Перехід на спрощенку (або назад): корисні нюанси

Із загальної системи на спрощену

Говорити зараз будемо про діючих суб’єктів (а не про щойно створених). Щоб перейти на спрощенку як юрособам, так і фізособам-підприємцям, необхідно подати заяву про застосування спрощеної системи з II кварталу. До неї слід додати Розрахунок доходу за 2020 рік. Форми цих документів затверджені наказом № 308¹.

¹ Наказ Мінфіну «Про затвердження форм…» від 16.07.2019 р. № 308. «Зустрічали» цей документ ми статтею «Новини для тих, хто заходить на спрощенку і змінює свій ЄП-профіль» у журналі «Бухгалтер 911», 2019, № 44.

Строк подання таких документів спливає (останній день) у вівторок, 16 березня (п.п. 298.1.4 ПКУ).

Ці документи можна подати й в електронному вигляді. Причому з недавніх пір — з використанням відповідних електронних форм, а не шляхом відправлення «сканів» через меню «Листування з ДФС»².

² Про це ми повідомляли вас у статті «ЄП-заява, запит на витяг, витяг: онлайн-новини» в журналі «Бухгалтер 911», 2021, № 7.

Якщо йдеться про суб’єкта, який бажає перейти до групи 3 ЄП на ставку з ПДВ (3 %), то в цей же строк потрібно подати заяву на ПДВ-реєстрацію.

Платники податку на прибуток, які переходять на спрощену систему, зобов’язані подати «прощальну» «прибуткову» звітність за І квартал не пізніше вівторка, 11 травня (з урахуванням правила святково-вихідного перенесення). І той факт, що платник податку є низькодохідним і має право звітувати тільки за підсумками року, тут погоди не робить.

Цікаве запитання. Перейшли із загальної системи на спрощенку. Чи враховується отриманий з початку поточного року на загальній системі дохід для визначення права перебування на ЄП? Іншими словами: чи підсумовується він з доходами, отриманими на спрощенці, для цілей порівняння з граничним річним доходом?

Дивіться. Для визначення того, чи має право суб’єкт господарювання перебувати на спрощенці, має значення обсяг доходу «протягом календарного року» (п. 291.4 ПКУ). У зв’язку із цим ми критично сприймали «ліберальні» роз’яснення ДПСУ, в яких вона зазначала, що для цілей порівняння з граничною величиною доходу потрібно брати тільки отриманий на ЄП дохід. Тобто дохід, отриманий у цьому році на загальній системі (до переходу на ЄП), не береться до уваги . Ми вважаємо, що враховуються всі (!) доходи з початку року.

Так ось, з 01.01.2021 р. цю консультацію скасували. Де-юре — з формальних причин (у зв’язку з набранням чинності Законом № 1117³). Але де-факто, схоже, що податківці самі зрозуміли недолугість свого підходу. Адже позаду вже більше 2 місяців 2021 року, а «нової версії» цього роз’яснення вони так і не оприлюднили.

³ Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування» від 17.12.2020 р. № 1117-IX.

Вважаємо, що за таких обставин керуватися старим підходом ДПСУ, принаймні, небезпечно.

Отже, припустимо, що з ІІ кварталу платник поповнить лави єдиноподатників. При цьому для ФОП «відкриті двері» трьох груп (про сільгоспєдиноподатників у цій статті не говоримо), а для юросіб — тільки групи 3.

Група 1: переваги та нюанси

Перебування в групі 1 ЄП особливо вигідне в період із грудня 2020 року по травень 2021 року (включно). Річ у тому, що за цих півроку ФОП — єдиноподатники групи 1 звільнені від сплати ЄП (головне при цьому — не порушувати умов перебування у групі 1) і ЄСВ «за себе»⁴ (а найманих працівників вони не можуть мати апріорі згідно із п.п. 1 п. 291.4 ПКУ).

⁴ Детальніше про це ви могли прочитати у статті «ЄП-/ЄСВ-звільнення для групи 1 ЄП, ЄСВ-списання «сплячим»: Закон прийнято», підрозділ «ЄП-/ЄСВ-звільнення для групи 1 ЄП» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 50).

Це передбачено Законом № 1072⁵, який вніс відповідні правки до ПКУ (п. 52⁹ підрозд. 10 розд. ХХ) і Закону про ЄСВ (п.п. 9¹⁰.1 розд. VІІІ).

⁵ Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 04.12.2020 р. № 1072-IX.

При цьому такі єдиноподатники можуть сміливо вести свою діяльність (отримання доходів на зазначене звільнення ніяк не впливає). Звичайно, якщо вона не підпадає під «карантинні» заборони або обмеження, встановлені в регіоні (чи місті Києві).

Чи не головною перевагою перебування у групі 1 при цьому є те, що ФОП не втрачає за ці півроку свого страхового стажу в силу прямого застереження в Законі № 1058⁶ (п.п. 14⁵.1 розд. XV). При цьому вважається, що страхові суми було сплачено в розмірі мінімального страхового внеску, визначеного законодавством для кожного з таких періодів.

⁶ Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV.

А міф про те, що звільнення від сплати ЄП та ЄСВ поширюється лише на тих ФОП, які перебували у групі 1 на момент набрання чинності Законом № 1072, — це не більше ніж міф.

Також однією з неспростовних переваг групи 1 є безвідносний РРО-«імунітет», передбачений п. 269.10 ПКУ⁷.

⁷ Так, платники групи 1 можуть дозволити собі торгівлю без РРО/ПРРО навіть… технічно складними побутовими товарами, що підлягають гарантійному ремонту. Про це детальніше ви могли дізнатися зі статті «ТСПТ: «що година, то новий клопіт», підрозділ «А що з групою 1 ЄП?» (журнал «Бухгалтер 911», 2021, № 9).

Але, крім переваг, перебування у групі 1 для ФОП значно обмежує його можливості. Фактично робота в цій групі доступна вузькому колу осіб, і на те є декілька причин.

1. Як уже було сказано, мати найманих працівників ПКУ таким ФОП забороняє.

2. У цій групі дозволені виключно: (1) роздрібний продаж товарів із торговельних місць на ринках (контейнери та кіоски на ринках підпадають під це визначення, а ось магазини на ринках — ні) та/або (2) надання побутових послуг населенню.

При цьому не можуть бути платниками групи 1 ФОП, що здійснюють види діяльності, зазначені в п. 291.5 ПКУ (заборони, спільні для груп 1 — 3 єдиного податку).

3. Річний обсяг доходу не повинен перевищувати 167 розмірів МЗП, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2021 році це 1 млн 2 тис. грн).

Але не групою 1 єдиною . Далі поговоримо про те, як єдиноподатник може змінити групу свого перебування в межах року.

Зміна єдиноподаткової групи підприємцем

Для переходу до іншої (не важливо, «старшої» чи «молодшої») єдиноподаткової групи із ІІ кварталу платник повинен не пізніше вівторка, 16 березня, подати заяву про добровільну зміну групи платників єдиного податку (згідно з п.п. 298.1.5 ПКУ).

Для переходу до іншої групи підприємець повинен відповідати умовам, установленим ПКУ для цієї групи.

Якщо йдеться про перехід до групи 3 на ставку ЄП з ПДВ (3 %), то в цей же строк (не пізніше 16 березня) потрібно подати заяву на ПДВ-реєстрацію.

У зворотній ситуації (коли платник іде з групи 3 за умови сплати ним ПДВ) у нього анулюється реєстрація платника ПДВ.

Зміна ставки (3 %/5 %) у межах групи 3

Не пізніше 16 березня платникам, які вирішили змінити ставку, необхідно подати заяву про добровільну зміну ставки ЄП для групи 3.

При цьому якщо йдеться про перехід на ставку ЄП з ПДВ (з 5 % на 3 %), то в цей же строк подається заява на ПДВ-реєстрацію.

У зворотному випадку (при переході з 3 % на 5 %) нічого, крім заяви про добровільну зміну ставки ЄП, подавати не доведеться. Анулювання ПДВ-реєстрації відбудеться автоматично на підставі того-таки п.п. 298.1.5 ПКУ.

Зі спрощенки на загальну систему⁸

⁸ Про нюанси деяких перехідних операцій, зокрема, про отриману на спрощенці поворотну фіндопомогу та повернення на загальній системі авансу, отриманого на спрощенці, йшлося у статті «Запитання у зв’язку з переходом зі спрощеної системи на загальну» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 36).

Причини переходу зі спрощеної системи на загальну можуть бути різними. Зараз не говоритимемо про примусове скидання зі спрощенки (нікому з наших читачів ми не побажаємо такої долі).

Водночас нагадаємо, що «пересидіти» без сплати ЄСВ бездіяльні підприємці з нового року можуть і на загальній системі⁹ (але без отримання стажу за цей період). Це може бути однією з причин переходу ФОП на ЗС.

⁹ Детальніше про це ви могли прочитати у статті «ЄСВ-звільнення-2021 для ФОП і незалежних професіоналів» у журналі «Бухгалтер 911», 2020, № 52.

Для переходу єдиноподатник повинен не пізніше п’ятниці, 19 березня, подати заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування із II кварталу (згідно із п.п. 298.2.1 ПКУ).

При залишенні спрощенки ФОП доведеться подати нову об’єднану ЄП/ЄСВ-декларацію, причому з ЄСВ-додатком (!). Річ у тому, що однією з підстав, які примушують єдиноподатника подати цей додаток, і є «перехід на сплату інших податків і зборів». Такі платники проставляють відмітку в розділі 8 «шапки» ЄСВ-додатка.

Увага: податківці вважають, що перейшовши на загальну систему оподаткування протягом року, платник більше не має права (у цьому році) повернутися на спрощенку (підкатегорія 107.01.01 ЗІР). При цьому ДПСУ використовує абсурдні аргументи, підміняючи право здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року (про яке прямо сказано у п.п. 298.1.4 ПКУ) на право на застосування спрощенки в поточному році. Податківці стверджують, що таким правом платник уже скористався .

Юрособам, які планують перехід на загальну систему з ІІ кварталу, потрібно заздалегідь тримати в думці різницю, передбачену п. 4¹ підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ.

¹⁰ І низькодохідні «добровольці», які не відмовилися від застосування податкових різниць.

Зазначений підпункт зобов’язує ексєдиноподатників збільшувати фінрезультат на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощенці.

Проблема в тому, що в обліку з податку на прибуток такий платник змушений збільшити фінрезультат на суму доходу, тоді як облікувати відповідні витрати можливості позбавлений (адже витрати в бухобліку він уже показав, будучи на єдиному податку).

Не вигідно новоспеченому платникові податку на прибуток буде й відвантажувати товари/продукцію, оплату за які він отримав, ще будучи єдиноподатником. У такому разі він уже відобразив єдиноподатковий дохід (за касовим методом), але зобов’язаний буде показати й дохід у бухобліку, який збільшить фінрезультат. А відповідної зменшуючої різниці ПКУ не передбачає .

У зв’язку із цим не рекомендуємо залишати «незакритими» й такі операції.