Ліквідація ОЗ vs ПДВ

Донедавна питання нарахування ПДВ при списанні об’єктів основних засобів (ОЗ) було доволі проблемним. Податківці дозволяли не нараховувати ПДВ тільки в разі вимушеної ліквідації ОЗ — коли така ліквідація відбувалася з незалежних від підприємства причин. Таким, наприклад, як крадіжка ОЗ або їх пошкодження/знищення внаслідок форс-мажору. І то — тільки у випадку документального підтвердження виникнення таких обставин. А ось у випадку, коли ліквідація ОЗ відбувалася за самостійним рішенням платника (наприклад, у разі морального зносу об’єкта) — не нараховувати ПДВ за фактом ліквідації об’єкта ОЗ могли тільки сміливі платники. Але, після того як Мінфін затвердив УПК № 673*, ситуація змінилася на краще .

* Узагальнююча податкова консультація, затверджена наказом Мінфіну від 03.08.2018 р. № 673.

Коли при ліквідації ОЗ нараховують / не нараховують ПДВ? Нагадаємо, що взагалі ліквідація ОЗ за самостійним рішенням платника — це операція постачання (п.п. 14.1.191 ПКУ). Тобто операція, що вимагає нарахування ПДВ. Але п. 189.9 ПКУ встановлює випадки, коли ПДВ при ліквідації ОЗ можна не нараховувати. Це випадки:

(1) вимушеної ліквідації ОЗ (ліквідація з незалежних від платника обставин) — «основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства»;

(2) ліквідації ОЗ за самостійним рішенням платника (добровільна ліквідація) — «якщо платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням».

Зверніть увагу: і в першому, і в другому випадку для ненарахування ПДВ у підприємства має бути документ на списання ОЗ, у якому будуть наявні висновки про те, що ОЗ надалі не можуть бути використані за своїм первісним призначенням. Це може бути або як усім знайомий Акт на списання затвердженої форми № ОЗ-3, або документ довільної форми (що містить реквізити первинного документа). Головне, щоб він підтверджував, що об’єкт ОЗ дійсно не придатний для подальшої експлуатації, не підлягає ремонту і знищений або розібраний, а не просто використаний для якихось інших цілей.

Якщо документального підтвердження вимушеної ліквідації або добровільної ліквідації немає, у такому разі спрацьовуватиме абз. 1 п. 189.9 ПКУ — необхідно нарахувати ПЗ виходячи зі звичайних цін, але не нижче балансової вартості об’єкту на момент ліквідації.

Враховуючи, що саме Акт на списання ОЗ буде документом-підставою для не нарахування ПДВ, до його оформлення потрібно підійти відповідально. Такий Акт повинен складатися і підписуватися створеною керівником підприємства постійно діючою комісією (пп. 41 — 43 Методрекомендацій № 561**). Така комісія:

** Методичні рекомендації з обліку ОЗ, затверджені наказом Мінфіну від 30.09.2003 р. № 561.

— здійснює безпосередній огляд об’єкта, що підлягає списанню;

— установлює причини невідповідності критеріям активу;

— визначає осіб, з вини яких сталося передчасне вибуття основних засобів з експлуатації, вносить пропозиції щодо їх відповідальності;

— визначає можливість продажу (передачі) об’єкта іншим підприємствам, організаціям та установам або використання окремих вузлів, деталей, матеріалів, що можуть бути отримані при демонтажі, розбиранні (ліквідації) основних засобів, установлює їх кількість і вартість;

— складає і підписує акти на списання основних засобів.

На засіданні комісії (яке оформляється протоколом) визначають доцільність/недоцільність подальшого використання об’єкта ОЗ. На підставі протоколу засідання комісії складається Акт на списання ОЗ, який підписується всіма членами комісії і передається на затвердження керівникові підприємства.

Вимушена ліквідація (знищення, крадіжка тощо). Якщо ліквідація ОЗ відбувається з незалежних від платника обставин, ПДВ можна не нараховувати, якщо є підтвердження відповідно до законодавства настання таких обставин. Просто зазначити в Акті на списання ОЗ, що, наприклад, об’єкт ОЗ був украдений — не вийде. Що це мають бути за документи? Відповідь на це запитання міститься в УПК № 673. Такими документами можуть бути:

Добровільна ліквідація об’єкта основних засобів. Щоб не нараховувати ПДВ, достатньо просто задокументувати самоліквідацію ОЗ Актом списання. Головне, щоб він підтверджував, що об’єкт ОЗ дійсно не придатний для подальшої експлуатації, не підлягає ремонту і знищений або розібраний.

Як та коли подавати документи податківцям? Були часи, коли податківці говорили, що подавати документи, які підтверджують ліквідацію ОЗ, потрібно разом з декларацією з ПДВ за відповідний період, у якому відбулася така ліквідація.

Але тепер ці роз’яснення пішли у небуття . Як випливає з УПК № 673, а також роз’яснень податківців, у ПКУ не визначений механізм подання платником документа, що підтверджує ліквідацію ОЗ, контролюючому органу. Платник сам вирішує, як подавати такі документи (можна копії) податківцям:

— чи то за власною ініціативою;

— чи то після отримання запиту від податківців (див. категорію 101.07; лист Офісу ВПП ДФС від 29.01.2019 р. № 300/ІПК/28-10-27-01-11; лист ДПСУ від 23.07.2019 р. № 3415/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Тож для ненарахування ПДВ вирішальне значення має сама наявність у платника Акта списання. А те, як та коли він надасть його (або його копію) податківцям, не має значення.

Чи нараховувати «компенсуючі» ПЗ? Якщо об’єкт, що ліквідується, ще повністю не замортизований, виникає запитання: чи нараховувати «компенсуючі» ПЗ за п. 198.5 ПКУ у зв’язку з тим, що об’єкт «неповністю» використаний у господарській діяльності платника? Відповідь — ні. Оскільки в п.п. «г» п. 198.5 ПКУ (використання товарів/послуг/необоротних активів у негосподарській діяльності) прямо сказано, що податкові зобов’язання за цим пунктом не нараховуються у випадку ліквідації ОЗ.

Якщо в результаті ліквідації ОЗ оприбутковуються ТМЦ, запчастини. Запасні частини, що залишилися після ліквідації (розбирання, демонтажу) ОЗ, комплектуючі та інші відходи зараховуєте на баланс залежно від напряму подальшого їх використання:

1) за чистою вартістю реалізації — якщо плануєте їх продавати;

2) в оцінці можливого використання — якщо плануєте використовувати в госпдіяльності.

Надходження цих матеріальних цінностей у бухгалтерському обліку підприємства відображають у складі інших доходів відповідно до п. 44 Методрекомендацій № 561 (Дт 20 — Кт 746).

Зверніть увагу: що при оприбуткуванні ТМЦ, металобрухту, які отримують у результаті ліквідації ОЗ, якщо вони призначені для використання в госпдіяльності, ПДВ не нараховують (п. 189.10 ПКУ). Причому під «використанням у госпдіяльності» розуміється і намір продати надалі такі матцінності/металобрухт. Тобто оприбуткування запчастин/металобрухту здійснюється без ПДВ. А ось безпосередньо їх продаж розглядатиметься як звичайне постачання. Базою оподаткування буде договірна вартість, але не нижче мінімальної бази, встановленої п. 188.1 ПКУ.

Здавання металобрухту. Тут варто звернути увагу на те, чи містить об’єкт ОЗ дорогоцінні метали. Це можна визначити за техдокументацією до об’єкта. Поняття металобрухту стосується лише чорних і кольорових металів.

Операції з постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів звільнені від оподаткування ПДВ до 01.01.2022 р. (п. 23 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). При цьому ПДВ пільга стосується тільки відходів та брухту чорних/кольорових металів, включених до Переліків, затверджених постановою КМУ від 12.01.2011 р. № 15 (ср. ). А тому якщо металобрухт, що здається підприємством, потрапляє до «пільгових» Переліків, його здавання заготівельній організації звільняється від ПДВ.

Але виписати «пільгову» ПН на таке постачання потрібно. І зауважте: несвоєчасна реєстрація ПН на пільгове постачання теж штрафонебезпечна (ст. 120¹ ПКУ)!

Звернемо увагу на такий момент: операції з власним металобрухтом виведені з-під ПДВ-розподілу (п. 199.6 ПКУ). Тобто «розподіляти» ПДВ за п. 199.1 ПКУ у зв’язку з таким «пільговим» постачанням не доведеться.

При цьому варто врахувати: якщо для доставки металобрухту ви залучатимете стороннього перевізника, то «вхідний» ПДВ (якщо перевізник — платник ПДВ) потрапить до податкового кредиту. І оскільки послуги перевезення замовлені виключно для пільгової операції (постачання металобрухту), «вхідний» ПК за ними доведеться компенсувати нарахуванням «компенсуючих» ПЗ (за п.п. «б» п. 198.5 ПКУ).

А ось продаж лому срібла, золота, платини оподатковується ПДВ на загальних підставах за основною ставкою 20 %.