Зміни зачепили, зокрема, ст. 212 КК «Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)». Нагадаємо: за умисне ухилення від сплати податків (зборів) передбачена кримінальна відповідальність у вигляді штрафів, позбавлення права обіймати певні посади/займатися певною діяльністю, конфіскації.
Конкретний захід відповідальності залежить у тому числі від суми недоплати до бюджету (держцільового фонду).
З 25 вересня 2019 року (дати набрання чинності змінами) недоплата в значному розмірі (ч. 1 ст. 212 КК) повинна в 3000 і більше разів перевищити ПСП, тобто у 2019 році — 2881500 грн. і більше. Раніше — у 1000 і більше разів.
Недоплата у великому розмірі (ч. 2 ст. 212 КК) — у 5000 і більше разів — 4802500 грн. і більше. Раніше — у 3000 і більше разів.
Недоплата в особливо великому розмірі (ч. 3 ст. 212 КК) — у 7000 і більше разів — 6723500 грн. і більше. Раніше — у 5000 і більше разів.
Як бачимо, після набрання чинності змінами суми недоплати для появи «кримінальної справи» істотно зросли. Таким чином, недоплата в сумі менше ніж 2881500 грн. під ухилення від сплати податків не потрапляє.
Водночас змінено і розміри штрафів (вони прив’язані не до ПСП, а до неоподатковуваного мінімуму — 17 грн.). Штрафи зросли в декілька разів. Тепер за значний розмір ухилення штраф становить від 3 до 5 тис. нмдг (51000 грн. — 85000 грн.).
За великий розмір недоплати (чи за попередньою змовою групою осіб) штраф — від 5 до 7 тис. нмдг (51000 грн. — 119000 грн.).
Штраф за особливо великий розмір недоплати не змінився і становитиме від 15 до 25 тис. нмдг (255000 грн. — 425000 грн.).
Сума недоплати до бюджету за ст. 212 КК не включає донараховані пеню і штрафи (п. 11 постанови Пленуму ВСУ від 08.10.2004 р. № 15). Тобто підраховуються «голі» несплачені податки та/або збори (обов’язкові платежі).
Нагадаємо, що наявність акта перевірки або податкове повідомлення-рішення (ППР) на «кримінальну» суму не означає, що автоматично буде «заведена справа». Так, якщо ППР проходить процедуру адміністративного або судового оскарження, то в загальному випадку платника не можуть відразу звинувачувати в ухиленні від сплати податків. Для пред’явлення повідомлення про підозру у вчиненні правопорушення за ст. 212 КК потрібні будуть не лише спірне ППР, але й інші докази. Більше того, повідомлення про підозру в скоєнні цього злочину не може призупиняти розгляд справи щодо оскарження ППР. Про це нам говорять положення п. 56.22 ПКУ.
Важливо! Щодо сум недоплат діє зворотна сила закону в часі. Тобто нові норми поширюватимуться на осіб (ч. 1 ст. 5 КК): які скоїли злочин за ст. 212 СК до набрання чинності Законом № 101; які відбувають покарання за цією статтею; які відбули покарання за ст. 212 КК, але мають судимість.
А ось для нових штрафів зворотна сила Закону № 101 діяти не буде.
Згідно зі ст. 205 КК фіктивне підприємництво — це створення або придбання юросіб з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення заборонених видів діяльності. Норма, звичайно, потрібна. Але в останні декілька років цю статтю використали у своїх цілях контролюючі органи. Як?
Наприклад, для визнання операцій нереальними. Працювало це так:
1) у ланцюжку постачальників допитували директора одного з них. Такий директор говорив, що не має відношення до діяльності юрособи;
2) підприємництво визнавали фіктивним, директорові та/або засновникам (учасникам) інкримінували ст. 205 КК;
3) податківці йшли по ланцюжку з перевірками аж до кінцевого споживача і визнавали операції нереальними, знімаючи витрати.
Свого часу Верховний Суд висловлював жорстку позицію щодо реальності операцій у цьому випадку. Зокрема, вважалося, що документи, видані фіктивною юрособою, не можуть підтверджувати реальність операції. Тобто операція визнавалася нереальною автоматично (див. постанови ВС від 24.10.2018 р. у справі № 826/13586/13-а і від 28.08.2018 р. у справі № 826/147/14).
Хоча можна знайти практику Верховного Суду з більш зваженим підходом, де судді розбиралися в тому, чи дійсно вирок за ст. 205 КК впливає на реальність конкретної госпоперації (див. постанови ВС від 20.11.2018 р. у справі № 808/2858/16, від 08.11.2018 р. у справі № 826/15028/17; від 19.09.2018 р. у справі № 809/2438/15 тощо).
Також траплялася судова практика, в якій для визнання госпоперацій нереальними використовували протоколи допитів директорів або засновників (учасників) юросіб у межах слідчих дій за ст. 205 КК. Проте Верховний Суд у своїх «свіжих» рішеннях говорить про те, що такого протоколу недостатньо для того, щоб визнати операцію нереальною (див. постанову ВС від 06.08.2019 р. у справі № 520/8681/18).
Щодо скасування ст. 205 КК діє зворотна сила закону в часі.
Звичайно, не можна говорити, що норма ст. 205 КК погана через те, що її застосовують у своїх інтересах. Це насамперед незаконні дії контролюючих і правоохоронних органів. Але маємо те, що маємо.
Може, скасування ст. 205 КК відкриє двері всіляким шахраям, які займаються фіктивним підприємництвом? Давайте не поспішатимемо з висновками, адже в КК ще чимало інших статей (за подання неправдивих відомостей, підробку документів тощо).