Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, серпень, 2020/№35
Друкувати

Liqpay і К°: платіж з нізвідки в нікуди

Ольховик Ольга, налоговый эксперт
Можливість оплатити покупку прямо на сайті інтернет-магазину сьогодні надає практично кожен онлайн-торговець. Усе тому, що в покупців інтернет-еквайринг має велику попу-лярність. Адже такий платіж здійснити легко, швидко і зручно. Але є в цього виду ро-зрахунків особливість, яка іноді бентежить як продавців, так і покупців — це їх анонімність. Чи варто переживати із цього приводу? І про що взагалі йдеться? Зараз розповімо.

Продавці, що вже мають на своєму сайті заповітну кнопку «Оплатити», не з чуток знають, що після здійснення оплати за її допомогою гроші на поточний рахунок надходять, зазвичай, не відразу та ще й загальною сумою за вирахуванням комісії. Даних про те, з яких платежів складається ця сума, а також інформації про платників, що здійснили ці оплати, у банківській виписці немає. У призначенні платежу може бути зазначено:

— номер договору інтернет-еквайрингу;

— назву торговельної точки, яка приймає оплати на сайті;

— суму комісії, утриманої банком-еквайром.

Усе. Інформацію в розрізі платежів можна побачити тільки в особистому кабінеті платіжного сервісу. Але й там немає повної ідентифікації платника. У системі зазначаються дані картки, з якої здійснено оплату (перші й останні цифри номера картки, найменування банку-емітента), а ось П. І. Б. власника карти ви там не знайдете. За умовчанням не наводиться й призначення платежу, тільки номер оплаченого замовлення та сума платежу.

А покупці, напевно, помітили, що в електронній квитанції, переданій платіжним сервісом, немає юридичних даних продавця (його найменування, коду ЄДРПОУ, поточного рахунку, на який пішли гроші). Усе, що там зазначається про одержувача коштів: назва торговельної точки (мерчанта) (її придумує сам торговець при укладенні договору інтернет-еквайрингу, вона може як збігатися з назвою суб’єкта господарювання, що здійснює торгівлю за допомогою конкретного сайта, так і не збігатися з нею) й адреса сайта.

Що ж виходить? Продавець не знає, від кого прийшли гроші (з чиєї картки здійснено оплату), а покупець не знає, кому вони надійшли (якому суб’єктові господарювання потрапили на рахунок). Ось ця невідомість якраз часто і бентежить обидві сторони електронного правочину.

Ризики для продавця. Продавці зазвичай хвилюються: а раптом картка належить не тій особі, на ім’я якої оформлено замовлення на сайті. Тоді особа, на яку оформлено замовлення, отримає товар безкоштовно? А власник карти зможе вимагати повернути кошти з причини відсутності постачання?

Насправді із цього приводу переживати не варто. Ви ж не дуже замислюєтеся про те, де покупець узяв гроші при розрахунку готівкою. Може, вони теж не його? Головне тут, що гроші (а в нашому випадку картка) виявилися в розпорядженні особи, яка оформляє замовлення. І навіть якщо раптом доступ до картки був несанкціонованим, шахраєм є особа, що здійснила оплату. А інтернет-магазин до цього жодного стосунку не має. Навіть якщо власник картки вимагатиме повернення коштів через банк, інтернет-магазину потрібно буде просто надати банку підтвердження того, що замовлення, оплачене із цієї картки, було оформлене на іншу особу і ця інша особа замовлення отримала.

Інтернет-замовлення може бути оформлено на одну особу, а оплачено іншою — нічого протизаконного тут немає.

До речі, платником і реально може бути третя особа. Тобто покупець може оформити замовлення на сайті. А оплату на його прохання здійснить хтось інший. Або навпаки: замовлення може оформити й оплатити сам платник (власник картки), але видати товар за його дорученням можна третій особі. Тут немає нічого протизаконного.

А якщо потрібно повернути гроші покупцеві? Зазвичай продавець здійснює повернення інтернет-еквайрингових оплат через особистий кабінет платіжного сервісу, або ж повернення відбувається автоматично при скасуванні замовлення клієнтом. У цих випадках гроші, зазвичай, повертаються на ту саму картку, з якої була здійснена оплата.

Але якщо покупець попросить повернути гроші готівкою або на іншу картку?

Тоді може вийти, що гроші були списані з картки однієї особи, а повернені іншій. І в цьому теж нічого страшного немає. Договір інтернет-магазин укладає з особою, яка оформила замовлення. І якщо ця особа звертається до продавця із заявою про повернення коштів, він зобов’язаний здійснити повернення заявленим способом і за зазначеними покупцем реквізитами.

В усякому разі, в законодавстві жодних обмежень із цього приводу немає.

Хоча податківці здавна вимагають, щоб кошти, оплачені безготівково, поверталися тільки на поточний рахунок, а кошти, оплачені готівкою, — виключно готівкою. Якщо оплата здійснювалася карткою на сайті, повертати кошти потрібно теж на картку — із застосуванням РРО (див. лист ДФСУ від 26.03.2019 р. № 1264/6/99-99-14-05-01-15/ІПК).

