Декларація про доходи фізособи: звітуємо за 2019 рік

Розпочнемо з того, що за звітний 2019 рік податкову декларацію про майновий стан і доходи фізособи повинні подавати за новою формою. Вона затверджена наказом Мінфіну від 02.10.2015 р. № 859 (у редакції наказу від 25.04.2019 р. № 177).

Граничний строк у разі обов’язкового подання декларації — 30.04.2020 р.

Суму узгоджених податкових зобов’язань слід сплатити не пізніше за 31.07.2020 р. (абзац перший п. 179.7 ПКУ).

Але! Якщо суму податкових зобов’язань донарахували податківці після перевірки достовірності даних, зазначених у декларації, чекати на граничний строк сплати не потрібно. Сплатіть ПДФО протягом 10 календарних днів після отримання податкового повідомлення-рішення (п. 57.3, абзац другий п. 179.7 ПКУ).

Хто може НЕ подавати декларацію

За відсутності інших підстав для подання декларації її мають право не подавати особи, які протягом звітного 2019 року отримували доходи (п. 179.2 ПКУ):

— які не підлягають оподаткуванню від податкових агентів;

— виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру доходу, крім випадків, прямо передбачених розд. IV ПКУ. Так, наприклад, не потрібно подавати декларацію про доходи, якщо ви протягом 2019 року отримували від підприємства (ФОП) зарплату, винагороду за виконані роботи (надані послуги) та орендні доходи;

— від операцій продажу (обміну) майна, дарування, за якими при нотаріальному посвідченні договорів були сплачені ПДФО і ВЗ. Обов’язок подання декларації не виникає в разі отримання доходу від продажу (обміну) майна, звільненого від оподаткування, наприклад квартири, яка перебувала у власності більше 3 років, або легкового авто не частіше за один раз на рік (див. 103.24 ЗІР);

— у вигляді об’єктів спадщини (дарунків), що оподатковуються за нульовою ставкою (п.п. 174.2.1 ПКУ) (зокрема, від родичів першого і другого ступеня споріднення*), та/або об’єктів спадщини, з яких сплачені ПДФО і ВЗ до нотаріального оформлення об’єктів спадкоємства.

* Члени сім’ї фізособи першого ступеня споріднення — батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені; другого ступеня споріднення — рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки (п.п. 14.1.263 ПКУ).

Ще одна категорія тих, хто не подає декларацію, об’єднує в собі платників, які звільнені від обов’язку подавати декларацію за п. 179.4 ПКУ. Це:

— малолітні/неповнолітні або недієздатні особи, які перебували на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець 2019 року. За цих осіб заповнити і подати декларацію, а також сплатити ПДФО і ВЗ повинні батьки, усиновлювачі, опікуни, піклувальники (пп. 99.2, 99.3, 179.6 ПКУ);

— особи, які перебувають під арештом або є затриманими і засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язнені на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;

— особи, які перебували в розшуку станом на кінець 2019 року;

— особи, які перебували на строковій військовій службі станом на кінець 2019 року.

Хто зобов’язаний подати декларацію

Ви зобов’язані подати декларацію про доходи за 2019 рік, якщо протягом звітного року отримали хоча б один з таких видів доходів:

1. Доходи (прибуток), які не підлягають оподаткуванню при нарахуванні або виплаті, але включаються до оподатковуваного доходу платника податку (п.п. 168.1.3 ПКУ). До таких доходів належать, наприклад:

— благодійна допомога, отримана особами, переліченими в п.п. «б» п.п. 165.1.54 ПКУ, на відновлення втраченого майна та на інші потреби за переліком, визначеним постановою КМУ від 26.11.2014 р. № 653, якщо її сума перевищила сукупно за 2019 рік 2086500 грн (п.п. «б» п.п. 170.7.8 ПКУ);

— грошова цільова благодійна допомога, якщо вона не була використана протягом 12 (а у випадку отримання допомоги на лікування — 24) календарних місяців, наступних за місяцем отримання, і не повернена благодійникові до закінчення цього строку, за винятком отриманої благодійної допомоги у вигляді ендавменту (п.п. 170.7.5 ПКУ);

— прибуток від операцій з інвестиційними активами, за винятком випадків, зазначених у п.п. 170.2.8 ПКУ (п. 170.2 ПКУ);

— нецільова благодійна допомога, сума якої перевищує неоподатковувану межу, що дорівнює у 2019 році 2690 грн;

— сума заборгованості за укладеним цивільно-правовим договором зі строком позовної давності, що минув у 2019 році, якщо вона перевищує 960,50 грн (п.п. 164.2.7 ПКУ)**;

** Загальний строк позовної давності становить 3 роки (ст. 257 ЦКУ).

— дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує у 2019 році 1043,25 грн (п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ).

Фізособа зобов’язана задекларувати прощений борг і самостійно сплатити з нього ПДФО і ВЗ, якщо кредитор відповідним способом повідомив її про прощення боргу (шляхом надіслання рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору чи надання повідомлення боржникові під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу);

— дохід від відчуження нерухомого майна за рішенням суду про зміну власника і перехід права власності на таке майно (п.п. «б» п. 172.5 ПКУ);

— дохід від відчуження об’єкта рухомого майна за рішенням суду, третейського суду про зміну власника і перехід права власності на рухоме майно (п. 173.4 ПКУ).

2. Доходи не від податкових агентів (тобто від нерезидентів або звичайних фізосіб-непідприємців) (п.п. 168.2.1 ПКУ), зокрема:

— дохід у вигляді вартості успадкованого майна (грошові кошти, майно, майнові або немайнові права), який оподатковується ПДФО за ставкою, відмінною від нульової, якщо з нього з будь-яких причин не були сплачені ПДФО і ВЗ відповідно до п. 174.3 ПКУ;

— негрошові дарунки, вартість яких з розрахунку на місяць перевищує 1043,25 грн, а також грошові дарунки в будь-якій сумі, крім оподатковуваних ПДФО за нульовою ставкою (п.п. 165.1.39, п. 174.6 ПКУ);

— доходи від продажу об’єктів рухомого майна без участі податкових агентів, крім випадків, коли правочин посвідчувався нотаріально і ПДФО, а також ВЗ сплачені напередодні (за необхідності) (п.п. 168.2.1 ПКУ***);

*** Якщо правочин з продажу рухомого майна без участі податкових агентів не був посвідчений нотаріально (наприклад, оформляли в сервісному центрі МВС або через товарну біржу), декларацію подавати потрібно (103.24 ЗІР).

— доходи від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм), якщо орендар — звичайна фізособа (п.п. «а» п.п. 170.1.5 ПКУ);

— дохід від надання в оренду (суборенду) рухомого майна, якщо орендар — звичайна фізособа (п.п. 164.2.2 ПКУ);

— доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції та власної продукції тваринництва в обсягах, оподатковуваних ПДФО і ВЗ (п.п. 165.1.24 ПКУ);

— винагорода за виконані роботи (надані послуги) від звичайних фізосіб.

3. Іноземні доходи (пп. 168.2.1, 170.11.1 ПКУ). Декларуванню підлягають фактично отримані доходи (103.13 ЗІР).

4. Кошти або майно (нематеріальні активи), отримані як хабар, викрадені чи знайдені як скарб, який не був зданий державі згідно із законом (п.п. 164.2.12 ПКУ).

Незалежно від виду отриманих доходів подати декларацію про доходи зобов’язані фізособи, які у 2019 році набули статусу резидента України (п.п. 170.10.4 ПКУ)!

Також необхідно подати декларацію про доходи, якщо є непогашені суми недоплати з ПДФО (пп. 169.2.4, 169.4.4, 170.9.1 ПКУ). Зазначимо, що недоплата може виникнути внаслідок:

— неправомірного застосування податкової соціальної пільги;

— недостатності суми доходу, нарахованої при звільненні, для утримання ПДФО з несвоєчасно повернених грошових коштів, отриманих на відрядження або під звіт.

Наведемо декілька прикладів.

Якщо ви для сторонніх осіб (не для підприємств і ФОП) займалися репетиторством, доглядом за дітьми, прибиранням, будівельними, садовими роботами тощо й отримували дохід від такої діяльності — потрібно подати декларацію.

Якщо ж роботи були виконані (послуги надані) для юросіб або ФОП, то такі особи, як податкові агенти, повинні були нарахувати, утримати і сплатити ПДФО і ВЗ з виплаченого вам доходу. А отже, якщо у вас немає інших підстав для подання декларації про доходи за 2019 рік, то подавати декларацію не потрібно (п. 179.2 ПКУ).

Якщо фізособа протягом 2019 року здавала своє майно в оренду звичайній фізособі, то орендний дохід підлягає декларуванню. Якщо орендарем була юрособа або ФОП, то подавати декларацію не потрібно (п. 179.2 ПКУ) (якщо інші підстави для подання декларації про доходи відсутні).

Якщо ви у 2019 році отримали неоподатковуваний дохід від продажу рухомого/нерухомого майна й у вас немає інших підстав для обов’язкового подання декларації про доходи, то таку декларацію за підсумками 2019 року подавати не потрібно (103.24 ЗІР).

Спадщина, отримана від фізособи першого або другого ступеня споріднення, оподатковується ПДФО за ставкою 0 %. ВЗ не буде. При цьому спадкоємець не зобов’язаний декларувати таку спадщину за умови, що в нього немає інших підстав для подання декларації про доходи (абзац другий п. 174.3 ПКУ).

Результат від операцій з інвестиційними активами ви повинні задекларувати, навіть якщо проводили такі операції через торговців цінними паперами, включаючи банк. Виняток становлять випадки, перелічені в п.п. 170.2.8 ПКУ, коли:

— отриманий вами у 2019 році дохід від продажу інвестиційних активів не перевищує 2690 грн. Майте на увазі: з граничним розміром потрібно порівнювати загальний інвестдохід, а не прибуток за кожною операцією;

— дохід отриманий від продажу інвестиційних активів, зазначених у пп. 165.1.40 і 165.1.52 ПКУ (ср. ).

Є ще дві категорії осіб, які не зобов’язані, але можуть добровільно подати декларацію про доходи. Це особи, які хочуть:

— повернути надміру сплачені протягом звітного року ПДФО і ВЗ. Через що могла виникнути така переплата? Наприклад, через те, що ви, збираючись продати фізособі (обміняти) об’єкт нерухомості, самостійно сплатили ПДФО і ВЗ до бюджету до нотаріального посвідчення договору, як того вимагає п. 172.5 ПКУ, але нотаріальні дії не були здійснені (правочин не відбувся). У цьому випадку декларація подається в загальні строки;

— скористатися правом на податкову знижку.

Як заповнити декларацію

Нова форма декларації складається з 8 розділів і трьох додатків. Додаток Ф2 заповнюють тільки ФОП і особи, які провадять незалежну професійну діяльність. Звичайні фізособи цей додаток не заповнюють. Додатки Ф1 (операції з інвестактивами) і Ф3 (податкова знижка) заповнюють і подають разом з річною податковою декларацією тільки за наявності даних для заповнення.

Грошові показники в податковій декларації проставляємо в гривнях з копійками.

Тепер приступимо до заповнення розділів I — VIII декларації про доходи.

Розділ I «Загальні відомості» заповнити дуже просто. Назва кожного рядка говорить сама за себе. Зупинимося тільки на особливостях заповнення реквізиту 8 «Категорія платника податку». Якщо ви зобов’язані подати декларацію, оскільки отримували доходи, що підлягають декларуванню, то в реквізиті 8 проставляєте відмітку в комірці «громадянин». Але якщо ви подаєте декларацію і декларуєте податкову знижку, то відмітка повинна стояти в комірці «особа, яка заявляє право на податкову знижку».

Розділ II «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу».

До цього розділу включаємо всі доходи, отримані у звітному році, які оподатковуються ПДФО і ВЗ (ряд. 10.1 — 10.10.1).

За заповнюваними рядками розд. ІІ декларації наводимо:

— у гр. 3 — «грязну» суму доходів, тобто без вирахування ПДФО і ВЗ. У разі відсутності доходів у відповідних рядках у паперовому звіті ставимо прочерки;

— у гр. 4 і 5 — суми ПДФО і ВЗ, сплачені (утримані) податковими агентами з відповідних доходів або фізособою самостійно при здійсненні нотаріальних дій;

— у гр. 6 і 7 — суми ПДФО і ВЗ, які підлягають сплаті фізособою самостійно за результатами декларування.

Розглянемо особливості заповнення окремих рядків розд. II декларації.

Так, у новій формі декларації в «прибутковому» розділі II поділили доходи, отримані за трудовим договором, і доходи за цивільно-правовими договорами (далі — ЦПД) за виконані роботи (надані послуги).

У ряд. 10.4 тепер прямо зазначено, що разом з орендними доходами зазначають доходи від емфітевзису. А дохід, отриманий від звичайної фізособи-орендаря, що не є податковим агентом, за оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, розташованих НЕ за податковою адресою орендодавця, потрібно буде відображати також і в ряд. 10.4.1. Далі сума ПДФО з ряд. 10.4.1 розд. II засвітиться в ряд. 17 розд. V декларації — на неї зменшиться податкове зобов’язання х ПДФО (ряд. 18.1 декларації). Логіка в тому, що сплачувати ПДФО з такого доходу потрібно за місцезнаходженням землі (п.п. «в» п.п. 168.4.5 ПКУ, 103.07 БЗ).

Після того як заповнимо ряд. 10.1 — 10.10.1, проставляємо загальні суми за ряд. 10 розд. II декларації.

Розділ ІІІ «Доходи, які не включаються до загального річного оподатковуваного доходу». Назва цього розділу говорить сама за себе. Тут відображаємо: доходи фізособи, перелічені в ст. 165 ПКУ (ряд. 11.3), а також доходи від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого та/або нерухомого майна, не підлягають оподаткуванню згідно з пп. 173.2 і 172.1 ПКУ (ряд. 11.2).

Якщо у звітному (податковому) році фізособа побувала як ФОП на спрощеній системі, то до цього розділу також слід вписати єдиноподатковий дохід, отриманий нею у 2019 році (ряд. 11.1).

Загальну суму неоподатковуваних доходів (ряд. 11.1 + ряд. 11.2 + ряд. 11.3) зазначають у ряд. 11.

Розділ IV «Загальна сума річного доходу». У ряд. 12 показуємо загальну суму річного доходу (ряд. 10 + ряд. 11).

Розділ V «Податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб/військового збору». Наводимо суми ПДФО і ВЗ з доходів фізособи.

До ряд. 13 переносимо дані з гр. 6 ряд. 10 розд. ІІ декларації.

У ряд. 14 проставляємо дані з ряд. 7 додатка Ф3 до декларації. Нагадуємо, цей додаток заповнюємо, якщо фізособа претендує на податкову знижку.

Рядок 15 заповнюємо, якщо фізособа у 2019 році хотіла продати (обміняти) нерухомість іншій фізособі, сплатила за нею ПДФО до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу (міни), але не продала (обміняла) таку нерухомість або продала (обміняла) податковому агентові, і тепер вона хоче повернути самостійно сплачену суму ПДФО.

Рядок 16 заповнюємо, якщо фізособа отримувала іноземні доходи і хоче зарахувати податки, сплачені за кордоном, у рахунок ПДФО, що підлягає сплаті з такого іноземного доходу в Україні (п.п. 170.11.4 ПКУ). Значення ряд. 16 не може перевищувати значення ряд. 13 декларації (див. вище).

У ряд. 17 показуємо суму ПДФО з доходу, отриманого від фізособи-орендаря, що не є податковим агентом, за оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, розташованих НЕ за податковою адресою орендодавця (ряд. 10.4.1).

Рядок 18.1 заповнюємо, якщо в результаті обчислення за формулою, наведеною в його назві, вийшло додатне значення. Зазначаємо тут суму ПДФО, яку фізособа повинна сплатити до бюджету самостійно за результатами декларування.

Рядок 18.2 заповнюємо, якщо в результаті обчислення за формулою, наведеною в його назві, вийшло від’ємне значення. Відображаємо (без знака «-») суму ПДФО, що підлягає поверненню з бюджету за результатами 2019 року.

До ряд. 19.1 переносимо дані з гр. 7 ряд. 10 розд. ІІ декларації.

Розділ VI «Розрахунок податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок у попередніх звітних періодах». Цей розділ дозволяє виправити помилки, які допустили при заповненні податкових декларацій за минулі звітні роки, але виявили їх тільки зараз, тобто після закінчення граничного строку подання таких декларацій.

Розділ VII «Реквізити банківського рахунку для перерахування коштів у разі повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку».

Рядок 25 заповнюємо, якщо претендуємо на повернення переплати з ПДФО, що утворилася (якщо заповнений ряд. 18.2 розд. V податкової декларації).

Розділ VIII «Відомості про власне нерухоме (рухоме) майно та/або майно, яке надається в оренду (суборенду)». Тут наводимо відомості про рухоме і нерухоме майно, яке перебуває у власності фізособи станом на кінець 2019 року як на території України, так і за її межами.

Куди та як подаємо

Декларацію про доходи потрібно подати до контролюючого органу за податковою адресою фізособи, яка декларує доходи (тобто за місцем реєстрації згідно з паспортом).

Ті фізособи, які прописані у ВЕЗ «Крим», але не мешкають там, подають декларацію в Генічеську ДПІ Генічеського управління ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі.

Переселенці з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей, які подали до податкового органу за місцем фактичного проживання/перебування заяву за формою № 5ДР і пред’явили при цьому довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, подають декларацію до такого податкового органу.

Декларацію можна подати: особисто (через уповноважену на це особу); поштою (не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку її подання) з повідомленням про вручення й описом вкладення; в електронній формі. Декларацію в електронній формі можна подати, тільки якщо у вас є особистий ключ КЕП/ЕЦП.

На початку статті йшлося про строки подання декларації та сплату задекларованих зобов’язань. Звертаємо увагу ще на два моменти.

1. Особи, які отримують іноземні доходи, можуть зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном з таких доходів, якщо між країною отримання доходів і Україною укладено договір про уникнення подвійного оподаткування (п.п. 170.11.2 ПКУ). Для цього будуть потрібні документи, що підтверджують суму отриманого за кордоном доходу і суму сплаченого з нього податку, оформлені відповідно до ст. 13 ПКУ.

Але! Якщо ці документи відсутні, до податкового органу можна подати заяву про перенесення строку подання декларації про доходи до 31.12.2020 р.

2. Якщо громадянин не зобов’язаний подавати декларацію, але хоче подати її добровільно, щоб скористатися податковою знижкою, то зробити це він може по 31 грудня включно.

Актуальну інформацію про реквізити банківських рахунків для сплати податків можна знайти на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці «Бюджетні рахунки» (tax.gov.ua/byudjetni-rahunki).

Якщо за підсумками річного декларування вам повинні повернути суми ПДФО, надміру сплачені у 2019 році, то такі суми повернуть (за вашим вибором: або на ваш банківський рахунок, або поштовим переказом за адресою, зазначеною в декларації) протягом 60 календарних днів після отримання від вас декларації про доходи (п. 179.8 ПКУ).