Округлення в чеку РРО: як облікувати?
Ситуація 1. Підприємство розрахувалося за будматеріали готівкою. І все б нічого, але в чеку РРО загальна (округлена) сума — 927,80 грн, а податкова накладна складена на загальну суму 927,75 грн. Куди списати округлені 5 копійок?
Після вилучення з обороту монет дрібних номіналів 1, 2, 5 копійок суб’єкти господарювання повинні округлювати загальну суму готівкових розрахунків за товари/роботи/послуги в чеку РРО. При цьому за рекомендаціями фіскалів, для відображення округлення в чеку РРО передбачаються додаткові рядки (ЗІР 109.10): — після рядка 7 перед рядком 8 вказується рядок «Загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) за чеком до заокруглення» і «заокруглена знижка/заокруглена надбавка»; — у рядку 8 «СУМА» — «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення».
Розрахунки з підзвітною особою. Підзвітній особі ми повинні відшкодувати усю вартість, яка вказана в чеку до оплати після округлень. Тобто авансовий звіт буде затверджений у сумі — 927,80 грн.
ПК з ПДВ. Оскільки сума в чеку перевищує 240 грн, такий чек не надає права на ПК. Тому підприємство отримало ПН від постачальника. ПН складена на загальну суму 927,75 грн (у тому числі ПДВ — 154,63 грн), тобто без урахування округлень. Пов’язано це з тим, що податківці вказують на те, що ПДВ повинен нараховуватися виходячи з вартості до округлення (див. категорію 101.04 ЗІР): «нормами ПКУ не передбачений облік будь-яких округлень, здійснених платником податку при розрахунках із покупцями, при визначенні бази оподаткування ПДВ». Тобто ПДВ нараховується виходячи з ціни, яка вказана за кожною товарною позицією чека. На підставі ПН підприємство відображає ПК у тій сумі, яка зазначена в ПН, — 154,63 грн.
Загалом логіка в цьому є, адже саме ціна, вказана в чеку щодо кожної товарної позиції, і є договірною вартістю товару/роботи/послуги.
Оприбуткування товару. Товар оприбутковуємо за вартістю його придбання — вартістю, вказаною в чеку до округлення (виходячи з ціни, яка вказана навпроти кожної товарної позиції). Тобто на суму 773,12 грн (927,75 грн - 154,63 грн).
Куди дівати різницю? Вважаємо, що розподіляти її між усіма товарними позиціями, вказаними в чеку, не слід. Вона не збільшує/не зменшує ціну кожного товару, а є іншими витратами/іншим доходом покупця.
В обліку це буде відображено так:
1. Затверджено авансовий звіт: Дт 20 — Кт 372 — 773,12 грн.
2. Відображено податковий кредит на підставі ПН: Дт 641/ПДВ — Кт 372 — 154,63 грн.
3. Відшкодовано суми підзвітній особі з каси підприємства: Дт 372 — Кт 301 — 927,80 грн.
4. Різницю на суму округлень включено до складу інших витрат підприємства: Дт 949 — Кт 372 — 0,05 грн.
Ситуація 2. Підзвітній особі видані з каси 50 грн. Чек РРО виданий на суму 49,96 грн: до сплати — 49,96 грн, решта — 0,00 грн. Як закрити 4 копійки?
Ця ситуація схожа на попередню, але є одна відмінність. Судячи з усього, чек РРО не містить рядків з інформацією про округлення. Хоча фактично округлення проведене, оскільки решта за чеком = 0,00 грн.
На сьогодні серед переліку обов’язкових реквізитів РРО (п. 2 розд. II Положення № 13, затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.2016 р. № 13) додаткові рядки, що стосуються відображення в чеку округлень готівкових розрахунків, поки що не є обов’язковими реквізитами чека. Тож такий чек є дійсним.
Оприбуткування ТМЦ. Товари будуть оприбутковані за ціною, яка вказана в чеку (ціна за кожною товарною позицією чека). Якщо товар у чеку один і він був придбаний з ПДВ за ставкою 20 %, то в нашому випадку ТМЦ будуть оприбутковані на суму 41,63 грн. Також підприємство має право відобразити ПК у сумі 8,33 грн (49,96 грн : 6).
Розрахунки з підзвітною особою. Чек виданий на суму — 49,96 грн. Тому тільки цю суму і може провести підприємство за авансовим звітом. Тобто авансовий звіт буде затверджений у сумі 49,96 грн.
Підзвітна особа залишається винною 4 копійки і, формально, повинна повернути їх підприємству. Причому якщо повернення здійснюватиметься готівкою в касу, то повернути їй доведеться 10 копійок (суму, округлену до найближчих 10 копійок).
Коли йдеться про заборгованість підзвітної особи — краще округлювати готівкові розрахунки у більший бік до найближчих 10 копійок. Якщо підприємство залишається винним підзвітній особі, слід видавати їй суму, завжди округлену в менший бік до найближчих 10 коп*.
* Детальніше див. статтю «І знову про дрібні гроші» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 41).
Хоча оскільки йдеться тільки про 4 копійки, загалом нічого підприємству й не загрожує за те, що підзвітна особа не поверне/не вчасно поверне ці копійки. Формально — з несвоєчасно повернених сум утримується ПДФО і військовий збір, але з 4 копійок їх сума буде нікчемно малою. А штрафів за перевищення встановлених термінів використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звіту за раніше видані кошти зараз немає.
Куди дівати різницю між сумою, яку підзвітна особа заплатила за чеком (50,00 грн), і сумою чека (49,96 грн)? Відображати її як заборгованість підзвітної особи перед підприємством. А якщо підзвітна особа внесе 10 копійок, то — як заборгованість підприємства перед підзвітною особою. Другий варіант кращий.
У першому випадку:
— видано з каси аванс Дт 372 — Кт 301 — 50,00 грн;
— затверджено авансовий звіт: Дт 20 — Кт 372 — 41,63 грн; Дт 641/ПДВ — Кт 372 — 8,33 грн. Виникне заборгованість підзвітної особи перед підприємством.
У другому випадку (якщо працівник вніс 10 копійок) буде заборгованість підприємства перед підзвітною особою:
— видано аванс із каси: Дт 372 — Кт 301 — 50,00 грн;
— затверджено авансовий звіт: Дт 20 — Кт 372 — 41,63 грн, Дт 641/ПДВ — Кт 372 — 8,33 грн;
— внесено підзвітною особою в касу підприємства невитрачену суму готівки — Дт 301 — Кт 372 — 0,10 грн.
Блоги 
