Закон про готельні послуги: що чекає на ФОП і не тільки?

* Детальніше про це ви могли прочитати у статті «Готельна» ставка ПДВ 7 %: роз’яснення від податківців» у журналі «Бухгалтер 911», 2021, № 6.

Відкладений старт

Почнемо… з кінця, а точніше, Прикінцевих положень Закону № 1441**. Незважаючи на те, що документ був опублікований 04.06.2021 р. у бюлетені «Голос України», 2021, № 104, набере чинності він тільки 01.01.2023 р. А введений у дію буде й того пізніше — з 01.04.2023 р. За цей період КМУ, підпорядковані йому міністерства та інші центральні органи виконавчої влади зобов’язані будуть привести свої нормативно-правові акти у відповідність із Законом № 1441.

** Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про туризм» щодо розширення кола суб’єктів надання готельних послуг» від 29.04.2021 р. № 1441-IX.

Важливі уточнення, що стосуються ФОП

Поки при визначенні понять «готель», «готельні послуги», «аналогічні засоби розміщення» Закон згадує виключно підприємства. Це не заважає ФОП фактично надавати готельні послуги. Але перешкоджає їм користуватися деякими перевагами , передбаченими для підприємств, що здійснюють таку саму діяльність. Тією ж ставкою ПДВ 7 % (про що було сказано в преамбулі до статті).

У 2023 році ця проблема буде вирішена! У визначенні поняття «готель» (див. врізку) будуть згадані суб’єкти господарювання, а вони включають не лише підприємства, але й ФОП.***

*** Засіб тимчасового розміщення, у свою чергу, — це єдиний майновий комплекс, що використовується для здійснення діяльності з надання послуг з тимчасового розміщення (абз. 10 ст. 1 Закону про туризм у редакції, що діятиме з 01.01.2023 р.).

Також і при визначенні «готельних послуг» (абз. 13 ст. 1 Закону про туризм у редакції, що діятиме з 01.01.2023 р.) будуть згадані саме суб’єкти господарювання (а не підприємства, як зараз). Готельна послуга (у новому звучанні) — це дії (операції) суб’єкта господарювання (а не підприємства!) з тимчасового розміщення споживача шляхом надання номера (місця) в готелі, а також додаткові послуги****, що надаються споживачу відповідно до категорії готелю.

**** Про насущні проблеми, пов’язані з такими послугами, ви могли прочитати у статті «Додаткові послуги готелів і посередники» (журнал «Бухгалтер 911», 2021, № 10).

Послуга з тимчасового розміщення буде визначена як дії (операції) суб’єкта господарювання з тимчасового розміщення споживача шляхом надання номера (місця) для тимчасового розміщення, а також інші послуги, безпосередньо пов’язані з тимчасовим розміщенням.

Категоріювання/«зірковість»

Ще однією проблемою, яку покликаний вирішити Закон № 1441, є те, що поки встановлення об’єктам туристичної інфраструктури (готелям, іншим засобам тимчасового розміщення, закладам харчування, курортним закладам тощо) відповідної категорії здійснюється тільки за заявою його власника. Це унеможливлює звернення за встановленням об’єктам туристичної інфраструктури іншими особами (не власниками).

Вирішили цю проблему за допомогою змін до ч. 2 ст. 19 Закону про туризм.

Звертатися за встановленням об’єктам туристичної інфраструктури відповідної категорії будуть суб’єкти господарювання, що надають відповідні послуги. Тобто не обов’язково власники. Ті, хто володіє об’єктом на тому ж праві оренди, також «у справі».

Зірковість готелю, як і зараз, установлюватиметься на 5 років.

До речі, раз ФОП у 2023 році стануть рівноправними (з підприємствами) учасниками відносин, що виникають при здійсненні туристичної діяльності, то і їм доведеться звертатися до Державного агентства розвитку туризму для встановлення категорії готелю, іншого засобу тимчасового розміщення, закладу харчування, курортного закладу тощо.

Зауважимо, що в абз. 5 ч. 1 ст. 24 Закону про туризм (до якого з 01.01.2023 р. буде внесена правка в частині поширення його дії на інші засоби тимчасового розміщення) міститься положення, яке дещо суперечить суті змін, що вносяться. Так, він визначає, що суб’єкти туристичної діяльності мають право на встановлення об’єктам туристичної інфраструктури (готелям, іншим засобам тимчасового розміщення, закладам харчування, курортним закладам тощо), власниками яких вони є, відповідної категорії.

Але час на виправлення цього недоліку ще є, тому сподіваємося, що ця норма не стане перешкодою для досягнення запланованих добрих намірів .

Договір на готельне обслуговування: нове

Стаття 22 Закону про туризм, яка регулює правила укладення таких договорів та інші пов’язані з ними моменти, з 01.01.2023 р. буде повністю викладена в новій редакції. Але правки, внесені до цієї статті, навряд чи можна назвати істотними.

Суть їх зводиться до того, що із зазначеної дати сторона договору, яка одержує послуги з тимчасового розміщення, всюди іменуватиметься «споживач» (а не «проживаючий», як зараз). Також у дусі всього Закону № 1441 «готель» або «інший суб’єкт, що надає послуги з тимчасового розміщення» іменуватиметься «суб’єктом господарювання, який надає послуги з тимчасового розміщення».