Справи минулі, або Про «гріхи» підприємця до розреєстрації

Перевірки Держпраці після зняття з держреєстрації

Нагадаємо, що зняття ФОП з держреєстрації не припиняє доступ «до його тіла» податківців. Після держреєстрації припинення підприємницької діяльності фізособа продовжує обліковуватися в контролюючих органах як фізична особа — платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності і зобов’язана забезпечити остаточні розрахунки з податків та єдиного внеску (п. 6 п.п. 11.18 Порядку № 1588¹).

¹ Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. № 1588.

Допоможуть тут хіба що строки давності. Базовий строк, нагадаємо, становить 3 роки². Але з наступного року строк позовної давності в разі перевірки податкових зобов’язань з ПДФО/ВЗ при виплаті зарплати / інших заохочувальних і компенсаційних виплат / інших виплат і винагород фізособам у зв’язку з трудовими відносинами буде 7 років (2555 днів)³.

² Нюанси знайдете в статті «Обіцяної… перевірки 3 роки чекають: про строки візитів контролерів» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 22).

³ Подробиці в статті «Податкові зміни — 2020: «гарячий» дайджест» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 4).

Але це йдеться про податківців. А що щодо інших перевіряючих? Наприклад, якщо податківці проведуть перевірку «старого» періоду, донарахують податки за зарплатою працівників і подадуть інформацію в Держпраці.

Чи можуть «трудовики» перевірити й оштрафувати фізособу тепер — уже після припинення діяльності?

Що стосується перевірки, то в інспекторів праці немає правових підстав перевіряти фізособу, яка вже — не є підприємцем і не використовує працю найманих працівників.

Так, у п. 1 Порядку № 823⁴ сказано, що цей Порядок стосується держконтролю юросіб і фізосіб, які використовують найману працю (п. 1 Порядку № 823). А найману працю фізособа вже не використовує.

⁴ Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою КМУ від 21.08.2019 р. № 823.

Знову ж таки з боку Закону № 877⁵ (якому теж підпорядковуються «трудові» перевірки — ч. 4 ст. 2 Закону № 877) теж зайти формально не можна, оскільки його дія поширюється на відносини, пов’язані з контролем у сфері господарської діяльності в суб’єктів госпдіяльності.

⁵ Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V.

Наша ж фізособа після внесення до Держреєстру запису про припинення діяльності втратила підприємницький статус (ч. 9 ст. 4 Закону № 755⁶). Отже, госпдіяльності вона не здійснює. Тому норми Закону № 877 на неї не поширюються.

⁶ Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV.

Виходить, що в «трудовиків» немає можливості перевіряти фізособу після зняття її з держреєстрації. Але не все так просто .

Порядок накладення «трудових» штрафів (за ст. 265 КЗпП) урегульований у Порядку № 509⁷. Так ось, крім актів «трудових» перевірок, підставами для накладення штрафів є також:

⁷ Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою КМУ від 17.07.2013 р. № 509.

Ті ж податківці, як ми з’ясували, можуть перевіряти фізособу «у справах підприємницької діяльності» і після зняття з реєстрації. Тобто привід для накладення штрафу в «трудовиків» формально може з’явитися і після розреєстрації ФОП.

Але чи може бути накладений штраф, якщо фізособа вже перебуває не в статусі ФОП?

Якщо ми візьмемо, наприклад, перевірку податківців з податків або ЄСВ, то вони дійсно можуть і перевірити, й оштрафувати екс-ФОП навіть після зняття його з держреєстрації. Але це тому, що в п. 65.10.8 ПКУ і в ч. 4 ст. 6 Закону про ЄСВ прямо прописаний обов’язок eкс-ФОП розраховуватися з підприємницьких податків та ЄСВ і сплачувати штрафи за порушення навіть після зняття з держреєстрації.

Але в тому ж КЗпП подібних норм немає. Водночас у ст. 265 КЗпП суб’єктами відповідальності у вигляді штрафу названі саме підприємства та фізособи-підприємці. Формально цю обставину можна спробувати використати як аргумент на користь того, що штрафи за ст. 265 КЗпП не можуть бути застосовані після розреєстрації. Але аргумент цей не такий переконливий, як хотілося б.

Що власне й підтверджується судовою практикою. У першій інстанції часто рішення виносяться на користь eкс-ФОП.

Але в апеляції вони розсипаються. Працює принцип: «у підприємницьких справах фізособа відповідає і після розреєстрації».

Хоча, заради справедливості, потрібно відзначити, що всі ці справи стосувалися випадку, коли на момент контрольного заходу фізособа ще перебувала в статусі ФОП, а «зіскакувала» з реєстрації безпосередньо перед накладенням штрафу. У нас же дещо інший випадок.

У зв’язку із цим також потрібно звернути увагу на такі моменти.

Щодо штрафів за ст. 265 КЗпП Мінсоцполітики вважає, що строк давності становить 1095 днів або 3 роки, за аналогією із загальним строком давності, який визначений у ст. 114.1 ПКУ (лист від 05.01.2018 р. № 8/0/22-18/134). І ми із цим згодні. Адже штрафи зі ст. 265 КЗпП теж названі фінсанкціями, так само, як і штрафи за ПКУ. А граничні строки застосування фінсанкцій — це 1095 днів.

⁸ Вас може зацікавити стаття «Строк давності за «трудовими» штрафами: бути чи не бути?» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 22).

Порадувати тут може хіба що деяка лібералізація — з 02.02.2020 р. «трудові» штрафи за ст. 265 КЗпП⁹. Причому працює вона в тому числі й щодо старих штрафів, виявлених/заактованих після зазначеної дати.

⁹ Про нові розміри трудових штрафів ми розповідали в статті «Трудові штрафи на новий лад» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 6).

Нарешті ще такий момент. Окрім штрафів за ст. 265 КЗпП, небезпечні ще й адмінштрафи за ст. 41 КпАП (вони накладаються за рішенням суду — ст. 221 КпАП). Але тут уже точно працює строк давності — три місяці з дня вчинення (для триваючих — припинення) правопорушення — ст. 38 КпАП (ср. ).

Чи перездавати форму № Д5 після зняття ФОП з держреєстрації

Наступна ситуація така: ФОП знявся з держреєстрації в січні 2017 року. Подав «ліквідаційну» форму № Д5 за 2017 рік своєчасно, але з прочерками (діяльність не провадилася). Податківці звіт прийняли і поставили штамп про прийняття.

Проте через 3 роки вони надіслали лист з проханням перездати «ліквідаційну» форму № Д5 (оскільки вона виявилася неприйнятою ) і сплатити ЄСВ за січень 2017 року.

Звісно, підприємця хвилює питання, чи не спричинить таке «добровільне» здавання звіту і сплата ЄСВ нечуваних санкцій?

Дійсно, починаючи з 01.01.2017 р. сплачувати ЄСВ «за себе» повинні були всі підприємці, у тому числі й бездіяльні загальносистемники. Той факт, що ФОП знявся з держреєстрації в січні 2017 року, ролі не відіграє: навіть якщо він пропрацював у січні лише один день, він зобов’язаний сплатити мінімальний ЄСВ за весь місяць (на той момент — 704 грн.). Така вимога встановлена абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ.

Але податківці в цій ситуації діють неправильно. Якщо на звіті є штамп про його прийняття (з датою реєстрації звіту і реєстраційним номером), то він вважається прийнятим (п. 15 Порядку № 435¹⁰).

¹⁰ Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. № 435.

Тому фіскали не мають права примушувати вас перездавати звіт ще раз, неначе він був неприйнятий. Виконавши таку їх вимогу, екс-ФОП підтвердить, що він не подав вчасно «ліквідаційну» форму № Д5, а це призведе до штрафів : 170 грн. (за ст. 25 Закону про ЄСВ) + 510 - 680 грн. (за ст. 165¹ КпАП). Хоча по-правильному має бути тільки один штраф (що доведеться доводити в суді).

Якщо ж їх не послухати, рано чи пізно вони направлять колишньому ФОП вимогу про сплату ЄСВ із сумою штрафів. І тут потрібно бути уважним. Якщо у 2017 році екс-ФОП був працівником і отримував зарплату, він може протягом 10 календарних днів оспорити вимогу податківців і відбитися в суді від ЄСВ і всіх штрафів¹¹ .

¹¹ Про те, як це зробити, ми розповідали в статті «Бездіяльний» ФОП із зарплатою: сплата ЄСВ «за себе» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 2).

Якщо ж зарплати в нього не було або немає бажання судитися, є два варіанти: 1) сплатити ЄСВ та штрафи і 2) нічого не платити і чекати.

Варіант 1: платити. Давайте поглянемо на суму штрафів:

а) якщо послухати податківців і перездати форму № Д5 зараз;

б) якщо не послухати фіскалів і чекати від них вимогу про сплату ЄСВ.

Загалом, як не крути, а за прикру помилку доведеться викласти близько 2000 грн.

Варіант 2: вичікувати. Чекати, звичайно, є сенс. Але тільки доти, доки не надійшла вимога про сплату ЄСВ. Це виконавчий документ. Тому його потрібно або сплатити протягом 10 календарних днів, або оскаржити в суді (поки суд триватиме, може, законодавство підправлять ).

Нещодавно ВРУ прийняла в першому читанні законопроєкт¹², що звільняє «сплячих» ФОП на загальній системі від ЄСВ! Але в нашому випадку на нього сильно сподіватися не варто. Адже за минулі періоди він від ЄСВ не звільнить .

¹² w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4 1?pf3511=66921.