Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте новини поштою!


Бухгалтер 911, серпень, 2020/№32
Друкувати

Як засновникові допомогти підприємству?

Свириденко Алла, налоговый эксперт
Кому, як не засновникові, допомагати своєму підприємству пережити важкі часи? Про те, як власник може допомогти своєму дітищу і які податкові наслідки такої допомоги для підприємства, ми вам зараз розповімо.

Активи в дарунок. Отримувати подарунки приємно, але з податкової точки зору не так уже й вигідно. Судіть самі.

Бухоблік. Бухоблік отриманого в дарунок майна залежить від того, що воно собою являє:

оборотні активи: прибуткують на баланс з одночасним відображенням доходу в сумі справедливої вартості, отриманих ТМЦ (Дт 20, 22, 28Кт 718);

грошові кошти: у періоді оприбуткування включають до доходу (Дт 30, 31Кт 718);

необоротні активи: при первісному оприбуткуванні об’єкта НА дохід не виникає (підприємство оприбутковує об’єкт за справедливою вартістю записом: Дт 15Кт 424). Але щойно починається амортизація подарункових НА, спливає і дохід. Дохід від безоплатно одержаних НА показують щомісячно пропорційно сумі амортизації, що нараховується (Дт 424 — Кт 745).

Мінфін проти відображення справедливої вартості безоплатно одержаних НА на рахунку 15. Проте, на наш погляд, застосовувати рахунок обліку капінвестицій у цьому випадку цілком можливо так само, як і при традиційному придбанні НА за грошові кошти.

Але в нашому випадку трохи інша ситуація, а саме: дарувальником виступає засновник підприємства. А як відомо, відразу декілька спеціалізованих бухгалтерських документів (ст. 1 Закону про бухоблік, п. 3 розд. I НП(С)БО 1, п. 5 П(С)БО 15) не визнають доходами збільшення капіталу за рахунок внесків учасників.

На цій підставі можна стверджувати, що в результаті дарування засновником (власником) свого майна підприємству дохід не виникає, а змінюється лише власний капітал підприємства. Але податківці, напевно, будуть проти такого «ігнорування» бухдоходів, раз уже на бухобліку зав’язаний облік податковий.

Податок на прибуток. Напевно, контролери наполягатимуть на тому, що податковий облік подарункового варіанта поповнення майна власником підпорядковується загальним правилам. Тобто вартість отриманих ТМЦ, потрапивши до бухдоходу, збільшує фінрезультат, а з ним і об’єкт оподаткування податком на прибуток. Відбувається це відразу — у періоді надходження активів. Звичайно ж, потім їх вартість упаде й на витрати, а отже, зменшить оподатковуваний прибуток. Але буде це, можливо, в іншому періоді.

Облік безоплатного одержання НА у малодохідників також рівняється на бухоблік: доходи від безоплатного отримання НА збільшують фінрезультат, а витрати у вигляді амортизації зменшують його в одному звітному періоді. У високодохідників, крім цього, будуть амортизаційні різниці з пп. 138.1 і 138.2 ПКУ.

Єдиний податок. У єдиноподатників вартість безоплатно отриманих товарів збільшує ЄП-дохід, а отже, і базу оподаткування (п. 292.3 ПКУ).

Суму доходу, на думку податківців, потрібно показувати на рівні звичайної ціни дарованого майна (108.01.02 ЗІР).

І врахуйте (!): якщо в прибутківців дохід від безоплатно отриманого майна рано чи пізно компенсується витратами, то єдиноподатнику розраховувати на це не доводиться.

Але в арсеналі засновника є інший спосіб допомогти підприємству.

Додатковий внесок до капіталу підприємства. На сьогодні Закон про ТОВ* не передбачає право учасників підприємств робити додаткові внески без збільшення статутного капіталу. Але водночас прямої заборони на внесення додаткових внесків навіть за бажання там не знайти. Головне, щоб розмір, форма і порядок внесення додаткових внесків були задокументовані рішенням (протоколом) загальних зборів учасників.

Для надійності ви можете передбачити порядок формування учасниками додаткового капіталу (здійснення додаткових внесків) без збільшення статутного капіталу в самому Статуті підприємства.

* Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 р. № 2275-VIII.

Отже, в чому ж перевага цього варіанта перед звичайним дарунком?

Бухоблік. Додаткові внески засновників не збільшують бухдоходу підприємства. Підстави для такого висновку надають уже згадані ст. 1 Закону про бухоблік, п. 3 розд. I НП(С)БО 1 і п. 5 П(С)БО 15. Для обліку додаткових внесків без рішень про зміну розміру статутного капіталу використовують субрахунок 422 «Інший вкладений капітал».

Податок на прибуток. Відсутність доходів (як і витрат) у бухобліку ніби натякає на те, що здійснення засновником додаткових внесків ніяк не впливає і на податковоприбутковий облік.

Крім того, жодних коригувань фінрезультату робити не потрібно (див. лист ДФСУ від 08.05.2019 р. № 2045/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, ГУ ДПС у м. Києві від 12.06.2020 р. № 2411/ІПК/26-15-04-04-11). Простіше кажучи, додаткові внески до власного капіталу підприємства проходять повз прибутковий облік як малодохідників, так і високодохідників.

ПДВ. На ПДВ-облік обдаровуваного підприємства безоплатна передача додаткового внеску теж не впливає. Щоправда, засновникові — платнику ПДВ не зайвим буде знати: при передачі майна як додаткового внеску він повинен нарахувати ПДВ-зобов’язання (п.п. 14.1.191 ПКУ, п.п. «а» п. 185.1 ПКУ) виходячи з мінбази (п. 188.1 ПКУ).

Єдиний податок. Як відомо, завдяки п.п. 8 п. 292.11 ПКУ не включаються до ЄП-доходу єдиноподатника суми коштів та вартість майна, внесені власниками або засновниками до статутного капіталу такого спрощенця.

Зате п. 292.3 ПКУ наказує єдиноподатникам включати до складу ЄП-доходу вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Ось на ці-то норми й кивають податківці, коли вимагають збільшувати базу оподаткування ЄП на суму додаткових внесків засновників, які не призводять до зміни величини статутного капіталу. Причому це стосується будь-яких внесків, як у натуральній, так і в грошовій формі (див., наприклад, лист ДПСУ від 25.11.2019 р. № 1503/6/99-00-04-03-02-15/ІПК). Тому вартість майнового додаткового внеску доведеться включити до ЄП-доходу (якщо, звичайно, ви не хочете вступати в спір із контролерами).

Навряд чи тут удасться довести зворотне, навіть якщо отримане майно оформлене як додатковий внесок, оскільки в ПКУ є спеціальна норма.

А ось за бездохідність суми грошового додаткового внеску поборотися буде реальніше, оскільки в п. 292.3 ПКУ про гроші нічого не сказано. Крім того, в цьому випадку на боці платника податків виступає й Мінфін (див. лист від 08.12.2019 р. № 11210-09-62/32343).

Якщо засновник не хоче назавжди розставатися з власним майном, але готовий поділитися ним із підприємством на якийсь час, можна передати активи в тимчасове користування. Зробити це можна: безоплатно — за договором позички; за плату — за договором оренди.

Договір позички. З урахуванням п. 5 П(С)БО 15 і п. 6 П(С)БО 16 операція позички з власниками не зачіпає доходів/витрат підприємства, а проходить через власний капітал. Тому в разі позички в засновника на суму середньої орендної плати, що справляється при оренді подібного майна, роблять запис: Дт 23, 91, 92, 93, 94Кт 425. А отже, в податковоприбутковому обліку ця сума зменшить фінрезультат підприємства і базу оподаткування податком на прибуток.

Виходить, найвигідніше брати майно за договором позички підприємцям-прибутківцям.

А ось єдиноподатникам із позичкою все ж краще не зв’язуватися. Адже спрощенцю, який отримує майно за договором позички, доведеться показувати ЄП-дохід від безоплатно отриманих послуг.

Причому суму доходу, на думку податківців, потрібно відображати на рівні звичайної ціни (лист ДПСУ від 21.05.2020 р. № 2146/6/99-00-04-06-03-06/ІПК, 107.01.03 ЗІР).

Оренда майна. Бухоблік. Отримання орендованого майна орендар обліковує поза балансом на рахунку 01 «Орендовані необоротні активи» за вартістю, зазначеною в договорі оренди. Відповідно при поверненні об’єкта орендар списує його за Кт 01.

Суму орендної плати (якщо орендні платежі на користь засновника виявляться не ринковими) орендар не включає до складу витрат, а відправляє на зменшення власного капіталу (Дт 425 (441, 442) — Кт 685). Такого висновку можна дійти з уже відомих п. 5 П(С)БО 15 і п. 6 П(С)БО 16.

Податок на прибуток. Відповідно в податковоприбутковому обліку сума орендних платежів на користь власника не зменшує фінрезультат — об’єкт оподаткування податком на прибуток.

