Інтернет-банкінг, еквайринг і повернення: чи є загроза РРО

Почнемо ми трохи здалеку. Нагадаємо, що є побоювання з приводу скорочення «РРО-імунітету» єдиноподатників — «до-мільйонників». Парламентарі хочуть істотно розширити список видів діяльності, при яких «РРО-імунітет» утрачається, не оглядаючись на досягнення обсягу доходів 1 млн грн. Зараз, нагадаємо, це реалізація технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів та виробів медичного призначення. Таких позицій хочуть зробити значно більше. У тому числі туди хочуть включити реалізацію товарів (надання послуг) через Інтернет*. Але, знову ж таки, поки це тільки законопроекти. А ситуацій, коли над єдиноподатниками «згущувалися хмари, але щасливим чином їх обходило стороною», історія знає дуже багато .

* Детальніше про це ви можете прочитати в статті «Бліц-огляд законодавчих «податкових» ініціатив» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 37).

Тепер уже перейдемо до наших питань.

Інтернет-банкінг і еквайринг

Спершу визначимося, коли перед єдиноподатником постає питання про необхідність застосовувати РРО.

Перша, але не єдина умова, — перевищення мільйонного критерію виручки. Але! Навіть якщо РРО-мільйон уже накопичився, єдиноподатнику потрібен РРО, тільки якщо він проводить операції, які згідно із Законом про РРО вимагають застосування РРО. Тобто проводяться розрахункові операції за товари, роботи чи послуги в готівковій та/або безготівковій формі (за допомогою платіжних карток)**.

** Детальніше див. у статті «ФОП-єдиноподатник і РРО-мільйон» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 35).

Нагадаємо, що без РРО (безвідносно статусу одержувача оплати) податківці дозволяють проводити такі безготівкові розрахунки:

1) шляхом переказу коштів з розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку;

2) шляхом унесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки (!) без використання банківських платіжних карток;

3) через термінали самообслуговування банку, встановлені в тому числі й на території підприємця (див. лист ДФСУ від 15.03.2019 р. № 1072/В/26-15-13-06-12-ІПК).

Тому якщо єдиноподатник проводить суто такі безготівкові розрахунки, то навіть перевищивши РРО-мільйон, застосовувати РРО не потрібно. І податківці із цим сперечатися не будуть (лист ДФСУ від 29.01.2019 р. № 295/6/99-99-13-01-03-15/ІПК).

У нашому випадку проблемним місцем є той факт, що клієнти за товар розраховуються за допомогою інтернет-еквайрингу і через інтернет-банкінг (платять зі своїх особистих карток на поточний рахунок або картку «ключ до рахунку»). Це вже не зовсім та класична безготівка, про яку йшлося вище. Тут піднімається питання задіювання платіжної картки. А згідно зі ст. 3 Закону про РРО розрахунки в безготівковій формі з використанням платіжних карток вимагають застосування РРО. Причому використанням платіжної картки при розрахунках у безготівковій формі за банківськими рахунками вважається (п.п. 7 п. 4 розд. I Положення № 705***): (1) не лише здійснення розрахунків у безготівковій формі з використанням КПК (наприклад, у торговельних мережах через платіжні термінали); (2) але і проведення розрахунків у безготівковій формі з використанням реквізитів КПК. Проте якщо виходити з визначення розрахункової операції, прописаного в ст. 2 Закону про РРО, то виходить, що щодо розрахунків картками розрахунковою операцією для цілей РРО вважається саме «приймання від покупця платіжних карток… за місцем реалізації товарів (послуг)».

*** Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджене постановою Правління НБУ від 05.11.2014 р. № 705.

Що стосується розрахунків через інтернет-банкінг, то це спеціальна банківська технологія дистанційного обслуговування клієнтів. Вона належить банку і надає клієнтам можливості використовувати свій рахунок в онлайн-режимі 24/7. Ключовий момент при цьому — єдиноподатник-продавець не приймає до оплати картку як таку. Тому така звичайна банківська операція з переказу безготівкових коштів (з рахунку на рахунок) застосування РРО не вимагає.

Біда тільки в тому, що податківці із цим не згодні. Їх вердикт — РРО потрібен ****.

**** Про що детальніше ви можете прочитати в статтях «Виручка заходить через «Приват24»: чи потрібен РРО?», «РРО в Інтернеті: ні кроку назад?» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 29).

Що стосується інтернет-еквайрингу (якщо на сайті продавця є кнопка «Оплатити»), то тут узагалі годі й казати: РРО — потрібен.

І нарешті такий момент. Податківці поки що «амністують» від РРО продажі через Інтернет інформаційно-консультаційних і ряду інших послуг, а також нематеріальних активів, оскільки в цих випадках відсутнє місце здійснення розрахунків (див. листи ДФСУ від 30.03.2015 р. № 6556/6/99-99-22-07-03-15, від 17.08.2016 р. № 17922/6/99-99-14-05-01-15, ІПК від 10.04.2018 р. № 1532/0/99-99-14-05-01-14/ІПК).

Таким чином, станом на зараз єдиноподатнику, який перевищив мільйон, з початку кварталу, що настає за перевищенням, оплати через інтернет-еквайринг потрібно пробивати через РРО. Оплати через інтернет-банкінг можна і далі не пробивати, але бути готовим оспорювати невикористання РРО в суді. Або підкорятися податківцям і розрахунки клієнтів за товар у «Приват24» теж проводити через РРО.

Обережно, повернення

Якщо повернення оформлене правильно і вчасно, то сума повернення обов’язково зіграє в зменшення доходу. Тому якщо з урахуванням повернень сума доходу не дотягне до мільйонного критерію, турбуватися про РРО не варто. Тепер детальніше. Кошти, виплачені єдиноподатником-продавцем покупцеві за повернений товар, не включаються до доходу на підставі п.п. 5 п. 292.11 ПКУ (ср. ). Мається на увазі, що ці суми виключаються (тобто віднімаються) з доходу єдиноподатника. Адже при продажу товару сума грошових коштів, отриманих від покупця, відразу потрапляє до доходів єдиноподатника.

У цьому випадку важливо не забути відкоригувати дохід єдиноподатника в Книзі обліку доходів (і витрат). Для цього суму коштів, повернених покупцеві, слід записати до графи 3 «сума повернутих коштів за товар (роботи, послуги) та/або передплати, грн, коп.» Книги. При цьому такий запис обов’язково має бути підтверджений документально. Нагадаємо, що згідно з п.п. 5 п. 292.11 ПКУ зменшення доходу можливе, якщо повернення грошей відбувається внаслідок повернення товарів, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів. У нашому випадку можуть стати в нагоді претензія з приводу якості, угода про розірвання договору, розрахунковий документ, що підтверджує оплату товару, акт повернення грошових коштів покупцеві. За принципом — чим більше документів, що підтверджують повернення, тим краще .

Важливо! Для тих, у кого повернення на межі кварталу, в якому буде перевищений мільйон, головне — встигнути повернути «зайвий» дохід до закінчення цього кварталу і натиснути «стоп-кран» (не отримувати будь-які оплати до кінця року)!

У цьому випадку, хоч і працює п.п. 5 п. 292.11 ПКУ, але при цьому кожного кварталу єдиноподатник зобов’язаний підбивати підсумок у Книзі обліку доходів (і витрат). А якщо це єдиноподатник групи 3, то ще й щоквартально декларувати його.

І якщо в підсумку якогось кварталу загальний дохід виявляється більшим за межу для збереження «РРО-імунітету» — усе! З 1 числа місяця наступного кварталу «РРО-імунітету» немає. Подальший перерахунок доходу у зв’язку з поверненням відбуватиметься саме у кварталі повернення коштів, тобто в поточному періоді. І довести податківцям відновлення «РРО-імунітету» буде неможливо.