Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте новини поштою!


Бухгалтер 911, серпень, 2020/№33
Друкувати

Документи на товар у ФОП: «гарячі» запитання

Беляева Елена, налоговый эксперт
«Історія» з документами на товар у ФОП з 01.08.2020 р. отримала новий імпульс. Клопоту додалося в єдиноподатників, які за готівку або з використанням карткових розрахунків про-дають ТСПТ, лікарські засоби, вироби медпризначення, «ювелірку»*. Сьогодні продовжимо розбирати цю тему. До вашої уваги відповіді на «гарячі» запитання — «слідами» нашої по-передньої публікації.

Виробництво

ФОП-ЄП групи 3 сам робить ювелірні вироби. Якими документами підтвердити походження товару (калькуляцією, накладною на внутрішнє переміщення тощо)? Чи потрібно мати документи, що підтверджують придбання сировини і матеріалів та списання їх у виробництво?

Аксіома — бухоблік обов’язковий для юросіб, але не для ФОП. Це випливає, зокрема, з ч. 1 ст. 2 Закону про бухоблік. Тому говорити про первинні документи, у тому числі внутрішні, можна лише в тих штрафонебезпечних аспектах, де є перетинання з:

— податковим обліком;

— вимогами Закону про РРО.

Далі. Говоримо про ФОП на ЄП без ПДВ (див. п.п. 293.3 ПКУ). Такі платники згідно з п.п. 296.1.1 ПКУ ведуть облік доходів — у Книзі обліку доходів. Відповідно документи, що підтверджують придбання сировини і матеріалів, списання їх у виробництво, калькуляції тут взагалі «ні до чого».

Але, як ми не раз говорили, податківці намагаються «заходити» через ПДФО/ВЗ. І, угледівши «бездокументні» товари (у тому числі сировину), «підводять» ФОП до визнання того, що придбано це все у фізичних осіб (у тому числі ФОП). Якщо ФОП із цим погодиться — отримає штрафи за ПКУ1. Відповідно і погоджуватися не треба, і документи на придбання тієї ж сировини краще мати.

1 Детальніше про це ви могли прочитати у статті «Документи на товар у ФОП: нові правила з 1 серпня» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 31).

Тепер що стосується вимог Закону про РРО. Обов’язок ФОП — при перевірці документально підтвердити походження товару, що реалізовується та знаходиться в місці продажу (господарському об’єкті) (п. 12 ст. 3 Закону про РРО). Інакше — штраф за ст. 20 Закону про РРО.

Оскільки в цьому випадку ФОП реалізує продукцію власного виробництва, вважаємо, підтверджувати треба походження саме готової продукції. Але підтвердити таке походження можуть хіба що «внутрішні» документи, складені самим ФОП. «Класичного» первинного документа у такому разі бути не може, адже ФОП свою продукцію ні в кого не придбавав.

Це можуть бути, наприклад, накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (ф. № М-11, затверджена наказом Мінстату від 21.06.96 р. № 193) або інші документи в довільній формі, що складені підприємцем самостійно і містять обов’язкові реквізити первинного документа, перераховані в ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік, або реквізити типової (спеціалізованої) форми (п. 2.7 Положення № 882).

2 Положення про документальне забезпечення записів у бухобліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.95 р. № 88.

Що стосується калькуляції, то вона не є первинним документом і не може підтверджувати походження продукції, виробленої підприємцем.

Але калькуляцію, вважаємо, краще мати як допоміжний документ, який підтверджує той факт, що підприємець зберігає сировину (яку перевіряючі також можуть виявити під час перевірки) не для продажу, а для виробництва3. Це виключить «наміри» податківців у бік накладення штрафу за ст. 20 Закону про РРО за нібито реалізацію сировини, на яку немає документів.

3 Детальніше про калькуляцію ви можете прочитати в статті «Калькуляція: що за документ?» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 43).

Перевірка вдома у ФОП

ФОП-ЄП торгує через інтернет-магазин без офлайн-офісу. Куди можуть прийти податківці з фактичною перевіркою — додому до ФОП?

Фактичною вважається перевірка, яка здійснюється за місцем фактичного ведення платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника (п.п. 75.1.3 ПКУ).

Відомості про місцезнаходження (адресу місця проживання, за якою здійснюється зв’язок із ФОП) обов’язково вносяться в Єдиний держреєстр юросіб, фізосіб-підприємців і громадських формувань (далі — ЄДР) (п. 5 ч. 4 ст. 9 Закону № 7554). Податківці отримують ці відомості з ЄДР в порядку інформаційної взаємодії з органами держреєстрації.

4 Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців і громадських формувань» від 15.05.2003 р. № 755-IV.

Але це не є місце здійснення діяльності ФОП (точніше, зовсім не обов’язково є цим місцем).

Місце здійснення діяльності зазначається в заяві про перехід на єдиний податок / Реєстрі платників єдиного податку, а також у ф. № 20-ОПП (ср. 025069200).

Треба подивитися, що зазначив ФОП у цих документах. За цією адресою теоретично й можлива фактична перевірка.

Але тут є «перчинка». У ситуації із запитання місцем здійснення діяльності, очевидно, значиться саме домашня адреса ФОП. Інших адрес у ФОП просто може не бути. А зазначити в тій же заяві про перехід на єдиний податок «Торгівля на території України» (так допускається робити у випадку з торгівлею в заздалегідь невизначених місцях) можливо далеко не завжди. Плюс у деяких випадках це має податкові наслідки.

Так от, чи можуть у такому разі прийти з фактичною перевіркою за домашньою адресою ФОП?

