Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, травень, 2018/№22
Друкувати

Строк давності за «трудовими» штрафами: бути чи не бути?

Беляева Елена, налоговый эксперт
Штрафи за порушення трудового законодавства зараз доволі болючі. У зв’язку із цим у роботодавців цілком закономірно виникає запитання: чи є строки давності для застосування «трудових» фінсанкцій? Як виявилося, однозначної думки із цього приводу в профільних держорганів немає. Розбираємося.

Власне, все починається з ч. 2 ст. 265 КЗпП. Саме в ній «сидять» важкі штрафи для роботодавців за порушення трудового законодавства.

Діє ця ч. 2 ст. 265 КЗпП з 2015 року. Відповідно, і застосовувати штрафи з неї можуть за правопорушення, які були вчинені після 01.01.2015 р. або вчинені раніше, але є триваючими і не були припинені на 01.01.2015 р.*

* Детальніше про штрафи читайте в матеріалі «Трудова» відповідальність: стаття 265 КЗпП від А до Я» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 18-19).

Рухаємося далі. У ч. 3 ст. 265 КЗпП сказано: штрафи, накладення яких передбачене ч. 2 ст. 265 КЗпП, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених гл. 27 ГКУ. Як наслідок, на штрафи, що цікавлять нас, не поширюються строки давності для застосування адміністративно-господарських санкцій, зазначені в ст. 250 ГКУ: 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік з дня вчинення порушення.

Будь-яких інших вказівок щодо строків давності для застосування фінансових санкцій до роботодавця за порушення трудового законодавства КЗпП не містить.

Нічого про це не сказано і в Порядку № 509**.

** Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою КМУ від 17.07.2013 р. № 509.

Мінсоцполітики в листі від 05.01.2018 р. № 8/0/22-18/134 пропонує орієнтуватися на загальні строки давності, визначені ст. 114 ПКУ. Відповідно до цієї статті граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов’язань (1095 днів).

Таким чином, на думку Мінсоцполітики, строк давності для застосування фінансових санкцій (штрафів) до роботодавця за порушення трудового законодавства становить 1095 днів або 3 роки.

До речі, аналогічна позиція свого часу висловлювалася й окремими фахівцями Держпраці.

Але… хоча цей підхід на руку роботодавцеві, він прямо в законодавстві не виписаний. Чим і не забула скористатися Держпраці.

Оскільки головним «трудовим» контролюючим органом є Держпраці, для роботодавців важливо знати позицію саме цього відомства.

Свою думку про строк давності для застосування «трудових» штрафів Держпраці виклала в листах від 29.12.2017 р. № 12291/4/4.1-ДП17 і від 22.02.2018 р. № 1356/4/4.3-ДП-18 (ср. 025069200). Так, Держпраці вважає, що чинним законодавством не встановлені строки давності для застосування фінансових санкцій за порушення трудового законодавства.

На підтвердження своєї думки Держпраці посилається, зокрема, на факт відсутності таких обмежень у ст. 265 КЗпП і Порядку № 509.

Так само Держпраці зазначає, що Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою КМУ від 26.04.2017 р. № 295, не передбачений і не встановлений період, за який може здійснюватися інспекційне відвідування або невиїзне інспектування.

Що маємо в результаті? Держпраці виступає за те, що штрафи, передбачені ст. 265 КЗпП, не мають строку давності.

Знову ж таки, говоримо про штрафи за порушення, які були вчинені після 01.01.2015 р. або вчинені раніше, але є триваючими і не були припинені на 01.01.2015 р.

Отже, їх можуть застосувати в будь-який момент, скільки б не пройшло часу з моменту вчинення порушення.

Звичайно, для роботодавців кращий висновок про строк давності в 3 роки з посиланням на ПКУ, ніж про те, що в цьому випадку строк давності не застосовується взагалі. Але саме Держпраці, як уже зазначалося, є головним контролюючим органом у галузі дотримання трудового законодавства. І її думка є пріоритетною.

Нагадаємо, що штрафи, зазначені в ч. 2 ст. 265 КЗпП, можуть бути накладені на роботодавця Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці і їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці і їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад обласного значення, сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад і їх заступниками.

Штрафи застосовують на підставі:

— акта про виявлення в ході перевірки роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці або її територіального органу, виконавчого органу міської ради обласного значення і сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади;

— рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, що виконував роботу без укладення трудового договору, і встановлення періоду такої роботи або роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

— акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Пам’ятайте! Сплата штрафу не звільняє від необхідності усунути порушення законодавства про працю.

І наостанок декілька слів про строки застосування адмінштрафів за порушення трудового законодавства, передбачені ч. 1 — 4 і ч. 7 ст. 41 КпАП. Тут усе однозначно: орієнтуємося на ст. 38 КпАП. У ній зазначено, що у випадку якщо справа про адміністративне правопорушення підвідомча суду, адміністративне стягнення може бути накладене не пізніш як через 3 місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніш як через 3 місяці з дня його виявлення.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться