Єдиний рахунок для сплати податків: знайомимося ближче

Передусім зауважимо, що, незважаючи на те що податківці говорять про активне використання ЄР, бракує відповідних змін у Порядку № 666*. Саме вони повинні врегулювати питання оформлення платіжних доручень (заповнення поля «Призначення платежу») для перерахування коштів на ЄР.

* Порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затверджений наказом Мінфіну від 24.07.2015 р. № 666.

Вже є затверджений наказ цих змін (наказ Мінфіну від 31.12.2020 р. № 847). Але на момент підготовки матеріалу він ще не опублікований. Опублікують, він набере чинності — тоді можна буде про щось говорити.

Тому якщо ви ще не перейшли на сплату податків через ЄР, але збираєтеся, все-таки рекомендуємо дочекатися цих змін. Потрібно розуміти, вони з’являться з дня на день.

Поки ж нагадаємо основні «фішки» стосовно ЄР, щоб ваш вибір був усвідомленим.

У чому переваги/недоліки сплати податків/зборів/ЄСВ через ЄР?

Переваги в тому, що не потрібно буде заповнювати окрему платіжку на кожен «податковий» платіж (податок, збір/ЄСВ та інші платежі). Знову ж таки, не потрібно буде шукати/відстежувати реквізити різних рахунків для сплати (які, як свідчить практика, мають властивість періодично змінюватися ).

Але! Не все так просто. Слід врахувати, що кошти з ЄР списуватимуться виходячи з черговості, встановленої п. 35¹.6 ПКУ. Наприклад, насамперед кошти, що потрапили на ЄР, спрямовуватимуться для погашення недоїмки з ЄСВ (якщо така є в платника податків). Потім — на погашення податкового боргу. Потім — «конкретизовані» платежі. Потім — «не конкретизовані» платежі за деклараціями тощо. Ціла система.

Крім того, судячи з п. 35¹.6 ПКУ, недостатньо буде просто зарахувати гроші на ЄР без конкретизації одержувача і призначення платежу, якщо потрібно сплатити зобов’язання за ППР або заплатити податок/збір без прив’язки до поданої декларації/звітності (наприклад, ті ж ПДФО, ЄСВ, авансовий внесок з єдиного податку для єдиноподатників груп 1 і 2). Якщо в платіжному дорученні чітко не зазначити конкретного одержувача коштів (що саме платиться), то, як уявляється, можуть виникнути проблеми з погашенням цих зобов’язань. Тобто ЄР — це те ще спрощення.

Сплачувати через ЄР можна грошові зобов’язання та/або податковий борг з податків та зборів, передбачених ПКУ, ЄСВ та інших платежів, контроль за справлянням яких покладений на контролюючі органи (п. 35¹.1 ПКУ).

Але є винятки! Так, через ЄР не можна сплачувати (абз 2 п. 35¹.1 ПКУ):

1) податкові зобов’язання та/або податковий борг з ПДВ (!ПДВ, як і раніше, потрібно сплачувати через електронний ПДВ-рахунок);

2) податкові зобов’язання та/або податковий борг з акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового;

3) держдивіденди.

Сплачувати податки/збори/ЄСВ через ЄР можна як юрособам, так и фізособам.

Важливі моменти, пов’язані з використанням ЄР

1. Головний момент. Перехід на сплату через ЄР — річ добровільна (принаймні зараз) (п. 35¹.2 ПКУ). Не хочете зв’язуватися з ЄР, а хочете сплачувати податки/збори/ЄСВ «за старою схемою» (на «звичайні» рахунки) — не проблема. Просто не подавайте Повідомлення про використання єдиного рахунку. Без нього вас не включать до Реєстру платників, які використовують ЄР. Відповідно ви не можете сплачувати податки через ЄР.

2. Якщо ви перейшли на ЄР, то це «надовго». Відмовитися від його використання можна буде не раніше, ніж із початку наступного року. Для чого потрібно буде подати до початку наступного року Повідомлення про відмову від використання єдиного рахунку (абз. 2 п. 35¹.2 ПКУ).

3. Якщо ви перейшли на ЄР, то ви повинні сплачуватимете податки (за винятком тих, які не платяться через єдиний рахунок)/збори/ЄСВ — тільки через ЄР. Так, у п. 35¹.3 ПКУ зазначено:

Сплата податку на «звичайні» рахунки вважатиметься їх помилковим зарахуванням. Тобто, по суті, платежі не «зайдуть» і податки залишаться несплаченими (з усіма подальшими наслідками). Повернути ці «помилкові» платежі можна буде в загальному порядку.

4. Перераховувати гроші на ЄР можна тільки з поточного рахунку (через касу банку, термінал — не можна). Це випливає з п. 10 Порядку № 321**.

** Порядок функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35¹ Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 р. № 321.

Як перейти на сплату податків через ЄР?

Дуже просто. Для цього потрібно через Електронний кабінет подати Повідомлення про використання/відмову від використання єдиного рахунку за формою J/F 1307001 (вкладка «Заяви, запити для отримання інформації»). І вам повинні надійти 2 квитанції: квитанція № 1 — про прийняття повідомлення; квитанція № 2 — про включення до Реєстру платників, які використовують ЄР.

Одночасно з квитанцією № 2 платник повинен отримати й реквізити ЄР. І власне з моменту включення до такого Реєстру — у вас уже виникає обов’язок сплачувати податки/збори/ЄСВ тільки через ЄР!

Як перераховувати податки/збори/ЄСВ на ЄР?

Для цього оформляємо платіжне доручення згідно з вимогами Порядку № 666 (п. 11 Порядку № 321). Зауважимо, що на момент підготовки матеріалу ще не набули чинності зміни до Порядку № 666, які регулюють порядок заповнення реквізиту «призначення платежу» платіжки на сплату податків/зборів/ЄСВ через ЄР.

Але з даних проєкту цього наказу випливає, що можливі будуть такі варіанти заповнення цього реквізиту:

1-й варіант (основний). Зазначаємо єдину суму платежу без визначення одержувачів коштів. Інакше кажучи, у полі «призначення платежу» платіжного доручення достатньо буде заповнити два поля:

— у полі № 1 зазначаємо суму, яку перераховуємо на ЄР (заповнюється сума цифрами, гривні від копійок відділяються комою «,», копійки зазначаються двома знаками);

— у полі № 2 зазначаємо знак «;» і свій податковий номер.

Усі інші реквізити поля «призначення платежу» при цьому варіанті заповнювати не потрібно. А далі податківці вже самі визначать, куди перераховувати кошти (керуючись податковою інформацією, що міститься в поданих платником податкових деклараціях, звітах з ЄСВ та іншою інформацією), і складуть Реєстр платежів з ЄР, який буде переданий потім Держказначейству. При цьому (!) при складанні Реєстру керуватися податківці будуть черговістю зарахування платежів, яка передбачена п. 35¹.6 ПКУ (ср. ). Це те, про що ми говорили вище. У першу чергу кошти спрямовуватимуться для погашення недоїмки з ЄСВ (якщо така є в платника податків). У другу — на погашення податкового боргу (знову ж таки, якщо такий значиться за платником) тощо.

2-й варіант. Заповнюємо окремо платіжку на кожного окремого одержувача.

3-й варіант. Заповнюємо одну платіжку на декількох одержувачів.

Варіанти 2 і 3 використовуються, якщо потрібно зазначити конкретного одержувача коштів (що ми конкретно хочемо заплатити). Зокрема, таку «конкретизацію» доведеться зробити, якщо:

— потрібно заплатити зобов’язання за ППР. Судячи з п. 35¹6 ПКУ, кошти з ЄР зараховуватимуть у рахунок сплати зобов’язань за ППР, якщо в платіжному дорученні є інформація про номер і дату відповідного ППР;

— потрібно заплатити податок/збір до подання декларації або на платіж з якого не подається податкова декларація. Судячи з п. 35¹.6 ПКУ, якщо в цих випадках у платіжному дорученні не конкретизувати призначення платежу і його одержувача, то автоматично з ЄР податківці суми в рахунок цих платежів не спишуть.

Детальніше про те, як саме в цьому випадку заповнювати платіжне доручення, розповімо в одному з наступних номерів — після того, як набере чинності наказ Мінфіну, яким уносяться зміни до Порядку № 666.