Повторимо: у законі подібних вимог немає. Але якщо сперечатися з податківцями не хочеться, дотримуйтеся їх рекомендацій. Тоді, можливо, в оферті слід відразу прописати, що повернення коштів, оплачених карткою на сайті, відбувається тільки на картку.

Ще одне запитання, яке бентежить деяких обережних торговців, — відсутність призначення платежу. Часто воно тривожить платників єдиного податку. Вони думають: а чи не скажуть податківці, що такий нерозшифрований платіж є доходом від незареєстрованого виду діяльності?

На наш погляд, одна тільки відсутність призначення платежу ніяк не може бути доказом того, що платник отримав дохід від незареєстрованого виду діяльності. Тим паче, що в платежі є посилання на номер замовлення. А зі змісту замовлення зрозуміло, за що конкретно надійшли гроші. Підтвердять законність і інші первинні документи, що підтверджують фактичне здійснення замовленої операції (товарний чек, чек РРО, видаткова накладна, акт передачі, ТТН перевізника та ін.). Хоча враховуючи те, що в інтернет-магазину може бути відсутнім документ, що підтверджує отримання покупцем замовленого товару (наприклад, видаткова накладна з підписом покупця), можливо, призначення платежу буде й не зайвим.

Додати призначення платежу зовсім не складно. Потрібно просто здійснити відповідні налаштування в платіжному сервісі.

Ризики для покупця. Узагалі-то інформація про найменування інтернет-торговця, його місцезнаходження, ідентифікаційний код має бути стабільно доступна покупцям (ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 р. № 675-VIII). Тобто розміщена на сайті торговця. Якщо ця вимога закону дотримана, то відсутність назви юрособи/підприємця в платежі для покупця не принципова. Він і так знає, з яким суб’єктом господарювання уклав правочин. Коли товар буде доставлений, у посилку добросовісний інтернет-торговець вкладе й інші ідентифікуючі документи (товарний чек, чек РРО, видаткову накладну).

Але як бути покупцеві, якщо інформації про продавця на сайті немає, замовлення онлайн-торговець не виконує і кошти не повертає? У такому разі відсутність інформації про продавця теж не критична. Покупцеві потрібно звернутися до банку (який випустив картку, з якої здійснено оплату) і написати заяву на здійснення чарджбека (chargeback). Це процедура опротестовування грошової транзакції.

Окрім заяви банку, також потрібно буде надати докази обману, а ще докази спілкування з продавцем після виникнення проблеми або конфліктної ситуації.

Наприклад, скриншот оформленого замовлення, листування з продавцем (нехай навіть там будуть тільки ваші повідомлення).

Банк на підставі поданих документів проведе внутрішнє розслідування і погодиться провести чарджбек, якщо:

— товар не був доставлений;

— товар є підробкою або його зовнішній вигляд не відповідає тому, що ви замовляли;

— суму за товар списали кілька разів;

— банк списав суму, яка є більшою, ніж зазначена;

— з картки списали суму за річ, яку покупець не замовляв.

Водночас банк може відмовити в поверненні коштів, якщо оплата здійснена: більш ніж 540 днів тому та/або готівкою/прямим переказом, та/або з картки на картку.

До речі, банк-еквайр зазвичай призупиняє обробку транзакцій на користь клієнта, якщо кількість Chargeback становить більше 2 % від обороту. Тож інтернет-торговці зацікавлені вирішувати питання з приводу повернення грошей мирно.

А ось ситуація складніша. Замовлення інтернет-магазин виконав. Але товар вам не сподобався і ви вирішили його повернути. При цьому ідентифікуючих документів у посилці не було, а мирно домовитися з продавцем про повернення не виходить. Як тоді бути?

Звернення до товариства захисту прав споживачів у цьому випадку навряд чи допоможе. Адже покупець навіть не знає, хто продавець і де його шукати. Єдина зачіпка — адреса сайта і відправник, який зазначений у накладній перевізника. Можна спробувати написати письмове звернення податківцям про провадження діяльності без реєстрації або порушення продавцем порядку здійснення розрахункових операцій. Це стане приводом прийти до продавця на фактичну перевірку (пп. 80.2.3 і 80.2.7 ПКУ). Ще один варіант — звертатися до правоохоронних органів.

Якщо покупець — суб’єкт господарювання. Якщо ви оплачуєте покупку з КПК, пам’ятайте про те, що продавець не бачить, кому належить картка. Він орієнтується на дані особи, яка оформила замовлення. Тому оформляйте замовлення саме на суб’єкта господарювання. Інакше продаж пройде на фізособу. У результаті підприємство/підприємець може залишитися без необхідної первинки.

фото автора У фокусі
Ушакова Лілія СЕРЕДНЯ ЗАРПЛАТА – НОВИЙ ПЕРЕРАХУНОК [Порядок 100]...
57705 141
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам
Нас вже image користувачів
Клуб 911 — приєднуйтесь, щоб отримати повний доступ до всіх матеріалів сайту. Це безкоштовно!
Вже з нами? Увійти