Дисконтування: коли можна «обійти»?

* Їх обговоренню присвячені статті «Мінфін «за» дисконтування довгострокових заборгованостей» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 44); «Дисконтування заборгованостей: «топ»-запитання» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 45) і «Дисконтування довгострокових заборгованостей: продовження» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 46). Про спробу Мінфіну трохи підправити ситуацію ви могли прочитати в статті «Дисконтування «без ретро» — проєкт Мінфіну» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 5).

Які позики / інші заборгованості дисконтувати не потрібно?

Розглядатимемо ситуацію саме з точки зору боржника, адже йому більш за все не цікаво займатися дисконтуванням. Воно ж призводить до виникнення «віртуального» доходу та, як наслідок, збільшення цілком реального об’єкта оподаткування податком на прибуток (якщо говорити про платників цього податку).

Не дисконтують поточні зобов’язання. Під поточними п. 4 П(С)БО 11 має на увазі зобов’язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або мають бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

Так, не потрібно дисконтувати позики / інші заборгованості:

1) зі строком повернення/погашення менше року;

2) без зазначення в договорі строку повернення/погашення. Незважаючи на побоювання деяких користувачів порталу buhgalter911.com, зв’язуватися з такими позиками/заборгованостями цілком законно. За тими ж позиками згідно зі ст. 1049 ЦКУ, якщо договір не містить строку повернення позики або цей строк визначений моментом вимоги, її потрібно повернути протягом 30 днів від дня пред’явлення позикодавцем вимоги про повернення;

3) до запитання. Цей варіант схожий на попередній і також з юридичної точки зору цілком безпечний .

Останні два варіанти привабливі тим, що позика первісно набуває статусу короткострокової — адже позикодавець у будь-який момент може вимагати повернути позику (тобто зобов’язання погасити позику може виникнути в будь-який момент). При цьому якщо позикодавець не вимагає повернення, строк давності не закінчиться… ніколи.

Таким чином, завдяки застосуванню цих «опцій» при складанні договору навіть ті зобов’язання, які фактично є довгостроковими, можна представити як короткострокові й уникнути необхідності дисконтування .

Крім того, не підлягає дисконтуванню прострочена заборгованість (навіть якщо за договором ця заборгованість спочатку була довгостроковою). Вона вже має бути короткостроковою (а дисконтувати П(С)БО вимагають тільки довгострокову заборгованість).

Більше того, якщо строк погашення заборгованості вже минув (а вона так і не погашена), то в цьому випадку, по-перше, неможливо визначити період дисконтування (необхідну складову формули для розрахунку теперішньої вартості позики). А по-друге, дисконт уже повинен був «замортизуватися» (тобто через відсотки зобов’язання до закінчення «договірного» періоду його повернення повинне було «дорости» до «номіналу»). Виходить, що у цьому випадку діятимуть тільки правила обліку простроченої заборгованості.

Також врахуйте, що не дисконтується й «товарна» заборгованість. Дисконтуванню підлягає тільки «грошова» довгострокова заборгованість (тобто та, яка повинна погашатися грошима). Адже теперішня вартість — це дисконтована вартість майбутніх платежів, а у випадку з товарною заборгованістю розраховуватися грошима не доведеться.

Що стосується дисконтування процентної заборгованості, то в цьому випадку все залежить від договірної ставки відсотків. Так, якщо договірна ставка відсотка відповідає ринковій, то теперішня вартість зобов’язань і так дорівнює номінальній (тобто дисконт за рахунок ринкових відсотків, що нараховуються, дорівнює нулю).

Правила бухгалтерського обліку не вимагають дисконтувати й довгострокову заборгованість із фінансової оренди. Річ у тому, що п. 3 П(С)БО 10 і п. 3 П(С)БО 11 передбачено, що ці П(С)БО застосовуються з урахуванням особливостей оцінки й розкриття інформації щодо дебіторської заборгованості та зобов’язань, установлених іншими П(С)БО. Заборгованість із фінансової оренди, у свою чергу, відображають і оцінюють згідно з П(С)БО 14 (ср. ).

Податок на прибуток

В одній із наших попередніх публікацій ми повідомляли, що податкові різниці з податку на прибуток щодо суми «дисконту» не виникають**.

** «Дисконтування заборгованостей: «топ»-запитання» (запитання 5) у журналі «Бухгалтер 911», 2019, № 45.

ДПСУ визнає це у свіжій ІПК від 29.01.2020 р. № 341/6/99-00-07-02-02-06/ІПК.

Головне податкове відомство підтверджує, що різниць для коригування фінрезультату до оподаткування за операціями з дисконтування заборгованості нормами ПКУ не передбачено. Відповідно при визначенні фінрезультату до оподаткування операції з дисконтування відображаються згідно із правилами бухобліку.

Тобто доходи та витрати, що виникають у результаті дисконтування довгострокових зобов’язань / дебіторської заборгованості, безпосередньо впливають на об’єкт оподаткування податком на прибуток — фінрезультат до оподаткування.