ПДФО, ВЗ, ЄСВ. Якщо засновник — фізособа, то підприємству як податковому агентові доведеться утримати із суми орендних платежів і ПДФО (18 %), і ВЗ (1,5 %). При цьому суму нарахованого засновникові доходу за оренду потрібно показати у формі № 1ДФ.

Ознаку доходу обирайте залежно від виду орендованого майна, наприклад, «106» — для нерухомого майна або «127» — для рухомого майна.

А до бази оподаткування ЄСВ орендні платежі не потрапляють.

ПДВ. Якщо засновником є фізособа, тоді орендна операція в ПДВ-обліку орендаря не відображається. Крім того, сама по собі передача майна в оренду і його повернення до жодних ПДВ-наслідків не призводять: не вписуються у визначення постачання (п.п. 14.1.191 ПКУ) і не є об’єктом ПДВ (п.п. 196.1.2 ПКУ). Ну а ось платне користування майном за договором оренди з підприємством — платником ПДВ вважається постачанням послуг (п.п. «в» п.п. 14.1.185 ПКУ) й оподатковується ПДВ за ставкою 20 %. Тому підприємство-орендар має право на ПК у розмірі ПДВ, що входить в орендну плату (звісно, за наявності правильно оформленої і зареєстрованої ПН).

Товарний кредит. Бухоблік. Облік придбання активів на умовах комерційного кредиту в засновника має свої особливості, викликані, знову-таки, визначеннями термінів «доходи»/«витрати» з п. 5 П(С)БО 15 і п. 6 П(С)БО 16:

— неринкові відсотки за користування кредитом у періоді їх нарахування показуємо записом Дт 425 (441, 442)Кт 684;

сума дисконту (різниця між номіналом і теперішньою вартістю боргу) відразу йде на збільшення власного капіталу (Дт 55Кт 425). Відповідно різницю в оцінках теперішньої вартості боргу на подальші дати балансу відносимо не на витрати, а в зменшення власного капіталу (Дт 425Кт 55).

Вимушені попередити: податківці як внески до капіталу часто розуміють прямі вклади власника до статутного капіталу (див. лист ДПСУ від 25.11.2019 р. № 1503/6/99-00-04-03-02-15/ІПК). А це означає, у них може виникнути заперечення проти віднесення суми дисконту не до складу доходів, а на збільшення власного капіталу.

Податок на прибуток. У податковоприбутковому обліку пройде тільки майно (а точніше, витрати при списанні ТМЦ або амортизація НА). Ну а доходи/витрати за неринковими відсотками й у результаті дисконтування не виникають, а отже, і на прибутковий облік не впливають. Єдине, якщо раптом до моменту остаточної розплати за придбане з відстроченням майно засновник виходить зі складу власників, тоді «турбувати» власний капітал підприємства підстав уже не буде, а з’являться доходи/витрати за відсотками і від дисконтування.

ПДФО, ВЗ, ЄСВ. Оформляючи придбання майна у фізособи, ви, швидше за все, маєте сплатити ПДФО, ВЗ. А ось ЄСВ при виплаті доходу за договором купівлі-продажу платити не доведеться.

Отже, засновник може допомогти підприємству будь-яким із перелічених способів. Усе залежить від виду майна та намірів сторін. Наприклад, на наш погляд, для підприємства найприємніший і найбезпечніший варіант — оформити отримане від засновника майно як додатковий вклад без збільшення СК. Але, припустимо, засновник не хоче назавжди розставатися зі своїм майном, а передавати його за договором позички не вигідно (одержувач майна — єдиноподатник). Тоді можна здати майно в оренду, а отримані від підприємства грошові кошти повернути як додатковий внесок до власного капіталу.

Ну і раз уже ми з вами дійшли висновку, що оптимальним варіантом допомоги підприємству з боку засновника є додатковий внесок без збільшення статутного капіталу, давайте поглянемо, як облікувати такий внесок на прикладі.

Приклад. Загальними зборами учасників підприємства прийнято рішення про внесення засновником додаткового внеску без збільшення статутного капіталу. Як внесок засновник передає підприємству грошові кошти в сумі 10000 грн, а також ноутбук вартістю 16000 грн.

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухоблік

Сума, грн

дебет

кредит

1

Відображено заборгованість засновника за додатковим внеском без збільшення статутного капіталу (на підставі протоколу загальних зборів)

377

422

26000

2

Отримано грошові кошти від засновника як додатковий внесок

311

377

10000

3

Отримано ноутбук як додатковий внесок

152

377

16000

4

Введено ноутбук в експлуатацію

104

152

16000

фото автора У фокусі
Ушакова Лілія Об’єднаний звіт: правильна нумерація...
71903 181
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам