Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, березень, 2021/№11
Друкувати

Якщо контрагент помилково заплатив на ПДВ‑рахунок

Казанова Марина, налоговый эксперт, CAP
Ситуація. Контрагент помилково заплатив нам кошти за відвантажені товари не на поточний рахунок (як належить), а на наш електронний ПДВ-рахунок. При цьому реєстраційний ПДВ-ліміт у нас на ці кошти не збільшився. Як тепер бути?

До такої «пастки» потрапив уже не один суб’єкт господарювання .

У чому складність ситуації? Безпосередньо собі на рахунок повернути ці кошти назад контрагент, що «переплутав» рахунки, не зможе. Для цього немає відповідного механізму. Адже гроші вже зараховані на ПДВ-рахунок іншої особи. А ПДВ-рахунок — це рахунок платника (рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, — п. 4 Порядку № 569*), а не бюджетний рахунок. Списання коштів з ПДВ-рахунку відбувається в суворо визначених законодавчих випадках — коли податківці подадуть Казначейству реєстри на списання коштів з ПДВ-рахунку та у визначеній цими реєстрами сумі. Тому самостійно Казначейство навіть помилково зараховані кошти списати з ПДВ-рахунку не може!

* Порядок електронного адміністрування ПДВ, затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569.

А що друга сторона (на ПДВ-рахунок якої зараховані кошти)? Тут теж усе складно. Гроші з ПДВ-рахунку повертаються на поточний рахунок платника: (1) за чітко визначеною процедурою (через подання додатка Д4 до декларації з ПДВ) (п. 2001.5 ПКУ) і (2) при дотриманні певних умов. Так, при поверненні коштів з ПДВ-рахунку на суму поверненої суми зменшується регліміт (через показник ∑ПопРах) — відразу на дату подання заяви Д4 (п. 21 Порядку № 569).

При цьому повернення коштів можливе, якщо це не призведе до появи від’ємного регліміту в платника.

Але вся «сіль» у тому, що якщо гроші зайшли на ПДВ-рахунок не з поточного рахунку платника, то податківці не збільшують регліміт (показник ∑ПопРах). А при поверненні цих коштів з ПДВ-рахунку регліміт на цю суму зменшується . Виходить, якщо в ситуації, що цікавить нас, гроші одержувач стане повертати з ПДВ-рахунку, на таку повернену суму він безповоротно втратить регліміт .

На думку податківців, при поповненні ПДВ-рахунку з інших джерел, збільшення ліміту законодавством не передбачено (ЗІР 101.17, лист ДФСУ від 29.12.2018 р. № 5496/ІПК/10-36-12-01).

Узагалі те, що податківці не збільшують регліміт на суму, яка потрапила на ПДВ-рахунок не з поточного рахунку, — на наш погляд, є порушенням прав платників податків. Адже «зменшення» регліміту при поверненні коштів з ПДВ рахунку (через показник ∑ПопРах) передбачено ПКУ тільки з тієї причини, що при зарахуванні коштів на ПДВ-рахунку збільшується показник ∑ПопРах. Одне без іншого не повинно відбуватися.

Але податківці на це не хочуть звертати уваги, а аргументують свою позицію так: у ПКУ зазначено, що показник ∑ПопРах збільшується при зарахуванні коштів на ПДВ-рахунок тільки з поточного рахунку. А при поверненні коштів з ПДВ-рахунку діють загальні правила (які передбачають зменшення регліміту).

Хоча взагалі, якщо вже дотримуватися позиції, що електронний ПДВ-рахунок може поповнюватися тільки з поточного рахунку платника податків (як це передбачено п. 2001.4 ПКУ), тоді гроші, перераховані не з поточного рахунку і не повинні взагалі зараховуватися на електронний ПДВ-рахунок, а повинні, наприклад, обліковуватися, як помилково сплачені/нез’ясовані!

Думка судів. Хочемо звернути увагу на два судові рішення. Це поки рішення судів першої інстанції. Але вже деяку позицію судів простежити можна.

Рішення перше (негативне). Ситуація, схожа з нашою. Контрагент заплатив «мимо»: замість поточного на електронний ПДВ-рахунок одержувача коштів. І гроші були зараховані, навіть незважаючи на те, що в полі призначення платежу платіжного доручення було зазначено — «повернення поворотної фінансової допомоги».

Рішення Черкаського окружного адмінсуду від 11.02.2021 р. у справі № 580/4761/20 (reyestr.court.gov.ua/Review/94838256).

Підприємство звернулося до одержувача коштів (якому гроші потрапили на ПДВ-рахунок) з проханням їх повернути. Але одержувач зазначив, що він не може цього зробити, оскільки не є розпорядником електронного ПДВ-рахунку. Тоді платник коштів звернувся до своєї податкової з проханням повернути йому кошти на підставі ст. 43 ПКУ як помилково зараховані. Але, звісно, податківці йому відмовили, аргументуючи це тим, що повернення коштів з ПДВ-рахунку (зарахованих на ПДВ-рахунок) можливо лише через додаток 4, який подається разом із декларацією з ПДВ тим платником, якому належить цей ПДВ-рахунок.

Далі платник звернувся до суду з позовом зобов’язати податківців повернути йому помилково сплачені кошти. Але суд не підтримав його вимоги і відмовив у задоволенні позову. Аргументи суду такі:

— з аналізу положень п. 2001.6 ПКУ вбачається, що кошти, які зараховані на рахунок в системі СЕА ПДВ, повертаються на поточний рахунок саме такого платника податків. Повернення коштів іншому платнику податків норма п. 2001.6 ПКУ не передбачає;

— правовий статус грошових коштів, які зараховані на електронний ПДВ-рахунок, прирівнюється до грошових коштів, які помилково сплачені одним суб’єктом господарювання на користь іншого. Як наслідок, до спірних правовідносин не можуть бути застосовані норми п. 2001.6 ПКУ, тому для повернення зазначених коштів позивач повинен звертатись до свого контрагента.

По суті, «помилкове» зарахування коштів на ПДВ-рахунок контрагента суд прирівняв до помилкового зарахування на інший «звичайний» рахунок платника.

Рішення друге (позитивне). Ситуація трохи інша — платник сам зарахував гроші на ПДВ-рахунок, але не зі свого поточного рахунку. Але суть не змінюється. Наслідки аналогічні попередній ситуації: регліміт при зарахуванні коштів на ПДВ-рахунок не збільшився, і щоб реєструвати ПН/РК, платникові знову потрібно зараховувати кошти на ПДВ-рахунок (по суті, «помилкова» сума заморожена на ПДВ-рахунку).

Рішення Запорізького окружного адмінсуду від 05.10.2020 р. у справі № 280/5304/20 (reyestr.court.gov.ua/Review/92241807).

Суб’єкт господарювання заявляв такі позовні вимоги:

1) визнати протиправними дії Казначейства із зарахування коштів на електронний ПДВ-рахунок. Аргумент підприємства — встановивши, що грошові кошти на поповнення рахунку в СЕА ПДВ надійшли з рахунку, іншого, ніж поточний, тобто з порушенням чинного законодавства, Казначейство повинно було відмовити в зарахуванні їх на рахунок у СЕА ПДВ та повернути їх на рахунок, з якого вони надійшли.

2) зобов’язати Державну казначейську службу повернути кошти, перераховані на ПДВ-рахунок, на рахунок підприємства в установі банку, з якого здійснювалось поповнення ПДВ-рахунку;

3) зобов’язати ДПС не зменшувати регліміт при поверненні коштів з ПДВ-рахунку, зарахованих не з поточного рахунку підприємства. Аргументація платника йому заподіяна майнова шкода — а саме зарахована сума на ПДВ-рахунок не привела до збільшення регліміту, відповідно платникові потрібно повторно поповнювати ПДВ-рахунок. У результаті цього на ПДВ-рахунку числиться «заморожена» сума коштів. Зазначена сума не може бути використана для реєстрації ПН і не може бути повернена на поточний рахунок у порядку, передбаченому п. 2001.6 ПКУ, а отже, фактично вилучена з обороту.

І суд погодився із цими вимогами: Держказначейство не змогло навести достатніх обґрунтувань, чому воно не могло не зарахувати суму коштів на електронний ПДВ-рахунок, якщо ця сума сплачувалася не з поточного рахунку платника.

З метою захисту прав інтересів платника податків суд визнав можливим:

— зобов’язати Держказначейство повернути цю суму;

— зобов’язати ДПСУ не зменшувати регліміт платника під час повернення коштів з ПДВ-рахунку на рахунок платника податків.

Ми повністю підтримуємо таку позицію судів і вважаємо її обґрунтованою.

Що можна зробити з помилково зарахованими контрагентом на ПДВ-рахунок коштами (якщо фактично гроші на ПДВ-рахунку є замороженими). На наш погляд, можна:

1. Не вважати кошти, які зарахував контрагент на електронний ПДВ-рахунок, сплатою коштів у рахунок товарів/робіт/послуг. Хоча на прикладі першого судового рішення ми переконалися, що суд помилкове зарахування коштів на ПДВ-рахунок може прирівняти до грошових коштів, які помилково сплачені одним суб’єктом господарювання на користь іншого. ПДВ-рахунок — це рахунок платника, а отже, гроші контрагент усе ж отримав. Але тут можна «відбиватися» тим, що ПДВ-рахунок повністю не «підвладний» платникові — і вільно розпоряджатися і повертати кошти з ПДВ-рахунку він не може. Тим паче, що повернення таких коштів у цьому випадку завдає шкоди платникові у вигляді втрати регліміту.

2. Вважати, що контрагент сплатив кошти, але вимагати від нього відшкодувати шкоду в цій сумі (шкода полягає в тому, що повернення коштів з ПДВ-рахунку супроводжується безпідставною і безповоротною втратою регліміту і призводить фактично до заморожування коштів на ПДВ-рахунку і вилучення їх з обороту).

3. Контрагент (платник коштів) може звернутися до суду з позовом визнати протиправними дії Держказначейства із зарахування коштів на електронний ПДВ-рахунок чужого платника і зобов’язати повернути кошти.

4. Або платник, якому зараховані кошти на електронний ПДВ-рахунок, може звернутися до суду з вимогою зобов’язати ДПС не знімати регліміт при поверненні коштів з ПДВ-рахунку, які помилково були зараховані на цей рахунок.

Загалом, легкого вирішення цього питання немає .

фото автора У фокусі
Ушакова Лілія СЕРЕДНЯ ЗАРПЛАТА – НОВИЙ ПЕРЕРАХУНОК [Порядок 100]...
60383 142
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам
Нас вже image користувачів
Клуб 911 — приєднуйтесь, щоб отримати повний доступ до всіх матеріалів сайту. Це безкоштовно!
Вже з нами? Увійти