Простудіюємо права податківців — ст. 20 ПКУ.

Підпункт 20.1.13 ПКУ надає податківцям право:

«доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об’єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов’язані з іншими об’єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу».

Цьому праву податківців кореспондує обов’язок платника з п.п. 16.1.13 ПКУ:

«допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов’язані з утриманням об’єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом».

Таким чином, можна зробити висновок, що саме в житло ФОП, навіть якщо воно зазначено адресою здійснення господарської діяльності, з фактичною перевіркою податківці прийти не мають права, а ФОП їх може не допускати.

«Бездокументні» залишки

У ФОП-ЄП станом на 01.08.2020 р. є «бездокументні» товари, придбані до цієї дати. Наскільки штрафонебезпечно зараз продавати такі товари?

На жаль, тут немає жодних послаблень або перехідних норм .

Так, для «нової» групи платників ЄП, які реалізують ТСПТ, лікарські засоби, вироби медпризначення, «ювелірку», реалізація «бездокументних» товарів за ст. 20 Закону про РРО караною стала тільки з 01.08.2020 р. Але це стосується абсолютно всіх товарів, які вони реалізують (які знаходяться у них за місцем торгівлі / в господарському об’єкті). І неважливо, коли вони були придбані: до 01.08.2020 р. або після цієї дати.

Перевірка «заднім числом»

Чи можуть податківці перевірити документи на вже проданий товар (наприклад, вимагати документи за 1095 днів, що минули) й оштрафувати за ст. 20 Закону про РРО?

З точки зору Закону про РРО караною є реалізація і ненадання під час перевірки документів на товари, які знаходяться в місці продажу (господарському об’єкті).

Нам ближче таке трактування, що стосується це все товарів, які є в наявності на момент проведення перевірки. Відповідно навіть якщо ФОП не надасть документи на вже продані товари, покарати його за це за ст. 20 Закону про РРО не зможуть.

Але тут треба бути украй обережними. Формулювання Закону про РРО не чіткі. А штраф — величезний. Дуже ймовірно, що податківці займуть фіскальну позицію. А гарантії того, що суд вирішить спір на користь ФОП, ніхто дати не може.

Тому краще дотримуватися обережного варіанта і документи на товар зберігати.

Документи — «замінники»

ФОП-ЄП торгує мобільними аксесуарами. Оптовики документи на товар часто не надають. Є тільки документи на оплату придбаного товару. Як бути в цій ситуації? Чи можна обмежитися «самоактом»?

Процитуємо п. 2.6 Положення № 88, який дає змогу відобразити в обліку витрати на підставі так званого «самоакта»:

«Якщо правилами документообігу підприємства передбачена можливість відображення господарської операції, щодо якої на момент закінчення складання облікових регістрів бухгалтерського обліку за звітний період від контрагента в терміни, встановлені законодавством, не отримано первинного документа, підставою для перенесення інформації про таку господарську операцію до облікових регістрів бухгалтерського обліку є належним чином оформлений внутрішній первинний документ (акт), складений посадовою особою, відповідальною за приймання-відпуск товарно-матеріальних цінностей, робіт і послуг».

На що треба звернути увагу — «самоакт» використовується як тимчасовий документ. Йдеться про ситуацію, коли на момент складання фінзвітності (тобто на кінець звітного періоду) від контрагента не отримані первинні документи, але передбачається, що ці документи будуть отримані пізніше. Тоді, щоб не викривляти показники фінзвітності, підприємство може скласти внутрішній документ — «самоакт» і відобразити витрати виходячи з розрахункової величини, а потім у періоді отримання документів від контрагента відкоригувати витрати до фактичної вартості (див. також лист Мінфіну від 22.04.2016 р. № 31-11410-06-5/11705)5.

5 Детальніше про «самоакт» читайте в статті «Внутрішній первинний документ підприємства, або Облік операцій із запізнілою первинкою» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 4).

Тобто це не той випадок, коли первинних документів немає взагалі.

З іншого боку, «бездокументний» товар теж підлягає обліку. І для цього не залишається нічого іншого, як оформити внутрішній документ — акт.

Причому щодо запасів, як правило, оформляють акт про приймання матеріалів за ф. № М-7, затвердженою наказом Мінстату від 21.06.96 р. № 193 (п. 3.8 Методрекомендацій з бухобліку запасів, затверджених наказом Мінфіну від 10.01.2007 р. № 2).

Якщо буде такий акт — буде зазначено, що товари придбані за таким-то договором у такої-то особи, плюс будуть наявні документи на оплату на користь цієї особи (квитанції прибуткових касових ордерів, платіжок, виписок банку), то можна спробувати зв’язати це все докупи. Мовляв, ось вони — документи про походження цього товару.

Але не факт, що це спрацює. Вважаємо, ймовірність цього мізерна. Ризик потрапити під штрафи дуже великий. А податківці і суди, очевидно, вимагатимуть документи з підписом представника постачальника (класичні накладні, ТТН тощо).

Тому вимагайте від постачальників складання належних первинних документів на товар, що поставляється, або утримайтеся від придбання товарів без документів. Логіка законодавця саме в цьому і є — зробити для ФОП невигідним придбання товарів без документів.

Наостанок підкреслимо: штраф за ст. 20 Закону про РРО не стосується ФОП-ЄП-«безПДВшників», які не реалізують ТСПТ, лікарські засоби, вироби медпризначення, «ювелірку». Водночас і з такими ФОП податківці вестимуть роботу з «ПКУшного» боку.

фото автора У фокусі
Амброзяк Наталя Подаємо бенефіціарів: коли та як [час настав]...
60018 223
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам