Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте новини поштою!


Бухгалтер 911, червень, 2020/№25
Друкувати

Нічим платити ПДВ: чи можна погасити зобов’язання за рахунок податкового боргу

Казанова Марина, налоговый эксперт, CAP
Ситуація. Податкові накладні за квітень (це стосується і зобов’язань, і податкового кредиту) зареєстровано із запізненням. Зобов’язання за незареєстрованими ПН у декларації не були відображені, оскільки виходила велика сума до сплати. У наступному місяці планується велика сума податкового кредиту. Хочемо подати УР на уточнення невідображених зобов’язань, а в поточній декларації (з великою сумою податкового кредиту) заповнити ряд. 20.1 «податковий борг». Чи можна так зробити?

Такий варіант можливий, але має низку мінусів, які ви повинні взяти до уваги.

Можливість заліку. Судячи із запитання, у наступному звітному періоді у вас буде сума податкового кредиту (ПК), яка призведе до утворення «мінуса» (від’ємного значення — ВЗ) за декларацією. А п. 200.4 ПКУ дійсно дозволяє направити в рахунок погашення податкового боргу ВЗ, яке вписується в суму регліміту (∑Накл) на момент подання контролюючому органу декларації з ПДВ. І податківці теж не заперечують існування такої можливості.

«Технічно» це реалізується шляхом заповнення ряд. 20.1 декларації з ПДВ за поточний звітний період, у якому декларується «мінус» (заповнений ряд. 19). Але ще раз підкреслимо — направити в рахунок погашення податкового боргу (ряд. 20.1) можна тільки ВЗ у межах суми, яка зазначена в «довідковому віконці» ряд. 19.1 декларації з ПДВ того звітного періоду, у якому заповнюється ряд. 20.1. Якщо регліміт «нульовий», то ВЗ не можна пустити в рахунок погашення податкового боргу (при цьому в нашому випадку регліміт «піде» на реєстрацію «вихідних» ПН)! Якщо ВЗ перевищує регліміт, то в рахунок податкового боргу ми можемо направити тільки ту частину ВЗ, яка не перевищує регліміт.

Зарахування суми, яка була зазначена в ряд. 20.1 декларації з ПДВ, у рахунок податкового боргу в інтегрованій картці платника проводиться граничним строком подання податкової декларації, у якій декларувався ряд. 20.1.

Припустимо, регліміт на цю суму є. Тоді слід врахувати ще й такий момент: після подання декларації із заповненим ряд. 20.1 у вас відразу спишуть регліміт (зменшиться показник (∑Накл)). Відбудеться це за рахунок показника ∑Відшкод. Для порівняння: якщо звичайне погашення ПДВ-зобов’язань за декларацією (коли ПЗ за декларацією списуються з ПДВ-рахунку) відбувається без зменшення регліміту, то при погашенні зобов’язань за рахунок від’ємного значення він зменшиться. Тобто ви безповоротно втратите (позбудетесь) цю суму регліміту. А це може створити проблеми для подальшої реєстрації ПН. Тому тут для себе потрібно прорахувати наслідки зменшення регліміту. Ідемо далі.

Подання УР. Зрозуміло, що для того, щоб зарахувати ВЗ у рахунок податкового боргу, перед поданням декларації з ПДВ із заповненим ряд. 20.1 потрібно буде подати УР, який, власне, і сформує податковий борг. У світлі останніх змін в абз. 2 п. 120.2 ПКУ не до кінця зрозуміло, як це реалізовуватиметься зараз на практиці. Але, на наш погляд, повинен зберігатися старий підхід — податкові зобов’язання стають узгодженими на дату подання УР.

УР проводиться за особовим рахунком (ІКП) датою його подання.

Враховуючи, що грошей на сплату зобов’язань за УР немає, звісно, краще максимально наблизити його подання до дати подання декларації, у якій буде задекларований ряд. 20.1. І штрафів у цьому випадку буде менше, і менше ймовірність застосування податківцями права на податкову заставу щодо такого боргу.

Чи не встигнуть податківці самі донарахувати зобов’язання до подання УР після того, як ви зареєструєте ПН на постачання із запізненням? Формально — не повинні. Оскільки в цьому випадку матимуть місце розбіжності між даними ЄРПН і декларації. Але ці розбіжності є лише податковою інформацією (за даними якої податківці можуть направити вам письмовий запит), а не підставою для самостійного донарахування ПЗ податківцями. Предметом камеральної перевірки може бути своєчасність реєстрації ПН / своєчасність сплати узгодженої суми податкових зобов’язань. Щоб судити про факт заниження ПЗ, податківцям потрібно «бачити» первинку.

Далі. У загальному випадку, якщо занижено ПЗ, платник повинен нарахувати собі «самоштраф» — 3 %. І до подання УР сплатити «самоштраф» та зобов’язання за УР. За нормальних умов достатньо було б забезпечити кошти для сплати зобов’язання на електронному ПДВ-рахунку на момент подання УР. Але в нашому випадку коштів немає.

«Самоштраф» сплачується з поточного рахунку платника (п. 25 Порядку № 569*).

* Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569.

За несплату/несвоєчасну сплату «самоштрафу» податківці застосують штраф за п. 120.2 ПКУ (надішлють окремий ППР) — у розмірі 5 % від суми самостійно нарахованого заниження ПЗ.

А ось за несплату суми заниженого податкового зобов’язання за УР загрожують уже штрафи за ст. 126 ПКУ. Оскільки зобов’язання за УР мають бути сплачені до подання УР, то податківці за результатами камеральної перевірки УР виявлять факт несвоєчасної сплати зобов’язань і складуть акт перевірки, а за його результатами — ППР на штраф. Строки прострочення повинні розраховуватися з дня узгодження зобов’язань, тобто їх декларування за УР (подання УР).

Про застосування штрафу за ст. 126 ПКУ раніше говорили й податківці в категорії 132.01 ЗІР. На запитання: які штрафи застосовуються до суб’єкта господарювання, який до початку перевірки контролюючого органу самостійно виявив факт заниження ПЗ і надав УР, але не сплатив донараховану суму зобов’язань і штраф у розмірі 3 %? — вони відповідали, що:

(1) застосовується штраф у розмірі 5 % від суми недоплати на підставі п. 120.2 ПКУ;

(2) після сплати суми заниженого податкового зобов’язання також застосуються штраф, передбачений ст. 126 ПКУ;

(3) пеня. Податківці вважають, що в цьому випадку вона застосовується на підставі п.п. 129.1.2 ПКУ — починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання. Хоча тут повинен спрацьовувати п.п. 129.1.3 ПКУ — після закінчення 90 к. дн., наступних за граничним строком сплати податкового зобов’язання.

фото автора У фокусі
Ушакова Лілія Об’єднаний звіт: правильна нумерація...
15331 41
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам