Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Підпишіться!


Бухгалтер 911, травень, 2020/№22
Друкувати

Податкова реформа — 2020: ПДВ

Казанова Марина, налоговый эксперт, CAP
Закон на базі законопроєкту № 1210, ухвалений Верховною Радою ще 16.01.2020 р., все-таки підписаний Президентом. І навіть уже набув чинності — з 23.05.2020 р., незважаючи на карантин. Тепер це Закон № 466.* Змін дуже багато. Їх розгляд розпочнемо з ПДВ. Відразу заспокої­мо — «революційних» змін щодо ПДВ немає. Але є низка важливих моментів, на які слід звернути увагу.

* Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 р. № 466-IX.

Строки реєстрації зведених «компенсуючих» ПН. Слушне нововведення передбачене в п. 201.10 ПКУ. Тепер для самозведених «компенсуючих» ПН (і РК до них), складених на підставі пп. 198.5 і 199.1 ПКУ (для нарахування «компенсуючих» і розподільчих податкових зобов’язань), установлюється свій спеціальний граничний строк реєстрації — протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені . Колишній строк (до 15 календарного дня (включно)) створював чимало проблем — адже платники просто не встигали вчасно зареєструвати «компенсуючі» ПН через те, що багато постачальників зволікають до останнього з реєстрацією ПН. Тепер із цим стане простіше. Норма набула чинності відразу — з 23.05.2020 р. Нові строки реєстрації «компенсуючих» ПН (і РК до них) поширюватимуться вже на травневі (складені в травні) «компенсуючі» ПН/РК.

Для всіх інших ПН/РК строки реєстрації залишаються колишніми.

Скасування квартального звітного періоду з ПДВ. Це нововведення стосується платників єдиного податку групи 3 (адже саме вони могли застосовувати квартальний період з ПДВ). Квартальний звітний період з ПДВ скасовано (п. 202.2 ПКУ — виключено з ПКУ). Усі платники ПДВ повинні звітувати щомісячно. Перехідних положень щодо цієї норми немає. Імовірно, 2 квартал 2020 року квартальники закриють квартальною декларацією, а починаючи із звітності за липень 2020 року — їм доведеться звітувати вже щомісячно. Стежимо за роз’ясненнями податківців із цього приводу.

Штраф за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК / відсутність реєстрації ПН/РК (ст. 1201 ПКУ). Важливе нововведення! Уведені окремі розміри штрафів за нереєстрацію/порушення строків граничної реєстрації «компенсуючих», «мінбазних» ПН, а також ПН на «звільнені» постачання і постачання, оподатковувані за ставкою 0 %, і РК до них.

Зміни щодо штрафів торкнулися тільки цих названих ПН/РК. Розміри штрафів за несвоєчасну реєстрацію інших ПН/РК залишаються колишніми (у % від суми ПДВ залежно від кількості днів прострочення), так само, як і сам алгоритм їх застосування.

Вид ПН/РК

Штрафи до введення

Закону № 466

Штрафи, передбачені

Законом № 466

несвоєчасна реєстрація

відсутність реєстрації*

ПН/РК, складені на операції з постачання товарів/послуг, «звільнених» від оподаткування ПДВ

Х

2 %

від (!) обсягу постачання

без урахування ПДВ,

але не більше 1020 грн (мається на увазі за одну ПН)

5 % від обсягу постачання без урахування ПДВ,

але не більше

3400 грн**

ПН/РК, складені на операції з постачання товарів/послуг, оподатковуваних за ставкою 0 %

Х

«Компенсуючі» ПН, складені згідно з пп. 198.5 ПКУ (пп. «а» — «г») та 199.1 ПКУ і РК до них

У загальному

порядку —

як і за звичайними

ПН/РК

ПН, складені згідно з абз. 11 п. 201.4 ПКУ (на перевищення мінбази)

* Це випадок, коли фіскали при перевірці «упіймають» платника на порушенні граничного строку реєстрації ще до того, як він устигне подати на реєстрацію ПН/РК.

** Причому після «попадання» на штраф 5 % (але не більше 3400 грн) поспішати реєструвати ПН/РК у 10-денний строк не потрібно (як у випадку зі «звичайними» ПН/РК). Навпаки, якщо подамо на реєстрацію такі ПН/РК, додатково заробимо штраф 2 % (але не більше 1020 грн).

Норма з новими розмірами шрафів щодо вищеназваних ПН набула чинності відразу (з 23.05.2020 р.). Але! За Законом № 533** діє мораторій на штрафні санкції за податковими порушеннями, вчиненими в період з 01.03.2020 р. по 31.05.2020 р. А Законом від 13.05.2020 р. 591-IX (ухваленим на базі законопроєкту № 3329-д) цей штрафний мораторій продовжено до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

** Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 р. № 533-ІХ.

Якщо виходити з припущень, що карантин завершиться 22 червня (як це наразі передбачено постановою КМУ від 20.05.2020 р. № 392), то штрафи не будуть застосовуватися до ПН/РК, граничні строки реєстрації яких припадають на період з 01.03.2020 р. по 30.06.2020 р.

Зауважимо, що щодо «компенсуючих» ПН (за пп. 198.5 і 199.1 ПКУ), «мінбазних» ПН, у принципі, встановлення спеціальних розмірів штрафів — це позитивна зміна, оскільки розміри штрафів будуть нижчими. А ось що стосується «нульових» і «звільнених» ПН — то це явний перебір. З якою метою передбачені штрафи за несвоєчасну реєстрацію таких ПН: тільки заради наповнення бюджету? Адже ані бюджет, ані контрагент від несвоєчасної реєстрації ПН, які не видаються покупцеві, не кажучи вже про «нульові» і «звільнені» ПН, не страждають.

Є й «перехідна» норма за штрафами за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК з п. 73 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, що стосується:

— вищезгаданих ПН/РК («компенсуючих», «мінбазних»***, на постачання товарів/послуг, оподатковуваних за ставкою 0 %, «звільнених» операцій);

*** Про РК щодо «мінбазних» ПН не сказано.

— а також ПН/РК, за операціями, які не передбачають надання ПН отримувачеві (покупцеві). Наприклад, ПН/РК на тих же неплатників (хоча до цієї ж когорти потрапляють і «компенсуючі», і «мінбазні» ПН).

Установлено, що штрафи за несвоєчасну реєстрацію (відсутність реєстрації) таких ПН, нараховані платникам у період з 01.01.2017 р. по 31.12.2019 р.****, грошові зобов’язання за якими неузгоджені (відповідні ППР перебувають у процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов’язання за якими не сплачені) станом на дату набуття чинності Законом, застосовуються в наступних розмірах:

**** Мається на увазі, що дата складання ППР повинна припадати на цей період.

— за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК — у розмірі 2 % від обсягу постачання без урахування ПДВ, але не більше 1020 грн;

— за відсутність реєстрації ПН/РК— у розмірі 5 % від обсягу постачання без урахування ПДВ, але не більше 3400 грн.

Ця норма стосується тільки штрафів, нарахованих у період з 01.01.2017 р. по 31.12.2019 р. Очевидно, планувалося, що Закон набуде чинності з 01.01.2020 р. Якщо штрафи були нараховані в період з 01.01.2020 р. по 22.05.2020 р., то навіть якщо ППР на 23.05.2020 р. перебувають на стадії адміністративного або судового оскарження — штрафи застосовуються в розмірах, які були чинними до набуття чинності Законом № 466.

Контролюючий орган повинен здійснити перерахунок суми штрафу і надіслати (вручити) платникові нове ППР. Попереднє ППР при цьому скасовується.

Норма не зовсім однозначна. Не до кінця зрозуміло, як саме податківці її реалізовуватимуть. Мета її, очевидно, була така, щоб допомогти платникам, у яких є прострочення в реєстрації ПН/РК, що не підлягають видачі покупцеві, зменшити розміри штрафів.

Приклад

Сума

штрафу за старими правилами

Сума

штрафу за новими правилами

Є 5 несвоєчасно зареєстрованих «компенсуючих» ПН з простроченням реєстрації до 20 днів

— на суму 12000 грн

(у т. ч. ПДВ — 2000 грн) кожна

(2000 грн х 5) х 20 % = 2000 грн

(10000 грн х 2 %) х 5 = 1000 грн

— на суму 120000 грн

(у т. ч. ПДВ — 20000 грн) кожна

(20000 грн. х 5) х 20 % = 20000 грн

100000 х 2 % = 2 000 грн, штраф може бути не більше 1020 грн за кожну ПН.

Тобто загальна сума штрафу становитиме 5100 грн (1020 грн х 5)

Зверніть увагу: перехідна норма стосується вже нарахованих штрафів. І діє вона тільки в тому випадку, якщо (усі умови повинні дотримуватися): (1) вам уже надіслане ППР на штрафи, нарахавані в період з 01.01.2017 р. по 31.12.2019 р.; (2) ППР на дату набуття чинності Законом перебуває на стадії адміністративного або судового оскарження; (3) штрафи за цим ППР ще не сплачені.

В усіх інших випадках перераховувати раніше нараховані штрафи не будуть .

Знову ж таки щодо частини реалізації. За логікою, податківці повинні змінити ППР лише після появи процесуального рішення не на користь платника. Тоді платник просто вирішить, чи то йти сперечатися з податківцями далі, чи то заплатити штраф за новими ППР.

Але не виключено й навіть, імовірніше, що податківці просто змінять ППР автоматом. Як бути у такому разі? У ситуації із судовим оскарженням, якщо платник і надалі має намір судитися, очевидно, йому слід скористатися його правом з п. 1 ст. 47 КАСУ. А саме, подати до суду письмову заяву про уточнення предмета позову (податківцям надіслати його копію). У ньому зазначити, що замість ППР такого-то через його заміну оскаржиться нове ППР. Якщо згоден заплатити новий штраф — заплатити його й відмовитися від позову. Але в разі відмови від позову — ніхто не відшкодує позивачеві понесені судові витрати.

Можливо, практика знайде ще якийсь шлях.

Реєстрація платником ПДВ. Тут є цікаві зміни.

1. Заяву на реєстрацію платником ПДВ можна подавати тільки в електронній формі (п. 183.7 ПКУ).

2. На добровільну реєстрацію платником ПДВ заяву можна подавати наразі не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду (місяця), з якого особа бажає бути платником ПДВ. Раніше потрібно було подавати не пізніше ніж за 20 календарних днів (п. 183.3 ПКУ).

Загальний строк «за 10 календарних днів до початку місяця, з якого особа бажає бути платником ПДВ» стосується й єдиноподатників, які змінюють ставку ЄП із безПДВшної 5 % на НДВшну 3 %.

При цьому, з огляду на те, що в п. 183.9 ПКУ слово «квартал» замінено на «місяць», перейти із ставки 5 % на ставку 3 % єдиноподатники, як і раніше, можуть тільки з початку кварталу (це випливає вже з п.п. 4 п. 293.8 ПКУ). Але ЄП-заяву на перехід можуть подати вже не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку кварталу (раніше — за 15).

3. Схоже, можна буде реалізувати на практиці норму про те, що знову створені суб’єкти господарювання можуть заявити про своє бажання добровільно зареєструватися платниками ПДВ під час держреєстрації (абз. 3 п. 183.7 ПКУ). Пункт 183.9 ПКУ доповнили нормою про те, що контролюючий орган зобов’язаний протягом 3 днів зареєструвати особу платником ПДВ з першого числа найближчого місяця після закінчення 10 календарних днів з дня подання відповідної заяви держреєстраторові.

Перереєстрація платником ПДВ (п. 183.15 ПКУ). Якщо змінюється найменування (П. І. Б.) платника податків (окрім випадку перетворення юрособи), який включений до ЄДР, то заява на перереєстрацію платником ПДВ можна не подавати. Таку перереєстрацію податківці проведуть автоматично на підставі відомостей з ЄДР.

Якщо особа, створена в результаті перетворення, не подає у встановлений строк (протягом 10 робочих днів, що настають за днем виникнення підстав для перереєстрації) заяву на перереєстрацію, його реєстрація як платника ПДВ анулюється.

Анулювання реєстрації платником ПДВ (ст. 184 ПКУ). Передбачені такі новації:

1. Уточнено, що якщо:

— до ЄДР унесено запис про державну реєстрацію припинення юрособи (окрім перетворення) або припинення підприємницької діяльності ФОП

або

— до Реєстру платників ЄП унесено запис про застосування спрощеної системи, що не передбачає сплату ПДВ,

анулювання ПДВ-реєстрації відбувається автоматично (!) на підставі даних з ЄДР або даних Реєстру платників ЄП (п. 184.2 ПКУ).

2. Повідомляти письмово про анулювання ПДВ реєстрації платника будуть тільки у разі, якщо анулювання відбувається з ініціативи податківців (п. 184.10 ПКУ).

Про цей факт податківці повинні письмово повідомити платника, як і раніше, протягом 3 робочих днів після дня анулювання ПДВ-реєстрації.

База ПДВ. Прямо у п. 188.1 ПКУ прописали, що до бази оподаткування ПДВ не включаються суми відшкодування шкоди, отриманої платником через невиконання або неналежне виконання договірних зобов’язань. Нагадаємо, що раніше суми відшкодування збитків за пошкоджене, знищене або викрадене майно (без урахування штрафних санкцій і пені) фіскали розцінювали як компенсацію вартості такого майна і, відповідно, наполягали на включенні їх до бази оподаткування ПДВ (листи ДФСУ від 12.11.2018 р. № 4790/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і від 15.03.2019 р. № 1070/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Тепер цей момент нарешті врегулювали на нормативному рівні . Відшкодування шкоди не включається до бази ПДВ.

Стосується це, зокрема, відшкодування упущеної вигоди за рішенням міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів.

Щодо «мінбазних» правил установлено, що вимога про донарахування ПДВ до мінбази не поширюється на постачання електроенергії, ціна на яку склалася на ринку електроенеренгії.

Касовий метод обліку ПДВ. Нарешті розв’язали давню проблему. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт касовий метод поширюватиметься як на підрядників, так і на субпідрядників (оновлений п. 187.1 ПКУ).

Податковий кредит (ПК). Зазначено, що підставою для відображення ПК для імпортера може бути не лише митна декларація, а й тимчасові, додаткові та інші види митних декларацій, за якими сплачуються суми до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України (абз. 1 п. 198.6 ПКУ) .

Також уточнили правила формування ПК за касовим методом. Якщо платник, що застосовує касовий метод, не показав податковий кредит протягом 1095 днів з дати складення ПН у зв’язку з відсутністю факту списання коштів з банківського рахунку, то він має право на ПК у звітному періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку, але не пізніше 60 календарних днів з дати такого списання.

Перевірки бюджетного відшкодування. Зазначено, що в строки, встановлені п. 200.11 ПКУ (протягом 60 к. дн., що настають за граничним строком подання декларації), проводяться й документальні перевірки, передбачені п.п. 78.1.8 ПКУ: «платником подана декларація, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від’ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень».

СЕА ПДВ. Тут такі зміни:

1. Передбачена норма, згідно з якою податківці повинні відновити регліміт (∑Накл) у разі, якщо буде рішення контролюючого органу або рішення суду щодо відміни анулювання реєстрації платника ПДВ.

Такий перерахунок податківці повинні здійснити протягом 3 роб. дн., що настають за днем унесення контролюючим органом до Реєстру платників ПДВ змін щодо скасування анулювання ПДВ-реєстрації (п. 2001.3 ПКУ).

2. Якщо у платника є податковий борг з ПДВ, що виник після 01.07.2015 р., і податківці застосують норму про продаж майна, що перебуває в податковій застваві (ст. 95 ПКУ), то гроші, виручені в результаті продажу такого майна, податківці для погашення податкового боргу з ПДВ повинні внести на електронний ПДВ-рахунок. І на цю суму платникові повинні збільшити показник ∑ПопРах.

Операції, що не є об’єктом оподаткування ПДВ (ст. 196 ПКУ). Тепер раніше звільнена від ПДВ (п.п. 197.1.26 ПКУ) операція з передачі майна (конфіскованого майна, кладів тощо) у власність держави, а також операції з безоплатної передачі майна установам, в яких виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківської опіки, дитячим будинкам сімейного типу, прийомним сім’ям, є необ’єктними — перенесені до необ’єктної ст. 196 ПКУ (п.п. 196.1.20 ПКУ).

Звільнення від ПДВ-операції (ст. 197 ПКУ). Чітко встановлено, що звільнення від ПДВ при ввезенні на митну територію України племінних чистопородних тварин, племінних (генетичних) ресурсів застосовують сільгоспвиробники (п. 197.18 ПКУ).

Раніше ця пільга поширювалася на вже неіснуючих платників спецрежиму з ПДВ.

ПДВ при отриманні послуг від нерезидента (ст. 208 ПКУ). Прямо прописали, що нараховувати ПДВ при отриманні послуг від нерезидента, якщо місце їх постачання знаходиться на митній території України, зобов’язані й неплатники ПДВ — особи-суб’єкти господарювання (ФОП).

Хоча на практиці й раніше підприємці зобов’язані були сплачувати нерезидентський з ПДВ.

Крім того, у п. 208.4 ПКУ прибрали згадку про те, що Розрахунок податкових зобов’язань отримувача послуг — неплатника ПДВ є додатком до декларації з ПДВ. Тобто це самостійний Розрахунок і подавати разом з ним декларацію з ПДВ не потрібно. Власне кажучи, на практиці так було й раніше.

Перехідні пільги (підрозд. 2 розд. XX ПКУ):

1. Уточнено, що дату виникнення податкових зобов’язань і податкового кредиту за касовим методом визначають і платники, які надають послуги із забезпечення загальнодоступних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії згідно із Законом України «Про ринок електричної енергії» (п. 44.2 ПКУ).

2. Виключений п. 63 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, що встановлює пільгу (у вигляді звільнення від оподаткування ПДВ) експорту соєвих бобів і насіння свиріпи або ріпаку. Таким чином, їх експорт наразі оподатковуватиметься за ставкою 0 %.

3. Скасована пільга для операцій із ввезення на митну територію України товарів, зазначених у товарних підкатегоріях 85023100 00, 8541409000, 8504408800 згідно УКТ ЗЕД (вітроенергетичних установок, сонячних панелей, трансформаторів, електронних блоків для вітряних та сонячних електростанцій) (п. 64 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

При цьому пільга на ввезення та постачання електромобілів збереглася.

4. Продовжили до 01.01.2022 р. можливість розстрочки сплати ПДВ при імпорті обладнання (п. 65 підрозд. 2 розд. XX ПКУ). Плюс додалися нові коди УКТ ЗЕД, на які поширюється ця пільга: 8517610000; 8517620000; 8517709000; 8517701990; 8507208090; 8471410000; 8471490000; 8471705000; 8504403000.

5. Тимчасово, до 31 грудня 2020 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з безоплатної передачі у володіння і користування транспортних засобів товарних позицій 8702 та 8703 згідно з УКТ ЗЕД для осіб з інвалідністю, у тому числі дітей з інвалідністю, та інших пільгових категорій населення, визначених законодавством України за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також транспортні засоби спеціального призначення (швидка медична допомога та для потреб центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, рятувальної справи, пожежної і техногенної безпеки) (п. 71 підрозд. 2 розд. XX ПКУ).

Усі ці зміни набувають чинності відразу — з 23.05.2020 р.

фото автора У фокусі
Винокуров Дмитро ФОП: як не платити ЄСВ за 1 квартал 2021 року?...
78595 57
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам