Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, липень, 2020/№27
Друкувати

Купуємо на AliЕxpress

Костенко Нина, эксперт по вопросам оплаты труда
Покупки в закордонних інтернет-магазинах уже давно мають велику популярність. Потихеньку до них починає долучатися й бізнес. У цій статті розповімо про те, як підприємству облікувати товар, куплений у закордонному інтернет-магазині.

Розрахунок. Після оновлення правил валютного регулювання юрособам (і підприємцям) дозволено здійснювати розрахунки із застосуванням КПК (як гривневої, так і валютної) за одним зовнішньоекономічним договором в один операційний день у сумі, що не перевищує еквівалент у 400 тис. грн (п.п. 2 п. 109 Положення № 5*). Щоправда, на придбання в зарубіжних інтернет-магазинах банки це обмеження поширюють далеко не завжди. Тому цілком можливо, що у вас вийде здійснити розрахунок КПК і на більшу суму (перш ніж здійснювати оплату, проконсультуйтеся з банком — емітентом КПК).

* Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затверджене постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 5.

Крім того, розрахунок можна провести шляхом звичайного безготівкового перерахування (платіжним дорученням через банк). Якщо сума платежу перевищить еквівалент 400 тис. грн, без укладення окремого письмового контракту з інтернет-магазином не обійтися, оскільки банкіри для цілей закупівлі інвалюти та/або переказу коштів нерезу-продавцю вимагатимуть від юрособи необхідні документи (копію договору/контракту, інвойсу тощо).

Якщо ж сума не перевищить 400 тис. грн, банк може здійснити купівлю інвалюти та/або провести транзакцію з переказу нерезиденту коштів узагалі без затребування від підприємства документів (див. пп. 4 і 5 Положення № 5).

Документи. Ще до оплати замовлення варто погоджувати з нерез-продавцем питання про документальне оформлення купівлі. Окрім письмового договору (контракту, інвойсу), який може знадобитися не лише банку для придбання валюти, але й митникам у випадку, якщо відправлення підпаде під письмове декларування (про це див. далі), важливу роль відіграє належним чином складена товаросупровідна документація (відвантажувальні накладні, сертифікати якості, підтвердження країни походження та ін.).

Документи мають бути оформлені на ім’я підприємства (а не працівника, який здійснює купівлю — у разі оплати КПК). Це важливо не лише для облікових цілей. Від цього залежатиме порядок митного оформлення посилки і сума митних платежів.

Митні платежі. Товари (крім підакцизних), що пересилаються посилками з-за кордону, загальною вартістю, яка не перевищує еквівалент 150 євро, не є об’єктом оподаткування митними платежами (згідно зі ст. 234 МКУ): митом і ПДВ, і МД за ними не оформляються.

Але якщо загальна вартість усіх отримуваних від одного відправника товарів на день перевищить цю суму, таке відправлення підлягає письмовому декларуванню (ст. 236 МКУ) шляхом подання МД і оподатковується митом і ПДВ.

Бухгалтерський облік. Якщо оплата здійснювалася з КПК, кошти вважаються виданими під звіт. У такому разі за фактом придбання (отримання) товару працівник повинен скласти авансовий звіт**. ТМЦ, придбані за допомогою КПК, оприбутковують на дату подання і затвердження авансового звіту на підставі доданих до нього первинних документів. Їх вартість перераховують у гривні за курсом НБУ, що діє на дату здійснення передоплати.

** Детальніше про це див. статтю «Придбання в українських інтернет-магазинах: що врахувати?» цього номера.

Податок на прибуток. В окремих випадках (при купівлі товарів у нерезидентів з низькоподаткових країн або при здійсненні контрольованих операцій) може виникати необхідність розрахунку нерезидентських різниць згідно з пп. 140.5.4 і 140.5.2 ПКУ.

Якщо придбання під ці норми не підпадає, його відображають у податковоприбутковому обліку за бухгалтерськими правилами.

Податок на репатріацію. Перераховуючи нерезиденту плату за товар, податок з доходів нерезидента (так званий податок на репатріацію) утримувати не потрібно. Виручку нерезидентів звільняє від оподаткування п.п. «к» п.п. 141.4.1 ПКУ.

ПДВ. Суми ПЗ з ПДВ, сплачені при ввезенні товару в Україну, відносять до складу ПК на дату сплати ПДВ (п. 198.2 ПКУ) на підставі МД, що підтверджує його сплату (п. 201.12 ПКУ).

Приклад. Працівник придбав у закордонному інтернет-магазині принтер вартістю $850. Оплата за принтер здійснена з гривневої КПК. Митні платежі сплачені з поточного рахунку підприємства.

Придбання в нерезидента з оплатою гривневою КПК

з/п

Зміст господарської операції

Сума,

грн, $/грн

Бухгалтерський облік

Дт

Кт

Оплата за принтер

1

Перераховано грошові кошти з поточного рахунку на картрахунок

35000

313/1

311

2

Оплачено працівником вартість принтера

(курс НБУ — 26,8 грн/$)

$850

22780

372

333

3

Заблоковано банком кошти для купівлі валюти

(курс НБУ — 26,8 грн/$)

24000

313/2

313/1

4

Списано кошти для купівлі валюти

(комерційний курс — 27,5 грн/$)

23375

333

313/2

5

Відображено витрати при купівлі валюти

($850 х (27,5 грн/$ - 26,8 грн/$))

595

942

333

6

Відображено комісію банку за купівлю валюти

200

92

313/2

7

Розблоковано залишок гривень на рахунку

425

313/1

313/2

Розмитнення

1

Сплачено митні платежі:

— мито ($850 х 27,0 грн/$ х 5 %)

1147,50

377

311

— ПДВ ($850 х 27,0 грн/$ + 1147,50) х 20 %))

4819,50

377

311

2

Оплачено послуги митного брокера

100

377

311

3

Відображено суму «ввізного» ПДВ у складі ПК

(оформлено МД)

4819,50

641/ПДВ

377

Оприбуткування принтера

1

Оприбутковано принтер (на дату затвердження авансового звіту)

22780

153

372

2

Віднесено суму мита на збільшення вартості принтера

1147,50

153

377

3

Віднесено вартість послуг митного брокера на збільшення вартості принтера

100

153

377

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам