.reyestr.court.gov.ua/Review/80923181

Іноді виною тому — помилки з боку підприємця, який звернувся до суду, а іноді — і позиція суду.

Наприклад, підприємцеві не варто в позовній заяві робити ставку на те, що ПКУ нібито забороняє амортизувати не всі підряд вантажні автомобілі, а тільки ті, які одночасно можна використовувати і в госпдіяльності, і для особистих потреб (а тягачі з причепами, мовляв, тільки в госпдіяльності й можна використовувати).

Насправді заборона в ПКУ стосується всіх без винятку вантажівок, незалежно від того, використовуються вони для особистих потреб чи ні .

У нашому випадку ставку робимо на те, що сідельний тягач і напівпричіп, раз вони куплені й зареєстровані окремо, — це не вантажний автомобіль, а спеціалізовані транспортні засоби.

Водночас не завжди суди із цим твердженням погоджуються.

Так, у багатьох випадках вони заявляють, що «сідельний тягач у поєднанні з напівпричепом становлять автомобільний потяг і є транспортним засобом, єдиним призначенням якого є перевезення вантажів, тому належать до категорії вантажних автомобілів. Суд зазначає, що автомобільний потяг не є окремим видом транспортних засобів, а тільки різновидом вантажних автомобілів за ознакою конструктивної схеми» .

При цьому посилання на Закон № 584 (про те, що тягач і причіп мають не такі коди за УКТ ЗЕД, як вантажний автомобіль) суд відхилив, оскільки Закон № 584, на їх погляд, призначений лише для систематизації товарів з метою визначення ввізного мита. А відносини, що виникають у сфері оподаткування, мають бути врегульовані тільки ПКУ.

Утім, у самому ПКУ теж немає визначення вантажних і легкових автомобілів, які є «подвійними» основними засобами для підприємця. Саме тому доводиться звертатися до спеціальної нормативки. Тож цей аргумент суду — сумнівний.

«Висновок». Як бачимо, незважаючи на загальну абсурдність питання (сідельний тягач з напівпричепом — основний засіб подвійного призначення ), ризик програти справу в суді є, і він достатньо високий .

На цьому фоні дуже доречно буде нагадати і про конфлікт інтересів (п. 56.21 ПКУ): якщо норми ПКУ, законів або різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) тлумачення прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, унаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків .

Як приклад неоднозначного тлумачення, до речі, можна використовувати позитивні рішення судів, про які ми сказали вище.

Це напевно підвищить ваші шанси в суді , але ось чи приведе до позитивного результату справи — знову не факт .

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться