Якщо контрагент помилково заплатив на ПДВ‑рахунок

До такої «пастки» потрапив уже не один суб’єкт господарювання .

У чому складність ситуації? Безпосередньо собі на рахунок повернути ці кошти назад контрагент, що «переплутав» рахунки, не зможе. Для цього немає відповідного механізму. Адже гроші вже зараховані на ПДВ-рахунок іншої особи. А ПДВ-рахунок — це рахунок платника (рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, — п. 4 Порядку № 569*), а не бюджетний рахунок. Списання коштів з ПДВ-рахунку відбувається в суворо визначених законодавчих випадках — коли податківці подадуть Казначейству реєстри на списання коштів з ПДВ-рахунку та у визначеній цими реєстрами сумі. Тому самостійно Казначейство навіть помилково зараховані кошти списати з ПДВ-рахунку не може!

* Порядок електронного адміністрування ПДВ, затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569.

А що друга сторона (на ПДВ-рахунок якої зараховані кошти)? Тут теж усе складно. Гроші з ПДВ-рахунку повертаються на поточний рахунок платника: (1) за чітко визначеною процедурою (через подання додатка Д4 до декларації з ПДВ) (п. 200¹.5 ПКУ) і (2) при дотриманні певних умов. Так, при поверненні коштів з ПДВ-рахунку на суму поверненої суми зменшується регліміт (через показник ∑ПопРах) — відразу на дату подання заяви Д4 (п. 21 Порядку № 569).

Але вся «сіль» у тому, що якщо гроші зайшли на ПДВ-рахунок не з поточного рахунку платника, то податківці не збільшують регліміт (показник ∑ПопРах). А при поверненні цих коштів з ПДВ-рахунку регліміт на цю суму зменшується . Виходить, якщо в ситуації, що цікавить нас, гроші одержувач стане повертати з ПДВ-рахунку, на таку повернену суму він безповоротно втратить регліміт .

Узагалі те, що податківці не збільшують регліміт на суму, яка потрапила на ПДВ-рахунок не з поточного рахунку, — на наш погляд, є порушенням прав платників податків. Адже «зменшення» регліміту при поверненні коштів з ПДВ рахунку (через показник ∑ПопРах) передбачено ПКУ тільки з тієї причини, що при зарахуванні коштів на ПДВ-рахунку збільшується показник ∑ПопРах. Одне без іншого не повинно відбуватися.

Але податківці на це не хочуть звертати уваги, а аргументують свою позицію так: у ПКУ зазначено, що показник ∑ПопРах збільшується при зарахуванні коштів на ПДВ-рахунок тільки з поточного рахунку. А при поверненні коштів з ПДВ-рахунку діють загальні правила (які передбачають зменшення регліміту).

Хоча взагалі, якщо вже дотримуватися позиції, що електронний ПДВ-рахунок може поповнюватися тільки з поточного рахунку платника податків (як це передбачено п. 200¹.4 ПКУ), тоді гроші, перераховані не з поточного рахунку і не повинні взагалі зараховуватися на електронний ПДВ-рахунок, а повинні, наприклад, обліковуватися, як помилково сплачені/нез’ясовані!

Думка судів. Хочемо звернути увагу на два судові рішення. Це поки рішення судів першої інстанції. Але вже деяку позицію судів простежити можна.

Рішення перше (негативне). Ситуація, схожа з нашою. Контрагент заплатив «мимо»: замість поточного на електронний ПДВ-рахунок одержувача коштів. І гроші були зараховані, навіть незважаючи на те, що в полі призначення платежу платіжного доручення було зазначено — «повернення поворотної фінансової допомоги».

Підприємство звернулося до одержувача коштів (якому гроші потрапили на ПДВ-рахунок) з проханням їх повернути. Але одержувач зазначив, що він не може цього зробити, оскільки не є розпорядником електронного ПДВ-рахунку. Тоді платник коштів звернувся до своєї податкової з проханням повернути йому кошти на підставі ст. 43 ПКУ як помилково зараховані. Але, звісно, податківці йому відмовили, аргументуючи це тим, що повернення коштів з ПДВ-рахунку (зарахованих на ПДВ-рахунок) можливо лише через додаток 4, який подається разом із декларацією з ПДВ тим платником, якому належить цей ПДВ-рахунок.

Далі платник звернувся до суду з позовом зобов’язати податківців повернути йому помилково сплачені кошти. Але суд не підтримав його вимоги і відмовив у задоволенні позову. Аргументи суду такі:

— з аналізу положень п. 200¹.6 ПКУ вбачається, що кошти, які зараховані на рахунок в системі СЕА ПДВ, повертаються на поточний рахунок саме такого платника податків. Повернення коштів іншому платнику податків норма п. 200¹.6 ПКУ не передбачає;

— правовий статус грошових коштів, які зараховані на електронний ПДВ-рахунок, прирівнюється до грошових коштів, які помилково сплачені одним суб’єктом господарювання на користь іншого. Як наслідок, до спірних правовідносин не можуть бути застосовані норми п. 200¹.6 ПКУ, тому для повернення зазначених коштів позивач повинен звертатись до свого контрагента.

Рішення друге (позитивне). Ситуація трохи інша — платник сам зарахував гроші на ПДВ-рахунок, але не зі свого поточного рахунку. Але суть не змінюється. Наслідки аналогічні попередній ситуації: регліміт при зарахуванні коштів на ПДВ-рахунок не збільшився, і щоб реєструвати ПН/РК, платникові знову потрібно зараховувати кошти на ПДВ-рахунок (по суті, «помилкова» сума заморожена на ПДВ-рахунку).

Суб’єкт господарювання заявляв такі позовні вимоги:

1) визнати протиправними дії Казначейства із зарахування коштів на електронний ПДВ-рахунок. Аргумент підприємства — встановивши, що грошові кошти на поповнення рахунку в СЕА ПДВ надійшли з рахунку, іншого, ніж поточний, тобто з порушенням чинного законодавства, Казначейство повинно було відмовити в зарахуванні їх на рахунок у СЕА ПДВ та повернути їх на рахунок, з якого вони надійшли.

2) зобов’язати Державну казначейську службу повернути кошти, перераховані на ПДВ-рахунок, на рахунок підприємства в установі банку, з якого здійснювалось поповнення ПДВ-рахунку;

3) зобов’язати ДПС не зменшувати регліміт при поверненні коштів з ПДВ-рахунку, зарахованих не з поточного рахунку підприємства. Аргументація платника — йому заподіяна майнова шкода — а саме зарахована сума на ПДВ-рахунок не привела до збільшення регліміту, відповідно платникові потрібно повторно поповнювати ПДВ-рахунок. У результаті цього на ПДВ-рахунку числиться «заморожена» сума коштів. Зазначена сума не може бути використана для реєстрації ПН і не може бути повернена на поточний рахунок у порядку, передбаченому п. 200¹.6 ПКУ, а отже, фактично вилучена з обороту.

І суд погодився із цими вимогами: Держказначейство не змогло навести достатніх обґрунтувань, чому воно не могло не зарахувати суму коштів на електронний ПДВ-рахунок, якщо ця сума сплачувалася не з поточного рахунку платника.

З метою захисту прав інтересів платника податків суд визнав можливим:

— зобов’язати Держказначейство повернути цю суму;

— зобов’язати ДПСУ не зменшувати регліміт платника під час повернення коштів з ПДВ-рахунку на рахунок платника податків.

Що можна зробити з помилково зарахованими контрагентом на ПДВ-рахунок коштами (якщо фактично гроші на ПДВ-рахунку є замороженими). На наш погляд, можна:

1. Не вважати кошти, які зарахував контрагент на електронний ПДВ-рахунок, сплатою коштів у рахунок товарів/робіт/послуг. Хоча на прикладі першого судового рішення ми переконалися, що суд помилкове зарахування коштів на ПДВ-рахунок може прирівняти до грошових коштів, які помилково сплачені одним суб’єктом господарювання на користь іншого. ПДВ-рахунок — це рахунок платника, а отже, гроші контрагент усе ж отримав. Але тут можна «відбиватися» тим, що ПДВ-рахунок повністю не «підвладний» платникові — і вільно розпоряджатися і повертати кошти з ПДВ-рахунку він не може. Тим паче, що повернення таких коштів у цьому випадку завдає шкоди платникові у вигляді втрати регліміту.

2. Вважати, що контрагент сплатив кошти, але вимагати від нього відшкодувати шкоду в цій сумі (шкода полягає в тому, що повернення коштів з ПДВ-рахунку супроводжується безпідставною і безповоротною втратою регліміту і призводить фактично до заморожування коштів на ПДВ-рахунку і вилучення їх з обороту).

3. Контрагент (платник коштів) може звернутися до суду з позовом визнати протиправними дії Держказначейства із зарахування коштів на електронний ПДВ-рахунок чужого платника і зобов’язати повернути кошти.

4. Або платник, якому зараховані кошти на електронний ПДВ-рахунок, може звернутися до суду з вимогою зобов’язати ДПС не знімати регліміт при поверненні коштів з ПДВ-рахунку, які помилково були зараховані на цей рахунок.

Загалом, легкого вирішення цього питання немає .