Топ-запитання щодо нової декларації з ПДВ
Заповнення рядка 10.4 декларації
Це запитання стало просто «хітом». Цікавило читачів: (1) чи потрібно відображати в цьому рядку придбання у ФОП-неплатника, (2) коли заповнювати цей рядок (при отриманні авансу чи при отриманні товару/послуг) та чи керуватися правилом першої події, (3) яка відповідальність загрожує за незаповнення цього рядка?
Насправді, цей рядок був і раніше в ПДВ-декларації (ряд. 10.3) і жодних змін у його заповненні не відбулося. Як зазначено в самій назві рядка, в ньому зазначаються:
«Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з нульовою ставкою та/або без податку на додану вартість».
Ну, з «нульовими» придбаннями все зрозуміло. А ось придбання без ПДВ: що мається на увазі? У Порядку заповнення декларації з ПДВ* відповідних пояснень ми не знайдемо. Логіка підказує, що, швидше за все, передбачалося, що в цьому рядку повинні зазначатися придбання, які оподатковуються за ставкою 0 %, а також «пільгові» придбання в платників ПДВ. Тобто ті придбання з нульовою сумою ПДВ, на які складаються податкові накладні.
Але! Судячи з роз’яснень податківців, у цьому рядку відображають будь-які придбання без вхідного ПДВ. Тобто придбання: у неплатників; необ’єктні (ст. 196 ПКУ); пільгові (звільнені від ПДВ згідно зі ст. 197, підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, міжнародними договорами). Зокрема, в рядку 10.4 відображають «необ’єктні» послуги банку з розрахунково-касового обслуговування (п.п. 196.1.5 ПКУ).
При цьому відображають тільки придбання на митній території України (101.24 ЗІР).
А що як ми не відображали такі придбання в ряд. 10.4? Саме по собі значення цього рядка не впливає на суму декларованих податкових зобов’язань. Тому штрафи за ПКУ в цьому випадку не загрожують.
Та і можливість застосування адмінвідповідальності за порушення порядку ведення податкового обліку (ст. 1631 КпАП — штраф від 85 до 170 грн + судовий збір), на наш погляд, дуже примарна. Адже помилка не призвела до заниження податкових зобов’язань. Так, податківці в 132.03 ЗІР на запитання: чи передбачена адмінвідповідальність, якщо в ході перевірки виявлені помилки в податковій звітності, які не призвели до заниження податкового зобов’язання, відповідають ствердно. Але рішення у справі в цьому випадку приймає суд. І оскільки дані в ряд. 10.4 не впливають на суму декларованих податкових зобов’язань (про що потрібно буде підкреслити при розгляді справи), «порушник» може «відбутися легким переляком». Згідно зі ст. 22 КпАП:
«при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням».
Наступне запитання: «ряд. 10.4 декларації з ПДВ заповнюється в періоді отримання попередньої оплати, чи при отриманні товару, чи за першою подією?». За логікою, за тими операціями, де передбачається ПН (операції, які оподатковуються за ставкою 0 %, звільнені операції з платниками ПДВ) — орієнтуємося на дані ПН. Хоча, враховуючи, що така ПН не дає покупцеві права на податковий кредит, тут абсолютно не має значення, коли зареєстрована ця ПН.
Краще все-таки орієнтуватися на «першу подію» за операцією. Але підкреслимо, якщо ви не будете дотримуватися цього правила, жодної відповідальності за це бути не повинно.
Виправлення помилок, допущених у скасованому додатку Д5
У додатку 5 (Д5) до ПДВ-декларації за листопад 2020 року допущена помилка в ІПН покупця. Як її виправити уточнюючим розрахунком за новою формою, якщо тепер розшифровуються тільки невключені до ЄРПН податкові накладні? В ЄРПН податкова накладна зареєстрована правильно, помилка допущена була тільки в Д5.
Помилка в цьому випадку допущена в таблиці 1 розділу I колишнього додатка Д5. Нинішня форма декларації та УР (а УР у нас подається за формою, що діє на момент його подання, — п. 50.1 ПКУ): не передбачає більше заповнення додатка Д5; не містить аналога цієї таблиці в додатку Д1 (який тепер є деяким симбіозом колишніх додатків Д1 і Д5).
Тобто виправити цю помилку чинною формою УР не можна. Але й турбуватися за її виправлення, вважаємо не потрібно. По суті, відмовившись від додатка Д5 і від розшифровок податкових зобов’язань у розрізі контрагентів за зареєстрованими на дату подання декларації ПН, податківці самі визнали «непотрібність» цієї інформації. Усі дані вони братимуть з ЄРПН. Головне, щоб ІПН був правильно зазначений у зареєстрованій у ЄРПН податковій накладній.
Якщо ж помилка зачіпає дані самої декларації (тобто впливає на суму задекларованих податкових зобов’язань), то достатньо її виправити тільки в самій декларації.
Інша річ, якщо, наприклад, помилку виявили в «старому» додатку Д5 в ІПН контрагента-постачальника (при розшифруванні податкового кредиту), тобто в таблиці 2 розділу II колишнього додатка Д5. Тут варто врахувати, що податковий кредит ми, як і раніше, розшифровуємо в «повному» обсязі. Тільки тепер це робимо в додатку Д1. І в нинішньому додатку Д1 є аналог цієї таблиці зі скасованого Д5 — це таблиця 2.1 розділу II додатка Д1. Тому виправити помилку, допущену в скасованому додатку Д5, можна якраз за допомогою цієї таблиці додатка Д1. Подаємо «уточнюючий» додаток Д1 до періоду, в якому допущена помилка в додатку Д5, і для виправлення ІПН у таблиці 2.1 розділу II:
1) у першому рядку повторюємо помилковий запис ІПН, при цьому вартісні показники зазначаються зі знаком «-» (тобто сторнуються);
2) у другому рядку зазначаємо правильний запис із контрагентом (включаючи вартісні показники).
Сподіваємося, податківці налаштують програмне забезпечення для коректного виправлення таких помилок.
Блоги 
