Підпишіться!


Бухгалтер 911, вересень, 2019/№38
Друкувати

Мобільний зв’язок: облікові запитання

Солошенко Людмила, налоговый эксперт
Хоча мобільний зв’язок давно вже не розкіш, а повсякденна потреба, питання щодо його використання виникають досьогодні. Відповімо на найпопулярніші з них у статті.

Користуємося телефонами працівників

У підприємства на балансі немає мобільних телефонів. Хочемо оплачувати корпоративний зв’язок (роздати SIM-картки) і користуватися телефонами співробітників. Чи можна ними користуватися безоплатно?

Можна. Для цього безоплатне використання телефонів працівників потрібно оформити договорами позички (договори з працівниками укладають у письмовій формі, нотаріальне посвідчення не потрібно, ч. 2 ст. 828 ЦКУ). Навіщо? Щоб таким чином підтвердити використання телефонів працівників у госпдіяльності підприємства (тобто в службових цілях) і не дати приводу фіскалам чіплятися до негосподарності витрат на мобільний зв’язок.

Адже, незважаючи на те, що для податковоприбуткового обліку з 01.01.2015 р. господарність більше не важлива, вона, проте, залишається важливою для цілей ПДВ- і ПДФО-обліку. І при негоспвикористанні вхідний ПК доведеться урівноважити компенсуючими ПЗ за п. 198.5 ПКУ. Ну а в оплачених підприємством телефонних розмовах податківці вбачають оподатковуваний ПДФО дохід працівника у вигляді додаткового блага (п.п. «е» п.п. 164.2.17 ПКУ).

Тому використання мобілок працівників у госпдіяльності підприємства потрібно узаконити.

І приваблює найбільше позичка (ст. 827 ЦКУ). Адже річчю можна користуватися безоплатно! Та й для прибутківців позичка — ідеальний варіант. Чому? Судіть самі.

У податковоприбутковому обліку жодних податкових коригувань (різниць) для операцій позички (безоплатного користування) не передбачено. Тому орієнтиром слугує бухоблік, у якому:

— отримані в позичку телефони підприємство взагалі обліковує за балансом — на позабалансовому рахунку 01, до якого для обліку «позичених» об’єктів можна відкрити окремий субрахунок, тоді як

— власне безоплатне використання телефонів (об’єктів позички) може бути відображено таким незвичним записом: Дт 23, 91, 92, 93, 94 — Кт 719 (який зазвичай роблять на суму середньої орендної плати, що виплачується при оренді подібного майна).

І раз доходи з витратами визнають одночасно в рівних сумах, на бухфінрезультат підприємства (об’єкт оподаткування) позичка ніяк не вплине.

Зведені ПН на мобільні послуги

Зведену ПН від оператора на мобільні послуги за липень, зареєстровану своєчасно, забули включити до ПК липня. Чи можна її включити до ПК за серпень?

Так, можна. Зведені ПН підпорядковуються тим же правилам, що й звичайні ПН. Тому за ними можна відкладати ПК. Тобто з урахуванням п. 198.6 ПКУ за ними можна відобразити ПК у будь-якому періоді, проте не пізніше 1095 днів з дати складання ПН.

Нагадаємо, що оскільки телекомунікаційні послуги та послуги мобільного зв’язку можуть вважатися послугами безперервного і ритмічного характеру, на їх постачання оператори мають право виписувати зведені ритмічні ПН за п. 201.4 ПКУ з кодом-ознакою зведеності «4» у лівій верхній частині (листи ДФСУ від 13.11.2018 р. № 4811/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і від 26.05.2015 р. № 11051/6/99-99-19-03-02-15).

При цьому збір до Пенсійного фонду в розмірі 7,5 % з послуг стільникового мобільного зв’язку (що не включається до бази оподаткування ПДВ, згідно з п. 188.1 ПКУ) в ПН не відображається (ЗІР 101.16).

Хоча зауважте: ПК можна формувати й за замінником ПН — рахунком оператора, що містить загальну суму платежу, суму податку та податковий номер оператора (п.п. «а» п. 201.11 ПКУ). Щоправда, ПК за рахунком відображають строго місяць у місяць, оскільки (на відміну від ПН) правило 1095 днів щодо замінників не діє й ПК за ними відкладати на наступні місяці не можна.

Зміна оператора з перенесенням номера

Хочемо скористатися послугою зміни оператора зі збереженням (перенесенням) мобільного номера. Чули, що для контрактників вона безоплатна (новий оператор безоплатно видає нові SIM-картки). Чи не загрожує нам через таку безоплатність дохід?

Відзначимо, що завдяки послузі зміни оператора зі збереженням (перенесенням) номера (ще іменованої як послуга MNP — з англ. Mobile number portability), що стала доступною на вітчизняному ринку з травня 2019 року, можна вільно перейти від одного оператора до іншого, не змінюючи номера (у тому числі зберігаючи код, наприклад 067, 050, 063 тощо).

Послуга може виявитися привабливою, якщо не влаштовують якість зв’язку і тарифи, якщо мобільний номер прив’язаний до банківських карток, мобільного банкінгу, акаунтів, підписок, онлайн-сервісів, якщо є бажання зберегти контактний номер незмінним для робочого/особистого оточення тощо. Щоправда, змінювати оператора можна не частіше за один раз на місяць (30 днів).

Контрактники. Для абонентів контрактної форми обслуговування послуга MNP доступна без додаткової плати. Тобто зміна оператора разом з видачею нової SIM-картки здійснюється безоплатно. Проте чи загрожує через це дохід?

Нагадаємо, що за бухобліковими правилами дохід відображають у бухобліку в сумі справедливої вартості активів, які отримані або підлягають отриманню (п. 21 П(С)БО 15 «Дохід»). У свою чергу, під справедливою вартістю розуміють суму, за якою можна продати актив або оплатити зобов’язання за звичайних умов на певну дату (п. 4 П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств»). Проте оскільки на ринку мобільного зв’язку послуга перенесення номера для контрактників усіма мобільними операторами одноголосно заявлена безоплатною, її справедливу вартість можна вважати такою, що дорівнює нулю. Тому хвилюватися не потрібно: у підприємства-контрактника через зміну оператора (безоплатне отримання нової SIM-картки) доходу не виникне (він буде нульовим). І на облік це ніяк не вплине.

Передоплата. А ось абоненти передоплаченого сервісу (на відміну від контрактників) для зміни оператора з перенесенням номера повинні придбати нову SIM-картку (тобто купити стартовий пакет). А отже, у них питання про дохід і поготів бути не може, оскільки, навпаки, виникнуть витрати на купівлю.

Нагадаємо, що витрати на купівлю стартового пакета зазвичай обліковують як витрати на зв’язок (Дт 23, 91, 92, 93, 94 — Кт 685).

Гроші не переносяться. І нарешті зауважте: послугою MNP, на жаль, не передбачено перенесення залишку грошей, бонусів з балансу попереднього оператора до нового. Тому їх краще витратити ще до переходу. Інакше якщо на рахунку попереднього оператора зависне залишок коштів, його можна повернути за заявою на банківську картку (банківський рахунок), зазначивши їх реквізити в заяві. А бонуси згорять (п. 76 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМУ від 11.04.2012 р. № 295).

Понадлімітні дзвінки — із зарплати

На підприємстві встановлено ліміти на користування контрактним мобільним зв’язком. Співробітник допустив перевитрату, вартість якої буде утримана з його заробітної плати. Як цю операцію відобразити в обліку?

Нагадаємо, що при контрактному підключенні мобільні послуги оплачують після їх фактичного отримання на підставі рахунка оператора. При цьому оператор виставить рахунок за місяць на повну — за весь обсяг наданих послуг. А також з урахуванням цього обсягу зареєструє ПН.

У свою чергу, для облікових цілей допущені співробітником понадлімітні розмови розцінюються підприємством як не пов’язані з госпдіяльністю. Тому:

— на підставі рахунка оператора мобільні витрати в межах ліміту включаються до витрат (Дт 23, 91, 92, 93, 94 — Кт 685), а в понадлімітному розмірі — відносяться на розрахунки з працівником — підлягають відшкодуванню працівником, у цьому випадку утримуватимуться із заробітку (Дт 377 — Кт 685; Дт 661 — Кт 377);

— на підставі ПН від оператора підприємство весь вхідний ПДВ віднесе до ПК, який частково компенсуватиме нарахуванням компенсуючих ПЗ (виходячи з вартості негосподарських понадлімітних розмов, що виникли). Про те ж говорять і контролери: якщо не можна підтвердити виробничий характер телефонних розмов, то слід нарахувати компенсуючі ПЗ за п.п. «г» п. 198.5 ПКУ.

А ось при отриманні від працівника компенсації вартості послуг зв’язку додаткового об’єкта оподаткування ПДВ не виникає (ЗІР 101.04, листи ДФСУ від 12.03.2019 р. № 979/6/99-95-42-03-15/ІПК і від 19.11.2018 р. № 4879/6/99-95-42-03-15/ІПК).

Приклад 1. Від оператора мобільного зв’язку отримано рахунок на суму 2550 грн. (без податків — 2000 грн., ПДВ — 400 грн., збір до ПФ 7,5 % — 150 грн.). З них:

— мобільні витрати в межах ліміту — 2422,50 грн. (без податків — 1900 грн., ПДВ — 380 грн., збір до ПФ 7,5 % — 142,5 грн.);

— понадлімітні витрати — 127,50 грн. (без податків — 100 грн., ПДВ — 20 грн., збір до ПФ 7,5 % — 7,5 грн.) — утримано із зарплати працівника.

В обліку операції відобразяться такими записами:

Таблиця 1. Облік понадлімітних розмов

з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума

грн.

Дт

Кт

1

На підставі рахунка оператора відображено:

— витрати на мобільний зв’язок у межах ліміту

23, 91, 92, 93, 94

685

2042,50

— понадлімітні витрати (відшкодовуються працівником)

377

685

107,50

2

На підставі зареєстрованої оператором ПН відображено ПК з ПДВ

644/1

685

400

641/ПДВ

644/1

400

3

Оплачено операторові послуги мобільного зв’язку

685

311

2550

4

Нараховано компенсуючі ПЗ за понадлімітними розмовами (відшкодовуються працівником)

377

641/ПДВ

20

5

Утримано вартість понадлімітних розмов із зарплати працівника (внесено до каси підприємства)

661 (301)

377

127,50

Роумінг

Службовим телефоном здійснювали дзвінки за кордон (вели переговори із зарубіжними партнерами). Чи можна послуги міжнародного роумінгу з рахунка оператора облікувати у витратах?

Так, послуги міжнародного роумінгу можна облікувати у витратах як звичайні послуги мобільного зв’язку. Жодних податкових коригувань (різниць) у податковоприбутковому обліку для роумінгу не передбачено. Тому роумінг, віднесений у складі інших послуг мобільного зв’язку в бухобліку на витрати (Дт 23, 91, 92, 93, 94 — Кт 685), на загальних підставах зменшуватиме фінрезультат (об’єкт оподаткування). При цьому на підставі ПН оператора за послугами мобільного зв’язку (з урахуванням роумінгу) в підприємства виникне право на ПК.

Щоправда, відомо, що податківці надумано люблять чіплятися до роумінгу — убачати в ньому дохід працівника у вигляді додаткового блага (п.п. «е» п.п. 164.2.17 ПКУ) і говорити про недоплату ПДФО, ВЗ і ЄСВ, а також у силу негосподарності — про необхідність нарахування компенсуючих ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ.

Хоча в ЗІР 103.02 частково визнають: якщо з мобільних телефонів, що обліковуються на балансі підприємства-роботодавця, працівником здійснюються виробничі розмови, їх вартість додатковим благом працівника не розглядається.

Утім, навіть коли в підприємства на балансі немає мобільних телефонів, а їх використання в службових цілях оформлялося з працівниками договорами позички, відстояти господарський (виробничий) характер роумінгу не раз допомагали суди (постанова П’ятого апеляційного адмінсуду від 11.04.2019 р. у справі № 1540/4692/18 // reyestr.court.gov.ua/Review/81136176; постанова ВС от 30.10.2018 р. у справі № 826/6376/16 // reyestr.court.gov.ua/Review/77587084). Слуги Феміди звертали увагу на те, що мобільний зв’язок використовувався виключно для виробничих цілей (забезпечення зв’язку з постачальниками, представниками замовника, виконавцями робіт) і був способом забезпечення виконання працівниками своїх трудових обов’язків. Тобто витрати на зв’язок були пов’язані з виробничою діяльністю самого підприємства, а не конкретних працівників, тому не можуть вважатися їх додатковим благом.

Поповнення через термінал

Працівник поповнив на рік службовий мобільний телефон (на умовах передоплаченого сервісу) через термінал самообслуговування і подав авансовий звіт з роздруківкою термінала. Як це поповнення облікувати?

Відомо, що госпоперації в обліку відображають на підставі первинних документів (ч. 1 ст. 9 Закону про бухоблік, п. 44.1 ПКУ). Але, на жаль, роздруківка термінала не є повноцінним первинним документом (не містить усіх обов’язкових реквізитів первинного документа із ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік).

Тому щоб при такому поповненні не втратити витрати і вхідний ПК, можна за гарячим слідом звернутися до оператора й попросити для підприємства справжню первинку — рахунок разом з ПН.

Або ще, як варіант, можна до авансового звіту самостійно скласти повноцінний первинний документ з усіма обов’язковими реквізитами — так званий самоакт. Ну а потім, у міру отримання щомісячних рахунків від оператора, визнавати витрати і ПК (на підставі рахунків-замінників ПН).

Тоді авансовий звіт можна проводити в обліку.

Приклад 2. Працівник відділу збуту за рахунок власних коштів поповнив службовий мобільний телефон на рік через термінал самообслуговування на 1020 грн. (без податків — 800 грн., ПДВ — 160 грн., збір до ПФ 7,5 % — 60 грн.). На підставі авансового звіту з доданим рахунком і ПН від оператора працівникові відшкодовано витрачені кошти.

Таблиця 2. Облік поповнення на рік через термінал

з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума

грн.

Дт

Кт

1

Затверджено авансовий звіт, відображено борг перед працівником

377

372

1020

2

Відшкодовано працівникові з каси витрачені кошти

372

301

1020

3

На підставі рахунка оператора:

— вартість послуг зв’язку поточного місяця віднесено до витрат

93

685

71,67

— вартість майбутніх послуг зв’язку віднесено на витрати майбутніх періодів

39

685

788,33

4

Відображено ПК з ПДВ на підставі зареєстрованої оператором ПН

644/1

685

160

641/ПДВ

644/1

160

5

Відображено залік заборгованості

685

377

1020

У фокусі фото автора
Томашпольский Сергій ФОП і готівка: оприбуткування, ліміти, РРО і фінмоніторинг... ...
28020 40
Курси валют
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд