«Алкогольні» втрати: списання, ПДВ, акциз

Залишки в бочках

Чи є нестача? Відповідь на це запитання дуже важлива. Адже відображати списання пива або сидру в обліку можна тільки після того, як буде фактично виявлена ця сама нестача. Якщо ж нестача фактично не виявлена, то підстав для її відображення в обліку немає.

З метою фактичного виявлення нестачі проводять інвентаризацію.

У нашому випадку йдеться про залишки пива і сидру в бочках. Великою мірою вважати ці залишки нестачею не можна!

Хоча можна, звичайно, і «начаклувати» наявність нестачі в інвентаризаційних документах .

Якщо піти цим шляхом, то виникає питання про застосування норм природного убутку (далі — НПУ).

Для пива такі норми затверджено наказом Мінторгу СРСР від 30.12.88 р. № 217 (далі — наказ № 217). Цей документ діє досі на підставі постанови Верховної Ради України від 12.09.91 р. № 1545-XII. Так ось, згідно з додатком 1 до наказу № 217 при продажу пива через розливний кран (ручний продаж) з ізотермічних ємностей та бочок НПУ становить 0,1 % маси реалізованого за міжінвентаризаційний період пива.

А як щодо сидру? Нормативно затверджених НПУ для цього напою ми не знайшли. Чи можна їх розробити і затвердити самостійно? На думку фіскалів, ні (див. лист ДФСУ від 29.03.2018 р. № 1286/6/99-99-15-03-02-15)*. Відповідно податківці вважатимуть усі нестачі, що цікавлять нас, понаднормовими.

* Див. також статтю «Природний убуток за відсутності норм: чи «бути компенсуючим» зобов’язанням з ПДВ?» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 21).

Ми ж вважаємо, що підприємство має право розрахувати, обґрунтувати (до обґрунтування слід поставитися дуже відповідально) і затвердити «саморобні» норми внутрішнім розпорядчим документом (наказом, розпорядженням).

Ідею самостійного затвердження НПУ підтримують і слуги Феміди (див. постанови ВСУ від 06.11.2018 р. у справі № 820/3760/16 і Другого апеляційного адмінсуду від 01.07.2019 р. у справі № 520/867/19 (тут одне й те ж підприємство двічі виграло суд у податківців), ухвалу Дніпропетровського апеляційного адмінсуду від 17.07.2017 р. у справі № 804/6125/16)**.

** reyestr.court.gov.ua/Review/77827147, reyestr.court.gov.ua/Review/82815803, reyestr.court.gov.ua/Review/67828054.

Ну а далі, скажімо так, усе стандартно.

За наявності затверджених НПУ (законодавчих чи «саморобних») втрати ТМЦ розглядають як нормативні й понаднормові.

Як документально оформити «убуток»?

Як ми вже говорили, потрібно провести інвентаризацію і скласти відповідні інвентаризаційні документи (опис, звіряльну відомість). У протоколі інвентаризаційної комісії розраховують НПУ і розподіляють виявлену «нестачу» на природну і понаднормову. Після того як протокол затвердив керівник підприємства, можна відображати убуток в обліку.

Нестачі пива і сидру в межах НПУ на ПДВ-обліку не позначаються. Підприємство зберігає право на ПК згідно із зареєстрованою в ЄРПН податковою накладною. Нараховувати «компенсуючі» ПЗ на підставі п.п. «г» п. 198.5 ПКУ не потрібно.

Хоча податківці при цьому висувають додаткову умову: вартість списаних у межах норм ТМЦ має бути включена у вартість готової продукції, оподатковуваної ПДВ (лист ДФСУ від 29.03.2018 р. № 1286/6/99-99-15-03-02-15, категорія 101.4 ЗІР).

При понаднормових утратах ПДВ-зобов’язань за п.п. «г» п. 198.5 ПКУ не уникнути. За базу оподаткування приймають вартість придбання втрачених товарів (п. 189.1 ПКУ).

Не пізніше за останній день звітного періоду, у якому зафіксований факт убутку товарів, складають «самозведену» податкову накладну з типом причини «13».

Що стосується акцизу, то для роздрібних торговців об’єктом оподаткування є операції з реалізації підакцизних товарів (п.п. 213.1.9 ПКУ). Обсяги зіпсованих, знищених, утрачених алкогольних напоїв під акциз не підпадають (див. категорію 114.02 ЗІР).

Списання зіпсованого сидру

Списати зіпсований товар за рахунок НПУ не вийде. Річ у тому, що НПУ передбачають утрату кількості товару, а у випадку з псуванням змінюється не кількість, а якість товару.

Виявлення факту псування товару — підстава для проведення інвентаризації (п. 7 розд. I Положення № 879***).

*** Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом Мінфіну від 02.09.2014 р. № 879.

Найбільш безпроблемний варіант — повернути товар постачальникові. Тоді не виникатиме питань з його утилізацією. Але це можливо, тільки коли таке повернення передбачено договором. Якщо ж такого застереження в договорі немає, товар утилізують, уклавши договір зі спецпідприємством.

В обліку товар списують на підставі затвердженого протоколу інвентаризаційної комісії та розпорядження керівника підприємства про списання зіпсованого товару.

У періоді списання нараховують «компенсуючі» ПЗ за п.п. «г» п. 198.5 ПКУ, як за негоспвикористанням, і не пізніше за останній день цього звітного періоду складають «самозведену» ПН з типом причини «13». База оподаткування — вартість придбання товарів.

Акциз не нараховуємо, оскільки немає факту реалізації.