Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, травень, 2020/№21
Друкувати

Копійчані борги-залишки: як списати?

Адамович Наталия, налоговый эксперт
У високодохідного підприємства в оборотно-сальдовій відомості на рахунках розрахунків із контрагентами зависло чимало дрібних сум (до 50 грн, в основному копійки), за якими ані повернень, ані додаткових постачань не передбачається. Що робити з цими копійчаними розбіжностями? Чи треба чекати 3 роки, щоб їх списати? Давайте визначимося з тим, як усе влаштувати.

Як бути з боргами-залишками? Напевно, не треба пояснювати, що за загальним правилом списати заборгованість у бухобліку, що утворилася на рахунках розрахунків з контрагентами (36, 37, 63, 68), можна, тільки коли така заборгованість, по суті, стає безнадійною (не відповідає активу або зобов’язанню). Причому жодних винятків за сумами для цього правила не встановлено! Так, нагадаємо:

1) у частині дебіторської заборгованості (залишків за рахунками 36, 37) безнадійною визнають поточну дебіторку, щодо якої існує упевненість в її неповерненні боржником або за якою минув строк позовної давності (п. 4 П(С)БО 10).

При відповідності хоча б одному критерію така дебіторка підлягає списанню, оскільки вона перестає відповідати критеріям визнання активом згідно з п. 5 П(С)БО 10. Списують безнадійну дебіторку (п. 11 П(С)БО 10):

— під яку створений резерв сумнівних боргів (РСБ), — за рахунок суми такого створеного РСБ;

— під яку РСБ не створюється (чи суми РСБ бракує), — до складу інших операційних витрат;

2) у частині кредиторської заборгованості (залишків за рахунками 63, 68) такими, що підлягають списанню, вважаються зобов’язання, якщо на дату балансу вони не підлягають погашенню. У такому разі сума кредиторки включається до складу доходу звітного періоду (п. 5 П(С)БО 11).

Як правило, упевнено можна говорити про непогашення кредиторки, якщо минув строк позовної давності або кредитор ліквідований без правонаступника.

На наш погляд, залізною основою для визнання безнадійної ліквідаційної заборгованості та її списання буде повідомлення від кредитора/ліквідатора про те, що претензій щодо боргу до боржника немає.

Для списання доведеться: (1) провести інвентаризацію дебіторської заборгованості та зобов’язань; (2) зібрати документи, що підтверджують закінчення строку позовної давності або нереальність стягнення боргу; (3) обґрунтувати виникнення таких боргів і необхідність їх списання. А після списання дебіторської заборгованості ще й обліковувати її на позабалансовому субрахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість» протягом 3 років з моменту списання. Ось такі правила!

У нашому випадку підприємство має справу з копійчаними залишками на рахунках розрахунків з контрагентами (36, 37, 63, 68). Так, так, це цілком можливо! Адже, на відміну від готівкових розрахунків, під час здійснення безготівкових розрахунків округлення (у зв’язку з вилученням з обігу 1-, 2 - і 5-копійчаних монет) не проводять.

Причому важливий момент: підприємство впевнено, що погашатися такі копійчані залишки дебіторської/кредиторської заборгованості, судячи із ситуації, що склалася, однозначно не будуть.

Чи досить тільки упевненості в непогашенні боргу, щоб списати завислі копійчані залишки за розрахунками з контрагентами? Чи треба чекати 3 роки?

Копійчані залишки за дебіторкою. Щоб списати копійчані залишки за дебіторською заборгованістю, що утворилися в процесі розрахунків із контрагентами, чекати 3 роки (закінчення строку позовної давності) не треба.

За дебіторкою можна скористатися власним профсудженням і списати завислі копійчані залишки, обґрунтувавши таке списання тим, що боржники повертати копійки не мають наміру. Аргумент щодо неповернення копійок — витрати, необхідні для їх погашення (наприклад, комісія банку тощо), економічно не доцільні, оскільки в рази перевищують саму копійчану заборгованість.

Для цього комісія (відповідальний працівник) складає документ, в якому описує причини списання копійчаних залишків за дебіторкою, і передає на затвердження керівникові підприємства.

Тільки-но керівник схвалить таке списання, копійчані залишки такої безнадійної дебіторки списуйте прямо до складу інших операційних витрат (Дт 944 — Кт 36, 37), якщо не створювали РСБ.

Щоправда, списану суму не забудьте відправити на позабаланс за дебетом субрахунку 071, де її доведеться обліковувати не менше 3 років з дати списання. І тільки після спливу цього строку остаточно можна буде списати її із позабалансу.

Копійчані залишки за кредиторкою. Зі списанням кредиторки проблемніше: П(С)БО не дають підстав для її списання за бажанням/упевненістю в непогашенні.

Щоб кредиторка вважалася такою, що не підлягає погашенню, повинні минути щонайменше 3 роки строку позовної давності.

Водночас якщо списати копійчані залишки за кредиторкою до доходів уже зараз, що підприємству за це буде? Дуже схоже, що нічого.

Слабка ланка — це податковоприбутковий облік. Адже не виключено, що податківці стануть говорити: доходи відображені не в тому періоді і відповідно не вчасно вплинули на бухгалтерський фінрезультат — об’єкт оподаткування податком на прибуток. Проте напевно у періоді списання кредиторки за зайві доходи вони вже точно не оштрафують, а ось коли після трьох років настане період їх відображення, податківці, можливо, й не згадають про ці копійки.

Зрозуміло, ідеальний варіант для списання — від кожного контрагента-кредитора отримати Акт звіряння розрахунків з прощенням боргу на суму завислих копійок. І підтвердивши таким чином прощення боргу від кожного кредитора, спокійно списати копійчані залишки на субрахунок 717 у кореспонденції з Дт 63, 68.

Проте запитайте себе: чи виправдано стільки метушні з такого копійчаного питання?

Тож повернемося до простого шляху — списання копійчаних залишків за кредиторкою на підставі власного рішення. Свідомо йдучи таким шляхом на помилку, потрібно пам’ятати про викривлення фінзвітності.

Зауважте! Щоб фінансова звітність була достовірною, вона не повинна містити помилок і викривлень, які здатні вплинути на рішення її користувачів. Передусім вона не повинна містити суттєвих помилок.

Які помилки суттєві? Суттєвість облікової інформації задається як кількісними критеріями, так і якісними ознаками, значимими для її користувачів. Напевно, ваш наказ про облікову політику містить кількісні критерії суттєвості інформації про господарські операції.

Нагадаємо: ці критерії визначаються відповідними П(С)БО або МСФЗ і керівництвом підприємства (п. 3 розд. I НП(С)БО 1). Підходи до визначення критеріїв суттєвості інформації про господарські операції, події і статті фінансової звітності викладені в п. 2.20 Методрекомендацій № 635*.

* Методичні рекомендації щодо облікової політики підприємства, затверджені наказом Мінфіну від 27.06.2013 р. № 635.

Там же надані діапазони кількісних критеріїв суттєвості облікової інформації щодо окремих об’єктів обліку, запропоновані Мінфіном.

Таким чином, суттєвою визнають помилку, яка вписалася у встановлені критерії суттєвості. А ось несуттєві помилки не позбавляють фінансову звітність статусу достовірної. Тобто якщо списання кредиторської заборгованості несуттєве, то ми можемо говорити, що фінзвітність не викривлена.

Тому дивіться: якщо копійчана кредиторка з усіма контрагентами у результаті складає незначну суму (як у вашому випадку — до 50 грн), то її списання в поточному періоді можна розцінювати як несуттєву помилку, яка викривляти фінзвітність не буде. Фінзвітність цього періоду вважатиметься достовірною.

Щоправда, зауважте: П(С)БО 6, по суті, вимагає виправляти абсолютно всі помилки, допущені у фінзвітності, у тому числі й несуттєві. Проте при виправленні несуттєвих помилок повторного оприлюднення фінзвітності не вимагається (п. 20.3 П(С)БО 6, лист Мінфіну від 15.08.2016 р. № 31-11410-07/23-2644/2467).

Кредиторка за працівниками. Проте не всю кредиторку з копійчаною сумою можна не роздумуючи списати. Недоторканними є завислі зобов’язання перед працівниками: (1) за заробітною платою; (2) за готівковою підзвітною сумою перед працівниками підприємства.

Залишки кредиторки за рахунками розрахунків з працівниками краще не списувати в обліку до їх погашення

Намагайтеся не допускати появи такої кредиторки. Інакше роботодавцеві може загрожувати штраф за ст. 265 КЗпП, а посадовим особам — адмінвідповідальність, передбачена ч. 1 ст. 41 КУпАП.

Податковий облік. Підприємство, будучи високодохідником, у податковому обліку рахує різниці. І тут потрібно розуміти, що при списанні у бухобліку завислих копійчаних залишків дебіторської заборгованості на ного чекає різниця, встановлена п.п. 139.2.1 ПКУ, у вигляді збільшення фінрезультату на суму витрат від списання у бухобліку дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів. А ось зменшуючої різниці, передбаченої п.п. 139.2.2 ПКУ, на суму списаної копійчаної дебіторської заборгованості не буде, оскільки вона не відповідає ознакам безнадійної з п.п. 14.1.11 ПКУ (ср. 025069200).

При цьому, враховуючи, що декларація з податку на прибуток заповнюється в гривнях, підприємству доведеться в ряд. 2.1.3 додатка РI до декларації показати різницю, що збільшує фінрезультат, якщо сума списаної до витрат копійчаної дебіторки становитиме не менше 50 копійок.

При списанні копійок за кредиторкою підприємство незалежно від дохідності в податковоприбутковому обліку керується виключно правилами бухобліку. Жодних податковоприбуткових різниць при списанні кредиторки ПКУ не передбачає.

З цим згодні й податківці (див. ІПК ГПСУ від 09.12.2019 р. № 1789/6/99-00-07- 02-02-15/ІПК і ДФСУ від 30.07.2019 р. № 3563/6/99-99-15-03- 02-15/ІПК).

фото автора У фокусі
Ушакова Лілія СЕРЕДНЯ ЗАРПЛАТА – НОВИЙ ПЕРЕРАХУНОК [Порядок 100]...
60667 142
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам
Нас вже image користувачів
Клуб 911 — приєднуйтесь, щоб отримати повний доступ до всіх матеріалів сайту. Це безкоштовно!
Вже з нами? Увійти