Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, квітень, 2020/№17
Друкувати

ПДВ-пільга щодо «антикоронавірусних» товарів: як її застосовувати

Сумцова Ольга, налоговый эксперт
Ви, напевно, знаєте про те, що законодавці тимчасово вирішили звільнити від ПДВ імпорт та постачання на території України товарів, призначених для боротьби з коронавірусом. Але, як виявилося, не все так просто із застосуванням цієї пільги. Скільки проблем створила і запитань викликала тільки норма про те, що таке звільнення діє «заднім числом» — із 17 березня 2020 року. І ось 16 квітня (практично в самий переддень граничного строку подання декларації за березень 2020 року) податківці видали черговий свій інформаційний лист*, присвячений якраз ПДВ-пільзі. Що ж роз’яснили фіскали?

* Інформаційний лист ДПСУ від 16.04.2020 р. № 10 (див. за посиланням: tax.gov.ua/data/material/ 000/325/415669/Informaciyniy_list_10.pdf).

Хронологія пільги

Нагадаємо, що медпільга, передбачена п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, спочатку з’явилася завдяки Закону № 530**. Пільга передбачала звільнення від ПДВ у період з 17.03.2020 р. по 17.06.2020 р. тільки операцій з імпорту визначених переліком КМУ лікарських засобів, медвиробів та/або медобладнання, пов’язаних з протидією коронавірусу. Причому зверніть увагу, що потім «строк дії пільги» був змінений (див. далі). Пільговий Перелік був затверджений постановою КМУ від 20.03.2020 р. № 224 (набрав чинності — 21.03.2020 р.).

** Закон України від 17.03.2020 р. № 530-IX.

Потім Законом № 540*** (набрав чинності 02.04.2020 р.) цю пільгу поширили не лише на імпорт, але й на внутрішні постачання (постачання на території України) товарів, пов’язаних з протидією коронавірусу. Знову ж таки — тільки тих, які включені до Переліку КМУ (Перелік № 224). Податківці роз’яснювали, що Перелік № 224, розроблений первісно під пільгу для імпорту, поширюється й для українських постачань (пп. 13, 10 інформаційного листа від 03.04.2020 р. № 8).

*** Закон України від 30.03.2020 р. № 540-IX.

Зараз назву Переліку № 224 змінили — і з нього чітко випливає, що він стосується й постачань на території України. Але й до такої зміни (до 15 квітня 2020 року), як пояснюють податківці, цей Перелік поширювався й на внутрішньоукраїнські постачання.

При цьому Законом № 540 було прописано, що це звільнення від ПДВ поширюється на операції починаючи із 17 березня 2020 року (тобто для внутрішніх постачань воно діє «заднім» числом) по останній календарний день місяця завершення карантину, запровадженого на всій території України постановою КМУ від 11.03.2020 р. № 211. Тобто, незважаючи на те, що сам Перелік № 224 набрав чинності тільки 21 березня, а пільга для «внутрішніх» постачань з’явилася в законодавстві тільки 2 квітня, ПДВ-звільнення діє для постачань, перша подія за якими припала на період починаючи із 17 березня 2020 року.

Якраз щодо операцій, здійснених з 17 березня по 1 квітня включно (коли, по суті, про існування ПДВ-пільги для внутрішніх постачань ніхто і не міг припускати), і криється найбільше проблем. І, власне кажучи, роз’ясненню саме цієї ситуації в більшій частині й присвячений інформаційний лист № 10. На цьому моменті ми зупинимося трохи нижче (див. розділ «Перехідні операції»). Але відразу зазначимо, що податківці говорять, що якщо ПДВ був за такими операціями нарахований — то його потрібно коригувати. І покупець за ПН, датованою (з датою складання) починаючи із 17 березня 2020 року, права на ПК не має.

Далі. Постановою КМУ від 08.04.2020 р. № 271 до Переліку № 224 внесли зміни — його розширили (додали нові ліки, різні види масок/респіраторів, томографи, дефібрилятори, рентгенівські апарати та УЗІ, а також автомобілі швидкої допомоги тощо) і перейменували (тепер у назві згадується не лише ввезення, а й постачання в Україні). Крім того, чіткіше визначили критерії належності медвиробів та медобладнання до пільгових.

При цьому важливо звернути увагу: податківці зазначили (п. 3 інформаційного листі № 10), що до товарних позицій, доданих до Переліку № 224 постановою № 271, пільгу застосовують тільки з 15 квітня 2020 року — дати набрання чинності постановою № 271, а не із 17 березня 2020 року. Вважаємо, такий підхід виправданим. Оскільки застосовувати кожну подальшу зміну в Переліку № 224 «заднім числом» (починаючи із 17 березня) нелогічно.

Тому звільнення від ПДВ:

— щодо лікарських засобів, медвиробів та медобладнання, визначених Переліком № 224 у його первісній редакції (до внесення змін постановою КМУ № 271), поширюється на операції починаючи із 17 березня 2020 року, як це передбачено Законом № 540;

— для товарів/медпрепаратів, доданих до Переліку № 224 постановою КМУ від 08.04.2020 р. № 271, — з моменту набрання чинності постановою КМУ № 271, тобто з 15 квітня 2020 року.

Умови звільнення від ПДВ

Медпільга діє для товарів (у тому числі лікарських засобів, медвиробів, медобладнання), включених до Переліку № 224 (пп. 2, 5 інформаційного листа № 10), і застосовується:

— як до імпортних товарів, так і до товарів, вироблених в Україні (незалежно від дати виробництва/імпорту);

Тобто внутрішньоукраїнські постачання медтоварів звільняються від ПДВ й у тому випадку, якщо вони були ввезені/вироблені до 17 березня 2020 року (п. 1 інформаційного листа № 10).

— на всіх етапах їх постачання;

— незалежно від того, хто такі товари виробляє/закуповує (постачальником (виробником, імпортером) може бути будь-який суб’єкт господарювання (і юрособа, і фізособа)). Також можливе постачання таких товарів за тристоронніми договорами, коли отримувачем є медустанова, а особою, яка здійснює оплату, — благодійний фонд чи інший суб’єкт господарювання або фізособа (п. 5 інформаційного листа № 10).

Головний критерій для застосування пільги з оподаткування — включення товару до Переліку № 224.

Але! Для товарів, включених до розділу «Медичні вироби, лабораторне обладнання, розхідні матеріали, реагенти для лабораторних досліджень», діють додаткові умови. Для таких товарів пільга діє за наявності:

Додаткові вимоги встановлені тільки для товарів, включених до розділу «Медичні вироби, лабораторне обладнання, розхідні матеріали, реагенти для лабораторних досліджень».

— декларації про відповідність і нанесення на товар або його упаковку, а також на супровідні документи (якщо вони передбачені технічним регламентом) знака відповідності технічним регламентам (якщо товари техрегламентам відповідають);

— або повідомлення МОЗ про введення в обіг та/або експлуатацію медвиробів або повідомлення Держпраці про введення в обіг ЗІЗ (якщо умови техрегламентів не виконано). Про повідомлення Держпраці див. детальніше за посиланням: dsp.gov.ua/do-uvahy-vyrobnykiv-ta-importeriv-zasobiv-indyvidualnoho-zakhystu.

Техрегламенти затверджено:

— для медвиробів — постановами КМУ від 02.10.2013 р. № 753, № 754 і № 755:

— для ЗІЗ — постановами КМУ від 02.10.2013 р. № 753 і від 27.08.2008 р. № 761 (примітка 2 до Переліку № 224).

Відмовитися від пільги не можна

Відмовитися від медпільги не можна (п. 5 інформаційного листа № 10). Тобто покупець за такими операціями не має права на ПК (навіть якщо йому виписана ПН на «оподатковуване» постачання), а постачальник — не повинен нараховувати ПЗ.

Причому, як зазначають податківці, вартість товарів, включених до Переліку № 224, повинна визначатися із 17 березня без ПДВ незалежно від того, чи містять договори та первинні документи, складені на постачання таких товарів, положення щодо необхідності нарахування ПДВ чи ні, а також незалежно від дати укладення таких договорів (п. 5 інформаційного листа № 10).

Є позитивний момент — щодо таких пільгових постачань не потрібно нараховувати:

— «компенсуючі» ПЗ за п. 198.5 ПКУ. Якщо медтовари ввезли (купили) ще до пільги (з ПДВ), а продаємо за пільгою, вхідний ПДВ компенсувати не потрібно. При цьому ПК за вхідним ПДВ на загальних підставах зберігається, тобто через тимчасову пільгу не пропадає;

— «розподільчі» ПЗ за п. 199. ПКУ. Через появу пільгових медпостачань не потрібно розраховувати коефіцієнт розподілу анти-ЧВ.

Це прямо випливає з п. 71. 2 розд. ХХ ПКУ.

ПН на пільгове постачання

При складанні ПН на медпільгу враховуємо такі особливості (п. 8 інформаційного листа № 10):

— у верхній лівій частині ПН у графі «Складена на операції, звільнені від оподаткування» робиться відмітка «Без ПДВ»;

у графі 8 розділу Б (таблична частина) ПН зазначається код ставки «903»;

— у графі 9 зазначається код пільги. Згідно з Довідником № 98/2, складеним станом на 02.04.2020 р., для операцій з постачання товарів, включених до Переліку № 224, застосовується код пільги «14060544».

Якщо із цим кодом зареєструвати пільгові ПН не вийде, то в графі 9 ПН можна проставити умовний код «99999999» (п. 7 інформаційного листа № 10).

Як відображати в декларації з ПДВ

Пільгові постачання в Україні відображають у рядках 5.1 і 5, а також у таблиці 2 додатка Д6 (п. 14 інформаційного листа № 10). А пільгове ввезення не відображається. До речі, й суму пільг у додатку Д6 за пільговим імпортом розраховувати не потрібно.

«Перехідні операції» (постачання на митній території України з 17 березня по 1 квітня включно 2020 року)

Тепер повернемося до проблеми, про яку говорили на самому початку статті. Про те, що ПДВ-пільга щодо товарів, включених до Переліку № 224, поширюється й на постачання на митній території України, стало відомо тільки 02.04.2020 р. При цьому пільга діє «заднім числом» — із 17 березня 2020 року (тобто за операціями, перша подія за якими припала починаючи із 17 березня 2020 року).

Що робити, якщо за цією операцією вже склали ПН та зареєстрували її в ЄРПН?

Податківці говорять, що ПДВ за таким постачанням потрібно відкоригувати.

Відповідно у покупця немає права на ПК за такою операцією. На це звертають увагу й податківці в інформаційному листі № 10: ПН, складені в період з 17 березня по 1 квітня (з ПДВ), вважаються складеними з порушеннями. Суми ПДВ, зазначені в них, не можуть бути включені покупцем до складу ПК.

Виняток становить випадок, коли товар уже проданий у роздріб кінцевому споживачеві. В інформаційному листі № 10 сказано, що:

«у випадку, якщо постачання товарів, що включені до Переліку № 224, здійснювалось з нарахуванням ПДВ кінцевому споживачу (неплатнику ПДВ), у зв’язку з чим повернення сплаченого податку покупцям неможливе, коригування нарахованих сум податкових зобов’язань безпосереднім продавцем не здійснюється».

Такий же висновок випливає й із листа Мінфіну від 13.04.2020 р. № 502/4.

Тобто виходить, що ПЗ за такою операцією в роздрібного продавця зберігаються, а права на ПК за «вхідними» придбаннями, якщо перша подія за такими придбаннями припала на 17 березня 2020 року і пізніше, — ні.

Тепер про випадок, який не пов’язаний із роздробом. Як відкоригувати ПЗ? У своїх роз’ясненнях в інформаційному листі № 10 податківці переплітають тут і виправлення помилки, і коригування, пов’язані зі зміною ціни.

Давайте розглянемо приклад. Припустимо, у нас 18 березня було постачання 100 од. пільгових медпрепаратів, включених до Переліку № 224, за ціною 10 грн/од. без ПДВ. ПН була виписана 18 березня (до введення пільги) і за нею був нарахований ПДВ за ставкою 7 % ПДВ. Загальна сума ПН з урахуванням ПДВ становила 1070 грн (ПДВ — 70 грн).

Тепер нам потрібно відкоригувати ПН: з оподатковуваної операції на пільгову.

Податківці в інформаційному листі № 10 говорять про те, що:

1. До складеної ПН потрібно скласти «зменшуючий» РК, яким повністю слід обнулити ПН, тобто вивести її показники «в нуль» (РК з кодом причини коригування «103»).

2. І на ту саму дату, на яку складено ПН, що ми коригуємо, тобто на дату першої події (за умовами нашого прикладу — 18 березня), скласти нову ПН уже як на пільгове постачання. По суті, діє той же механізм, що й при виправленні «помилково» складеної ПН.

При цьому в декларації, зрозуміло, відображається тільки пільгове постачання (ні «первісна» ПН, ні «обнуляючий» РК до неї у декларації не повинні відображатися — на це звертають увагу й податківці в інформаційному листі № 10).

У нашому прикладі, виходить, ми складаємо датою 18.03.2020 р. «правильну» пільгову ПН.

Якщо перша подія відвантаження — ПН складається на загальну суму 1000 грн (100 од. за ціною 10 грн/од.). У цьому випадку в нас має місце зміна ціни. Загальна ціна за договором була 1070 грн, а стала — 1000 грн. Тому доведеться діяти в порядку зміни ціни (й укладання додаткової угоди до договору):

— або змінюємо загальну суму за договором (виключаючи з неї ПДВ) — тобто вона становитиме 1000 грн (хоча ціна за одиницю без ПДВ при цьому не змінюється);

— або буде змінена ціна без ПДВ — замість 10 грн/од. вона буде збільшена до 10,70.

Причому доведеться коригувати й первинні документи, оскільки ПН і первинка повинні збігатися.

Якщо сторони дійшли рішення, що на 70 грн буде знижена загальна сума постачання, то, якщо перша подія — відвантаження товару й оплати за товар ще не було, то додатково нічого коригувати не потрібно (достатньо обнулити «неправильну» ПН і скласти «правильну»). Просто покупець на підставі додаткової угоди заплатить за товар менше.

У ситуації, якщо перша подія — передоплата (або оплата за відвантажений товар вже була здійснена), то тут ситуація складніша. По-хорошому — раз ідеться про передоплату, то «правильна» ПН (уже без урахування ПДВ) має бути складена на всю суму передоплати (усе ті ж 1070 грн), тільки без ПДВ (тобто в цьому випадку збільшується кількість товарів). І тільки після підписання додаткової угоди про зміну ціни до неї складається РК уже як на зміну ціни. Податківці в інформаційному листі № 10 дають із цього приводу доволі неоднозначні роз’яснення. Судячи з їх роз’яснень, вони говорять, що саме «обнуляючий» РК до «неправильної» ПН (з ПДВ) потрібно скласти

«на дату повернення сум податку покупцям, а у разі зарахування таких сум податку в рахунок майбутніх поставок — на дату такого зарахування. На дату такого зарахування складається податкова накладна на операцію з постачання товарів за номенклатурою, визначеною договором щодо обсягу таких майбутніх постачань».

Ці правила, по суті, ті, що діють при складанні РК на зміну ціни. Виходить, за висновками податківців, «анулюючий» РК на обнулення «неправильної» ПН (із сумою ПДВ) ми не можемо скласти доти, доки не повернемо гроші покупцеві або не домовимося про залік? Тоді виникає запитання: а коли ж ми тоді та на яку суму повинні складати «правильну» ПН (якщо в нас перша подія — оплата), враховуючи, що до декларації повинні потрапити зобов’язання тільки за «правильною» ПН?

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам