Спецдекларування vs донарахування підприємцеві при поточних перевірках
* Стаття «Я здаюся», або Закон про спецдекларування» (журнал «Бухгалтер 911», 2021, № 27).
Спершу нагадаємо, що згідно із Законом № 1539** подати спецдекларацію для «відбілювання» активів можуть фізособи-резиденти, у тому числі й самозайняті особи. Про всі подробиці ви можете дізнатися у вищезгаданій нашій статті, посилання на яку наведене в преамбулі. При цьому декларуванню підлягають активи фізособи, які були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року (п. 1 підрозд. 94 розд. XX ПКУ).
** Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів…» від 15.06.2021 р. № 1539-IX. Набув чинності з 21.07.2021 р.
Відразу розставимо акценти:
(1) декларуванню (відображенню в спецдекларації) підлягають саме активи, а не доходи, за рахунок яких вони були одержані (набуті). Причому, що принципово важливо (і до цього ми повернемося пізніше), джерела отримання цих активів (тобто доходи, за рахунок яких вони одержані/набуті) в декларації не зазначаються (п. 6.1 підрозд. 94 розд. XX ПКУ);
(2) відображенню в спецдекларації підлягають тільки ті активи, які були придбані за рахунок доходів, з яких мали бути сплачені податки, але за фактом такі податки не були сплачені / були сплачені не в повному обсязі.
Активи, які були придбані за «білі» доходи (з яких були сплачені податки), показувати в спецдекларації не треба.
Якщо фізособа не подає спецдекларацію, то тим самим вона повідомляє податківців про те, що у неї немає активів, які були отримані/придбані за рахунок «чорних» (неоподаткованих) доходів.
Далі. Як дізнатися: активи отримано (придбано) за рахунок «білих» доходів чи ні? Насправді якихось критеріїв не визначено. Але, ймовірно, наприклад, ураховуватиметься, чи могла фізособа, беручи до уваги рівень її доходів, придбати (отримати) ці активи.
Що дає подання спецдекларації? Можливість «відбилити» активи, подавши декларацію і сплативши з неї збір з одноразового декларування. При цьому:
(1) надалі податківці не матимуть права перевіряти джерела походження доходів, за рахунок яких одержані (набуті) такі активи (п. 13 підрозд. 94 розд. XX ПКУ). Тобто вони потім вважатимуться придбаними за «білі» доходи;
А от суб’єкти первинного фінмоніторингу можуть цікавитися джерелом походження активу (п. 18 підрозд. 94 розд. XX ПКУ). Хоча не до кінця зрозуміло, як це реалізовуватиметься після того, як фізособа задекларує ці активи.
(2) подання декларації не може бути підставою для відкриття кримінальної справи або справи про адміністративне правопорушення за порушення валютного, податкового, РРОшного, «готівково-касового» законодавства (п. 14 підрозд. 94 розд. XX ПКУ);
(3) декларант звільняється від відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства і від обов’язку нарахування та сплати податків і зборів щодо доходів, які стали джерелом одержання (набуття) активів, зазначених у спецдекларації (п. 13 підрозд. 94 розд. XX ПКУ).
Ось у частині п. 3 і виникає питання. Припустимо, підприємець подав декларацію, тим самим заявивши, що в нього є активи (гроші, рухоме/нерухоме майно), придбані за рахунок доходів, з яких не сплачені податки. Сплатив збір. Далі приходить перевірка і виявляє заниження доходу за періоди до 01.01.2021 р. В яких випадках подана спецдекларація зі сплаченим збором може врятувати від штрафів?
Вважаємо, що якщо податківці під час перевірки виявлять заниження доходу (у рамках строку позовної давності), то можливість уникнути донарахування податків і штрафів, прикриваючись поданою спецдекларацією, дуже примарна.
Так, з одного боку, в абз. 2 п. 13 підрозд. 94 розд. XX ПКУ сказано, що у разі декларування активу, одержаного (набутого) за рахунок «чорного» доходу, і сплати збору, декларант звільняється від відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства і від обов’язку нарахування та сплати податків і зборів щодо доходів, за рахунок яких придбані такі активи. Але, з іншого боку, враховуючи, що в спецдекларації ми: (1) зазначаємо саме активи, а не доходи, і (2) не зазначаємо джерела доходів, за рахунок яких були отримані/придбані активи, то
неможливо буде довести, що саме «донарахований» під час перевірки дохід став джерелом одержання (набуття) активів, зазначених у спецдекларації. Тобто «прикритися» поданою спецдекларацією для уникнення донарахувань за поточними перевірками за періоди до 01.01.2021 р. навряд чи вийде.
Адже, як бачиться, основна ідеологія Закону № 1539 — це «відбілити» активи. Тобто якщо ви задекларуєте ці активи, то такі активи вважатимуться такими, що придбані/отримані за рахунок доходів, з яких повністю сплачені податки/збори.
Кілька слів скажемо також щодо активів, зазначених у п. 10 підрозд. 94 розд. XX ПКУ. Зокрема, активи — це грошові кошти на суму до 400000 грн; квартира/квартири, загальна площа яких сукупно не перевищує 120 м2.
Детальніше перелік таких активів ви можете знайти в нашій статті, посилання на яку наведене на початку статті.
Отже, щодо цих активів декларацію можна не подавати. Умовно вважається, що вони придбані за «білі» доходи (тобто доходи, з яких сплачені податки). При цьому п. 13 підрозд. 94 розд. XX ПКУ встановлює, що податківці не мають права перевіряти джерела походження доходів, за рахунок яких отримані ці активи. Про які саме перевірки йдеться, поки незрозуміло. Адже насправді «на сьогодні» повноваженнями перевіряти джерела доходу податківці не наділені (непрямі методи контролю поки не діють).
Тож від донарахувань за результатами податкових перевірок подання спецдекларації підприємцем, імовірніше, не врятує 
.
Блоги 
